Ухвала суду № 95389291, 09.03.2021, Василівський районний суд Запорізької області

Провадження №1-кп/311/233/2021

Справа № 311/848/21

09.03.2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про обрання запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

09 березня 2021 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Рекуненко І.Р.,

за участю прокурора Мітленко С.В.

представника потерпілої – адвоката Кочевої І.В.

захисника - адвоката Петренко А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали суду м.Василівка кримінальне провадження №12021080190000011 від 09 січня 2021 року за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Василівка Запорізької області, громадянин України, українець, одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.152 КК України,

В С Т А Н О В И В :

05 березня 2021 року до Василівського районного суду Запорізької області з Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021080190000011 від 09 січня 2021 року.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, мотивуючи тим, що ризики, передбачені п.п.1,3 ст.177 КПК України, якими обґрунтовувалося застосування раніше до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не зникли та не зменшились. Заявлене клопотання просить задовольнити за наведеними у ньому підставами. Та вказує, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Проти клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – заперечує.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник обвинуваченого Петренко А.В. заперечують проти задоволення клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просять змінити на інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням ОСОБА_1 під вартою, а саме на домашній арешт.

Представник потерпілої адвокат Кочева І.В. підтримала у повному обсязі клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Проти клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт категорично заперечує.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши письмове клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яким обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.

Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області від 11 січня 2021 року підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 09 березня 2021 року, включно.

Відповідно до положень ст.ст.131,132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до ст.178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_1 , а також враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), суд вважає, що існують достатні підстави, відповідно до ст.315 КПК України, вважати необхідним обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

При цьому, суд враховує що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок обвинуваченого ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України. Згідно вимогам п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України. Так як, відповідно до п.1 ОСОБА_1 може переховуватись від суду. ОСОБА_1 ніде офіційно не працевлаштований, неповнолітніх та малолітніх дітей на утриманні не має, на теперішній час джерело його доходів не встановлено, що додатково свідчить про неможливість запобігання вказаним ризикам, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, та усвідомлюючи виняткову тяжкість вчиненого ним злочину та невідворотність покарання, передбаченого санкцією ч.4 ст.152 КК України, у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, ОСОБА_1 може залишити місце мешкання, тим самим переховавшись від суду, унеможлививши проведення за його участі судовий розгляд для повного та всебічного розгляду кримінального провадження, а також виконання у відношенні нього процесуальних рішень.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_1 зможе незаконно впливати на малолітню потерпілу. Вказаний ризик підтверджується тим, що як зазначає представник потерпілої ОСОБА_3 , малолітня потерпіла ОСОБА_4 та її законний представник ОСОБА_5 проживають по сусідству із обвинуваченим ОСОБА_1 , окрім того родина ОСОБА_1 товаришувала із родиною ОСОБА_5 , тому між потерпілою, її законним представником та обвинуваченим існує стійкий емоційний зв`язок та подальше спілкування з цими особами може провокувати у них бажання змінити або відмовитись від своїх показань, ризик чого з огляду на особу обвинуваченого та характер вчиненого злочину, є дійсним та наявним.

Також встановлено, що дані, що свідчать про наявність у ОСОБА_1 яких-небудь тяжких захворювань, що перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, а також інших обставин, що перешкоджають обранню йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

За таких обставин, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1.3 ч.1 ст.177 КПК України, з наступних підстав: - при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту обвинуваченому зобов`язується не відлучатися із житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину одних особистих зобов`язань обвинуваченого ОСОБА_1 недостатньо для забезпечення дієвості кримінального провадження; - особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання обвинуваченим ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, відсутні, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки; - запобіжний захід у вигляді застави є надто м`яким та може не застосовуватись за вчинення особливо тяжких злочинів проти статевої недоторканності особи. Крім того, відсутність достатніх коштів у обвинуваченого ОСОБА_1 свідчить про очевидну неможливість виконання ним обов`язків по внесенню застави.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 не суперечитиме п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року, оскільки саме такий запобіжний захід надасть можливість уникнути настання перелічених ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У пункті 51 справи «Летелье проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд визнає, що особлива тяжкість деяких правопорушень може визвати таку реакцію суспільства та соціальні наслідки, які роблять виправдане попереднє утримання в крайньому разі на протязі певного часу. При виключних обставинах цей момент може бути врахований в світлі Конвенції, в крайньому разі в такій мірі, в якій внутрішнє право визнає поняття порушення публічного порядку в наслідок скоєння злочину.

Однак цей фактор можна рахувати виправданим тільки, якщо маються підстави вважати, що звільнення затриманого реально порушить публічний порядок, або якщо цей порядок знаходиться під загрозою.

На думку суду, зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки не відпали підстави для цього. На даний час не встановлені будь-які обставини, які виключають можливість тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, для запобігання вищезазначених ризиків застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177,178,183,194 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 під час судового розгляду даного кримінального провадження, тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 07 травня 2021 року, включно.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілою.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

В зв`язку з обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення відносно малолітньої особи, суд вважає необхідним визначити максимальний розмір застави, передбачений п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 315, 372, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 07 травня 2021 року, включно.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 , підтриманого захисником адвокатом Петренко А.В., про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Розмір застави визначити в межах 300 (трьохста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок №37319085001205 ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 820172, призначення платежу - обов`язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ обвинуваченого).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду у призначений день та час судового засідання;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілою;

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Василівський відділ Енергодарської місцевої прокуратури.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО