Ухвала суду № 95379621, 05.03.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про призначення експертизи та зупинення провадження

05.03.2021 Справа № 920/1194/20

Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши матеріали справи № 920/1194/20

за позовною заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідачів: 1) публічного акціонерного товариства "Лебединське хлібоприймальне підприємство" (42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Залізнична, 46, код 00955986);

2) GRV-AGRO LTD (Registration number 9484257, 6 Market Place, Unit 18015 2nd Floor, LONDON, W1W 8AF, United Kingdom)

про зобов`язання вчинити дії,

представники сторін:

позивача - Поправко О.В.;

першого відповідача (в режимі відеоконференції) - адвокат Гарасюта І.О.;

другого відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

01.12.2020 до суду надійшла позовна заява з вимогами до відповідачів про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.01.2021.

Ухвалою суду від 21.01.2021 відкладено підготовче засідання на 09.02.2021.

02.02.2021 до суду надійшов відзив першого відповідача, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки обраний позивачем спосіб захисту, а саме: визначення судом ціни простих іменних акцій ПАТ "Лебединське ХПП" та зобов`язання сплати на рахунок позивача вартості належних йому акцій ПАТ "Лебединське ХПП" є передчасним, не відповідає вимогам законодавства, та порушує передбачений для цих дій порядок ст. 8, ст. 65-1 "Про акціонерні товариства". Щодо решти позовних вимог про зобов`язання вчинити дії перший відповідач зазначив, що законодавцем у ст. 65-1 Закону України "Про акціонерні товариства" вже покладено такий обов`язок на власника контрольного пакету акцій публічного акціонерного товариства, на само товариство, а також на наглядову раду товариства.

08.02.2021 позивач подав до суду відповідь на відзив першого відповідача, в якій зазначив, що саме порушення відповідачами норм Закону України "Про акціонерні товариства" стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.

26.01.2021 від АТ "ОТП Банк" надійшов лист про надання інформації, в якому зазначило, що депозитарна установа АТ "ОТП Банк" не має можливості надати запитувані договори та/або інші документи у зв`язку з їх відсутністю.

08.02.2021 до суду надійшов лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про надання інформації.

На виконання вимог ухвали суду від 04.01.2021 АТ "Креді Агріколь Банк" надав для долучення до матеріалів справи копії документів.

08.02.2021 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 09.02.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 02.03.2021.

У судовому засіданні 02.03.2021 оголошено перерву до 05.03.2021.

04.03.2021 позивач подав до суду клопотання про долучення доказів, в якому просить суд відновити строк для подачі доказів, долучити до матеріалів справи у якості доказів копію довіреності GRV-AGRO LTD від 20.08.2020, виданої на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та копію Переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі у зборах акціонерів ПАТ «Лебединське ХПП», що відбулись 01.09.2020. Крім того, просить суд за систематичне невиконання процесуальних обов`язків застосувати до другого відповідача заходи примусу, передбачені статтями 132, 135 ГПК України.

У судовому засіданні 05.03.2021 протокольною ухвалою задоволено клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Щодо клопотання позивача про застосування до другого відповідача заходів примусу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 та 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 43 ГПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є:

1) попередження;

2) видалення із залу судового засідання;

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

4) штраф.

Своє клопотання про необхідність застосування до другого відповідача заходів процесуального примусу, позивач обгрунтовує тим, що другий відповідач не надав у встановлений судом строк відзив на позовну заяву, заперечень, письмових пояснень та не з`являється в судові засідання. На думку позивача вказані дії свідчать про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.

Однак, на вказане слід зазначити, що відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України брати участь у судових засіданнях, надавати пояснення суду, заперечення, якщо інше не визначено законом, є правом учасника справи, а оскільки явка представника другого відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вбачає підстав для застосування до другого відповідача заходів процесуального примусу та відповідно відмовляє у задоволенні клопотання про застосування заходів процесуального примусу.

16.02.2021 позивач подав до суду клопотання про проведення судової експертизи, в якому просить суд призначити судову експертизу - дослідження оцінки вартості простих іменних акцій ПАТ «Лебединське ХПП» станом на 25.05.2020 та зобов`язати ПАТ «Лебединське ХПП» внести на депозитний рахунок суму 17967 грн. для забезпечення оплати проведення судової експертизи.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником 689338 штук простих іменних акцій ПАТ «Лебединське хлібоприймальне підприємство».

