Рішення № 95379205, 03.03.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2021 справа № 914/3012/20

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Зубкович Д.С., розглянув матеріали справи

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький парк», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал», м. Львів,

предмет позову: стягнення 125 000,00 грн. штрафу,

підстава позову: порушення зобов`язань по виконанню умов партнерського договору №1/19 від 04.09.2019 року,

за участю представників:

позивача: Плоп Антон Ліверійович - голова ОСББ,

відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС

18.11.2020 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хмельницький парк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" про стягнення 125 000,00 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 23.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відводів складу суду сторонами не заявлено.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

13.01.2021 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішеннями суду у справі № 914/3259/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хмельницький парк" про визнання недійсним пунктів партнерського договору №1/19 від 04.09.2019 року, що передбачають відповідальність ТзОВ "МС Імперіал". У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено, про що постановлено ухвалу від 03.02.2021 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався, у тому числі і в зв`язку з неявкою представника відповідача у судові засідання. Зокрема, в судовому засіданні 10.02.2021 року відкладено розгляд справи на 17.02.2021 року, про що повідомлено відповідача у спосіб надіслання ухвали суду від 10.02.2021 року засобами поштового зв`язку на юридичну адресу товариства та представника відповідача, а також на електронну адресу представника відповідача, зазначену ним у клопотанні про відкладення розгляду справи від 16.12.2019 року.

У судове засідання 17.02.2021 року сторони явку представника не забезпечили. Обізнаність відповідача про дату та час судового засідання підтверджується тим, що на електронну адресу суду від адвоката Лилика В.В. надійшло чергове клопотання про відкладення судового засідання 17.02.2021 року. Причинами неможливості забезпечення явки представника у дане судове засідання сторона називає погіршення погодніх умов, ускладення в русі громадського транспорту обласного сполучення, неможливість залучення іншого представника. Судом відкладено розгляд справи на 03.03.2021 року. Ухвала виклик в судове засідання надіслана сторонам засобами поштового зв`язку та представнику відповідача на електронну адресу, зазначену ним у клопотаннях про відкладення розгляду справи, що подавались в межах даної справи.

У судове засідання 03.03.2021 року з`явився представник позивача, надав суду належним чином виготовлені копії партнерського договору з додатками № 1 та № 2. Відповідач повторно явку представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, заяв, клопотань не подавав. Суд звертає увагу, що, відклавши в попередньому засіданні за клопотанням відповідача розгляд справи, надіслав ухвалу від 17.02.2021 року на відомі суду адреси відповідача, а також додатково, для забезпечення швидкого отримання адресатом судового рішення, на зазначену представником відповідача його електронну адресу Vasyl.wlg@gmail.com. На час судового засідання конверти, адресовані відповідачу, не повернулися, звітів про ненадіслання електронною поштою судового рішення представнику відповідача не надходило. Суд звертає увагу, що відповідач про судовий розгляд справи обізнаний, попередню кореспонденцію суду відповідач отримував, зокрема, за юридичною адресою, а конверти, які надсилались на фактичну адресу - м. Львів, вул. Переяславська, 6А, яка зазначається представником відповідача у поданих ним суду документах, повертаються до суду із відмітками «адресат вибув», «неповна адреса», «неправильно зазначена адреса».

Так, відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12, щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім цього, суд зазначає, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Враховуючи наведене, беручи до уваги повторну (четверту) неявку представника відповідача у судове засідання, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву упродовж тривалого часу розгляду справи, а також беручи до уваги закінчення строків розгляду справи, суд доходить висновку про відсутність об`єктивних підстав для чергового відкладення розгляду справи, а повторна неявка представника відповідача не є такою, що перешкоджає розгляду справи по суті в даному судовому засіданні.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 03.03.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач вважає, що відповідач порушив строки виконання взятого на себе зобов`язання за договором №1/19 від 04.09.2019 року, за що передбачено відповідальність договором у формі штрафу. Зокрема, за порушення строків виконання робіт у секції «Л» штраф становить 25 000 грн., за порушення строків виконання робіт у секції «М» - 25 000 грн., за порушення строків виконання робіт у секції «Н» - 25 000 грн., за порушення строків виконання робіт у секції «П» - до 30.09.2019 року - 25 000 грн., за порушення строків виконання робіт у секції «Ж», «К» - 25 000 грн. Відповідно, загальний розмір штрафу становить 125 000 грн.

