Рішення № 95401595, 09.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.03.2021Справа № 910/16530/20Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендер Україна"

про стягнення 84 660,23 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендер Україна" (відповідач) про стягнення 84 660, 23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № 41 від 22.06.2018 в частині повернення переплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 відкрито провадження у справі № 910/16530/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/16530/20 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження позивача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 02002, місто Київ, вулиця Раїси Окіпної, будинок 4.

Однак поштове відправлення направлено на адресу місцезнаходження відповідач не було вручено відповідачу та було повернуто до суду 19.11.2020.

Позивач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 10.11.2020, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач письмового відзиву не надав, про відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вендер Україна" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпрополімермаш" (покупець) укладено Договір поставки № 41 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1.Договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві металопрокат в асортименті, далі - товар, а покупець - прийняти товар та оплатити його в строки і порядку, передбачені цим Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору асортимент і кількість товару, що поставляється покупцю, вказуються в рахунках, які є невід`ємною частиною Договору.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що у відповідності до цього Договору постачальник на підставі заявки покупця, переданої по телефону або за допомогою засобів факсимільного зв`язку, виставляє рахунок на партію товару.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата рахунку є підтвердженням згоди покупця на умови і ціни, обумовлені в рахунку.

Згідно з п. 3.3. Договору термін поставки: протягом 10 робочих днів з дати сплати покупцем попередньої оплати відповідно до п. 5.2.1. Договору.

Прийом товару за кількістю здійснюється на підставі видаткової накладної протягом 3 робочих днів з дати поставки товару (п. 3.6. Договору).

Відповідно до п. 3.7. Договору прийом товару за якістю здійснюється протягом 7 робочих днів з дати поставки товару.

Згідно з п. 3.8. Договору датою поставки товару є дата, зазначена у видатковій накладній на товар.

Пунктом 3.11. Договору сторони погодили, що постачальник зобов`язаний замінити неякісний товар (товар з прихованими дефектами), поставити відсутню кількість товару протягом 14 календарних днів після отримання рекламаційного акту, складеного в порядку, передбаченому п. 3.9 Договору, або повернути суму вартості неякісного (непоставленого) товару в ці ж терміни.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. Договору ціна товару вказується в рахунках, які додаються до цього Договору. Загальна сума Договору визначається загальною вартістю поставленого протягом терміну дії Договору товару відповідно до рахунків.

Згідно з п. 5.1. Договору покупець оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника.

Відповідно до п. 7.2. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе за даним Договором зобов`язань.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок № 3721 від 11.09.2018 на суму 192 460, 31 грн., рахунок № 3688 від 10.09.2018 на суму 128 818,76 грн., а всього на суму 321 279,07 грн.

Позивачем здійснено оплату виставлених відповідачем рахунків у розмірі 321 279,07 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Відповідачем здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 424 212,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2609-03 від 26.09.2018 на суму 222 921,29 грн., видатковою накладною № 2809-04 від 28.09.2018 на суму 201 291,61 грн.

У подальшому позивачем повернуто відповідачу товар на загальну суму 187 594,06 грн., що підтверджується накладною на повернення № 0501 від 05.11.2018, у зв`язку з невідповідністю товару по якості.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання не виконав в повному обсязі, чим допустив порушення господарського зобов`язання, яке полягає у недопоставці товару на суму 84 660,23 грн. (321 279,07 грн. (попередня оплата) - (424 212,90 грн. (вартість поставленого товару) - 187 594,06 грн. (вартість повернутого товару) = 84 660,23 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 05-72 від 18.08.2020 з вимогою повернути заборгованість у розмірі 84 660,23 грн.

У матеріалах справи відповідь на претензію відсутня.

Позивач зазначає, що повністю виконав свої зобов`язання щодо попередньої оплати вартості товару, проте відповідач свої зобов`язання в частині поставки товару у повному обсязі не виконав, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 84 660,23 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, позивачем здійснено оплату виставлених відповідачем рахунків у розмірі 321 279,07 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Відповідачем здійснено поставку позивачу товару на загальну суму 424 212,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2609-03 від 26.09.2018 на суму 222 921,29 грн., видатковою накладною № 2809-04 від 28.09.2018 на суму 201 291,61 грн.

У подальшому позивачем повернуто відповідачу товар на загальну суму 187 594,06 грн., що підтверджується накладною на повернення № 0501 від 05.11.2018, у зв`язку з невідповідністю товару по якості.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів поставки відповідачем позивачу товару за всю суму попередньої оплати за Договором суду не надано.

Таким чином, враховуючи суму здійсненої позивачем попередньої оплати, суд дійшов висновку, що відповідач не поставив позивачу товар на суму 84 660,23 грн., що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наявність обов`язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати у розмірі 84 660,23 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 84 660,23 грн. або поставки товару на вказану суму, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендер Україна" підлягають задоволенню у розмірі 84 660,23 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендер Україна" про стягнення 84 660,23 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендер Україна" (02002, місто Київ, вулиця Раїси Окіпної, будинок 4, ідентифікаційний код 39989454) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 147, ідентифікаційний код 00218615) 84 660 (вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят) грн. 23 коп. попередньої оплати, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.03.2021

Суддя С. В. Стасюк