Ухвала суду № 95382914, 05.03.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/848/21

Провадження № 2/0203/654/2021

УХВАЛА

05 березня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання правомірним вселення, проживання та користування житловим приміщенням, визнання права на приватизацію,

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2021 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, в якому просить суд:

- встановити факт проживання та користування житловим приміщенням без реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 ) в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 22 червня 1998 року по 26 вересня 2011 року;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 ), право на приватизацію житлового приміщення кімнати № НОМЕР_2 будинку АДРЕСА_2 .

Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України визначені вимоги до позовної заяви.

У той же час суд, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини.

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2020 року по цивільній справі № 203/1526/20, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.09.2020 року, за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, у відкритті провадження відмовлено. Проте не надає доказів, які б підтверджували вказані обставини (ухвалу та постанову).

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд, вирішуючи питання щодо залишення без руху позовної заяви, також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Суд звертає увагу позивача на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року).

Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання правомірним вселення, проживання та користування житловим приміщенням, визнання права на приватизацію подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням їй строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання правомірним вселення, проживання та користування житловим приміщенням, визнання права на приватизацію – залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

-надання копії ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2020 року по цивільній справі № 203/1526/20 та копії постанови Дніпровського апеляційного суду від 20.09.2020 року.

Копію ухвали направити позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва