Ухвала суду № 95395835, 03.03.2021, Городоцький районний суд Львівської області

441/381/21

2/441/322/2021

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03.03.2021 суддя Городоцького районного суду Львівської області Малахова – Онуфер А.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про визнання недійсним договору позики №2702846, укладеного між ним та ТОВ «Мілоан», право вимоги за яким перейшло ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Вивчивши позовну заяву, долучені до неї документи, доходжу наступного висновку.

Позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, викладених в ст. ст. 175, 177 ЦПК України і зокрема така не містить:

-поштового індексу місця проживання позивача,

-відомостей про вжиття ним заходів досудового врегулювання спору, як і заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви,

-належного викладу обставин з покликанням на докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги,

-попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а також у заяві не зазначено:

-доказів, які не можуть бути подані разом із нею (за наявності) та щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також позивачу в мотивувальній частині заяви належало б зазначити істотні умови оспорюваного договору позики і зокрема дату укладення такого, суму і спосіб отримання позики, розмір і порядок нарахування процентів від суми позики, інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Окрім цього, всупереч ч. 6 ст. 177 ЦПК України, до заяви про визнання договору недійсним не додано копії (або оригінал) оспорюваного договору позики №2702846 або засвідчений витяг з нього, а подане ОСОБА_1 клопотання про його витребовування не відповідає вимогам, передбаченим ст. 84 ЦПК України, оскільки не містить викладу обставин з покликанням на належні докази, вжиття ним заходів для отримання копії оскаржуваного договору та причин неможливості самостійно отримати цей доказ.

Більше того, у клопотанні про витребування доказів не зазначено дати укладення оспорюваного договору, його номеру, суми отриманої позики, тощо, при цьому у мотивувальній частині заяви, позивач покликається на ознайомлення зі змістом оспорюваного договору.

Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При подачі позову до суду ОСОБА_1 покликається на ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору, однак з таким твердженням позивача, суд погодитись не може, з огляду на наступне.

За положеннями п. 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

З системного аналізу норм законодавства убачається, що для звільнення особи від сплати судового збору з підстави передбаченої ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», недостатньо лише зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених ЗУ «Про захист прав споживачів».

Із змісту позову ОСОБА_1 убачається, що предметом спору є визнання недійсним договору позики, що не є договором споживчого кредиту та не підпадає під ознаки «продукції» в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», відтак положення означеного Закону не регулюють відносин, які виникли між сторонами, а відповідно стаття 22 Закону щодо звільнення від сплати судового збору, застосуванню не підлягає.

У відповідності до п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн.)

Таким чином, позивачу за звернення до суду з позовом, враховуючи характер спору, необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп. на рахунок: Отримувач коштів ГУК Львiв/Городоцька тг /22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294 , Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA078999980313181206000013861, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Окрім цього, позивачу слід належно обгрунтувати з покликанням на докази твердження про відступлення ТОВ «Мілоан» права вимоги за договором позики №2702846 новому кредиторові - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як про це зазначено у заяві.

Виходячи з наведеного, на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху для усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

у х в а л и в :

позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про захист прав споживачів - залишити без руху.

Надати позивачу термін для усунення недоліків заяви – десять днів з дня вручення копії ухвали.

У випадку невиконання вимог ухвали, позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

С у д д я : А.М. Малахова - Онуфер