Ухвала суду № 95402015, 04.03.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про відхилення вимог кредиторів

"04" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/4747/15

Господарський суд Одеської області у складі судді Найфлейш В.Д.

При секретарі судового засідання Касьяновій А.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 916/4747/15

за заявою Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"

до Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод"

про визнання банкрутом

За участю представників:

від Емпсон Лімітед - Сільницький І.В., довіреність

від АТ "ДТЕК Одеські електромережі" - Швидкий О.О., довіреність

розпорядник майна - Фоменко М.С., посвідчення

від ГУ ДПС в Одеській області - Поліщук Д.О., довіреність

від ГУ ПФУ в Одеській області - Бикова Ю.А., довіреність

від ПАТ "Одеський нафтопереробний завод" - Іванцова З.А., довіреність

кредитор - ОСОБА_1 , паспорт серія

кредитор - ОСОБА_2 , паспорт серія

від філії „Інфоксводоканал" ТОВ „Інфокс" - Никисла О.І. , довіреність

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2016р. порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, буд. 1/1; код ЄДРПОУ 00152282), визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 "Б"; код ЄДРПОУ 00131713) до Публічного акціонерного товариства "Одеський нафтопереробний завод" (65041, м. Одеса, вул. Шкодова гора, буд. 1/1; код ЄДРПОУ 00152282) у розмірі 1 947 858,93грн. (1 116 390,06грн. - заборгованість за активну е/е; 308 026,84грн. - заборгованість за реактивну е/е; 26 237,45грн. - 3 % річних; 452 028,68грн. - інфляційні нарахування; 45 175,90грн. - судовий збір).

26.01.2016р. від ОСОБА_2 надійшла заява про визнання грошових вимог до ПАТ «Одеський НПЗ», в якій просить суд визнати вимоги у сумі 119470,71 грн.

11.05.2015р. ОСОБА_2 надав до суду заяву про уточнення грошових вимог, в якій просив суд визнати грошові вимоги до ПАТ «Одеський НПЗ» у сумі 129678,86 грн., з яких 97275,14 грн. - основного боргу, 28233,51 грн. - компенсації інфляції невиплаченого доходу, 4170,21 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.08.2016р. затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ «Одеський НПЗ», до якого увійшли вимоги ОСОБА_2 у сумі 125508 грн. 65коп., в частині 4170,21 грн. - 3% річних відмовлено.

01.02.2021р. від ОСОБА_2 надійшла заява про збільшення розміру грошових вимог до боржника, в якій кредитор просить суд визнати додаткові грошові вимоги до боржника на суму 144969 грн., з яких 58908,15 грн. - заборгованість з заробітної плати за період з січня 2016р. по серпень 2016р., 86061,31 грн. - інфляційні втрати.

22.02.2021р. від ОСОБА_2 надійшла заява про збільшення розміру грошових вимог до боржника, в якій кредитор просить суд визнати додаткові грошові вимоги до боржника на суму 58908,15 грн. - заборгованість з заробітної плати за період з січня 2016р. по серпень 2016р.

В судовому засіданні 04.03.2021р. судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали заяви, вислухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Із заяви ОСОБА_2 вбачається, що він просить суд визнати грошові вимоги до боржника на суму 58908,15 грн. - заборгованість з заробітної плати за період з січня 2016р. по серпень 2016р.

Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Заявлені боржником вимоги виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв`язку з чим є поточними.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Отже, розгляд поточних грошових вимог до боржника Кодексом України з процедур банкрутства передбачений виключно в ліквідаційній процедурі.

Враховуючи те, що заявлені кредитором вимоги є поточними, а також те, що судом постанова про визнання ПАТ «Одеський НПЗ» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не приймалась, господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про збільшення розміру грошових вимог до боржника від 22.02.2021р.

Крім того, стосовно нарахованих інфляційних втрат у сумі 86061,31 грн. зазначених у заяві про збільшення грошових вимог від 01.02.2021р., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 цього Кодексу і визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання та поширює свою дію на всі види зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При розгляді справ про передбачену статтею 625 ЦК України відповідальність за порушення грошового зобов`язання слід з`ясувати: чи існує зобов`язання між сторонами, чи це зобов`язання є грошовим, чи доведено наявність прострочення у виконанні зобов`язання, чи існують спеціальні норми, що регулюють ці правовідносини та виключають застосування цієї статті.

Передбачена статтею 625 ЦК України норма не застосовується до трудових правовідносин (заборгованості із заробітної плати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством.

Вказана правова позиція пітдримана Верховним Судом України у постанові від 20.01.2016р. по справі №6-2759цс15.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. по справі №711/4010/13-ц зазначено, що Велика Палата Верховного Суду не вдступала від висловленого у постанові від 20.01.2016р. у справі №6-2759цс15 висновку Верховного Суду України про те, що припис частини другої статті 625 ЦК України до трудових правовідносин не застосовується. Трудове законодавство передбачає спеціальні правила відповідальності роботодавця за порушення відповідних норм, зокрема можливість стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами, вимога щодо визнання грошових вимог до боржника в частині інфляційних втрат задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 45 Кодексу України з питань банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про уточнення грошових вимог до боржника від 22.02.2021р. - відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 09.03.2021р.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Ухвала набрала законної сили негайно після її проголошення згідно ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів згідно ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено 09 березня 2021 р.

Суддя В.Д. Найфлейш