Ухвала суду № 95401911, 04.03.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.03.2021 Справа№ 914/1450/20

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., за участю секретаря Андрусика В.Д., розглянувши матеріали

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийнафтогаз», с.Миртюки, Львівська область;до:Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м.Київ;про:припинення дій, що порушують право на здійснення господарської діяльності

Представники сторін:

від позивача: Храбатин А.В. – представник, Рождественська Л.П. – представник;

від відповідача: Новіков С.Ю. – представник

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/1450/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийнафтогаз», с.Миртюки, Львівська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» м.Київ про зобов`язання відповідача утриматись від дій, що матимуть наслідком встановлення дублюючих автоматичних обчислювачів/коректорів або контрольного/дублюючого вузла обліку газу та технологічних систем вимірювань на крановому вузлі/вузлі підключення УПГ «Добрівляни», без попереднього погодження ТОВ «Стрийнафтогаз» технічного завдання та робочого проекту та спільного введення в експлуатацію двостороннім актом.

25.02.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийнафтогаз» надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд до вирішення справи по суті заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» зупинку транспортування природного газу шляхом перекриття крану на крановому вузлі/вузлі підключення УПГ «Добрівляни» – ТОВ «Стрийнафтогаз», окрім аварійних ситуацій.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що 29.05.2020 на адресу позивача надійшов лист від ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в особі Бібрського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, у якому позивача було повідомлено, що виробничим планом передбачено проведення робіт з модернізації та технічного переоснащення вузла підключення УПГ «Добрівляни» (УПГ «Добрівляни» - установка підготовки газу ТОВ «Стрийнафтогаз» в районі с.Добряни Стрийського району до магістрального газопроводу «Іваники-Пукеничі» Ду-500 Бібрського ЛВУМГ).

Вказаним листом позивача повідомлено про необхідність зупинки подачі газу з УПГ «Добрівляни» в магістральний газопровід «Іваники-Пукеничі» Ду - 500, а також стравлення газу до атмосферного тиску на ділянці від вихідного крану УПГ «Добрівляни» до охоронного крану.

02.07.2020 працівники відповідача здійснили виїзд на крановий вузол УПГ «Добрівляни» для проведення вогневих робіт по встановленню дублюючого обчислювача природного газу (вимірювання витрат газу) ТОВ «Стрийнафтогаз» згідно з наказом відповідача № 260 від 01.07.2020.

Позивач зазначив, що проведення вогневих робіт неможливо без виконання заходів щодо припинення подачі видобутого газу до магістрального газопроводу зі свердловин ТОВ «Стрийнафтогаз». Працівниками відповідача вчинялися спроби зупинки об`єкту ТОВ «Стрийнафтогаз». Завадила проведенню несанкціонованих дій з боку відповідача оперативно-слідча група Національної поліції України, яка прибула за викликом ТОВ «Стрийнафтогаз» та зупинила проведення цих робіт. При з`ясуванні обставин працівниками відповідача було зазначено, що проводяться вишукувальні роботи для проекту, що не відповідало дійсності. На вимогу надати документи, що підтверджують, проведення робіт на даній ділянці, надано вищеназваний наказ, який підтверджує проведення вогневих робіт по встановленню дублюючого обчислювача та зупинки об`єкту ТОВ «Стрийнафтогаз» без погодженої технічної документації з ТОВ «Стрийнафтогаз», що підтверджується відеофіксацією, здійсненою працівниками оперативно-розшукової групи Національної поліції України.

Як зазначає позивач, на даному вузлі підключення є можливість зупинки транспортування видобутого природного газу до газотранспортної системи зі свердловин ТОВ «Стрийнафтогаз», оскільки після завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомого майна УПГ «Добрівляни» даний крановий вузол переданий відповідачу.

