Ухвала суду № 9539620, 01.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2010 р.Справа № 2-а-40600/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 12.10.2009р. по справі№2-а-40600/09/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова (далі за текстом-позивач) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС"(далі за текстом-відповідач), в якому просив стягнути з відповідача 8220,00 грн. заборгованості по оплаті штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням від 16.07.2008 р. № 0007402301.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2009р. адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХІС" про стягнення суми задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ХІС" заборгованість по оплаті рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 16.07.2008р. №0007402301 про застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 5840,00 грн. В іншій частині адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ХІС” про стягнення суми залишено без задоволення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що податкові органи відповідно до п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу” подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Оскільки, заборгованість по оплаті штрафних (фінансових) санкцій, застосованих на підставі п.2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” згідно з рішенням від 16.07.2008 р. № 0007402301 не була оплачена відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми штрафних санкцій.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 24472040, має правовий статус юридичної особи, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

Вимоги позову ґрунтуються на рішенні від 16.07.2008 р. № 0007402301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 8220,00 грн., яке було винесено ДПІ на підставі п.2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” і не було оплачено відповідачем.

Зазначене рішення винесено на підставі акту перевірки від 26.06.2008 р. №13/06/0201/238. Фактичною підставою для застосування штрафу слугував висновок податкового органу про порушення відповідачем п.1, п.2, п.9, п. 13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 7 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи; незабезпечення щоденного друку і зберігання фіскальних звітних чеків (відсутність Z-звіту за 14.06.2008р.); незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (1100,00грн.).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновок позивача про порушення відповідачем п.1 і п.2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 7 штук), які не зареєстровані, не опломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи, не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду. Тому вимога про стягнення штрафу в сумі 2380,00 грн., застосованого ДПІ у звязку з цим порушенням на підставі п.2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”(7 гральних автоматів * 340,00 грн.), є необґрунтованою і задоволенню не підлягає. Тому суд першої інстанції вимоги позивача про стягнення заборгованості по оплаті спірної суми штрафу в розмірі 2380,00 грн. не задовольнив, бо ці вимоги ґрунтувалися на правовому акті індивідуальної дії, який прийнятий субєктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність належних доказів та достатніх підстав для задоволення адміністративного позову частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Визначення реєстратора розрахункових операцій міститься в ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, компютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Автоматом з продажу товарів (послуг) зазначеним Законом визначено реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до п. 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України “Про затвердження нормативно-правових актів до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.12.2000 р. № 614 (зі змінами та доповненнями, зареєстровано в Мін'юсті України 05.02.2001 р. за № 107/5298, за текстом Порядок № 614), до реєстрації приймаються реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включено до Державного реєстру РРО (за текстом Державний реєстр), з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, встановлений у технічній документації на РРО, не вичерпано, а також з врахуванням строків реєстрації, установлених Державним реєстром.

На виконання вимог ст. 12 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями), постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій” від 29.08.2002 р. № 1315 затверджено Положення про Державний реєстр (зі змінами та доповненнями, за текстом Положення № 1315). Згідно з визначенням норм цього Положення, Державний реєстр РРО це перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Державний реєстр складається з двох частин: перша містить перелік моделей, дозволених до первинної реєстрації в органах державної податкової служби; друга перелік моделей, строк первинної реєстрації (дії сертифікатів відповідності) яких закінчився. Такі моделі повторно включаються до першої частини Державного реєстру в порядку, встановленому для первинної реєстрації моделі. Строком первинної реєстрації моделі вважається граничний строк, до закінчення якого дозволяється реєструвати в органах ДПС конкретні моделі, що раніше не були зареєстровані, який визначається згідно із строком дії сертифіката відповідності моделі з конкретною версією внутрішнього програмного забезпечення (пп. 2 п. 4 Положення № 1315).

В акті перевірки від 26.06.2008 року, висновки якого стали піставою для прийняття оскарженого рішення, стверджується, що відповідачем не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму наданої послуги гри на 7 гральних автоматах, які знаходилися в залі гральних автоматів та були в робочому стані. Тобто, позивач стверджує про обовязок відповідача забезпечити проведення розрахункової операції безпосередньо через кожен з наявних гральних автоматів.

Матеріалами справи не підтверджується те, що в тих гральних автоматах, які використовувались відповідачем згідно з актом перевірки від 26.06.2008р. №13/06/0201/238, наявна фіскальна память і реалізовані фіскальні функції, а відтак не доведено, що ці гральні автомати є реєстраторами розрахункових операцій. Вказаний висновок підтверджується тим фактом, що за місцем розташування господарської одиниці, яка була перевірена, наявний реєстратор розрахункових операцій, про що вказано в п.8 акту.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посилання ДПІ на порушення відповідачем п.1 і п.2 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (гральні автомати у кількості 7 штук), які не зареєстровані, неопломбовані у встановленому порядку та не переведені у фіскальний режим роботи. Тому вимога про стягнення штрафу в сумі 2380,00 грн., застосованого ДПІ у звязку з цим порушенням на підставі п.2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”(7 гральних автоматів * 340,00 грн.), є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Стосовно відображеного в акті перевірки від 26.06.2008р. №13/06/0201/238 факту порушення відповідачем п.9 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме незабезпечення щоденного друку і зберігання фіскальних звітних чеків (відсутність Z-звіту за 14.06.2008р.), суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно з п.9. ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Зясувавши обставини по справі та перевіривши їх наявними доказами, суд доходить висновку, що приписи даної норми закону відповідачем дотримані не були. Акт перевірки від 26.06.2008р. №13/06/0201/238, в якому вказано про наявність цього порушення, був в цій частині підписаний без зауважень і працівником відповідача, і його директором. Фактичних даних про відсутність у працівника відповідача, за участі якого здійснювалась перевірка, можливості підписати акт перевірки з зауваженнями, виклавши свою незгоду з його висновками, відповідачем до матеріалів справи не додано. Ознайомившись з актом, директор відповідача зазначив лише про відсутність у продажу блоків фіскальної памяті. Вказане зауваження може мати юридичне значення виключно для штрафу, що був застосований ДПІ на підставі п.2 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Дійсності порушення п.9 ст.3 згаданого закону, а саме незабезпечення щоденного друку і зберігання фіскальних звітних чеків (відсутність Z-звіту за 14.06.2008р.), директор відповідача на момент підписання акту перевірки не спростовував, а відповідач доказів, які б доводили відсутність цього порушення, до матеріалів справи не надав.

Тому суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ДПІ про стягнення штрафу в сумі 340,00 грн., який був застосований на підставі п.4 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Стосовно факту порушення відповідачем п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відображеного в акті перевірки від 26.06.2008р. №13/06/0201/238, а саме незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (1100,00грн.) судом першої інстанції було встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до п.10 акту від 26.06.2008р. №13/06/0201/238 сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків - 1225,00 грн. У той же час за даними п.11 означеного акту сума готівкових коштів, яка зазначена у денному звіті РРО - 125,00 грн. Різниця між наведеними величинами склала 1100,00грн., при тому що у відповідності до п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ці величини повинні бути рівними, за виключенням випадків проведення операцій «службове внесення» або «службова видача». Матеріалами справи проведення таких операцій відповідачем не доведено. Отже, факт порушення п.13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду. При цьому суд бере до уваги, що фактичних даних про відсутність у працівника відповідача, за участі якого здійснювалась перевірка, або директора ТОВ можливості підписати акт перевірки з зауваженнями (в частині наявності цього порушення), виклавши свою незгоду з його висновками, відповідачем до матеріалів справи не додано. Доказів, які б спростовували наявність цього порушення, відповідачем до справи не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України таких доказів не виявлено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 року без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

постанову Харківський окружний адміністративний суд від 12.10.2009р. по справі№2-а-40600/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяМінаєва О.М.

Судді Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 08.02.2010 р.