Ухвала суду № 95381507, 09.03.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/4844/19

Провадження № 1кп/712/159/21

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРКАСИ

09 березня 2021 м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі колегії суддів:

головуючого судді Рябухи Ю.В.

судді Романенко В.А.

судді Пироженка С.А.

при секретарі Маламуж Н.В.

прокурора Шерстобітова І.І.,

представників потерпілої Заволокіна О.О., Бородійчук М.В.

захисника Бондарчука В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Соснівського районного суду м. Черкас знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1ст.263 КК України. Під час судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 2 місяці обвинуваченому. Послався на те, що ризики, які існували на момент обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та існують на даний час, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки злочин, який йому інкримінується відносяться до категорії особо тяжких, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, обвинувачений усвідомлює про неминучість покарання. Судовий розгляд вказаного кримінального провадження триває, а тому просив задовольнити подане клопотання.

Представники потерпілих адвокат Заволокін О.О., Бородійчук М.В. в судовому засіданні підтримали позицію прокурора. Захисник Бондарчук В.В., в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив відмовити в його задоволенні та застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід або альтернативний, вказавши, що клопотання прокурора невмотивовано, прокурором не надано доказів, які б підтверджували ризики, що стали підставою для вказаного клопотання. Просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з носінням електронного засобу. Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника. Суд перевіривши доводи і обґрунтованість внесеного на його розгляд клопотання, обговоривши доцільність застосування запобіжних заходів, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, керуючись законом, за своїм внутрішнім переконанням, зробив такі висновки. Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкас від 12.01.2021 у судовому засіданні ОСОБА_1 продовжено раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 2 місяці, який закінчується на час розгляду справи.

Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, дійшов висновків, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та не змінилися, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.115КК України, проти життя та здоров`я особи, поєднаного із застосуванням насильства над потерпілим, що спричило загибель людини, за який передбачене покарання до 15років позбавлення волі та у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст.263КК України, з урахуванням суровості можливого призначення покарання, перебуваючи на волі може переховуватися від суду, або іншим чином буде перешкоджати розгляду кримінального провадження, також судом не був допитаний сам обвинувачений і суду не відома його позиція стосовно пред`явленого йому обвинувачення, також судом не досліджені всі письмові матеріали, а саме ряд різних експертиз, в зв`язку з чим обвинувачений зможе впливати на експертів, які проводили вищевказані експертизи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000).

Як вважає колегія суддів, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закон, повно та об`єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження такого запобіжного заходу.

Судом встановлено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які з моменту обрання запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати, бо є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_1 під впливом тяжкості покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини у вчиненому, може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, які мають високий ступінь суспільної небезпеки та за які, в разі визнання його винуватим, може бути засудженим до позбавлення волі на тривалий термін.

У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Відповідно до правової позиції викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Так, розглядаючи можливість застосування до ОСОБА_1 альтернативних запобіжних заходів, колегія суддів враховує особу обвинуваченого, та вважає, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду. Таким чином, колегія суддів вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,178, 331, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

В задоволенні клопотання захисника відмовити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. с.Леськи Черкаського району, Черкаської області запобіжний захід - тримання під вартою строком на 1 місяць, тобто по 09 квітня 2021включно.

Виконання ухвали покласти на процесуального прокурора, начальника ГУНП в Черкаській області, начальника арештного дому ДУ " Черкаський слідчий ізолятор".

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкаси протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий :

Суддя:

Суддя: