Рішення № 95396883, 26.02.2021, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/291/15-ц

Провадження №2/367/43/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

26 грудня 2021 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Линника В.Я,

за участі: секретаря Балинської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (законним представником яких є ОСОБА_1 ), треті особи: реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції в Київській області, управління Державної міграційної служби в Київській області, служба у справах дітей Ірпінської міської ради, Виконком Бучанської міської ради, про виселення з квартири, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (законним представником яких є ОСОБА_1 ), треті особи: реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції в Київській області, управління Державної міграційної служби в Київській області, служба у справах дітей Бучанської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, який позивач мотивував тим, що 25 грудня 2006 року між "Банком "Фінанси та Кредит" ТОВ та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №61-06-И/02. Сума заборгованості за Кредитним договором станом на 01.12.2014 року складає 14 626612,49 грн.

Просив суд в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Банк «Фінанси та Кредит» за Кредитним договором №61-06-И/02 від 25.12.2006 р. в сумі 14 626 612,49 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру під АДРЕСА_1 , яка складається з трьох житлових кімнат загальною площею 202,6 кв.м., в тому числі 106,1 кв.м. житлова, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), шляхом визнання права власності на зазначене майно за Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ. вул. Артема, 60; код ЄДРПОУ 09807856) за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна;

Виселити з квартири АДРЕСА_1 осіб, які там зареєстровані та проживають, а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 2005 р.н., ОСОБА_3 2004 р.н.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 14.09.2015 р. у вказаних вище позовних вимогах було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17.11.2015 р. рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14.09.2015 р. залишено без змін.

Постановою Верховного суду України від 14.12.2016 р. рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14.09.2015 р., ухвалу апеляційного суду Київської області від 17.11.2015 р. та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.01.2016 р. в частині відмови у позові про виселення скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В подальшому ухвалою суду від 27.08.2019 р. було замінено позивача ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на правонаступника ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП».

Представник ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» подав заяви про зміну предмету позову, однак суд не приймає їх до уваги, оскільки згідно з ч.3 ст.49 ЦПК України позивач має право змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання. Оскільки розгляд справи здійснюється по суті, позивач на даній стадії не має права змінювати предмет позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву в якій просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач ОСОБА_1 , він же законний представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. В матеріалах справи міститься його заява, в якій він позовні вимоги щодо виселення визнав, просив виселити його з дітьми в квартиру АДРЕСА_2 , що належить йому на праві власності (т. 3 а.с. 53-54).

Треті особи реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції в Київській області, управління Державної міграційної служби в Київській області, служба у справах дітей Ірпінської міської ради, Виконком Бучанської міської ради в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлялись про час, дату та місце слухання справи, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи заяву позивача та відсутність клопотання відповідача про відкладення судового засідання, або повідомлення про поважні причини неявки, суд вирішив розглянути справу без участі сторін та третіх осіб.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 25.12.2006 р. між "Банком "Фінанси та Кредит" ТОВ та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №61-06-И/02. (т.1 а.с.16-18). Відповідно до умов Договору Банк надав Позичальнику Кредитні кошти у розмірі 198 000 доларів США з оплатою по процентній ставці 12 % річних, для придбання квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (п.2.3 кредитного договору №61-06-И/02) .

Також, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором 25.12.2006 р. між Банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербою Л.О. за реєстровим № 3996 (т.1 а.с. 25-26).

Відповідно до п. 1 Іпотечного договору, предметом іпотеки за вищевказаним договором є квартира під АДРЕСА_1 , яка придбана за рахунок кредитних коштів, отриманих від Іпотекодержателя на підставі кредитного договору.

Згідно п. 2 Іпотечного договору Предмет іпотеки передається в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за Кредитним договором № 61-06-И/02 від 25.12.2006 р., а також процентів за користування Кредитними ресурсами, а також комісійної винагороди за Кредитним договором, неустойки за цим Договором або за Кредитним договором, враховуючи відшкодування збитків, завданих простроченням платежів за Основним зобов`язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на Предмет іпотеки в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

Як підтверджується довідкою начальника Бучанського УЖКГ від 29.07.2013 р. в квартирі АДРЕСА_1 проживають відповідачі ОСОБА_1 , 1973 р.н., ОСОБА_2 , 2005 р.н. та ОСОБА_3 2004 р.н. (т.1 а.с.33).

Судом також встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15.09.2010 року з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору від 25.12.2006 №61-06-И/02 в розмірі 2 620 166, 71 грн. у солідарному порядку ( т. 1 а.с. 10-12)

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17.10.2014 р. (т.1 а.с. 85-86) було звернено стягнення на предмет іпотеки, шляхом надання права банку права на продаж будь-якій особі-покупцеві, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 202,6 кв.м. за початковою ціною у розмірі 1 067 316,22 грн. з наданням ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» всіх повноважень продавця необхідних для здійснення продажу в рахунок погашення заборгованості за кредитними договором в розмірі 5 383 319,48 грн., яка включає: 239 965,90 доларів США - 1 913 080,14 грн. - заборгованості по основній сумі боргу; 83 722,66 доларів США - 667 462,16 грн. - заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами; 83 284,60 - заборгованість по нарахованій комісії; 2 719 492,57 - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків та комісії.

Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Так, за змістом ч. 1, ч. 2 ст. 39 цього Закону в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту банку, повернення якого забезпечено іпотекою відповідного житлового приміщення.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вимога письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі договору, і не застосовується в порядку звернення стягнення за рішенням суду. Задоволення позову про виселення мешканців з переданого в іпотеку житлового приміщення не залежить від дотримання іпотекодержателем ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до частини другої статті 39 цього Закону таке рішення може бути прийняте судом (за заявою іпотекодержателя) одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки, у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

Саме про таке застосування норм статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК УРСР зазначено в постановах Верховного Суду України від 09.09.2015 р. та 03.02.2016 р.

Оскільки судом було встановлено, що кредитні кошти були отриманні ОСОБА_1 для придбання квартири АДРЕСА_1 і рішенням судів на цю квартиру було звернено стягнення, як на предмет іпотеки, існують правові підстави для виселення боржника і його сім`ї з вище вказаної квартири без надання іншого житла.

У зв`язку із вище викладеним, прохання ОСОБА_1 про виселення його з дітьми в квартиру АДРЕСА_2 , що належить йому на праві власності (т.3 а.с. 53-54), не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 121,80 грн.

Враховуючи викладене, ст. 525,526,543,554,559,610,611,625,1054 ЦК України ст. 39, 40 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 2, 4, 13, 76-81, 89, 95, 258-259,263 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Задовольнити позов.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 2005 р.н. та ОСОБА_3 2004 р.н., з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» судові витрати по справі в розмірі 121,80 грн. (Сто двадцять одну гривню 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: В.Я. Линник