Ухвала суду № 95401598, 04.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.03.2021Справа № 910/9944/20

За позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до 1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

3) ОСОБА_3

4) ОСОБА_4

5) ОСОБА_5

6) ОСОБА_6

7) ОСОБА_7

8) ОСОБА_8

9) ОСОБА_9

10) ОСОБА_10

11) ОСОБА_11

12) ОСОБА_12

про відшкодування 24 486 791,76 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники: згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про відшкодування шкоди у розмірі 24486791,76 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачами, які є пов`язаними з ПАТ "Укргазбанк" особами, були прийняті рішення, що спричинили шкоду банку та його кредиторам, з огляду на викладене позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів майнову шкоду у розмірі 24486791,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 суд звернувся до відповідних відділів з питань реєстрації місця проживання/перебування особи із запитами щодо доступу до персональних даних фізичних осіб-відповідачів.

В зв`язку з не надходженням відповідей по всім відповідачам, ухвалою суду від 26.11.2020 суд звернувся до міграційної служби з запитами щодо місця проживання відповідачів фізичних осіб.

07.12.2020 до суду надійшли відповіді на його запити по всім відповідачам.

Ухвалою суду від 14.12.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

24.12.2020 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 14.12.2020 про усунення недоліків позовної заяви

Ухвалою суду від 29.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.02.2021.

16.02.2021 в підготовчому засіданні представником відповідачів 7,8,9 подано відзиви на позовну заяву з додатками.

16.02.2021 в підготовчому засіданні оголошено перерві до 04.03.2021 та встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзиви до 26.02.2021.

24.02.2021 від позивача надійшла відповідь на відзиви.

25.02.2021 від відповідачів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 за підписом їх представника, подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву з відзивами.

В підготовчому засіданні 04.03.2021 представник відповідачів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 підтримав клопотання про поновлення строку на подання відзивів та долучення відзивів до матеріалів справи. Клопотання обґрунтоване тим, що представник не отримував ухвали про відкриття провадження у справі, а дізнався про неї з Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому не мав можливості подати відзиви раніше.

Представник позивача не заперечував щодо поновлення строків на подання відзивів та долучення відзивів до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи вищезазначене, суд протокольною ухвалою поновив строк представнику відповідачів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_10 на подання відзивів та долучив відзиви до матеріалів справи.

03.03.2021 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів направлення відповіді на відзив відповідачам.

Відповідач 1, відповідач 2, відповідач 3, відповідач 4, відповідач 5 та відповідач 6 в підготовче засідання не прибули, явку уповноважених представників не забезпечили, про день, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

04.03.2021 в підготовчому засіданні представник позивача подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Великою Палатою Верховного суду справи у подібних правовідносинах № 910/11027/18.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначає, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 910/11027/18, правовідносини у справі № 910/11027/18 та справи № 910/9944/20 є подібними, сторони також є подібними, позивач та відповідачі пов`язані з банком особи, дії та рішення яких завдали збитків банку та його кредиторам. Крім того, сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення подібними доказами, а правові підстави позову є тотожними між собою.

Окрім того, позивач зазначає, що вирішення справи № 910/11072/18 впливатиме на результати вирішення спору у справі № 910/9944/20.

При вирішенні вищезазначеного клопотання представник відповідачів 7-12 поклався на розсуд суду.

Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом із тим, згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові палати, об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати.

Так, обґрунтовуючи заяву про зупинення провадження, позивач зазначає, що в проваджені Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 910/11027/18, у межах якої буде сформовано єдиний правовий висновок щодо правильності застосування положень частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та який матиме вирішальне значення щодо всієї категорії спорів, ініційованих Фондом до пов`язаних з неплатоспроможними банками осіб про відшкодування шкоди, у тому числі впливатиме на результати вирішення спору у справі № 910/9944/20.

Судом встановлено, що в аналогічній справі №910/11027/18 (позов Фонду до пов`язаних осіб АБ "Укоопспілка" про стягнення завданої шкоди) колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22.10.2019 передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зважаючи на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої у цьому випадку є необхідним для забезпечення розвитку права, розумної передбачуваності судових рішень та формування єдиної правозастосовчої практики.

Передаючи справу №910/11027/18 разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказала на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої у цьому випадку є необхідним для забезпечення розвитку права, розумної передбачуваності судових рішень та відповідно формування єдиної правозастосовчої практики. Згідно з висновком суду виключну правову проблему становить питання щодо визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду про стягнення шкоди в порядку частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме: з моменту виявлення операції та осіб, що заподіяли шкоду, і встановлення її розміру, чи з моменту завершення ліквідаційної процедури банку та складання ліквідаційного балансу. Касаційний суд також зазначив, що Фондом заявлено 12 таких позовів і на сьогодні у судах попередніх інстанцій триває розгляд спорів у подібних правовідносинах у справах: № 910/9251/18, № 910/11221/18, № 910/12803/18, № 910/10888/18, № 910/12208/18, № 922/2860/18, № 910/14974/18, № 910/15260/18, № 922/3357/18, № 910/7338/19, № 910/7186/19.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду наголосив на тому, що на сьогодні судова практика з питань застосування цієї норми лише формується, оскільки в справі №910/11027/18 суди дійшли висновку про передчасність завдання шкоди банку, в зв`язку з не завершенням процедури ліквідації банку, а у справі №910/12803/18 у подібних правовідносинах Господарський суд міста Києва дійшов протилежних висновків, а саме, встановивши наявність підстав для задоволення позову на підставі частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виходив з пропуску Фондом позовної давності, тому передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду сприятиме становленню єдиної судової практики.

Як вбачається з ухвали Великої Палати Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 910/11027/18, Велика Палата Верховного Суду визнала за необхідне прийняти вказану справу до розгляду, оскільки вирішення цих питань має важливе значення для розвитку судової практики, пов`язаної з економічним розвитком держави, банківського сектору економіки, а також добробутом громадян України, які постраждали через масове виведення банків з ринку, що відбувалося протягом останніх років.

Суд зазначає, що саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як позивач, є ініціатором судового процесу в справі № 910/9944/20, вважаючи, що його права були порушені, за захистом яких він і звернувся до господарського суду, і саме позивач, розпоряджаючись своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, є ініціатором зупинення провадження у даній справі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частинами 1, 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до положень п. 5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України до основних засад (принципів) господарського судочинства належить диспозитивність.

Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Таким чином, за вказаних обставин, зупинення провадження у даній справі сприятиме виконанню завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, пов`язаного з відшкодуванням шкоди, завданої юридичній особі її посадовою особою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зважаючи на викладене і ту обставину, що правовідносини у даній справі № 910/9948/20 є подібними правовідносинам у справі № 910/11027/18, суд приходить до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 910/9944/20 до закінчення перегляду судового рішення у справі № 910/11027/18 Великою Палатою Верховного Суду, з метою з`ясування правової позиції Великої Палати та забезпечення однакового правозастосування у спірних відносинах.

На підставі викладеного та керуючись ст. 228, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 910/9944/20 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про відшкодування шкоди у розмірі 24486791,76 грн до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення Господарського суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та постанови Північного апеляційного Господарського суду від 13 травня 2019 року в справи № 910/11027/18, прийнятих у подібних правовідносинах.

2. Зобов`язати позивача та відповідачів повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя І.В. Усатенко