Позивачем подано позовну заяву про визначення ціни простих іменних акцій ПАТ «Лебединське хлібоприймальне підприємство», за якою GRV-AGRO LTD зобов`язане запропонувати всім акціонерам придбати у них акції товариства, шляхом надсилання до товариства публічної безвідкличної пропозиції для всіх акціонерів - власників акцій товариства про придбання належних їм акцій (оферти).

Як зазначає позивач, зважаючи на те, що акціонерне товариство ухиляється від виконання вимог Закону щодо проведення оцінки ринкової вартості акцій, з метою захисту порушених товариством прав акціонерів, необхідно призначити проведення експертизи щодо визначення ринкової вартості простих акцій ПАТ «Лебединське хлібоприймальне підприємство» станом на 25.05.2020.

Згідно з частинами 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (ч.ч.1, 2, 3, 4, 8 ст. 98 ГПК України).

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (ч.1, 3, 4, 5, 6 ст. 99 ГПК України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Проведення експертиз з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей, визначених Законом про оцінку щодо методичного регулювання оцінки майна ( п. 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 26.12.2012 № 1950/5) (далі Інструкція 53/5).

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»).

Відповідно до п.1.6 Інструкції 53/5 експертизи проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертній установі за зоною регіонального обслуговування, орган (особа), який (яка) призначає експертизу (залучає експерта), зазначивши відповідні мотиви, доручає її виконання експертам іншої експертної установи.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Враховуючи необхідність роз`яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, з урахуванням необхідності спеціальних знань, суд вважає за необхідне призначити у справі судову експертизу (дослідження оцінки вартості акцій), на вирішення якої поставити питання: «Яка вартість однієї простої іменної акції публічного акціонерного товариства «Лебединське хлібоприймальне підприємство» станом на 25.05.2020?»

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч.ч.1, 3, 5 ст. 100 ГПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 103 ГПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

На підставі вищезазначеного, з урахуванням вимог Господарського процесуального кодексу України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку щодо призначення судової експертизи у даній справі та задоволення клопотання позивача про призначення судової експертизи. Проведення експертизи суд доручає Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

За відсутності на даний час сформованої судової практики Верховного Суду з цього питання, суд вважає за можливе скористатися змістом п.23 постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» про те, що витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов`язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією (ч. 2 ст. 125 ГПК України).

Враховуючи те, що позивач у силу приписів частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 ГПК України повинен довести ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов висновку, що витрати по проведенню експертизи на даному етапі покладаються на позивача як на заінтересовану сторону.

Пунктом 2 частини 1 статті 228 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Враховуючи те, що при вирішенні спору у справі № 920/1194/20 виникли питання, з`ясування яких потребує спеціальних знань, а саме: призначено судову експертизу, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання позивача про застосування до другого відповідача заходів процесуального примусу, передбачені статтями 132, 135 ГПК України, відмовити.

2. Клопотання позивача про проведення судової експертизи у справі № 920/1194/20 задовольнити.

3. Призначити у справі № 920/1194/20 судову експертизу - дослідження оцінки вартості акцій, проведення якої доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8А).

4. На вирішення експертизи поставити наступне питання: яка вартість однієї простої іменної акції публічного акціонерного товариства «Лебединське хлібоприймальне підприємство» станом на 25.05.2020.

5. Для здійснення експертизи надати Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса (61000, м. Харків, вул. Золочівська, 8А) матеріали справи № 920/1194/20.

6. Попередити експертів, які будуть здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

7. Оплату вартості експертизи покласти на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

8. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експертам не були поставлені питання, зобов`язати та надати можливість експертам у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

9. Зобов`язати сторін за першою вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки тощо) безпосередньо до експертної установи.

10. Попередити сторони про відповідальність за невиконання вимог ухвали господарського суду.

11. Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса по закінченню проведення експертизи висновок експертів разом з матеріалами справи № 920/1194/20 та даними щодо витрат, пов`язаних з проведенням експертизи надіслати до господарського суду Сумської області.

12. У задоволенні клопотання позивача про зобов`язання ПАТ «Лебединське хлібоприймальне підприємство» внести на депозитний рахунок суду 17967 грн. для забезпечення оплати проведення судової експертизи відмовити.

13. Провадження у справі 920/1194/20 зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 09.03.2021.

Суддя В.В. Яковенко