Обгрунтовуючи незаконність дій відповідача, позивач посилається на імперативні приписи пункту 24 розділу 2 глави III Кодексу газотранспортної системи України, відповідно до яких установлення дублюючих обчислювачів/коректорів або вузлів обліку газу здійснюється відповідно до погоджених власником комерційного ВОГ (ПВВГ) технічного завдання та робочого проекту. У проекті дублюючого ВОГ (ПВВГ) відображаються потоки газу, межі балансової належності, розташування засобів вимірювальної техніки, газоспоживаючого чи газорегулючого обладнання, їх послідовність, комутаційні з`єднання тощо. Установлення дублюючих обчислювачів/коректорів або вузлів обліку газу не повинно впливати на роботу комерційного ВОГ.

Крім цього, відповідно до пункту 25 розділу 2 глави III Кодексу газотранспортної системи України, введення дублюючих обчислювачів/коректорів або дублюючих ВОГ (ПВВГ) в експлуатацію оформлюється двостороннім актом. У разі встановлення дублюючих обчислювачів/коректорів або ВОГ (ПВВГ) сторони мають рівні права на отримання вихідної інформації та доступ до дублюючих вимірювальних комплексів.

Як стверджує позивач, відповідачем в ході розгляду справи не заперечуються його плани щодо встановлення контрольного вузла обліку газу. На думку позивача, поняття дублюючого та контрольного вузла обліку газу є тотожними, і існує єдиний порядок введення їх в експлуатацію відповідно до вимог розділу 2 глави III Кодексу газотранспортної системи України.

Як зазначив позивач, у 2021 році відповідач знову планує встановлення контрольного вузла обліку газу з перекриттям транспортування природного газу без попереднього погодження технічної документації з позивачем, підтверженням чого є Інформація стосовно часу і місця проведення робіт у 2021 році, що можуть викликати зміни в умовах функціонування газотранспортної системи, що розміщена сайті відповідача, в переліку якої міститься пункт №1046, який стосується ТОВ «Стрийнафтогаз», а саме встановлення контрольного вузла обліку газу на вузлі підключення УПГ до МГ (http://tsoua.com/gts-infrastruktura/grafik-remontnyh-robit/).

У зв`язку із проведенням запланованих робіт буде необхідно повністю припинити подачу газу з УПГ «Добрівляни» в магістральний газопровід «Іваники – Пукеничі» Ду – 500, а також стравити газ до атмосферного тиску на ділянці від вихідного крану УПГ «Добрівляни» до охоронного крану.

На думку позивача, якщо у даній справі не буде вжито заходів до забезпечення позову, такі дії відповідача призведуть до негативних та невідворотних наслідків щодо позивача, зокрема, відбудеться зупинка видобувних свердловин №№1,2,3,6,7 Добрівлянської площі на невизначений термін, можуть бути нанесені збитки позивачу у разі втрати видобувних свердловин, як це відбулося з свердловиною №4 Добрівлянська.

Обгрунтовуючи припущення щодо ймовірної зупинки видобувних свердловин № 1,2,3,6,7 Добрівлянської площі на невизначений термін та понесення у з`язку з цим збитків позивачем, останній зазначає, що в липні 2019 року на вимогу АТ «Укртрансгаз» після тривалих позапланових перевірок, в тому числі перевірок обчислювачів видобутого природного газу зі свердловин ТОВ «Стрийнафтогаз», було проведено досліджуючі роботи на свердловинах позивача. У процесі проведення вказаних робіт була зупинена свердловина №4 Добрівлянська. Після відновлення її роботи вивести її на режим попереднього видобутку було неможливо, відбулося її залиття пластовою водою. Протягом трьох місяців проводився капітальний ремонт цієї свердловини. Внаслідок цього позивач недоотримав природного газу на суму близько 31 000 000,00 гривень.

На підтвердження того, що саме вказані роботи на вимогу АТ «Укртрансгаз» призвели до зупинки свердловини № 4 Добрівлянська, позивачем подано екпертний висновок Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу від №110-13-16 від 03.07.2020, у якому вказано причини такої зупинки і запаси, які не вдалося видобути.

Як зазначає позивач, станом на даний час відповідач знову вимагає зупинити належні позивачу свердловини для проведення робіт по встановленню контрольного обчислювача природного газу, всупереч вимогам Кодексу газотранспортної системи України, наслідком яких може бути зупинка свердловин, понесення збитків позивачем та повне припинення роботи промислового об`єкту позивача.

Додатково позивач зазначив, що стосовно дій АТ «Укртрансгаз», направлених на перешкоджання господарській діяльності позивача, за результатами розгляду скарги ТОВ «Стрийнафтогаз» Антимонопольним комітетом України 13.02.2020 винесено рекомендації АТ «Укртрансгаз» та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» щодо утримання від дій, які можуть призводити до скорочення обсягу видобутку природного газу як ТОВ «Стрийнафтогаз», так і іншими газовидобувними компаніями, що, як наслідок, може призвести до спотворення конкуренції на ринку природного газу, а також не допускати створення бар`єрів для входу/діяльності газовидобувних підприємств на ринки природного газу.

В судових засіданнях та наданих суду письмових запереченнях представник відповідача проти задоволення заяви позивача про забезпечення позову заперечив. Зокрема, представник відповідача зазначив, що заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Як зазначив відповідач, необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

На думку відповідача, звертаючись із заявою про забезпечення позову позивач повинен аргументувати ймовірність утруднення або невиконання рішення господарського суду шляхом надання доказів на підтвердження існування обставин утруднення чи можливого невиконання рішення суду в разі задоволення позову, наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення і предметом позовної вимоги, взаємопов`язаність заходу забезпечення з обставиною утруднення виконання чи невиконання рішення суду, а саме що обраний спосіб забезпечення позову спроможний запобігти відповідним утрудненням.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності представлені позивачем докази, суд зазначає таке.

Згідно з ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується заходами, передбаченими ст. 137 ГПК України чи іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Згідно пункту 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/зобов`язання відповідача вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18 наведено правову позицію про те, що оскільки заявник мав намір звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не мала взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а мала застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Предметом спору у даній справі є зобов`язання відповідача утриматись від дій, що матимуть наслідком встановлення дублюючих автоматичних обчислювачів/коректорів або контрольного/дублюючого вузла обліку газу та технологічних систем вимірювань на крановому вузлі/вузлі підключення УПГ Добрівляни, без попереднього погодження ТОВ «Стрийнафтогаз» технічного завдання та робочого проекту та спільного введення в експлуатацію двостороннім актом.

Звернувшись із вказаним позовом до суду, позивач обгрунтовує свої позовні вимоги порушенням відповідачем імперативних приписів пункту 24 розділу 2 глави III Кодексу газотранспортної системи України, відповідно до яких установлення дублюючих обчислювачів/коректорів або вузлів обліку газу здійснюється відповідно до погоджених власником комерційного ВОГ (ПВВГ) технічного завдання та робочого проекту. У проекті дублюючого ВОГ (ПВВГ) відображаються потоки газу, межі балансової належності, розташування засобів вимірювальної техніки, газоспоживаючого чи газорегулюючого обладнання, їх послідовність, комутаційні з`єднання тощо. Установлення дублюючих обчислювачів/коректорів або вузлів обліку газу не повинно впливати на роботу комерційного ВОГ.

Крім цього, відповідно до пункту 25 розділу 2 глави III Кодексу газотранспортної системи України, введення дублюючих обчислювачів/коректорів або дублюючих ВОГ (ПВВГ) в експлуатацію оформлюється двостороннім актом. У разі встановлення дублюючих обчислювачів/коректорів або ВОГ (ПВВГ) сторони мають рівні права на отримання вихідної інформації та доступ до дублюючих вимірювальних комплексів.

В той же час, у випадку встановлення відповідачем таких контрольних/дублюючих обчислювачів/коректорів або ВОГ (ПВВГ) без дотримання вищеназваних вимог Кодексу газотранспортної системи України і подальшого задоволення даного позову, у позивача виникне необхідність подання ще одного позову про визнання таких дій незаконними, демонтаж вказаного обладнання тощо.

