Рішення № 95401330, 04.03.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1095/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання - за дорученням судді помічник судді Григорчук І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект ПАК"

про стягнення заборгованості в сумі 40522 грн 00 к., з яких: 38360 грн 00 к. - основний борг, 954 грн 00 к. - інфляційні втрати, 1208 грн 00 к. - 3 % річних,

представники сторін в судове засідання не з`явилися.

З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу у даній справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суть спору.

ТОВ "Транс-Захід" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Перфект ПАК" про стягнення заборгованості в сумі 107345 грн 00 коп., з яких 106448 грн 00 коп. - основний борг, 897 грн 00 коп. - 3% річних.

З урахуванням заяв про уточнення розміру позовних вимог (зменшення/збільшення), позивач просить стягнути з відповідача 40522 грн 00 к., з яких: 38360 грн 00 к. - основний борг, 954 грн 00 к. - інфляційні втрати, 1208 грн 00 к. - 3 % річних.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.12.2020 постановлено позовну заяву залишити без руху; позивачу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду: належні докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (опис вкладення в лист та фіскальний чек; належним чином засвідчені копії: товарно-транспортної накладної серія ЛВБ № 531176 від 12.08.2020; товарно-транспортної накладної серія ТРА № 970973 від 17.08.2020; товарно-транспортної накладної серія ГЛА № 470419 від 18.08.2020; товарно-транспортної накладної серія ЛВГ № 040273 від 04.09.2020; товарно-транспортної накладної серія ЛВА № 354026 від 09.10.2020; товарно-транспортної накладної серія ЛВГ № 250267 від 15.10.2020; акту про надання послуг № 1781 від 18.08.2020; рахунку-фактури № 1781 від 18.08.2020.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 05.01.2021 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначити на 27.01.2021; зобов`язано позивача подати суду оригінали долучених до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні.

08.01.2021 від ТОВ "Транс-Захід" надійшло клопотання № 3 від 04.01.2021 (вх. № 184/21) про виправлення описки, в якій останній повідомляє про те, що в тексті позовної заяви зроблено помилку, зокрема ціна позову вказана в сумі 107345 грн 00 коп., з яких 106448 грн 00 коп. - основний борг та 897 грн 00 коп. - 3% річних, замість в сумі 131745 грн 00 коп., з яких 130848 грн 00 коп. - основний борг та 897 грн 00 коп. - 3% річних. Тому просить суд врахувати зазначене при вирішенні справи.

15.01.2021 до суду від відповідача надійшло заперечення б/н від 14.01.2021 (вх. № 605/21) щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Заперечення мотивовано тим, що:

- відповідач не визнає борг в повному обсязі (ціна позову станом на момент складання та надіслання цього заперечення дійсності не відповідає;

- відповідач заперечує проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.01.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на заперечення № 11 від 19.01.2021 (вх. № 891/21) щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. У відповіді на заперечення позивач вказує, що:

- розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін;

- борг, який просить стягнути позивач документально підтверджений.

Суд, розглянувши заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишає їх без задоволення враховуючи таке.

Як зазначено в ч. 4 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Заява відповідача не містить достатніх обґрунтувань того, на підставі яких суд міг дійти висновку про необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та заміни засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Невизнання позову відповідачем не є тією обставиною, яка б слугувала розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Не беруться до уваги доводи відповідача про те, що судом вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, оскільки наведений факт не відповідає дійсності.

27.01.2021 до суду від позивача надійшла заява № 17 від 26.01.2021 (вх. № 1443/21) про уточнення позовних вимог, з огляду на яку зменшено суму основного боргу, збільшено інфляційні втрати, змінено суму та період нарахування 3 % річних. Позовні вимоги викладено в наступній редакції: стягнути з відповідача 43360 грн 00 к. - основний борг, 954 грн 00 к. - інфляційних втрат, 311 грн 00 к. - 3 % річних. Від заявленої вимоги, що вказувалась у позовній заяві, про стягнення 3 % річних в сумі 897 грн 00 к. позивач відмовився.

27.01.2021 розгляд справи відкладено на 23.02.2021.

01.02.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 26.01.2020 (вх. № 1540/21).

В судовому засіданні 23.02.2021 позивач подав суду:

- заяву № 47 від 22.02.2021 (вх. № 2908/21) про зменшення розміру позовних вимог на 5000 грн 00 к.;

- заяву вх. № 2909/21 про відмову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 954 грн 00 к.

23.02.2021 розгляд справи відкладено на 04.03.2021.

Щодо заяв позивача про уточнення позовних вимог, зменшення/збільшення їх розміру, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яка була заявлена у позовній заяві. Ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір (п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи наведене, суд визнає подані позивачем заяви такими, що відповідають вимогам п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим розглядає спір з урахуванням уточнених позовних вимог, а саме: 38360 грн 00 к. - основний борг, 954 грн 00 к. - інфляційні втрати, 1208 грн 00 к. - 3 % річних.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися (явка не визнавалась судом обов`язковою).

Матеріали справи містять клопотання позивача № 58 від 03.03.2021 (вх. № 2200/21 від 03.03.2021) про розгляд справи без участі позивача.

