Рішення № 95381332, 09.03.2021, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/100/21

Провадження № 2/692/128/21

09.03.21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - Чепурного О.П., при секретарі - Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Драбів цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з цивільним позовом до відповідача про стягнення заборгованості. У позовній заяві вказував, що ОСОБА_2 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 29.02.2008 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 14200 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.3.2, 3.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого кредитного ліміту, його зміну за рішенням та ініціативою банку. Таким чином позивач свої зобов`язання за договором виконав. Відповідач зобов`язався повернути витрачену частину кредитного ліміту щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, проте не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, відповідач станом на 30.11.2020 року має заборгованість 57267,11 грн., яка складається з наступного:

-41652,96 грн. - заборгованість за тілом кредита,

в т.ч.: 20,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита;

-41632,96 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

-0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

-12964,18 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

-2649,97 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;

-0,00 грн. - нарахована пеня;

-0,00 грн. - нараховано комісії.

Позивач вимагає від боржника частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 54617,14 грн., яка складається з:

- 41652,96 грн. - заборгованість за тілом кредита;

-12964,18 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 09.02.2021 року.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує позовні вимоги позивача, а саме щодо не підписання ним анкети-заяви. Відповідач зазначив, що у позивача відсутній будь-який доказ, який може підтвердити отримання ним умов банку, ознайомлення з ними та підписання про дану обставину, він був ознайомлений лише з умовами використання картки універсальна 30 днів. Відповідачу також не були надані кредитні кошти, а наявність розрахунку заборгованості, не є підтверджуючим доказом отримання відповідачем кредитних коштів. Заява, яку надав позивач не містить підтвердження, що саме відповідач підписав дану Анкету-Заяву, оскільки підпис не зрозуміло кому належить, хто саме та коли підписував. Окрім того відповідач зазначив, що позовні вимоги пред`являються позивачем із порушенням термінів позовної давності та заявив про настання позовної давності щодо звернення позивачем з позовом до нього. Таким чином відповідач вважає, що між ними не виникло і не могло виникнути кредитних відносин. І тому стягнення відсотків, пені та суми заборгованості є неможливим.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29 лютого 2008 року ОСОБА_1 підписав заяву, за змістом якої просить відкрити рахунок та визнав, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становлять укладений між сторонами договір про надання банківських послуг.

При цьому ОСОБА_1 в заяві від 29.02.2008 року засвідчив, що тип кредитного ліміту: фінансовий, порядок погашення заборгованості щомісячними платежами - 7% від суми заборгованості, сума кредитного ліміту 700 грн., строк дії кредитного ліміту відповідає терміну дії картки, порядок погашення заборгованості по кредитному ліміту може проводитися як шляхом внесення коштів на карту клієнта так і списанням з дебетної карти. Номер виданої відповідачу картки НОМЕР_1 , яка видана 29.02.2008 року під особистий підпис ОСОБА_1 , що також підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк».

Окрім того відповідачем 29.02.2008 року була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», з якої вбачається, що базова процентна ставка за кредитом на залишок заборгованості складає 3,0 % на місяць, розмір щомісячних платежів становить 7% від заборгованості та вносять до 25 числа місяця наступного за звітним; при порушенні ним строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову.

Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що надана позивачем на підтвердження позовних вимог і з якою особисто ознайомився відповідач, засвідчивши власним підписом, визначає, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов`язкового щомісячного платежу, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

Щодо посилання відповідача на те, що він не підписував заяву від 29.02.2008 року, суд зазначає, що для встановлення обставини, хто саме підписав вказану заяву необхідні спеціальні знання, тобто проведення судової почеркознавчої експертизи. Однак відповідач не заявляв клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи, а тому суд критично відноситься до посилання відповідача, що він не підписував заяву, оскільки доказів на підтвердження цього ним наведено не було.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач отримав кошти по укладеному договору, але не виконав свої зобов`язання, внаслідок чого станом на 30.11.2020 року має заборгованість 57267,11 грн., яка складається з наступного:

-41652,96 грн. - заборгованість за тілом кредита,

в т.ч.: 20,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита;

-41632,96 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;

-0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;

-12964,18 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;

-2649,97 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625;

-0,00 грн. - нарахована пеня;

-0,00 грн. - нараховано комісії.

Позивач вимагає від боржника частину суми заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 54617,14 грн., яка складається з:

- 41652,96 грн. - заборгованість за тілом кредита;

-12964,18 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як встановлено ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно до ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Виходячи з цього та з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Заборгованість відповідача за тілом кредиту станом на 30.11.2020 року становить 41652,96 грн. Розрахунок є вірним і позивачем не спростований, а тому суд, з урахуванням наведених ним правових норм, вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за тілом кредиту є правомірною, оскільки відповідач порушив своє зобов`язання щодо його повернення.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник) та заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В матеріалах справи наявна довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Кредитка Універсальна» 30 днів пільгового періоду, яка підписана відповідачем 29.02.2008.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення відсотків, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29.02.2008 року, посилався на Довідку про умови кредитування з використанням картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». Тому позивачем надано належні і допустимі докази, які підтверджують, що саме ці умови розумів позичальник, підписуючи заяву.

Вирішуючи питання стосовно застосування строків позовної давності до заявлених Банком позовних вимог на підставі письмової заяви відповідача суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 29.02.2008 року відповідач здійснював періодичні погашення заборгованості. 18.07.2019 року ОСОБА_1 здійснив часткове погашення боргу в розмірі 1444,93 грн., чим перервав перебіг строків позовної давності і відповідно строк позовної давності по стягненню заборгованості за вказаним кредитним договором мав би закінчитися 18.07.2022 року.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості раніше, а саме 02.02.2021 року, тобто до закінчення трирічного строку позовної давності по даним вимогам, а тому підстав для застосування до даних правовідносин строку позовної давності для відмови у позові суд не вбачає.

Таким чином, оцінюючі зібрані докази в їх сукупності та враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та заборгованості за простроченим відсотками, а тому наявні правові підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за простроченим відсотками.

Крім того, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 12-13, 76-81, 141, 229, 259, 263-265, 273-274, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 29.02.2008 року, а саме: заборгованість за тілом кредита в розмірі 41652 гривні 96 копійок та заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 12964 гривні 18 копійок, а всього 54617 гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у сумі 2270 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий