Вирок № 95390590, 02.03.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа №462/6402/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі :

головуючого - судді Ліуша А.І.

з участю секретаря Аврамишиної Д.О.

прокурора Войценка А.І.

представника потерпілого Марусяка В.Я.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника Лапаткова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Львова, українця, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 , раніше не судженого,-

за ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

обвинувачений ОСОБА_3 15 серпня 2019 року о 10.00 год. керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Пісковій у м. Львів-Рудно, при заїзді до будинку №7, порушив Р.1 п.п. 1.5, Р.2 п.2.3. (б,д,) Р. 10. п.10.1, та Р.12 п.12.3. Правил дорожнього руху України, що проявилось у тому, що він був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, під час виконання повороту ліворуч, при з`їзді з головної дороги на внутрішню прибудинкову територію, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді малолітнього велосипедиста ОСОБА_4 , який рухався по ходу його руху по лівому краю дороги в напрямку до вул. Лісної у м. Львів-Рудно, якого він об`єктивно спроможний був виявити, не вжив своєчасних заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, що призвело до створення аварійної обстановки і як наслідок, до наїзду на малолітнього велосипедиста ОСОБА_4 , внаслідок чого ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження від яких помер.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , свою винність у скоєному визнав частково та пояснив, що 15 серпня 2019 року о 10.00 год. керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Пісковій при заїзді до будинку №7 у браму він повернув голову, подивився праворуч, щоб не в`їхати у стовпець і в той час з`явився велосипедист ОСОБА_4 , одразу як він його побачив, загальмував, вибіг з машини та викликав швидку допомогу. Велосипедист з`явився зліва, з задньої сторони. Зіткнення автомобіля із ОСОБА_4 було з лівої передньої сторони автомобіля. У момент заїзду у браму він збільшив швидкість автомобіля, оскільки одразу перед заїздом у браму є легкий підйом. Велосипедист ОСОБА_4 потрапив у таку зону, що його було непомітно у дзеркалі. Стаж його водіння становить 35 років, він постійно близько одного разу у півроку самостійно перевіряв справність рульового керування та гальмівної системи автомобіля, у автомобіля наявні обидва дзеркала. Його діти надали на медичну допомогу ОСОБА_4 10000,00 грн., а також надали 10000,00 грн. на поховання ОСОБА_4 . Також, зазначив, що не заперечує проти відшкодування моральної шкоди, однак у нього недостатній розмір заробітної плати, а також несе витрати на лікування внаслідок стану здоров`я. Попри зазначене, визнає, що теж порушив правила дорожнього руху викладені в обвинуваченні, хоча малолітній велосипедист теж не був вправі керувати велосипедом до 14 років.

Незважаючи на часткове заперечення своєї винності обвинуваченим, суд вважає, що факт скоєння злочину та винність обвинуваченого у вчиненні злочинних дій стверджується наступними доказами, які суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Показами потерпілої ОСОБА_1 , яка повідомила, що 15 серпня 2019 року о 10.00 год. вона перебувала вдома, до неї зайшла сусідка та сказала, що її сина ОСОБА_4 збив автомобіль. Вона прибігла на місце, де відбуласть дорожньо-транспортна пригода, сина забирала машина швидкої допомоги. Обвинувачений ОСОБА_3 та його близькі у лікарні говорили, що він не винен у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а винен її син ОСОБА_4 . Вона не надавала їм реквізити картки та дізналась згодом, що він скидував якісь кошти, однак вона йому їх повернула. На даний час жодних відшкодувань моральної шкоди від обвинуваченого не отримувала. Обвинувачений ОСОБА_3 не контактував з нею та вперше попросив вибачення лише на слідчому експерименті.

Показами потерпілого ОСОБА_2 , який повідомив, що 15 серпня 2019 року о 10.00 год. він не був вдома та дізнався про дорожньо-транспортну пригоду після дзвінка його дружини ОСОБА_1 . Син ОСОБА_4 часто їздив на велосипеді та зокрема, на конкретному велосипеді «Либідь». Вважає, що ОСОБА_3 є водієм та повинен був уникнути зіткнення з велосипедом, яким керував син ОСОБА_4 . Обставини даної події йому відомі зі слів свідка ОСОБА_5 . Обвинувачений ОСОБА_3 під час перебування сина ОСОБА_4 у лікарні та після того не контактував із ним та шкоду не відшкодував.

Показами свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні про те, що він не знайомий з ОСОБА_3 15 серпня 2019 року близько 10.00 год. він їхав автомобілем по вул. Пісковій у м. Львів-Рудно, повернув голову, щоб переконатись у безпечності маневру та побачив, як автомобіль марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухаючись, здійнив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4 . Автомобіль марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався повільно, велосипед рухався також повільно по лівій стороні дороги, асфальтом, попутно з автомобілем. Автомобіль марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 здійснив зіткнення з велосипедом під керуванням ОСОБА_4 лівою передньою стороною. Після зіткнення автомобіля та велосипеда, ОСОБА_4 був затиснутий між брамою та автомобілем. Автомобіль знаходився лівою передньою частиною на велосипеді, ОСОБА_4 знаходився під велосипедом. Коли він підійшов до місця ДТП, водій ОСОБА_3 знаходився біля ОСОБА_4 та він викликав поліцію та швидку допомогу.

Показами свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні про те, що 15 серпня 2019 року близько 10.00 год він почув шум та вийшов на вул. Піскову. Він побачив, що у заїзді до будинку №7 лежав ОСОБА_4 , якого збив автомобіль марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Обвинувачений ОСОБА_3 тримав ОСОБА_4 за голову. Він надав йому лід, щоб допомогти ОСОБА_4 .

Показами свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні, про те, що 15 серпня 2019 року близько 10.00 год він вийшов на вул. Піскову та побачив, що у заїзді до будинку №7 лежав ОСОБА_4 , якого збив автомобіль марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 . При заїзді у будинок є легкий підйом, ворота та хвіртка по одній стороні. ОСОБА_4 жив неподалік, він його знав. Також, зазначив, що був присутній на слідчому експерименті.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15 серпня 2019 року, відповідно до якого зафіксовано факт дорожньо-траспортної пригоди 15 серпня 2019 року за участю обвинуваченого ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та її обставини.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 16 серпня 2019 року, згідно з яким встановлено подію дорожньо-транспортної пригоди від 15 серпня 2019 року за участю обвинуваченого ОСОБА_3 .

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 серпня 2019 року, результатами токсикологічного дослідження №5925 від 16 серпня 2019 року згідно якого у ОСОБА_3 15 серпня 2019 року ознак сп`яніння не виявлено.

Висновком експерта №4327 від 24 вересня 2019 року, відповідно до якого на момент огляду і експертного дослідження робоча гальмівна система автомобіля марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилась в працездатному стані і забезпечувала виконання передбачених конструкцією функцій по зменшенню швидкості руху автомобіля та його зупинці. Рульове керування автомобіля марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилось в працездатному стані і забезпечувало виконання передбачених конструкцією функцій по підтриманню заданого напрямку руху та його зміні. Експертиза не вбачає обставин технічного характеру пов`язаних із технічним станом робочої гальмової системи та рульового керування вказаного транспортного засобу, які б могли перебувати у причинно наслідковому зв`язку з фактом даної ДТП.

Висновком експерта №4328 від 24 вересня 2019 року, згідно з яким на момент огляду і експертного дослідження робоча гальмова система велосипеда «Либідь» знаходилась в несправному стані через пошкодження правої та лівої педалей, рульове керування знаходилась в несправному стані внаслідок деформації керма та передньої вилки. Виявлені несправності гальмової системи велосипеда «Либідь», які полягають в пошкодженні педалей - могли виникнути під час ДТП. Дані пошкодження не характерні для пошкодження експлуатаційного характеру і могло виникнути внаслідок дії значних сил, які мали місце при ударній взаємодії велосипеда з другим транспортним засобом. Ознак, які б свідчили про наявність несправностей в гальмовій системі в представленому велосипеді, які б мали місце до ДТП не виявлено. Співставлення характеру деформацій та руйнувань деталей велосипеда, розташованих в безпосередній близькості до пошкоджених елементів рульового керування, свідчить про те, що вони мають спільне походження і могли виникнути під дією значних ударних зусиль, які мали місце при ударній взаємодії велосипеда з іншим транспортним засобом. Ознак, які б свідчили про наявність несправностей в рульовому керуванні в представленому на дослідження веллсипеді, які б мали місце до ДТП не виявлено. Експертиза не вбачає обставин технічного характеру пов`язаних із технічним станом робочої гальмової системи та рульового керування вказаного транспортного засобу, які б могли перебувати у причинно наслідковому зв`язку з фактом даної ДТП.

