Рішення № 95380041, 02.03.2021, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року Справа № 923/1400/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон

до відповідача: Херсонської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок, м.Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 66342,55 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився

Позивач Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідача Херсонської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок про стягнення заборгованості в сумі 66342,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою від 04.01.2021р. відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 04.02.2021р.

Ухвалою від 04.02.2021р. у зв`язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 16.02.2021р.

Ухвалою суду від 16.02.2021р. за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 02.03.2021р.

В судове засідання 02.03.2021р. представники сторін не з`явились.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Згідно з ч. 1, 2 ст.161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Частиною 3 ст.161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч.1 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Проте, відповідач відзив на позовну заяву не надав, у зв`язку з чим розгляд справи проводився за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Як слідує з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 15.10.2010р. між Публічним акціонерним товариством "Херсонська ТЕЦ" (Виконавець) та Херсонською обласною організацією Українського товариства мисливців і рибалок (Споживач) укладено Договір №398 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за умовами якого Виконавець зобов`язується надавати Споживачеві з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

За умовами п.2 Договору, суб`єкт користування послугами є власником приміщення, розташованого в м.Херсон, по вул.Полякова, буд.2, опалювальна площа приміщення 1170,6 кв.м.

Згідно з п.п. 8, 9, 11, 13 Договору, розрахунковим періодом є календарний рік. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Послуги оплачуються безготівковою формою. Плата за послуги вноситься на рахунок ПАТ "Херсонська ТЕЦ".

У разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних показників від нормативних Виконавець здійснює перерахунок розміру плати на підставі Акту-претензії, складеного відповідно до п.п.21-22 цього Договору.

Відповідно до п.п.1 п.15 Договору, Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

За умовами п.30, договір укладається на строк до 15.04.2011р. і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін, підписи скріплено печатками.

Станом на час розгляду справи договір є чинним, протилежного суду не доведено.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем в січні 2018 року надано послуги, обумовлені укладеним між сторонами договором, на суму 62491,34 грн. (з урахуванням відкоригованої суми в лютому 2018 року).

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання не виконав, що і стало підставою для звернення АТ "Херсонська ТЕЦ" до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Внаслідок укладення договору №398 від 15.10.2010р. між сторонами виникли зобов`язання з приводу постачання теплової енергії та її оплати.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання", тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат визначено статтею 15 цього ж Закону.

Господарським кодексом України, Законом України "Про ціни та ціноутворення", іншими законодавчими актами встановлено, що в Україні діють вільні та регульовані ціни. Наведені норми свідчать, що вартість послуг з постачання теплової енергії відноситься до сфери регульованих цін і встановлюється уповноваженим державним органом.

Частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Вартість послуг з теплопостачання, що застосовувалась АТ "Херсонська ТЕЦ" протягом спірного періоду, була встановлена відповідно до Постанов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Крім того, статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено права та обов`язки споживача теплової енергії, зокрема визначено, що до основних обов`язків споживача відноситься додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Так відповідачу в січні 2018 року було надано послуг з теплопостачання на суму 62491,34 грн., що підтверджено Довідками щодо руху заборгованості Херсонської обласної ради УТМР за період з 01.01.2018р. по 07.10.2020р., з 01.01.2018р. по 01.12.2020р.; розрахунком спожитої відповідачем теплової енергії за січень-лютий 2018р.;

На підставі вказаних вище даних, з урахуванням положень Договору, виставлено відповідні рахунки на оплату, які вручались відповідачу під підпис відповідно до наданих позивачем копій реєстрів вручення рахунків.

Разом з тим, свої зобов`язання за договором відповідач не виконав, отримані в січні 2018 року послуги з теплопостачання не оплатив, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість в сумі 62491,34 грн.

З метою врегулювання спору в позасудовому порядку позивачем 03.07.2019р. за вих. №06-1/1321, та 28.09.2020р. за вих. №06-1/1766 направлено відповідачу вимоги про сплату боргу.

Листами від 16.02.2018р. №29, від 18.06.2019р. №71, від 06.10.2020р. та 16.11.2020р. відповідач повідомив про невизнання наявної заборгованості у зв`язку із наданням позивачем у вказаний період послуг з теплопостачання неналежної якості.

Разом з тим, як зазначено вище, в п. 13 Договору сторони дійшли згоди про те, що у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних показників від нормативних Виконавець здійснює перерахунок розміру плати на підставі Акту-претензії, складеного відповідно до п.п.21-22 цього Договору.

Однак, матеріали справи не містять Акту-претензії, складеного в порядку п.п.21-22 Договору, у зв`язку з чим суд не приймає до уваги означені листи відповідача.

Отже, оскільки суду не подано доказів перерахування відповідачем основного боргу в сумі 62491,34 грн., суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3851,21 грн. 3% річних за період з 21.02.2018р. по 11.03.2020р.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок вимог в частині 3% річних та встановлено, що розрахунок здійснено арифметично правильно.

Отже вимоги зі стягнення 3% річних в сумі 3851,21 грн. є обґрунтованими та підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В даному випадку позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, який відповідає тим, що передбачені законодавством, та забезпечить відновлення порушеного права позивача.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Так з відповідача Херсонської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок на користь позивача Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" підлягає стягненню 62491,34 грн. основної заборгованості та 3851,21 грн. 3% річних.

При зверненні до суду із даним позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн. на підставі платіжного доручення №4698 від 29.04.2020р.

У зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі з відповідача, на підставі ст.129 ГПК України, підлягає стягненню на користь позивача 2102,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Українського товариства мисливців і рибалок (код ЄДРПОУ 05579694, 73000, м.Херсон, вул.Канатна (Полякова), буд.2) на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00131771, 73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1) - 62491 (шістдесят дві тисячі чотириста дев`яносто одну) грн. 34 коп. основного боргу на розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 у Ф ХОУ в АТ "Ощадбанк", МФО 352457.

3. Стягнути з Українського товариства мисливців і рибалок (код ЄДРПОУ 05579694, 73000, м.Херсон, вул.Канатна (Полякова), буд.2) на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00131771, 73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1) - 3851 (три тисячі вісімсот п`ятдесят одну) грн. 21 коп. 3% річних, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судових витрат на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ "МТБ Банк", МФО 328168.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено і підписано 09.03.2021р.

Суддя М.Б. Сулімовська