Вирок № 9538947, 12.05.2010, Чуднівський районний суд Житомирської області

Справа № 1-78/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року

Чуднівський районний суд Житомирської області

в складі головуючого судді Кондратюка А.М.

при секретарі Кривобочеку Р.В.

з участю прокурора Каліновського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Чуднова кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с.Буртин Полонського району Хмельницької області, жительки АДРЕСА_1 з середньою освітою, не одруженої, працюючої розмелювачем Понінківської паперово-картонної фабрики, раніше не судимої

за ст. 358 ч.ч.1,3 КК України

в с т а н о в и в :

22.12.2009 року підсудна ОСОБА_1, перебуваючи в туалеті, який розташований на пероні залізничного вокзалу ст.Бердичів Житомирської області знайшла пенсійне посвідчення інваліда третьої групи № НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 з її фотокарткою, видане управлінням праці та соціального захиту населення Бердичівської міської ради Житомирської області 14 лютого 1992 року та залишила його собі з метою переклеїти свою фотокартку та використовувати його для безкоштовного проїзду в електропоїздах приміського сполучення. Після цього підсудна особисто переклеїла в дане посвідчення свою фотокартку, внісши в офіційний документ завідомо неправдиві відомості, чим підробила його з метою отримання права безкоштовного проїзду в приміських електропоїздах.

Продовжуючи свої злочинні дії 12.02.2010 року підсудна ОСОБА_1 завідомо знаючи що дане посвідчення є підробленим і не є дійсним, в касі залізничного вокзалу ст.Понінка Полонського району Хмельницької області по вищевказаному пенсійному посвідченні № НОМЕР_1 придбала безкоштовний квиток від ст.Понінка до ст.Козятин та у зворотньому напрямку. Слідуючи в приміському електропоїзді № 6254 сполученням “Шепетівка-Козятин” на перегоні ст.Чуднів-Волинський-ст.Михайленки, що в Чуднівському районі Житомирської області, при перевірці проїздних документів провідниками-касирами, підсудна пред”явила підроблене пенсійне посвідчення інваліда третьої групи № НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_2 із своєю фотокарткою та безкоштовний квиток до нього, таким чином використавши його.

В судовому засіданні підсудна повністю визнала вину у скоєнні інкримінуємого їй злочину, та пояснила, що 22.12.2009 року вона їздала у м.Бердичів на ринок і зайшовши на залізничному вокзалі в туалет, знайшла пенсійне посвідчення інваліда 3 групи, видане на ім”я ОСОБА_2, яке забрала собі, а 12.02.2010 року в дане посвідчення вклеїла свою фотокартку і в касі на ст.Понінка безкоштовно придбала квиток до ст.Козятин. Контролер, який перевіряв квитки, виявив у неї вказане посвідчення. В скоєному підсудна щиро розкаялась і пояснила свої дії важким матеріальним становищем.

Вина підсудної крім вказаних вище пояснень підтверджується також іншими зібраними доказами по справі:

-висновком експерта №10 від 03.03.2010 року, згідно якого в пенсійному посвідченні № НОМЕР_1 заповненому на прізвище ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, мала місце переклейка фотокартки (а.с.29-32),

-довідкою управління пенсійного фонду України в Полонському районі Хмельницької області від 16.02.2010 року, згідно якої ОСОБА_1 на обліку не перебуває ( а.с.56),

-довідкою управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації про те, що ОСОБА_1 на обліку не перебуває та пільгами не користується ( а.с.57),

-протоколом добровільної видачі пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 12.02.2010 року(а.с.6),

-пенсійним посвідченням №НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_2 та безкоштовним квитком до нього № 024045 (а.с.35).

Суд, дослідивши всі зібрані по справі докази та оцінивши їх у своїй сукупності, приходить до висновку, що вина підсудної знайшла своє підтвердження і кваліфікує її дії

за ст.358 ч.1 КК України як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати таке посвідчення, яке надає право, або звільняє від обов”язків, з метою його подальшого використання,

за с.358 ч.3 КК Україн и як використання завідомо підробленого документа.

При визначенні виду та міри покарання підсудній суд враховує скоєння нею злочину, що відноситься до категорії невеликої тяжкості, обставини його вчинення, особу підсудної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, виключно позитивно характеризується за місцем проживання , щире каяття у скоєному та скрутне матеріальне становище останньої. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити підсудній покарання спочатку окремо за ст. 358 ч. 1 КК України у вигляді штрафу та за ст.358 ч.3 КК України у вигляді штрафу з послідуючим поглинанням менш суворого покарання більш суворим за правилами ст.70 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

з а с у д и в :

Визнати винною ОСОБА_1 за ст. 358 ч.ч.1, 3 КК України і призначити їй покарання:

-за ст.358 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі 900 грн.,

-за ст. 358 ч.3 КК України у вигляді штрафу в розмірі 600 грн.

Застосувати ст.70 КК України і шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі 900 грн..

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 338 грн.08 коп. судових витрат по справі за проведення експертизи на р\р НДЕКЦ при УМВС України на Південно-Західній залізниці № 31257272210703 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, код ЗКПО 25576445.

Речові докази: пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_2 та безкоштовний квиток до нього №024045 знищити.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через Чуднівський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: А.М.Кондратюк