Відповідач будь-яких клопотань суду не подавав. Матеріали справи містять докази того, що відповідач отримав ухвалу суду від 23.02.2021, якою його повідомлялося про дату та час розгляду справи.

В ході розгляду даної справи судом оглянуто оригінали долучених до позовної заяви документів та встановлено їх відповідність наявним в матеріалах справи копіям.

Беручи до уваги обмежені строки розгляду справ, встановлені ГПК України, враховуючи те, що матеріали справи містять письмові позиції обох сторін щодо даного спору, а також клопотання позивача про розгляд справи без його участі, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі документами.

Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача договору про надання послуг перевезення вантажів у міжміському автомобільному сполученні, в частині проведення оплати. За прострочення термінів оплати відповідачу було нараховано 3 % річних, в ході розгляду справи - інфляційні втрати.

Позиція відповідача зводиться до того, що, з урахуванням часткових проплат, станом на 25.01.2021, заборгованість відповідача перед позивачем становить 43360 грн 00 к., а не 106448 грн 00 к. та 897 грн 00 к. - 3 % річних.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

13.03.2015 між ТОВ "Транс-Захід" (перевізник) та ТОВ "Перфект ПАК" (замовник) укладено договір № 183-ЛГ про надання послуг перевезення вантажів у міжміському автомобільному сполученні, предметом якого є порядок взаємовідносин, що виникають між замовником та перевізником при плануванні, здійсненні та оплаті послуг з перевезення лісопродукції.

Перевізник зобов`язався здійснювати перевезення по заявкам замовника дотримуючись умов отриманого замовлення, а замовник в свою чергу - виконати всі розрахунки з перевізником у повному обсязі і у термін, який передбачений умовами даного договору (п. 4.1.5 та п. 4.2.1 договору).

На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв послуги з перевезення на суму 41600 грн 00 к., про що свідчать:

- товарно-транспортні накладні: ЛВБ № 941947 від 19.10.2020; ІФВ № 980524 від 20.10.2020; ЛВВ № 351483 від 23.10.2020; ЛВБ № 531223 від 27.10.2020; ГЛА № 470481 від 28.10.2020; ГЛА № 480245 від 28.10.2020; ТРА № 354796 від 02.11.2020; ІФВ №980539 від 03.11.2020;

- акти про надання послуг: № 2390 від 19.10.2020; № 2398 від 20.10.2020; № 2426 від 23.10.2020; № 2452 від 27.10.2020; № 2459 від 28.10.2020; № 2545 від 02.11.2020; № 2552 від 03.11.2020;

- рахунки-фактури: № 2390 від 19.10.2020; № 2398 від 20.10.2020; № 2426 від 23.10.2020; № 2452 від 27.10.2020; № 2459 від 28.10.2020; № 2545 від 02.11.2020; № 2552 від 03.11.2020.

06.11.2020 та 18.11.2020 перевізником були направлені на адресу замовника скріплені печаткою ТОВ "Транс-Захід" оригінали вищезазначених документів.

Проте, відповідач не повернув підписані акти, у зв`язку з чим акти про надання послуг № 2390 від 19.10.2020,. № 2398 від 20.10.2020, № 2426 від 23.10.2020, № 2452 від 27.10.2020, № 2459 від 28.10.2020, № 2545 від 02.11.2020, № 2552 від 03.11.2020 були надіслані відповідачу повторно 27.11.2020.

Факт направлення документів на адресу відповідача підтверджують наявні в матеріалах справи докази.

Відповідно до п. 5.1 договору сторони домовились, що підписаний оригінал акту виконаних робіт повертається замовником поштою на адресу перевізника. Якщо на протязі п`ятнадцяти днів замовник не повертає скріплений печаткою підприємства оригінал акту виконаних робіт та не висуває письмової претензії щодо якості виконаної роботи, в цьому випадку акт вважається узгоджений, а робота (послуги) прийнятою та такою, що підлягає безумовній оплаті у порядку визначеному пунктами 5.5 договору.

З урахуванням наведеного акти про надання послуг № 2390 від 19.10.2020,. № 2398 від 20.10.2020, № 2426 від 23.10.2020, № 2452 від 27.10.2020, № 2459 від 28.10.2020, № 2545 від 02.11.2020, № 2552 від 03.11.2020 вважаються узгодженими, а робота прийнята.

Відповідно до п. 5.2 договору кожне окреме перевезення вантажів перевізником (виконана робота) оплачується замовником на протязі 5-ти календарних днів з часу фактичного виконання перевезення (що підтверджується відміткою в ТТН про отримання вантажу вантажоодержувачем), згідно виставлених рахунків та розміру вартості фрахту визначеної у транспортному замовленні. Умови оплати наданих послуг визначені договором, мають переважну силу по відношенню до умов визначених транспортним замовленням та обов`язкові до виконання замовником.

Відповідач у визначені договором строки не розрахувався в повному обсязі.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 15/20 (вих. № 305 від 29.10.2020) про сплату боргу.

