Постанова № 95383667, 24.12.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/9961/20

Провадження №3/428/2429/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з СіЗ ДВКР Служби безпеки України ОТУ “Північ” про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 212-6 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , командира роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту військової частини А1008 (14ОМБР), капітана, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу № 17/6/2-2576 про адміністративне правопорушення від 23.11.2020, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира роти радіаційного, хімічного та біологічного захисту військової частини А1008, в порушення встановленого законом порядку, здійснив незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, а саме здійснив незаконне (без відповідного дозволу командира підрозділу) копіювання інформації на власний ноутбук “ASUS” у електронній формі, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. В протоколі про адміністративне правопорушення власноруч вказав, що просить розглянути справу про адміністративне правопорушення без його участі, у зв`язку з чим згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглядати адміністративну справу у його відсутність.

Всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали провадження, суд відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною 17.07.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п. 4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ч. 4 ст. 212-6 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-6 ч. 4 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 17/6/2-2576 від 23.11.2020 року, складеним у присутності ОСОБА_1 , актом огляду ПЕОМ від 23.11.2020 типу ноутбук “ASUS”, який є особистою власністю ОСОБА_1 .

Крім того, вина ОСОБА_1 також підтверджується його письмовими поясненнями, з яких вбачається, що останній не заперечував факт копіювання службової інформації у сфері оборони, яка є власністю держави, на власний ноутбук без дозволу командування підрозділу. Вчинок пояснив тим, що це спрощує роботу у його службовій діяльності.

Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.

Таким чином суд вважає, що ОСОБА_1 , порушивши статті 8, 9 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», статті 9 Закону України «Про інформацію», вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, а саме незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у електронній формі.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , він працює, у письмових поясненнях свою провину не заперечував.

Обставин, що згідно зі статтями 34, 35 КУпАП, обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, майнового стану, ступеню вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді мінімального штрафу з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень

Згідно з п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.

Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 40-1, 212-6, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. (Отримувач коштів- УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/21081100; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), рахунок отримувача: UА118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100) з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (суд.збір) у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Суддя Н. В. Бойко