Ухвала суду № 95384293, 09.03.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/1606/21

Провадження по справі №2/635/2063/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючої судді Березовської І.В.,

секретар судового засідання Калягіна М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лисенка Андрія Олександровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

Чиркова О.П., в інтересах якої на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги діє представник – адвокат Лисенко А.О. звернулась до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до АТ «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець Кудряшов Д.В., яким просить визнати виконавчий напис, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. №30888 від 08 вересня 2020 року про звернення стягнення на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника за кредитним договором №500808724 від 16 квітня 2018 року таким, що не підлягає виконанню.

03 березня 2021 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Лисенко А.О. звернувся до суду із заявою, в якій просив забезпечити позов шляхом зупинення примусового стягнення заборгованості, а саме звернення стягнення на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження ВП № 64414606 від 19 лютого 2021 року до розгляду справи про визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною по суті.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову представник позивача зазначив, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень 19 лютого 2021 року приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. в межах виконавчого провадження №64414606, де боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем АТ «Альфа-Банк» винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Згідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку. Відповідно до положень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч.1 ст. 152 ЦПК України, перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види. Враховуючи викладене, представник просить застосувати зазначений ним вид забезпечення позову, оскільки у разі не вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій, з позивача й надалі будуть стягуватись всі грошові кошти, що наявні на рахунках, що призведе до відсутності будь-яких фінансових можливостей до існування та підтримки нормального рівня життя. Крім того, позивач буде суттєво обмежений у поновленні своїх порушених прав.

Відповідно до ч. 1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Оскільки викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам ст. 153 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву про вжиття заходів забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має право звернутися до суду.

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та наявна реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати зміст позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Слід зазначити, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача.

Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову встановлено, що між сторонами існує спір щодо визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. №30888 від 08 вересня 2020 року таким, що не підлягає виконанню.

Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема, зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується у судовому порядку.

Визначений ст. 152 ЦПК України перелік видів забезпечення позову не є вичерпним, тому за наявності клопотання можуть бути застосовані інші його види.

Представник позивач, посилаючись на вимоги п.10 ч.1 ст. 150 ЦПК України, звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення звернення стягнення на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження ВП № 64414606 від 19 лютого 2021 року до розгляду справи про визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною по суті.

Обраний представником відповідача вид забезпечення позову не передбачений пунктами 1-9 ст. 150 ЦПК України.

При цьому, представником позивача не доведена відповідність виду забезпечення позову, який він просить застосувати, позовним вимогам, не наведене відповідне обґрунтування необхідності застосування саме обраного представником виду забезпечення позову.

Крім того, представником позивача у заяві про забезпечення позову не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких звернувся позивач.

Як зазначалося вище, ч.1 ст. 150 ЦПК України встановлений такий вид забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується у судовому порядку.

Проте, представником позивача такий вид забезпечення позову не заявлений, а суд не має права самостійно обирати вид забезпечення позову, оскільки імперативне начало в діяльності суду презюмує, що недопустимо здійснювати ті процесуальні дії, про які учасники процесу не просили, якщо законом прямо не встановлено інше.

Отже, суд, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши відповідні норми процесуального права і врахувавши зміст позовних вимог, проходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову у визначений заявником спосіб.

Керуючись ст.ст. 149-151, 247 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Лисенка Андрія Олександровича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Повний текст ухвали складено 09 березня 2021 року.

Суддя І.В. Березовська