Ухвала суду № 95396902, 01.03.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13593/20

Провадження №2/369/2346/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Волчко А.Я.

при секретарі: Миголь А.А.

розглянувши матеріали заяви представника позивачів адвоката Осипенка В.Ю. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кредитної спілки «ЗАРАЗ», державного реєстратора Туранської Ганни Богданівни Виконавчого комітету Броварської міської ради, державного реєстратора приватного нотаріуса КМНО Гамаль Ірини Миколаївни, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, визнання протиправними дій, скасування реєстрації права власності,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2020 року разом з позовною заявою до суду надійшла заява представника позивачів, яка була мотивована тим що, 15.11.2019 року Державним реєстратором Туранською Ганною Богданівною (Відповідач 2) було здійснено протиправну дію (номер запису про право власності: 34206487), а саме прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49743305 від 19.11.2019року; підстава виникнення права власності: договір іпотеки, серія та номер: б/н, виданий 24.05.2017, видавник: Кредитна спілка «Зараз» та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідченого Гамаль І. М., приватний нотаріус КМНО та зареєстровано в реєстрі за № 2034, заборона зареєстровано в реєстрі за № 2035; договір про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Гамаль І. М., 24.05.2017року за реєстровим номером № 2034, серія та номер: б/н, виданий 02.11.2017, видавник: Кредитна спілка «Зараз» та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідченого Литвин А. С., приватним нотаріусом КМНО та зареєстрованого в реєстрі за № 4421; заява, серія та номер: 4983, виданий 10.10.2019, видавник: Грачов Максим Ігорович, посвідчено Гамаль І. М., приватний нотаріус КМНО; заява, серія та номер: 4885, виданий 10.10.2019, видавник Татарчук Вікторія Володимирівна, посвідчено Гамаль І. М, приватний нотаріус КМНО; заява, серія та номер: 4884, виданий 10.10.2019, видавник: Балан Леся Юріївна, посвідчено Гамаль І. М, приватним нотаріус КМНО; договір про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Гамаль І. М 24.05.2017року за реєстровим номером № 2034, серія та номер: б/н, виданий 25.10.2018, видавник: Кредитна спілка «Зараз» та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , посвідчено Гамаль І. М., приватним нотаріусом КМНО та зареєстровано в реєстрі за М 5840; форма власності: приватна; власники: Кредитна спілка «Зараз», код ЄДРПОУ: 37716197, країна реєстрації: Україна.

Також 19.11.2019 року Приватним нотаріусом КМНО Гамаль Іриною Миколаївною (Відповідач 3) прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49753823, згідно з яким проведена державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1254055632224, квартиру загальною площею 66,6 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - за ОСОБА_4 . (Відповідач 4).

З таких обставин у Відповідача 4 виникло незаконне право власності на квартиру Позивачів та на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Позивачів, а саме з боку Відповідача 4 та без дозволу Позивачів вселяти інших осіб до спірної квартири чи висиляти Позивачів чи членів їх родини, проникати та входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися нею, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, дарування, тощо з третіми особами.

Дана дія з боку Відповідачів - є незаконною та протиправною, відповідно до чого Позивачі звернувся за захистом своїх прав до суду з відповідним позовом.

Суть позовних вимог полягає в тому, що: Відповідач 1, Відповідач 2 та Відповідач 3 порушили умови Договору іпотеки від 24.05.2017 року, ЗУ «Про Іпотеки», Порядку № 1127 від 25.12.2015 року, ЗУ № 1952-ІУ а саме - не повідомили Позивачів про намір звернути стягнення на Предмет Іпотеки; не надали Позивачам пріоритетне право самостійно викупити Предмет Іпотеки; не погоджували розміру заборгованості з Позивачами.

Невжиття заходу по забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, Відповідач 4 зможе відчужити спірне майно.

Невжиття заходу по забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, Відповідач 4 зможе відчужити спірне майно на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав Позивачів на ефективний судовий захист.

Тому представник позивачів просив суд вжити заходів забезпечення позову відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, на час розгляду цивільної справи, шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_2 , загальна площа (кв. м.): 66, 6, житлова площа (кв. м.) АДРЕСА_3 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1254055632224).

Вивчивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Із матеріалів справи вбачається що, позивачі звернувся до суду за захистом своїх прав із даним позовом згідно якого просили визнати правочин, а саме надання Заяви, виданий 10.10.2019, видавник: ОСОБА_2 , посвідчено Гамаль Т. М., приватний нотаріус КМНО, зареєстровано в реєстрі за № 4883; Заява, виданий 10.10.2019, видавник Татарчук Вікторія Володимирівна, посвідчено Гамаль І М., приватний нотаріус КМНО, зареєстровано в реєстрі за № 4885; Заява, виданий 10.10.2019, видавник: Балан Леся Юріївна, посвідчено Гамаль І. М, приватний нотаріус КМНО, зареєстровано в реєстрі за № 4884 - недійсним. Визнати протиправним дію Кредитної спілки «ЗаРаЗ» та Державного реєстратора Туранської Ганни Богданівни, Виконавчий комітет Броварської міської ради, Київської обл., про протиправне позбавлення права власності ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер запису про право власності: 34206487, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49743305 від 19.11.2019 року; на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальна площа (кв. м.): 66, житлова площа (кв. м.) АДРЕСА_3 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1254055632224), за КРЕДИТНА СПІЛКА «ЗАРАЗ», ЄДРПОУ: 37716197. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер запису про право власності: 34216264 від 19.11.2019 року, індексний номер: 49753823 від 19.11.2019 року; на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальна площа (кв. м.): 66,6, житлова площа (кв. м.) АДРЕСА_3 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1254055632224) за ОСОБА_4 .

Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3статті 150 ЦПК України).

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд до забезпечення позову має підходити зважено, оскільки забезпечення позову може мати наслідком збитки та порушення прав; забезпечення позову має відповідати тій цілі, для якої такий захід слугує.

Заходи забезпечення позову визначаються виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свободта Загальною декларацією прав людини, проголошеною Генеральною Асамблеєю Організації Об`єднаних Націй 10 грудня 1948 року, гарантовано забезпечення і розвиток прав людини та основоположних свобод, та зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Так, у справі Delcourtv. Belgium зазначено, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У справі Belletv. France визначено, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду.

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права, тобто особа повинна отримати реальний результат від такого звернення.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним, однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети. При цьому досягнення вказаної мети є неможливим без застосування заходів, передбачених законодавством країн-учасниць Конвенції, до яких зокрема, належать і заходи забезпечення позову (див. Prince Hans-Adam IIof Liechtenstein v. Germany).

У рішенні Дейвіда Горнсбі (David Hornsby) та Ади Енн Горнсбі (Ada Ann Hornsby) проти Грецької Республіки, № 18357/91, § 40 від 19 березня 1997 року, у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece), Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» (Жовнер проти України, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

З огляду на норми ЦПК України, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 151 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено що до заяви про вжиття заходів забезпечення позову не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність ризиків невиконання потенційного рішення суду, враховуючи що позивачами заявлено лише вимоги щодо визнання недійсним правочинів та дій недійсними, а також скасування державної реєстрації, без будь-яких інших вимог.

Обсяг позовних вимог є неспівірнимим із видом забезпечення позову, при тому що суд враховує відсутність безпосереднього зв`язку заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, та відсутності необхідність вжиття забезпечувальних заходів по суті спірних відносин.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для забезпечення позову

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.151,152,153,208,209,210, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви представника позивачів адвоката Осипенка В.Ю. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кредитної спілки «ЗАРАЗ», державного реєстратора Туранської Ганни Богданівни Виконавчого комітету Броварської міської ради, державного реєстратора приватного нотаріуса КМНО Гамаль Ірини Миколаївни, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, визнання протиправними дій, скасування реєстрації права власності - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: А.Я. Волчко