Відповідач, будучи повідомленим про розгляд даної справи, відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

04.09.2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький парк» (згідно з договором - сторона 2, згідно з матеріалами справи - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» (згідно з договором - сторона 1, згідно з матеріалами справи - відповідач) уклали партнерський договір № 1/19 з метою забезпечення належного функціонування багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення, наземним гаражем відкритого типу та трансформаторною підстанцією на вул. Богдана Хмельницького, буд. 230а у м. Львові; здійснення передавання багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення, наземним гаражем відкритого типу та трансформаторною підстанцією на вул. Богдана Хмельницького, буд. 230а у м. Львові з балансу сторони 1 на баланс сторони ; забезпечення передавання будинку шляхом підписання сторонами акту приймання-передавання будинку та акту приймання-передавання технічної документації на будинок; виконання у встановлені строки та в обсягах стороною 1 власними силами (або шляхом залучення відповідних виконавців) і за власні кошти будівельних робіт у будинку та на прибудинковій території (надалі - роботи) відповідно до переліку, зазначеному у додатку № 1 до даного договору; виконання стороною 2 зобов`язань щодо прийняття будинку на свій баланс шляхом підписання акту приймання-передачі технічної документації по будинку та акту приймання-передавання будинку у термін, передбачений даним договором; забезпечення дотримання прав та інтересів співвласників будинку, які є або будуть учасниками ОСББ «Хмельницький Парк» - в частині вимог, що стосуються виконання умов даного договору.

Умови та терміни виконання договору погоджені сторонами в розділі 3. Відповідно до п. 3.1 договору сторона 1 розпочне виконання робіт, передбачених цим договором та додатками до нього, наступного дня після підписання акту приймання-передавання технічної документації по будинку та акту приймання-передавання будинку з балансу сторони 1 на баланс сторони 2.

Відповідно до п. 3.2 договору сторони погодили, що загальна тривалість виконання робіт, з моменту виконання п. 3.1 цього розділу, встановлюється до:

3.2.1 завершення будівельних робіт у секціях Л, М - до 30 вересня 2019 включно,

3.2.2 завершення будівельних робіт у секціях Н, П - до 15 листопада 2019 включно,

3.2.3 завершення інших робіт, у строки, визначені додатками № 1 та № 2 до даного договору.

Відповідно до п. 3.3 договору сторони погодили, що остаточним терміном виконання робіт, вказаних у додатках № 1 та № 2, є до 31 березня 2020 року включно.

Як вбачається із п. 3.5.3 договору, терміни виконання зобов`язань стороною 1 можуть змінюватися тільки шляхом внесенням відповідних змін у цей договір.

Разом із договором сторони підписали перелік робіт, які будуть виконуватися стороною 1 згідно з умовами партнерського договору № 1/19 від 04.09.2019 р. (додаток № 1) та додаток № 2 до договору «Перелік недоліків, які будуть усунуті стороною 1 згідно з умовами партнерського договору № 1/19 від 04.09.2019 р.». Зокрема, сторонами погоджено виконання таких робіт:

внутрішніх робіт у секціях «Ж», «К» до 01.10.2019 року включно,

внутрішніх робіт у секціях «Л», «М» до 15.09.2019 року включно, з них влаштування насосної підстанції і встановлення радіаторів у секціях «Л», «М» до 30.09.2019 року включно,

внутрішніх робіт у секціях «Н», «П» до 30.10.2019 року включно, з них оздоблення сходових кліток і влаштування насосної підстанції - до 30.10.2019 року включно, встановлення котлів та радіаторів - до 15.10.2019 року включно, влаштування плитки керамічної по цоколю та на входах в під`їзд (секцію) - до 15.11.2019 року включно,

виконання інших робіт до 31.12.2019 року, з них встановлення поквартирно електричних щитків у секції «Л» - до 30.09.2019 року включно, встановлення лічильників обліку спожитої електричної енергії - до 30.10.2019 року включно, оздоблення фасаду у секціях «М», «Н», «П» (зовнішня сторона), облаштування благоустрою - до 31.03.2020 року включно.

04.09.2019 року сторонами також підписано акт приймання-передавання багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення, наземним гаражем відкритого типу та трансформаторною підстанцією на вул. Богдана Хмельницького, буд, 230а у м. Львові з балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» на баланс Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький парк».

Відповідно до п. 3.6.3 договору з метою погодження стороною 2 виконаних стороною 1 робіт у терміни, визначені п. 3.2 та додатками № 1 та № 2 до даного договору, складаються відповідні місячні звіти про виконані роботи, які підлягають перевірці і письмовому погодженню із стороною 2 впродовж 3 робочих днів з дня отримання стороною 2 місячного звіту про виконані роботи.

Згідно із супровідним листом від 04.10.2019 року відповідач надіслав позивачу для підписання звіт про виконані роботи за вересень 2019 року, який підписаний обома сторонами.