Як встановлено судом, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується сторонами, на крановому вузлі/вузлі підключення УПГ «Добрівляни», що знаходиться в межах балансової відповідальності відповідача, існує технічна можливість перекриття крану і, як наслідок, зупинка транспортування видобутого позивачем природного газу.

Відтак, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача може бути ускладнений чи унеможливлений внаслідок настання таких наслідків:

1. Транспортування видобутого природного газу зі свердловин позивача може бути припинено на невизначений час. Визначити час припинення транспортування газу визначити неможливо в силу ненадання відповідачем інформації про тип обладнання, що планується встановити.

2. Припинення транспортування вже видобутого природного газу призведе до невиконання позивачем своїх договірних зобов`язань перед споживачами.

3. Відбудеться зупинка видобувних свердловин № 1,2,3,6,7 Добрівлянської площі на невизначений термін.

4. Нанесення збитків позивачу внаслідок зупинки видобувних свердловин та ймовірного подальшого їх залиття пластовою водою.

5. Недоотримання державою обов`язкових платежів та відрахувань, що розраховуються виходячи із обсягів видобутого позивачем природного газу.

З огляду на викладене, невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або зовсім унеможливить поновлення порушених прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, від 16.06.2020 у справі №911/207/20, від 18.02.2019 у справі №922/3010/18, від 15.02.2018 у справі №910/7708/17, від 23.07.2018 у справі №910/1354/18, від 22.08.2018 у справі №924/150/17.

Таким чином, на думку суду, ефективним і співмірним способом забезпечення даного позову буде заборона ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» зупиняти транспортування природного газу шляхом перекриття крану на крановому вузлі/вузлі підключення УПГ «Добрівляни» – ТОВ «Стрийнафтогаз» за адресою Львівська область, Стрийський район, село Добряни, окрім аварійних ситуацій.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Таким чином, у даному випадку, застосування судом обраного заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів заявника.

Роблячи такий висновок, суд бере до уваги докази, надані позивачем щодо ймовірної зупинки належних позивачу видобувних свердловин Добрівлянської площі на невизначений термін, можливість нанесення збитків позивачу та загрозу втрати вказаних видобувних свердловин внаслідок їх залиття пластовою водою.

На думку суду, вжитий судом захід забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом відповідача, а лише запроваджує законні обмеження, наявність яких дасть можливість створити належні умови поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення позову. Вжиття відповідного заходу забезпечення позову не є вкрай обтяжливим для відповідача, в той же час, невжиття такого заходу може призвести до більш негативних наслідків, ніж у разі його застосування.

Згідно ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

За умовами ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

У постанові від 19.02.2019 у справі №911/1695/18 Верховний Суд вказав, що законом так само не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (частина перша статті 141 ГПК України); відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Беручи наявні обставини справи, а також те, що зобов`язання особи, яка звернулася з заявою про забезпечення позову забезпечити відшкодування можливих збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) є виключно прерогативою господарського суду, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийнафтогаз» про забезпечення позову задовольнити.

2. До вирішення справи по суті заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м.Київ, пр.Любомира Гузара, буд. 44, ідентифікаційний код 42795490) зупинку транспортування природного газу шляхом перекриття крану на крановому вузлі/вузлі підключення УПГ «Добрівляни» – ТОВ «Стрийнафтогаз» за адресою Львівська область, Стрийський район, село Добряни, окрім аварійних ситуацій.

Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрийнафтогаз» (82463, Львівська область, Стрийський райно, село Миртюки, вулиця Івана Франка, буд.1, ідентифікаційний код 39454684).

Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м.Київ, пр.Любомира Гузара, буд. 44, ідентифікаційний код 42795490).

3. Зустрічне забезпечення не застосовувати.

4. Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та підлягає для пред`явлення до виконання протягом трьох років з дня її винесення.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.256,257 ГПК України.

6. Ухвалу підписано 09.03.2021.

Суддя А.Б. Мазовіта