Рішення № 95401663, 10.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.03.2021Справа № 910/244/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Натурфарм"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа Фарм "Нова Аптека"

про стягнення 29 650,39 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Натурфарм" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа Фарм "Нова Аптека" (далі-відповідач) про стягнення 29 650,39 грн заборгованості за договором від 13.05.2016 № 06/16-П.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань щодо надання звіту та оплати за поставлений товар за договором від 13.05.2016 № 06/16-П.

Господарський суд міста ухвалою суду від 13.01.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/244/21 та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі 3.01.2021 позивач згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 00105472585246 отримав 20.01.2021.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105472585254 ухвала від 13.01.2021 була надіслана відповідачу на адресу згідно з відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернута 20.01.2021 з зазначенням причини повернення «за адресою не розшукано».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

13.05.2016 року між Приватним акціонерним товариством "Натурфарм" (постачальник за договором, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вежа Фарм "Нова Аптека" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки № 06/16-П (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товари згідно з заявками покупця в асортименті та за цінами, вказаними у видаткових накладних, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим договором.

За умовами п. 2.4 договору, загальна ціна даного договору складається з сум, зазначених у видаткових накладних на кожну партію товару.

Відповідно до положень п. 4.1 договору, покупець здійснює оплату кожен місяць не пізніше 10 числа, за проданий товар у попередньому місяці згідно відправленого покупцем звіту про продаж товарів за місяць по формі: продаж товарів - кількість та кошти.

Сторонами узгоджено, що оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.2), днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на поточний рахунок постачальника (п.4.3 договору).

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору позивач за накладними № НКНФ-0013923 від 14.08.2019 на суму 3285,60 грн, № НКНФ-0013924 від 14.08.2019 на суму 2079,60 грн, № НКНФ-0016184 від 16.09.2019 на суму 0,12 грн, № НКФН-0016566 від 18.09.2019 на суму 690,00 грн, № НКНФ-0016576 від 18.09.2019 на суму 570,00 грн, № НКНФ-0017510 від 04.10.2019 на суму 0,18 грн, № НКНФ-0017722 від 08.10.2019 на суму 1917,60 грн, № НКНФ-0017723 від 08.10.2019 на суму 1786,80 грн, № НКНФ-00190736 від 23.10.2019 на суму 2108,40 грн, № НКНФ-0020913 від 19.11.2019 на суму 1446,00 грн, № НКНФ-002100 від 20.11.2019 на суму 2448,00 грн, №НКНФ-0022656 від 12.12.2019 на суму 1939,80 грн, № НКНФ-0022659 від 12.12.2019 на суму 2397,00 грн, № НКНФ-0022681 від 12.12.2019 на суму 2205,00 грн, № НКНФ-0023207 від 18.12.2019 на суму 2430,14 грн, № НКНФ-0023250 від 18.12.2019 на суму 2031,74 грн, № НКНФ-0023537 від 20.12.2019 на суму 1701,00 грн, № НКНФ-0023536 від 20.12.2019 на суму 414,00 грн, № НКНФ-0000515 від 13.01.2020 на суму 307,20 грн, № НКНФ-0001255 від 22.01.2020 на суму 1075,20 грн передав, а відповідач прийняв товар за договором поставки № 06/16-П від 13.05.2016, загальною вартістю 30833,38 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що відповідач після отримання товару свої зобов`язання щодо надання звітів у визначені терміни щодо продажу цього товару, його оплати не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі т 29 650,39 грн. вартості неоплаченого товару.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, судом встановлено наступне.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають з договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявними у матеріалах справи вищезазначеними накладними, які підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень, підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за договором з поставки товару відповідачу, всього на суму 30 833,38 грн.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача за поставлений товар склала 29 650,39 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на положення п. 4.1 договору, оплата відповідачем отриманого товару за накладними мала бути здійснена кожного місяця, не пізніше 10 числа місяця за попередній місяць згідно відправленого покупцем звіту про продаж товару.

Докази передачі відповідачем позивачу звітів у визначеному договором порядку на товар, отриманий за накладними на спірну суму, суду не надано.

Однак, враховуючи, що фактично товар був поставлений позивачем відповідачу у період серпень 2019 року - січень 2020 року, за відсутності доказів перебування на реалізації цього товару у відповідача станом на час розгляду справи по суті спору (березень 2021 року), суд не приймає відсутність звітів про продаж цього в якості відкладальної обставини для здійснення розрахунків на спірну суму 29 650,39 грн.

Таким чином, зважаючи на прийняття товару на спірну суму відповідачем за накладними без зауважень, суд дійшов висновку, що на момент розгляду та вирішення даного спору строк виконання відповідачем за грошового зобов`язання з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладені обставини, за відсутності доказів оплати вартості отриманого товару, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 29 650,39 грн є обґрунтованими та доведеними, доказів зворотного суду не надано.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем письмового відзиву на позов не подано, належними та достатніми доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано, підстав звільнення від обов`язку виконання зобов`язання зі сплати заявленої до стягнення суми не доведено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 237-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа Фарм "Нова Аптека" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, будинок 6, офіс 7, код 35370779) на користь Приватного акціонерного товариства "Натурфарм" (04075, м. Київ, вул. Лісна, буд. 30-А, код 24930169) заборгованість у розмірі 29 650,39 грн (двадцять дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят гривень 39 коп) та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 10.03.2021.

Суддя О.Г. Удалова