Матеріали справи містять акт звірки розрахунків, до якого включено, серед іншого вартість наданих послуг з 19.10.2020 по 03.11.2020. Станом на 11.01.2021 борг відповідача перед позивачем становить 78360 грн 00 к.

На даний час борг становить 38360 грн 00 к.

За порушення строків оплати, на підставі ст. 625 ЦК України, відповідачу нараховано 954 грн 00 к. - інфляційних втрат (за період прострочення з жовтня 2020 року по січень 2021 року) та 1208 грн 00 к. - 3 % річних (897 грн 00 к. за період прострочення з 12.08.2020 по 16.10.2020; 311 грн 00 к. за період прострочення з 19.10.2020 по 03.11.2020).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Із змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про надання послуг перевезення вантажів у міжміському автомобільному сполученні позивач здійснив перевезення за замовленням відповідача. Частково відповідач розрахувався за надані послуги, несплаченим залишився борг в сумі 38360 грн 00 к.

Матеріалами справи підтверджено факт простроченння з боку відповідача виконання зобов`язання за договором щодо оплати за надані послуги.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Як вбачається з розрахунків позивача, 3 % річних нараховано наступним чином:

- 897 грн 00 к. за період прострочення з 12.08.2020 по 16.10.2020;

- 311 грн 00 к. за період прострочення з 19.10.2020 по 03.11.2020.

В частині вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 897 грн 00 к. позивач відмовився, про що зазначив в заяві № 17 від 26.01.2021 (вх. № 1443/21 від 27.01.2021) про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Дослідивши заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач відмовляється в заявленої вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 897 грн 00 к., суд встановив, що вона підписана повноважною особою - директором товариства і прийняття такої відмови від позову не суперечить закону і не порушує права чи інтереси інших осіб.

Суд також вважає за необхідне роз`яснити сторонам наслідки відмови позивача від позову.

Такими наслідками, відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України, є: у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

За правилами п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Отже, провадження у справі в частині заявленої вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 897 грн 00 к. підлягає закриттю на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Інша частина нарахованих 3 % річних позивачем розрахована вірно, відтак підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується нарахованих позивачем інфляційних втрат в сумі 954 грн 00 к. за період прострочення з жовтня 2020 року по січень 2021 року, суд зазначає таке.

Про збільшення суми позову на суму інфляційних втрат позивач вказує у заяві № 17 від 26.01.2021 (вх. № 1443/21 від 27.01.2021) про уточнення позовних вимог.

Оскільки позовна заява не містить вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат, подальше збільшення суми позову на суму інфляції, шляхом подачі заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог, є недопустимим.

Відповідно до п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яка була заявлена у позовній заяві.

Отже, суд розцінює таке нарахування як зміну предмету позову, а не збільшення розміру позовних вимог, при цьому зазначає, що позивач будь-яких заяв про зміну предмета позову до суду не подавав.

В судовому засіданні 23.02.2021 позивач відмовився від заявленої вимоги про стягнення інфляційних втрат, про що зазначив письмово у заяві вх. № 2909/21 про відмову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 954 грн 00 к.

Як зазначено вище, в силу ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитись від позову (в тому числі в частині заявлених вимог).

В контексті наведеного у суду відсутні правові підстави прийняти відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат, оскільки такі заявлені позивачем в межах даної справи неправомірно.

З урахуванням наведеного, в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 954 грн 00 к. в позові слід відмовити.

Висновок суду.

В контексті наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (в частині стягнення 38360 грн 00 к. основного боргу та 311 грн 00 коп. 3 % річних позов підлягає задоволенню; в частині стягнення 954 грн 00 к. інфляційних втрат в позові слід відмовити; в частині стягнення 897 грн 00 к. 3 % річних - провадження у справі закрити).

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При поданні позову позивачем оплачено судовий збір у розмірі 2102 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судовий збір в сумі 580 грн 07 к. слід покласти на відповідача (пропорційно розміру задоволених вимог); 27 грн 77 к. - залишити за позивачем (враховуючи відмову в позові та відмову позивача від позову).

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач має право на повернення сплаченого судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог, в порядку встановленому п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 191, 231, 236, 238, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект ПАК" про стягнення заборгованості в сумі 40522 грн 00 к., з яких: 38360 грн 00 к. - основний борг, 954 грн 00 к. - інфляційні втрати, 1208 грн 00 к. - 3 % річних - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект ПАК" (вул. Комунальна, буд. 2, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405; ідентифікаційний код 37711540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Захід" (вул. Обліски, буд. 139, м. Долина, Долинський район, Івано-Франківська область, 77500; ідентифікаційний код 30906034) - 38360 (тридцять вісім тисяч триста шістдесят) грн 00 к. основного боргу, 311 (триста одинадцять) грн 00 коп. 3 % річних, 580 (п`ятсот вісімдесят) грн 07 к. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 954 (дев`ятсот п`ятдесят чотири) грн 00 к. інфляційних втрат - в позові відмовити.

В частині стягнення 897 (вісімсот дев`яносто сім) грн 00 к. 3 % річних - провадження у справі закрити.

Судовий збір в сумі 27 (двадцять сім) грн 77 к. - залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 10.03.2021.

Суддя Т. В. Стефанів