Ухвала суду № 95384126, 05.03.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2206/20

Номер провадження 1-кп/629/120/21

УХВАЛА

05 березня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Кремінь М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, Харківської області питання доцільності продовження запобіжного заходу обвинуваченому:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Лозова, Харківської області, громадянину України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 17.11.2019 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Черкаса О.О.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника-адвоката Черепова П.О.,

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 12 березня 2021 року.

В судовому засіданні прокурор Черкас О.О. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які дають право вважати, що більш м`який запобіжний захід не є достатнім для запобігання вищевказаним ризикам. Вказав, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, не одружений, не має стійких соціальних зав`язків, раніше судимий за вчинення аналогічних умисних злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, інкримінований йому злочин вчинив в період випробувального терміну в першрй рік відбування покарання за іншою судимістю, тому перебуваючи на свободі може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та переховуватися від суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Черепов П.О. в судовому засіданні заперечували проти клопотання прокурора. Захисник Черепов П.О. зазначив, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, оскільки в клопотанні прокурор не посилається на докази на підтвердження обставин, передбачених ст.177 КПК України, на які мав и посилатися. Також вказав, що ОСОБА_1 має ряд захворювань, з приводу одного із захворювань в умовах СІЗО не можливо належним чином встановити діагноз. Стан здоров`я обвинуваченого погіршується. ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки з сусідами за місцем проживання та рідним дядьком ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_3 . Мати та дядько мають матеріальну можливість допомагати йому фінансово. Просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою а домашній арешт з забороною залишати житло в нічний період доби або цілодобово.

Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

При вирішення питання можливості продовження запобіжного заходу ОСОБА_1 , суд враховує, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, є раніше судимим за вчинення аналогічних умисних злочинів, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, вчинив злочин в період іспитового строку, з часу обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та не змінилися, тому на даний час є достатньо підстав вважати, що перебуваючи на свободі обвинувачений може вчинити спробу переховуватися від суду під загрозою можливого покарання та наявності невідбутого покарання за попереднім вироком.

Судом враховується характер суспільно-небезпечного діяння, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, та практику Європейського суду з прав людини п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, вчинення злочину ОСОБА_1 в період іспитового строку вказує на наявність підстав для ризику останнім вчинити інше кримінальне правопорушення як особою, схильною до скоєння кримінальних правопорушень.

Продовжує існувати ризик незаконного впливу з боку обвинуваченого на свідка, оскільки на даній стадії розгляду кримінального провадження не допитано закупну особу.

Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , судом встановлено, що останній не одружений, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має, що підтверджує нестійкість його соціальних зв`язків та свідчить про велику ймовірність вчинення обвинуваченим нового злочину.

Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та наявність стійких соціальних зв?язків з сусідами за місцем проживання та дядьком і матір`ю, враховуючи обставини даного кримінального провадження, не є такими соціально-стримуючими факторами, що беззаперечно свідчать про можливість обрання йому більш м`якого запобіжного заходу.

З повідомлення Харківської медичної частини №27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях від 11.02.2021 року вбачається, що станом на час складення довідки загальний стан здоров`я ОСОБА_3 задовільний.

Стосовно доводів сторони захисту про неможливість ОСОБА_1 утримуватись в умовах установи попереднього ув`язнення за станом здоров`я, з огляду на відомості про стан його здоров`я, то суд зазначає, що стороною захисту не надано суду належним чином підтверджених даних, що його стан здоров`я несумісний із триманням під вартою.

Будь-яких інших даних, які б безумовно свідчили про те, що тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено і стороною захисту беззаперечно не доведено.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником, проте в даному конкретному випадку суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.

Враховуючи вік та стан здоров`я обвинуваченого, відомості про його соціальні зв`язки, суд вважає, що встановлені відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом пред`явленого йому обвинувачення та його тяжкості, встановленими ризиками, передбаченими ст.177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід не здатний запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Враховуючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, тобто до 12 березня 2021 року, суд, не роблячи передчасних висновків щодо вини обвинуваченого, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, його вік та репутацію, міцність соціальних зв`язків, вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, продовжують існувати, обраний обвинуваченому запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю та обсягом обвинувачення, на даний час не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого є недостатніми, щоб забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню, а задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 371, 372 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Задовольнити клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Черкаса О.О.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 03 травня 2021 року включно.

Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з дня винесення ухвали, а саме з 05 березня 2021 року.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Черепова П.О. про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятиденний строк з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Н.А.Смірнова