Ухвала суду № 95383430, 05.03.2021, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1903/19

Провадження № 1-кп/352/54/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 р. м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.

з участю прокурора Бурмея О.О.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Савчук М.І.

секретаря Гундич Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 32017090000000040, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та зареєстрованої у с. Горожанка Монастириського району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , з повною вищою освітою, одруженої, приватного підприємця, раніше не судимої, громадянки України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.1 ст.358 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.1 ст.358 КК України, а саме в умисному ухиленні від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому особою, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, а також у підробленні офіційних документів з метою використання їх підроблювачем.

Згідно висунутого обвинувачення ОСОБА_1 , являючись фізичною особою-підприємцем, упродовж 2016-2017 років умисно ухилилася від сплати 4 265 599,28 грн. податків, зборів (обов`язкових платежів), що становить великі розміри. Так, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ) протягом 2016-2017 років здійснювала діяльність, пов`язану з оптовою та роздрібною торгівлею канцелярськими товарами та дитячими іграшками, при цьому вона перебувала на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку 3 групи згідно глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. (далі - ПКУ).

Для здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 використовувала власне приміщення магазину-гуртівні канцтоварів « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташовувалося на АДРЕСА_2 , та магазин оптової та роздрібної торгівлі, що знаходився по АДРЕСА_3 , який на праві власності належав товариству «Канц-Холл», єдиним засновником якого вона була.

При цьому під час здійснення оптової та роздрібної торгівлі фізична особа-підприємець ОСОБА_1 використовувала особисто зареєстровані нею торгові марки «ІНФОРМАЦІЯ_2» та « ІНФОРМАЦІЯ_3 », якими маркувалися канцелярські товари та дитячі іграшки, що підвищувало прибутковість підприємницької діяльності.

З метою ефективного продажу канцелярської та іншої продукції ОСОБА_1 впродовж 2016-2017 років використовувала найманих працівників, пов`язаних фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та товариства «Канц-Холл», які, як суб`єкти господарювання, фактично діяльності у приміщенні зазначеного магазину-гуртівні не здійснювали, а також протягом серпня-жовтня 2017 року використовувала найману працю 3 осіб.

Такі наймані працівники, зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 підпорядковувалися ОСОБА_1 та здійснювали трудові обов`язки за адресою магазину-гуртівні канцтоварів, виконуючи вказівки останньої щодо оптової та роздрібної торгівлі продукції.

З метою фіксації обсягів реалізації товару та отриманої готівки ОСОБА_1 використовувала програмне забезпечення « 1 с підприємство », яке вела особисто, а також надавала можливість вносити дані окремим найманим працівникам за наслідками здійсненого продажу канцелярської та іншої продукції. Зазначене програмне забезпечення дозволяло вести облік покупців товару, обсяги та його вартість, формувати касові ордери та їх реєстри, взаєморозрахунки з контрагентами, заборгованість тощо.

Крім цього, для здійснення реалізації товару та обліку отриманої готівки від кінцевих споживачів ОСОБА_1 використовувала 3 нефіскалізовані реєстратори розрахункових операцій, які знаходилися у згаданому магазині-гуртівні та видавали чеки за наслідками продажу товару.

Таким чином, маючи достатні трудові ресурси та засоби для здійснення підприємницької діяльності, ОСОБА_1 впродовж 2016-2017 років проводила продаж канцелярської та іншої продукції з магазину-гуртівні «ІНФОРМАЦІЯ_2» та магазину оптової та роздрібної торгівлі (вроздріб фізичним особам та оптом фізичним особам-підприємцям Івано-Франківської, Тернопільської та Закарпатської областей).

Здійснюючи підприємницьку діяльність, будучи згідно ст.15 ПКУ платником податків, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 відповідно до ст.67 Конституції України зобов`язувалася сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За наслідками такої діяльності ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець, отримувала готівкові кошти, розмір яких відповідно до п.3 п.291.4 ст.291 ПКУ не міг перевищувати 5 млн. грн. протягом календарного року.

Однак, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що отримувані нею доходи від реалізації канцтоварів та дитячих іграшок у певний період календарного року перевищать граничний розмір доходу платника єдиного податку 3 групи, вирішила приховати об`єкт оподаткування (дохід) шляхом не відображення у податкових деклараціях платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця реальних об`ємів отриманих доходів.

При цьому таке приховання об`єкту оподаткування (доходу) мало полягати у внесенні у податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця завідомо неправдивих відомостей, які б свідчили про значно менші обсяги отриманих доходів, ніж це було насправді, що дозволило б залишатися на спрощеній системі оподаткування, не реєструватися платником податку на додану вартість та не переходити на загальну систему оподаткування зі сплатою суттєво більших сум податків у зв`язку з перевищенням граничного розміру доходу платника єдиного податку.

Так, отримавши за наслідками здійснення підприємницької діяльності впродовж 3-х кварталів 2016 року дохід у розмірі 7 102 177,79 грн., про що свідчать прибуткові касові ордери з програмного забезпечення «1 с підприємство», який перевищував граничний обсяг доходу платника єдиного податку 3 групи на 2 102 177,79 грн., ОСОБА_1 , діючи у порушення вимог п.292.1 ст.292, п.293.8 ст.293, п.296.7 ст.296, пп.296.5.3 п.296.5 ст.296 ПКУ, не відобразила у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за три квартали 2016 року фактичні обсяги отриманих доходів (5 млн. грн., що оподатковуються за ставкою 5% та 2 102 177, 79 грн., що оподатковуються за ставкою 15%) та не перейшла з 01.10.2016 р. на сплату інших податків і зборів, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ.

Внаслідок цього фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ухилилася від сплати до бюджету єдиного податку за 2016 рік у розмірі 565 326,67 грн.

Будучи зобов`язаною з 01.10.2016 р. проводити господарську діяльність на загальній системі оподаткування та нараховувати і сплачувати податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, ОСОБА_1 продовжувала отримувати доходи як платник єдиного податку 3 групи, розмір яких згідно прибуткових касових ордерів програмного забезпечення «1 с підприємство» та відомостей з трьох нефіскалізованих реєстраторів розрахункових операцій протягом жовтня-грудня 2016 року та січня-грудня 2017 року становив 9 083 639,90 грн. (2016 рік - 2 142 469,92 грн., 2017 рік - 6 941 169,98 грн., у тому числі 2 032 403,45 грн. внаслідок використання при продажу товарів реєстраторів розрахункових операцій).

При цьому фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 усупереч вимог п.49.1, п.49.2, п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 ПКУ не подано до ДПІ у м. Івано-Франківську та Тисменицької оДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2016-2017 роки, а внаслідок приховання чистого оподатковуваного доходу у розмірі 9 083 639,90 грн., декларування та оподаткування якого передбачено п.167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2, п.177.5 ст.177 ПКУ, ОСОБА_1 умисно ухилилася від сплати 1 635 055,19 грн. податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, у тому числі за період з 01.10.2016 р. до 31.12.2016 р. у розмірі 385 644,59 грн. та за 2017 рік у розмірі 1 249 410,60 грн.

Перевищивши граничний обсяг доходу у розмірі 5 млн. грн. за наслідками господарської діяльності трьох кварталів 2016 року, ОСОБА_14 мала обов`язок зареєструватися платником податку на додану вартість згідно п.183.2 ст.183 ПКУ та сплачувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 20% від обсягу операцій відповідно до п.194.1 ст.194 ПКУ.

Однак, реалізовуючи свою мету, спрямовану на ухилення від сплати податків, ОСОБА_1 заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість до ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області не подала, та, отримавши у період з 01.10.2016 р. до 31.12.2017 р. дохід від здійснення господарської діяльності (обсяг операцій) у розмірі 9 149 759,13 грн., діючи усупереч п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2, п.183.4, п.183.10 ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПКУ, умисно ухилилася від сплати 1 829 951,82 грн. податку на додану вартість, у тому числі за 2016 рік - 429 253,51 грн. та за 2017 рік - 1 400 698,31 грн.

Крім того, перевищивши встановлений законом граничний обсяг доходу, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , діючи у порушення п.4 ч.1 ст.4, п.2 ч.1 ст.7, ч.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та усупереч п.161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, не нарахувала та не сплатила до бюджету 99 011 грн. єдиного внеску, у тому числі за 2016 рік - 23 485 грн., за 2017 рік - 75 526 грн., та 136 254,60 грн. військового збору, у тому числі за 2016 рік - 32 137,05 грн., за 2017 рік - 104 117,55 грн., із суми чистого оподатковуваного доходу за період з 01.10.2016 р. до 31.12.2017 р.

Таким чином, ОСОБА_1 , являючись фізичною особою-підприємцем, тобто особою, яка зобов`язана сплачувати податки, збори (обов`язкові платежі), діючи умисно, усупереч зазначених вимог податкового та іншого законодавства, впродовж 2016-2017 років ухилилася від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) на загальну суму 4 265 599,28 грн., що становить 5580 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та є великим розміром.

Крім того ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, умисно ухиляючись у період 2016-2017 років від сплати податків у великих розмірах, також вчинила підроблення офіційних документів.

Так, ОСОБА_1 , діючи з метою ухилення від сплати податків у великих розмірах, усвідомлюючи, що отримувані нею доходи від реалізації канцтоварів та дитячих іграшок у певний період календарного року перевищать граничний розмір доходу платника єдиного податку 3 групи (5 млн. грн.), вирішила приховати об`єкт оподаткування (дохід) шляхом не відображення у податкових деклараціях платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця реальних об`ємів отриманих доходів.

З метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку ДФС із застосуванням електронного цифрового підпису ОСОБА_1 24.02.2016 р. уклала з податковим органом договір про визнання електронних документів за № 240220161.

На підставі даного договору, застосовуючи електронний цифровий підпис, ОСОБА_1 протягом 2016-2017 років, діючи з єдиним злочинним наміром, склала податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, до яких внесла завідомо неправдиві відомості щодо сум отриманих доходів, а саме до рядків 06 та 08 декларацій: за 1 квартал 2016 року - 16 560 грн., за півріччя 2016 року - 33 958 грн., за три квартали 2016 року - 51 944 грн., за 2016 рік - 70 333 грн., за перший квартал 2017 року - 36 930 грн., за півріччя 2017 року - 73 860 грн., за три квартали 2017 року - 110 790 грн., які подала до ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області, а також склала податкову декларацію за 2017 рік, у якій вказала отримання доходу за цей період у сумі 46 900 грн. та яку подала до Тисменицької оДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

Разом з тим, зважаючи на фактичні обсяги отриманих доходів, ОСОБА_1 повинна була подати до податкового органу декларації із наступними відомостями про суми отриманих доходів у рядках 06 та 08, а саме: за 1 квартал 2016 року - 1 703 634,51 грн., за півріччя 2016 року - 2 975 796,08 грн., за 3 квартали 2016 року - 5 000 000 грн. (зі ставкою 5%) та 2 102 177,79 грн. (зі ставкою 15%), після чого перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення, тобто з 01.10.2016 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зобов`язана була проводити господарську діяльність на загальній системі оподаткування, нараховувати і сплачувати податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість від здійснення підприємницької діяльності.

Однак, ОСОБА_1 заяву про перехід на сплату інших податків і зборів до контролюючого органу не подала та надалі продовжувала подавати до податкового органу податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, до яких вносила завідомо неправдиві відомості щодо сум отриманих доходів, а саме до рядків 06 та 08 декларацій: за перший квартал 2017 року - 36 930 грн., за півріччя 2017 року - 73 860 грн., за три квартали 2017 року - 110 790 грн.

Надалі, не бажаючи відображати отримані доходи від здійснення підприємницької діяльності, діючи з метою ухилення від сплати податків, ОСОБА_1 02.02.2018 р. подала до Тисменицької оДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області уточнюючі податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 1 квартал 2017 року, півріччя 2017 року, де в рядках 06 та 08 внесла завідомо неправдиві відомості щодо відсутності будь-яких доходів від здійсненої нею підприємницької діяльності.

Такі ж уточнюючі декларації з «нульовими» показниками були подані ОСОБА_1 до Тисменицької оДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області за перший квартал 2016 року, півріччя 2016 року, три квартали 2016 року та за 2016 рік, де в рядках 06 та 08 внесено завідомо неправдиві відомості щодо відсутності обсягів доходів за вказані періоди.

На підставі цих завідомо підроблених декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 продовжувала перебувати на спрощеній системі оподаткування 3 групи, без реєстрації платником податку на додану вартість згідно п.183.2 ст.183 ПКУ та сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 20% від обсягу операцій відповідно до п.194.1 ст.194 ПКУ.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Савчук М.І. 21.12.2020 р. подали клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, яке підтримали у судовому засіданні. Просили звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.1 ст.358 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо неї закрити. Обвинувачена підтвердила, що наслідки закриття кримінального провадження їй зрозумілі.

Заслухавши думку прокурора, який погодився з обґрунтованістю заявленого клопотання та не заперечував щодо його задоволення, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття даного кримінального провадження, виходячи з наступного.

У відповідності з вимогами ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована законом відмова держави від засудження особи, яка вчинила злочин, і від застосування щодо неї примусу у формі покарання.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

За змістом ст. 49 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою кримінального правопорушення; 2) з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК України строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 цього Кодексу строків не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 з 01.10.2016 р. до 31.12.2017 р. вчинила кримінальний проступок та нетяжкий злочин, за який не передбачено покарання у виді позбавлення волі. На даний час минув встановлений п.2 ч.1 ст.49 КК України трьохрічний строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. Протягом вказаного строку обвинувачена не вчинила нового злочину та не ухилялася від досудового слідства і суду.

Тому наявні підстави для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності відповідно до вимог ст.49 КК України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно вимог ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З огляду на викладене дане кримінальне провадження слід закрити та звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності.

Під час закриття даного кримінального провадження суд стягує з обвинуваченої процесуальні витрати за проведення експертиз у розмірі 30316 грн. При цьому суд відповідно до вимог ч.6 ст.368 КПК України враховує правовий висновок, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 р. у справі № 598/1781/17, згідно якого КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави слід скасувати та повернути заставодавцю ОСОБА_3 внесену ним заставу в розмірі 115260 грн.

На підставі наведеного, відповідно до п. 2 ч.1 ст.49 КК України, керуючись ст. 284 ч.2 п.1, 285, 286, 288, 372 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Закрити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.212, ч.1 ст.358 КК України, та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності.

Стягнути із ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_1 , 30316 (тридцять тисяч триста шістнадцять) грн. процесуальних витрат у користь держави, а саме:

-3432 грн. за висновок експертизи № 1.1.-85/18 від 05.05.2018 р.;

-9152 грн. за висновок експертизи № 1.1.-86/18 від 25.05.2018 р.;

-4576 грн. за висновок експертизи № 1.1.-87/18 від 26.04.2018 р.;

-2860 грн. за висновок експертизи № 1.1.-88/18 від 27.04.2018 р.;

-5005 грн. за висновок експертизи № 189/18-28 від 03.09.2018 р.;

-1859 грн. за висновок експертизи № 1.1.-388/18 від 27.12.2018 р.;

-3432 грн. за висновок експертизи № СЕ-19/109/09-53ПЧ/19 від 05.04.2019 р.

Скасувати обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави.

Повернути ОСОБА_3 внесену ним заставу у розмірі 115260 (сто п`ятнадцять тисяч двісті шістдесят) грн., що знаходиться на депозитному рахунку одержувача - ТУ ДСА в Івано-Франківській області, р/р № 37312032002265, код 26289647, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, згідно з платіжним дорученням № 1 від 20.08.2019 р.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду до Івано-Франківського апеляційного суду подається протягом семи днів з дня її оголошення через Тисменицький районний суд.

Суддя М.М.Хоминець

Повна ухвала складена 09.03.2021 р.