Рішення № 95389496, 09.03.2021, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/3797/20

Провадження № 2/317/343/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Борисенко Д.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 22543,41 грн. та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 16.06.2006 ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов договору. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 09.11.2020 має заборгованість у розмірі 22543,41 грн.

У відзиві від 10.02.2021 відповідач ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції вказує, що ніякого договору у 2006 році з позивачем не укладала. У позові відсутні дані самого договору, не зазначена чітка сума кредитних коштів, яка була надана позивачем. У позові не зазначено розрахунки по кожному року заборгованості за тілом кредиту з посиланням на дату, коли вони виникли, не наведено розгорнутого розрахунку заборгованості. Наданий позивачем розрахунок заборгованості не відповідає дійсності, оскільки підписання договору в 2006 році не було. У позові позивач вказує, що надав кредитну карту, але це не відповідає дійсності. Позивач не додав до позову договір. Відповідач зазначає, що позивач пропустив строк позовної давності.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовом надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У заяві від 12.02.2021 відповідачка ОСОБА_1 , пославшись на відсутність бухгалтерських знань, просила суд ухвалити законне рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

16.06.2006 між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Договір приєднання було укладено шляхом підписання заяви ОСОБА_1 .

Наразі Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило найменування на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Наявність у матеріалах справи підписаної відповідачем ОСОБА_1 заяви спростовує її доводи про те, що жодних договорів із позивачем вона не укладала.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Як встановлено судом, анкета-заява містить умови щодо розміру процентної ставки - 3 % на місяць, а також вказівку на те, що строк дії кредитного ліміту співпадає зі строком дії кредитної картки. В анкеті-заяві відсутні умови про відповідальність позичальника за порушення зобов`язань у вигляді неустойки (пені, штрафів).

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, банк посилається на Умови та правила надання банківських послуг.

Умови договорів приєднання розробляються банком, а тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам банківських послуг та доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці Умови і правила надання банківських послуг, з якими був ознайомлений позичальник.

Разом з тим, матеріали справи не містять підтвердження, що саме з доданими банком до позовної заяви Умовами та правилами надання банківських послуг ознайомився та погодився відповідач, підписуючи анкету-заяву.

За відсутності підтвердження щодо конкретно запропонованих відповідачу Умов та правил банківських послуг, надані банком Умови та правила надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки Умови та правила надання банківських послуг неодноразово змінювалися банком.

Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як складову кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості нарахованої відповідачці суми боргу, суд виходить з наступного.

З поданої до суду АТ КБ «Приватбанк» довідки видно, що строк дії останньої отриманої відповідачем картки - до 12.2017, тобто підстави для нарахування договірних відсотків наявні лише до 31.12.2017, тобто в межах дії кредитного договору.

Станом на 31.12.2017 відповідачка мала заборгованість за кредитом у розмірі 21545,99 грн.

З виписки по рахунку позичальника видно, що з 01.01.2018 відповідачка не витрачала кредитних коштів, а відображені у розрахунках заборгованості та виписці суми витрат є автоматичним списанням (нарахуванням) відсотків, пені, страхових платежів.

Оскільки відповідні нарахування мали місце після 31.12.2017, тобто після закінчення строку дії банківської картки, суд вважає, що вони здійснені незаконно.

З 01.01.2018 до 09.11.2020 відповідачка ОСОБА_1 в рахунок погашення кредиту внесла суму у розмірі 54543,27 грн. (арифметична сума внесених коштів клієнтом на погашення заборгованості у стовпчику № 21 розрахунку заборгованості на а.с. 13-15 та у стовпчику № 30 розрахунку заборгованості на а.с. 16-17).

Загальна сума погашення за період з 01.01.2018 до 09.11.2020 арифметично більш ніж вдвічі більша ніж встановлена судом станом на 31.12.2017 заборгованість по кредиту ОСОБА_1 .

За таких обставин у позичальника немає невиконаних зобов`язань перед АТ КБ «Приватбанк».

Оскільки підстав для задоволення позову немає, то немає й підстав для застосування строку позовної давності.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № НОМЕР_1 , МФО 305299, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя Д.І. Сакоян