Витягом є ЄРДР №12019140000000665 від 15 серпня 2019 року, згідно з яким зафіксовано факт дорожньо-траспортної пригоди 15 серпня 2019 року за участю обвинуваченого ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та її обставини.

Висновком експерта №87/19 від 19 серпня 2019 року, відповідно до якого у трупа дитини ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження: скальпована та забійна рани на голові, синці та садна на обличчі, крововиливи в м`які тканини голови, вдавлений перелом лівої потиличної кістки, багатофрагментарний перелом кісток основи черепа, крововиливи в м`які оболонки головного мозку. Вказані ушкодження могли утворитися 15 серпня 2019 року від дії виступаючих частин автомобіля, який рухався, при наїзді на велосипедиста з послідуючим падінням останнього на тверду поверхню. Локалізація тілесних ушкоджень не дає певних підстав категорично висловитись про розташування потерпілого в момент первинного контакту з транспортним засобом.

Висновком експерта №2091/2019 від 03 вересня 2019 року, згідно з яким у трупа ОСОБА_4 виявлено крововилив в м`якій оболонці головного мозку з ознаками реактивних змін, набряк мозку. Вогнищева гнійна вневмонія. Артефіційні зміни надісланих органів.

Висновком експерта №4329 від 26 вересня 2019 року, відповідно до якого в даному ДТП мало місце попутно-перехресне зіткнення, з кутовою складовою руху велосипеда - зліва направо відносно напрямку руху автомобіля марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Місце зіткнення автомобіля марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 з велосипедом «Либідь» під керуванням ОСОБА_4 розташоване на ділянці, що передує розташуванню зафіксованих і описаних слідових даних, при напрямку руху в сторону вул. Лісної. Встановити трасологічними методами точніше розташування місце зіткнення не видалось можливим.

Висновком експерта №4831 від 27 вересня 2019 року, згідно з яким у заданій дорожній ситуації водій ОСОБА_3 повинен був з технічної точки зору, керуватися вимогами п.п 1.5, 1.10, 2.3 б,д, 9.2 б, 10.1, 10.4, 14.3 ПДР України, у відповідності до яких вказаний водій повинен був бути уважним, увімкнути світловий покажчик повороту ліворуч, зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині та переконатись у безпеці виконання маневру повороту ліворуч та дати дорогу велосипедисту. При заданих вихідних даних, з технічної точки зору водій ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути скоєння ДТП. Дії водія ОСОБА_3 не відпопвідали вимогам п.п 1.5, 1.10, 2.3 б,д, 10.1, 14.3 ПДР України. Однією з причин настання ДТП з технічної точки зору є та обставина, що водій ОСОБА_3 виконуючи маневр повороту ліворуч, не дав дорогу велосипедисту ОСОБА_4 .

Показами експерта ОСОБА_8 в судовому засіданні про те, що він підтримує надані ним висновки №2091/2019 від 05 вересня 2019 року, №87/19 від 20 вересня 2019 року. Повідомив, що черепно-мозкова травма ОСОБА_4 була внаслідок наїзду автомобіля марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 на велосипед і згодом удар об тверду поверхню. Його травми характерні для падіння. Прискорення падіння було надано внаслідок удару автомобіля об велосипед. Якби ОСОБА_4 був при даній ДТП у шоломі, шансів вижити було б значно більше.

Показами експерта ОСОБА_9 в судовому засіданні про те, що він підтримує наданий ним висновок №4329 від 26 вересня 2019 року. Зазначив, що згин педалі, зображений на а. 6 зоб. 15 даної експертизи утворюється при наїзді, ударі, а не при падінні велосипеда. Згин керма, зображений на а. 5-6 зоб. 11, 13 не є характерним для падіння велосипеда. Розташування автомобіля марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипеда «Либідь» при ДТП 15 серпня 2019 року о 10.00 год. в момент первинного контакту зображено на а.е. 8 рис. 1 .

Показами експерта ОСОБА_10 в судовому засіданні про те, що він підтримує наданий ним висновок №4329 від 26 вересня 2019 року, №4831 від 27 вересня 2019 року. Зазначив, що велосипедист ОСОБА_4 при ДТП 15 серпня 2019 року о 10.00 год. міг загальмувати, але чи у 8 років він міг належним чином оцінити обстановку пригоди категорично вказати не можливо. У ПДР України відсутні вимоги щодо наявності шолому у велосипедиста, однак вік велосипедиста повинен бути більше 14 років.

Оцінюючи покази потерпілих, свідків, експертів, суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються іншими доказами та беззаперечно вказують на скоєння ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Внаслідок наведеного, часткове заперечення своєї винності обвинуваченим ОСОБА_3 суд відхиляє, оскільки вони є суперечливими та не конкретними, є способом захисту обвинуваченого та мають мету переконати суд у непричетності обвинуваченого до скоєного злочину, уникнення ним відповідальності за скоєне.

Безперечно, у висновку експерта № 4831 від 27 вересня 2019 року, зазначено, що велосипедист ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути скоєння датої ДТП, шляхом своєчасного застосування гальмування. Вік велосипедиста ОСОБА_4 становив лише 8 років, а згідно п.п. 6.1 ПДР «Рухатись по дорозі на велосипедах дозволяється особам, які досягли 14-річного віку» та у судовому засіданні експерт ОСОБА_10 ствердив, що категорично вказати не можливо чи у 8 років ОСОБА_4 міг належним чином оцінити обстановку пригоди.

Однак, попри зазначене, суду не надано жодних доказів, які спростовують порушення самим обвинуваченим ОСОБА_3 правил дорожнього руху, які і були причиної зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та керування ОСОБА_4 велосипедом до досягнення 14-річного віку, жодним чином не спростовує вину обвинуваченого у дорожньо-транспортній пригоді.

Окрім того суду не надано жодних належних та допустимих доказів чіткого взаємозв`язку дорожньо-транспортної пригоди з діями велосипедиста ОСОБА_4 . Не клопотала про отримання таких доказів чи сприяння судом у їх здобутті і сторона захисту.

Інших заперечень щодо порушень правил дорожнього руху обвинувачений не висловлював та повністю з такими погодився.

Також суд враховує думку Верховного суду висловлену у постанові від 19 травня 2020 року, у справі № 490/10025/17, згідно якої порушення учасником дорожнього руху правил саме по собі не виключає винуватість іншого учасника руху, і створення небезпеки учасником дорожнього руху, яку водій був у стані виявити, не звільняє того від обов`язку вжити заходи, необхідні для уникнення або зменшення шкідливих наслідків від створеної небезпеки. Водій не вправі ігнорувати дійсну дорожню обстановку, яка склалася на момент прийняття ним рішення, у тому числі й небезпеку, що виникла внаслідок порушення ПДР іншим учасником. Основним чинником, який визначає відповідальність водія у разі створення небезпеки під час дорожнього руху, залишається його можливість вчасно виявити цю небезпеку і здійснити відповідні заходи для її уникнення чи зменшення. Причина, через яку створена небезпека для руху, не має значення, якщо встановлено, що водій мав можливість її вчасно виявити.

Висновком експерта № 4831 від 27 вересня 2019 року, який є неспростованим доказом, чітко стверджено, що з технічної точки зору водій ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути скоєння даної дорожньо-транспортної пригоди.

В обставинах даного провадження суд переконаний, що обвинувачений ОСОБА_3 усвідомлював, що він має діяти таким чином, щоб не створити перешкод учасникам руху, які мають перевагу. Організація дорожнього руху на зазначеній ділянці дороги дозволяла йому не розподіляти свою увагу між різними напрямами, і зосередитися на головному факторі, який він мав врахувати перед здійсненням маневру: на розташуванні, швидкості та інших важливих факторах руху транспортних засобів, що мали перевагу, аби переконатися, що актуальна дорожня обстановка дозволяє здійснити маневр.

На переконання суду, водій зобов`язаний врахувати будь-яку перешкоду, яка заважає йому переконатися у безпечності маневру. В контексті події, яка розглядається, питання про те, чи був велосипедист у «мертвій» зоні водія, не має вирішального значення для встановлення винуватості обвинуваченого у порушенні правил дорожнього руху. Навіть якщо припустити, що така «мертва» зона обмежували оглядовість, ця обставина зобов`язувала обвинуваченого врахувати цей фактор і здійснити відповідні заходи для того, щоб отримати можливість переконатися у безпечності маневру, а не здійснювати маневр в умовах, коли його здатність оцінити головний фактор потенційної небезпеки - рух транспорту, що мав перевагу - була обмежена.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння злочину та винність обвинуваченого у вчиненні злочинних дій доведені повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен в повній мірі враховувати ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу засудженого, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до необережних тяжких злочинів, а також те, що обвинувачений при вчиненні злочину посягав на життя та здоров`я малолітнього потерпілого ОСОБА_4 , що згідно Конституції України є найвищими соціальними цінностями і невід`ємним правом людини та є непоправною втратою для потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , для яких ОСОБА_4 був сином, їх наслідки, а саме смерть потерпілого, обставини та мотиви скоєння злочину, який скоєний внаслідок керування обвинуваченим джерелом підвищеної небезпеки -автомобілем, з порушенням правил дорожнього руху, особу обвинуваченого, його вік, обвинувачений раніше не суджений, позитивно характеризується за місцем проживання, стан його здоров`я, згідно наданих стороною захисту документів,на обліках у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, попросив вибачення у потерпілих, однак жодної шкоди потерпілим не відшкодував, а також категоричну позицію потерпілих щодо позбавлення обвинуваченого ОСОБА_3 волі, обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання - відсутні, оскільки обвинувачений покаявся у скоєному лише в ході судових дебатів, що на переконання суду не є беззастережним визнанням вини та щирим каяттям у скоєному, тому покарання обвинуваченому слід обрати в межах санкцій статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів, та виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, саме за таких обставин буде досягнута мета покарання та саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди слід задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Крім того, згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), та з урахуванням інших обставин справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок смерті сина ОСОБА_4 , на переконання суду, завдано непоправну моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях та необхідністю докладати зусиль для організації свого життя у зв`язку із смертю дитини позивачів, що є найболючішим горем людей, які є батьками, а також, на думку суду, втрату батьками дитини не можливо виразити у будь-якому розмірі в тому числі і грошовому еквіваленті, а тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди слід задовольнити повністю.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід рахувати з дня фактичного звернення вироку до виконання.

Арешт велосипеду «Либідь», вжитого ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19 серпня 2019 року слід скасувати.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на вимоги даної нороми закону та повне задоволення цивільного позову потерпілих, суд вважає, що арешт автомобіля марки «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вжитий ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19 серпня 2019 року повинен зберігати свою чинність та скасуванню не підлягає.

Речовий доказ: велосипед «Либідь» слід повернути потерпілим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Судові витрати, вартість проведення судових експертиз №4327 від 24 вересня 2019 року, №4328 від 24 вересня 2019 року, №4329 від 26 вересня 2019 року, №4831 від 27 вересня 2019 року у розмірі 14444,20 грн. слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 .

Керуючись ст.ст. 284-288, 371, 372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та обрати йому покарання 4 /чотири/ роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 /три/ роки.

Цивільний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 /паспорт серії НОМЕР_2 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 / на користь ОСОБА_1 /паспорт серії НОМЕР_4 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 / 250000 /двісті п`ятдесят тисяч/ гривень 00 копійок завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 /паспорт серії НОМЕР_2 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 / на користь ОСОБА_2 /паспорт серії НОМЕР_6 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 /3/ 250000 /двісті п`ятдесят тисяч/ гривень 00 копійок завданої моральної шкоди.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 - рахувати з дня фактичного звернення вироку до виконання.

Арешт велосипеду «Либідь», вжитий ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 19 серпня 2019 року - скасувати.

Речовий доказ, велосипед «Либідь» - повернути потерпілим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави 14444 /чотирнадцять тисяч чотириста сорок чотири/ гривні 20 копійок судових витрат.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту проголошення.

Суддя: /підпис/ А.І. Ліуш

Копія вірна.

Суддя: А.І. Ліуш