Ухвала суду № 95380048, 09.03.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 березня 2021 року Справа № 923/206/21

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-МЕГА-СТРОЙ", м.Миколаїв

до відповідача: Компанії "ПАУЕР КОНСТРАКШН КОРПОРЕЙШН ОФ ЧАЙНА, ЛТД", м.Пекін Китайська Народна Республіка, від імені та в інтересах якої діє Представництво "ПАУЕР КОНСТРАКШН КОРПОРЕЙШН ОФ ЧАЙНА, ЛТД", м.Київ

про визнання укладеними Додаткових угод до договору будівельного підряду

в с т а н о в и в:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ-МЕГА-СТРОЙ" звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовом до відповідача Компанії "ПАУЕР КОНСТРАКШН КОРПОРЕЙШН ОФ ЧАЙНА, ЛТД", яка зареєстрована та існує за законодавством Китайської Народної Республіки, від імені та в інтересах якого діє Представництво "ПАУЕР КОНСТРАКШН КОРПОРЕЙШН ОФ ЧАЙНА, ЛТД" із позовом про визнання укладеними Додаткової угоди №1/Д від 07.12.2020 року до договору будівельного субпідряду №03-20 від 11.03.2020р. та Додаткової угоди №1/О від 07.12.2020 року до договору будівельного субпідряду №03-20 від 11.03.2020р.

Ухвалою господарського суду від 22.02.2021р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків заяви шляхом подання:

- доказів на підтвердження того, що на території України знаходиться Представництво відповідача Компанії "ПАУЕР КОНСТРАКШН КОРПОРЕЙШН ОФ ЧАЙНА, ЛТД";

- правового обґрунтування та обставин, якими позивач обґрунтовує вимогу про визнання укладеною Додаткової угоди №1/О від 07.12.2020 року до договору будівельного субпідряду №03-20 від 11.03.2020р. з Додатком №1 до договору;

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- доказів направлення відповідачу копій документів, перелічених в додатку до позову в п.146 та з п.393 по п.538 включно;

- належних доказів сплати судового збору;

- копії видаткової накладної №403 від 25.03.2020р. (п.330 додатків до позовної заяви);

- належним чином завірених копій документів, доданих до позовної заяви.

02.03.2021р. та 03.03.2021р. позивачем подано до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви (пояснення) з додатковими доказами.

Дослідивши означені заяви суд встановив, що позивачем не в повному обсязі виконано вимоги ухвали суду від 22.02.2021р. про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Так до заяви про усунення недоліків позовної заяви (пояснення), яка надійшла до суду 02.03.2021р., позивачем подано Свідоцтво про реєстрацію Представництва фірми "ПАУЕР КОНСТРАКШН КОРПОРЕЙШН ОФ ЧАЙНА, ЛТД", відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Представництва, Положення Представництва.

Наведені документи подано в копіях, які завірені адвокатом Гаврилюк Т.В.

Суд зауважує, що згідно абз.2 ч.8 ст.42 ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до частин 1, 2, 4, абзацу 2 частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього; копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством; учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як зазначено вище, копії наведених документів завірені адвокатом Гаврилюк Т.В., особою, стосовно якої суду не надано доказів на підтвердження наявності у неї відповідних повноважень, що суперечить правовій природі засвідчення особою відповідності копії документу його оригіналу та вищевказаним вимогам статті 91 Господарського процесуального кодексу України про те, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

З огляду на вказане, документи, що додані до позовної заяви та завірені особою, щодо якої немає відомостей про її повноваження на здійснення дій процесуального характеру від імені позивача, за своєю правовою природою не являються письмовими доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України.

При цьому суд не приймає до уваги пояснення відповідача про те, що такі документи були отримані ним з інших судових справ, оскільки на самих копіях не міститься відмітка про те, що вони є копіями з копій, зазначення джерел, з яких вони отримані та відмітки про їх засвідчення уповноваженою особою позивача.

Таким чином, позивачем не подано належних доказів на підтвердження того, що відповідач має представництво на території України.

За приписами п.5 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом зазначено, що заява не містить правового обґрунтування та обставин, якими позивач обґрунтовує вимогу про визнання укладеною Додаткової угоди №1/О від 07.12.2020 року до договору будівельного субпідряду №03-20 від 11.03.2020р. з Додатком №1 до договору.

При цьому, в заяві про усунення недоліків позовної заяви, яка надійшла до суду 02.03.2021р., позивач зазначив, що "Укладання Додаткової угоди №1/О від 07.12.2020р. з Додатком №1 до договору будівельного субпідряду №03-20 від 11.03.2020р. обумовлено обсягами робіт, у зв`язку з чим і змінилася Договірна ціна. У Додатковій угоді №1/Д від 07.12.2020 року до договору будівельного субпідряду №03-20 від 11.03.2020 року зазначена загальна Договірна ціна в п.4.1, а в Додатковій угоді №1/О від 07.12.2020р. з Додатком №1 (Договірна ціна) до договору будівельного субпідряду №03-20 від 11.03.2020 року має місце викладення в Додатку №1 у розвернутому більш детальному вигляді обсяги робіт з зазначенням розрахунків кожного етапу, завдяки чому проводиться розрахунок кожного окремо, у зв`язку з чим позивач і надав таку кількість документів на підтвердження виконання робіт, вартість затрачених матеріалів, робочої сили."

Суд звертає увагу на те, що вимога про визнання укладеною Додаткової угоди №1/О від 07.12.2020 року до договору будівельного субпідряду №03-20 від 11.03.2020р. викладена не в контексті позовної заяви, а шляхом надання пояснень в заяві про усунення недоліків позовної заяви.

В той же час, обмежившись наведеними поясненнями в заяві про усунення недоліків позовної заяви, позивач не навів нормативно-правових обґрунтувань заявленої вимоги про визнання укладеною Додаткової угоди №1/О від 07.12.2020 року до договору будівельного субпідряду №03-20 від 11.03.2020р.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху суд зазначив, що, в порушення п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В заяві про усунення недоліків позовної заяви, яка надійшла до суду 02.03.2021р., позивач зазначив, що у ТОВ "АРТ-МЕГА-СТРОЙ" є частина оригіналів письмових доказів (частина документів передана до Головного управління ДПС у Миколаївській області у зв`язку з податковою перевіркою, частина документів ще буде передана також), оригінали електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви, окрім установчих документів Представництва "ПАУЕР КОНСТРАКШН КОРПОРЕЙШН ОФ ЧАЙНА, ЛТД", дані копії позивач отримав тільки від представника відповідача.

Суд зауважує, що наведена норма процесуального закону передбачає наведення позивачем чіткого переліку документів (доказів), які наявні у позивача або іншої особи в оригіналах.

Натомість, з наведеного позивачем пояснення щодо наявності у нього частини таких документів незрозуміло, які саме документи, копії яких додано до позовної заяви, наявні у позивача або іншої особи в оригіналі.

Також, позивачем не подано до суду належним чином завіреної копії накладної №5392 (п.248 додатків до позову), отже не виконано у повному обсязі вимогу суду щодо надання належним чином завірених копій документів, доданих до позовної заяви.

Принагідно суд вважає за необхідне звернути увагу на безпідставність зазначення позивачем про надмірний формалізм та посилання на позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 18.12.2018р. по справі №761/5894/17, а саме, що у випадку подання доказів прошитими та пронумерованими, вони вважаються належним чином засвідченими, якщо всі необхідні реквізити, передбачені Національним стандартом України, наявні лише на звороті останнього аркуша.

Так при розгляді Верховним Судом наведеної справи досліджувалося питання належного засвідчення одного документа - копії контракту.

В даному ж випадку позивачем було подано до суду згруповані додатки документів (до яких було додано різні за своєю суттю документи (наприклад, договори, укладені з різними особами, акти надання послуг, додаткові угоди, тощо), а не один документ, як в наведеній позивачем справі №761/5894/17, які були прошиті та пронумеровані, однак не містили всіх необхідних реквізитів, передбачених пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55).

В той же час, суд звертає увагу позивача на позиції, викладені в постановах суду касаційної інстанції, а саме:

- копія набуває юридичної сили лише в разі засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 08.05.2019р. у справі №160/7887/19);

- неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 11.07.2018р. у справі №904/8549/17).

Крім того, суд зауважує наступне.

Як зазначено вище, 02.03.2021р. позивачем було подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (пояснення) разом з додатковими доказами.

При цьому, при надходженні даної заяви до суду відділом канцелярії суду було виявлено відсутність додатків, а саме п.20 - копії роздруківки трекінгу отримання з Укрпошти (накладної 7300310000395), про що було складено Акт про втрату або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 02.03.2021р. №8/2021.

03.03.2021р. позивачем повторно подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (пояснення) разом з додатковими доказами, в тому числі копію роздруківки трекінгу отримання з Укрпошти (накладної 7300310000395).

При цьому в заяві позивачем зазначено, що до неї додаються документи, яких не було подано.

Суд зауважує, що п. 2 ухвали від 22.02.2021р. про залишення позовної заяви без руху суд звернув увагу позивача на необхідність направлення копії заяви про усунення недоліків позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України, господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

В той же час, позивачем не подано до суду доказів направлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків позовної заяви від 03.03.2021р. та доданих до неї доказів, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Отже, за наявними матеріалами, позивач не усунув у повному обсязі недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суд вважає за необхідне зауважити про наступне.

За приписами ст.2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, в тому числі, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; обов`язковість судового рішення; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до положень ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За умовами ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно ст.80 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суд враховує, що ухвала від 22.02.2021р. про залишення позовної заяви без руху була направлена позивачу за повідомленою ним адресою, в тому числі відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернута до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою від 23.02.2021р. - "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Ухвалою суду від 22.02.2021р. позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали. Таким чином, останнім днем на усунення недоліків є 05.03.2021р.

Отже, за наявними матеріалами, станом на 09.03.2021р. позивач не усунув у повному обсязі недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

В даному випадку господарським судом було ретельно вивчено матеріали позовної заяви, та, з урахуванням приписів ст.174 ГПК України, надано можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви, надати відповідні докази.

Разом з тим, позивач своїм правом скористався на власний розсуд, недоліки позовної заяви усунув частково, у зв`язку з чим позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-МЕГА-СТРОЙ" слід вважати неподаною і повернути позивачу.

Суд звертає увагу позивача, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Позовну заяву (вх. суду №459/21 від 17.02.2021р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-МЕГА-СТРОЙ", м.Миколаїв до Компанії "ПАУЕР КОНСТРАКШН КОРПОРЕЙШН ОФ ЧАЙНА, ЛТД", від імені та в інтересах якої діє Представництво "ПАУЕР КОНСТРАКШН КОРПОРЕЙШН ОФ ЧАЙНА, ЛТД", м.Київ про визнання укладеними Додаткових угод до договору будівельного субпідряду вважати неподаною та повернути позивачу.

Додаток позивачу: позовна заява з додатками згідно опису; заява про усунення недоліків позовної заяви (пояснення) від 02.03.2021р. (вх. суд №1721/21 від 02.03.2021р.) з додатками згідно опису, в т.ч. оригінали платіжних доручень про сплату судового збору №1007 та №1006 від 16.02.2021р.; заява про усунення недоліків позовної заяви (пояснення) від 03.03.2021р. (вх. суду №1776/21 від 03.03.2021р.) з додатками згідно опису; Акт канцелярії Господарського суду Херсонської області від 02.03.2021р. №8/2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Ухвала підписана 09.03.2021р.

Суддя М.Б. Сулімовська