Як вбачається із листа позивача від 10.10.2019 року, врученої представнику відповідача Глебі М.В., сторона висловлювала зауваження стосовно порушення строків виконання робіт, визначених додатком № 1, а саме щодо оздоблення сходової клітки секції «М», влаштування поручнів на сходовій клітці секції «М», влаштування плитки керамічної по цоколю, влаштування плитки керамічної на входах в під`їзд (секцію), які мали бути виконані до 15.09.2019 року.

Згідно із супровідним листом від 05.11.2019 року відповідач надіслав позивачу для підписання звіт про виконані роботи за жовтень 2019 року, який підписаний обома сторонами. Водночас, 13.11.2019 року представнику відповідача Глебі М.В. вручено лист позивача від 10.11.2019 року стосовно порушення строків виконання робіт, передбачених додатком № 1.

Згідно із супровідним листом від 04.12.2019 року відповідач надіслав позивачу для підписання звіт про виконані роботи за листопад 2019 року, який підписаний обома сторонами. Проте, позивачем складено зауваження до звіту за листопад 2019 року із зазначенням невиконаних робіт, який вручено представнику відповідача 19.12.2019 року.

Згідно із супровідним листом від 10.01.2020 року відповідач надіслав позивачу для підписання звіт про виконані роботи за грудень 2019 року, який підписаний обома сторонами.

Згідно із супровідним листом від 07.02.2020 року відповідач надіслав позивачу для підписання звіт про виконані роботи за січень 2020 року, який підписаний обома сторонами. Водночас, 06.03.2020 року представнику відповідача вручено зауваження до звіту за січень 2020 року з таблицею розрахунків порушених строків за договором.

07.03.2020 року відповідачем надіслано позивачу для підписання звіт про виконані роботи за лютий 2020 року, який підписаний обома сторонами. Згідно з описом вкладення в цінний лист і поштовою накладною від 16.03.2020 року позивачем надіслано відповідачу підписаний звіт за лютий та додаток із висновком перевірки.

Згідно із супровідним листом від 07.04.2020 року відповідач надіслав позивачу для підписання звіт про виконані роботи за березень 2020 року, який підписаний обома сторонами. Аналогічно сторонами підписано звіт за серпень 2020 року. Проте, позивачем не підписано звіт за червень 2020 року.

23.04.2020 року позивач звертався до відповідача із претензією про сплату 125 000,00 штрафних санкцій, про проведення переговорів щодо погодження нових термінів завершення невиконаних робіт. Повторну претензію про сплату штрафних санкцій відповідачу вручено 12.11.2020 року, що вбачається із відмітки представника Парійчука П.Р. на примірнику претензії. Відповіді на претензії у матеріалах справи відсутні, докази погодження сторонами нових чи додаткових строків по виконанню робіт на підставі партнерського договору суду не подано.

Відповідно до претензії від 18.12.2020 року позивач вимагав зустріч із керівництвом відповідача, початок виконання робіт за договором, зокрема по встановленню ліфтового обладнання, встановлення ліфтів у секціях «М», «Н», «П», звершення внутрішніх робіт по секціях «М», «Н», «П», встановлення підключення насосної «М», «Н», «П», підключення насосної для секцій «К», «Л», завершення зовнішніх і внутрішніх робіт приміщення паркінгу.

У відповідь на вказану претензію відповідач повідомив, що, зокрема, на січень 2021 року встановлені та підключені насосні станції у секціях «К», «Л» та «Н», «М», «П», тобто ці роботи є виконані; на 01.01.2021 року виконано 94 пункти зі 114, зазначених у додатку № 2 до партнерського договору, 26 пунктів із 39, зазначених у додатку № 1 до партнерського договору, з решти 13 пунктів деякі зараз також на завершальному етапі виконання.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на таке.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається зі встановлених вище обставин справи, предметом спору в даній справі є стягнення штрафу за порушення строків виконання робіт, передбачених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідальність сторін по партнерському договору № 1/19 узгоджено в розділі 6 договору. Так, згідно з п. 6.3 договору у разі порушення термінів виконання робіт, які визначені підпунктами 3.2.1, 3.2.2 пункту 3.2, більше, ніж на 45 календарних днів, сторона 1 одноразово сплачує стороні 2 штраф у розмірі 25 000,00 грн., за порушення виконання робіт у кожній секції, незалежно від кількості таких порушень. Як встановлено вище, підпунктом 3.2.1 договору було передбачено завершення будівельних робіт у секціях «Л», «М» до 30 вересня 2019 включно, а підпунктом 3.2.2 - завершення будівельних робіт у секціях «Н», «П» - до 15 листопада 2019 включно.

Згідно з п. 6.4 договору у разі порушення термінів виконання інших робіт, які визначені підпунктом 3.2.3 пункту 3.2, більше, ніж на 45 календарних днів, сторона 1 одноразово сплачує стороні 2 штраф у розмірі 25 000,00 грн. за порушення виконання інших робіт, незалежно від кількості таких порушень. Як встановлено вище, підпунктом 3.2.3 пункту 3.2 було передбачено завершення інших робіт у строки, визначені додатками № 1 та № 2 до даного договору.

Аналізуючи виконання відповідачем робіт у встановлені договором і додатками до нього строки, суд зазначає, що виконання внутрішніх робіт у секціях «Л», «М» мало бути завершене до 15.09.2019 року та до 30.09.2019 включно; по виконання внутрішніх робіт у секціях «Н», «П» - до 30.09.2019 року, до 15.10.2019 року, 30.10.2019 року та до 15.11.2019 включно. Виконання робіт по секціях «Ж», «К» згідно з пунктом 3.2 договору не виокремлено, тому вони очевидно відносяться до інших робіт, строки виконання по яких встановлено у додатку № 1 до договору.

Позивач просить стягнути штраф за порушення строків виконання робіт у секціях «Л», «М», «Н», «П», «Ж» і «К», всього на суму 125 000 грн.

Щодо порушення строків виконання робіт у секціях «Л», «М» суд зазначає таке.

Зі звіту за вересень 2019 року, який долучений до листа відповідача від 04.10.2019 року, вбачається, що у вересні не повністю виконано внутрішні роботи у секції «Л», «М». Так, у процесі виконання оздоблення сходової клітки секції «М» і встановлення котлів у секції «М» (строк виконання яких - 15.09.2019 року згідно із переліком робіт і 30.09.2019 року згідно із договором), встановлення радіаторів у секції «Л» (строк - 30.09.2019 року), готовність таких робіт на 80 %, 75%, 30%.

Зі звіту за жовтень 2019 року вбачається, що станом на 05.11.2019 року - дата супровідного листа відповідача зі звітом за жовтень - виконано роботи у секції «М» щодо оздоблення сходової клітки і встановлення котлів, у секції «Л» виконано роботи по встановленню радіаторів. Проте, у зауваженнях до такого звіту позивач не погодився із повним виконанням робіт по оздобленню сходової клітки в секції «М», оскільки плитка на сходах не покладена. Більше того, у звіті за жовтень відображено наявність інших невиконаних робіт у секціях «Л», «М», про які не зазначалося у звіті за вересень: влаштування поручнів на сходовій клітці секції «М», влаштування плитки керамічної по цоколю. У звіті за листопад невиконаними зазначено роботи по влаштуванню поручнів на сходовій клітці секції «М». Такі роботи виконані згідно із даними звіту за грудень 2019 року. Крім цього, надалі у звіті за січень 2020 року відображено про невиконання робіт у секціях «Л», «М» - влаштування насосної підстанції - у процесі виконання, готовність 50%; у звіті за серпень 2020 року вказано про невиконання робіт по встановленню радіаторів у секції «М» - у процесі виконання, готовність 30%. Більше того, відповідно до претензії позивача від 18.12.2020 року роботи по підключенню насосної станції в секції «Л» та «М» не виконуються, а згідно з відповіддю відповідача від 27.01.2021 року такі вже виконані станом на січень 2021 року.

Суд зауважує, що в описаних звітах не завжди конкретизовано роботи окремо по секціях «Л» та «М». Так, у звіті за жовтень 2019 року вказано про влаштування плитки керамічної по цоколю - готовність 30 % і не вказано конкретної секції, у звіті за січень 2020 року вказано про влаштування насосної підстанції - готовність 50 % і не вказано конкретної секції, проте вказані роботи самим відповідачем віднесені в цілому до робіт по секціях «Л» та «М». Крім цього, у претензії від грудня 2020 року позивачем вказано, що встановлення і підключення насосної станції не здійснено, зокрема, у секціях «Л» та «М». Наведеного відповідач не заперечив і не спростував, а у відповіді на відповідну претензію зазначив, що такі роботи уже виконані на січень 2021 року.

Із наведеного однозначно вбачається, що до 30.09.2019 року відповідачем не виконано роботи в секціях «Л» та «М», про що зазначено ним у складених ним упродовж 2019 - 2020 років звітах і визнано у відповіді на претензію від 27.01.2021 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, з 01.10.2019 року відповідач вважається таким, що прострочив виконання робіт у секціях «Л» та «М». Відповідне прострочення існувало понад 45 днів, так як 45 днів закінчились 15.11.2019 року, а невиконані роботи у вказаних секціях існували щонайменше до грудня 2019 року по окремих роботах та до грудня 2020 року по встановленню та підключенню насосних станцій. Відтак, позивач має право на застосування до відповідача санкцій, передбачених договором, а саме стягнення 50 000,00 грн. штрафу (по 25 000,00 грн. за порушення в кожній секції).

Щодо порушення строків виконання робіт у секціях «Н», «П» суд зазначає таке.

Зі звіту за вересень 2019 року вбачається, що роботи у секції «Н», «П» - оздоблення сходових кліток перебувають у процесі виконання, а саме 20 % готовності. Строк виконання робіт по вказаних секціях - 30.10.2019 року згідно із переліком робіт і 15.11.2019 року згідно із договором. Тобто на час складення звіту за вересень такі роботи не були простроченими, бо строк їх виконання на кінець вересня не настав. Враховуючи наведене, а також те, що відповідальність передбачена за порушення строків, передбачених пп. 3.2.2 договору, твердження позивача, наведені у позовній заяві, про те, що порушено строк 30.09.2019 року, є безпідставними.

Разом з тим, досліджуючи виконання робіт по секціях «Н», «П» у встановлені договором строки, суд звертає увагу на наступні звіти, зауваження до них та претензійну переписку між сторонами.

Так, у звіті за жовтень відображено, що оздоблення сходових кліток виконано на 35 %, у звіті за листопад - 96 % готовності та, крім цього, влаштування поручнів на сходових клітках у секції «Н» - 90 % готовності. Тобто саме із цього звіту, який долучений до листа відповідача від 04.12.2019 року, видно, що роботи по секції «Н» і «П» не виконано повністю, хоча такі мали бути виконані до 15.11.2019 року включно. Наведене підтверджує, що з 16.11.2019 року боржник вважається таким, що прострочив виконання робіт по вказаних секціях. Прострочення виконання робіт по оздобленню сходових кліток у вказаних секціях зафіксовано і в звіті за грудень 2019 року, який є додатком до листа відповідача від 10.01.2020 року, і по секції «П» в звіті за червень 2020 року, який є додатком до листа відповідача від 03.07.2020 року.

Крім цього, у звіті за серпень 2020 року, який відповідач оформив як додаток до його листа від 04.09.2020 року, самим відповідачем зафіксовано лише 45-відсоткову готовність робіт у секції «Н» по встановленню котлів. Більше того, у претензії позивача від 18.12.2020 року зазначено, що не виконуються роботи у секціях, зокрема «Н», «П» щодо встановлення ліфтів, встановлення і підключення насосної станції, завершення внутрішніх робіт, і відповідач у відповіді на претензію не заперечив стосовно невиконання таких робіт, а вказав, що роботи по встановленню насосних станцій уже виконані на січень 2021 року, а решта робіт виконуються і від своїх зобов`язань сторона не відмовляється.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що прострочення по виконанню робіт у секціях «Н», «П», яке настало 16.11.2019 року, існувало понад 45 днів (45 календарний день - 31.12.2019 року), так як зафіксовано невиконання робіт відповідачем у поданих ним позивачу звітах за червень 2020 року та за серпень 2020 року та не заперечено існування прострочення ні у відповіді на претензію позивача від 18.12.2020 року, ні в поясненнях суду в даній справі.

Відтак, за допущені і неспростовані відповідачем порушення строків виконання робіт у ще двох секціях - «Н» та «П» позивач має право на стягнення штрафних санкцій у сумі 50 000,00 грн. штрафу (по 25 000,00 грн. за порушення в кожній секції).

Щодо порушення строків виконання робіт у секціях «Ж», «К» суд зазначає таке.

Так, договором у пункті 3.2 не визначено окремого підпункту стосовно секцій «Ж», «К», тому очевидно такі віднесено до інших робіт, які передбачаються додатками 1 і 2 до договору. У свою чергу Переліком робіт передбачено, що роботи у секціях «Ж», «К» - влаштування плитки керамічної по цоколю та влаштування плитки керамічної на входах у секцію (під`їзд) мають бути виконані до 01.10.2019 року включно.

Так, у звіті за вересень 2019 року зазначено про готовність робіт по влаштуванню плитки керамічної на входах у секцію (під`їзд) на 30%, тобто такі до 01.10.2019 року не виконані (звіт долучено до листа відповідача від 04.10.2019 року). Водночас, у зауваженнях до звіту позивач вказав, що не виконані у строк роботи по влаштуванню плитки керамічної по цоколю, а по влаштуванню плитки керамічної на входах в під`їзд виконано частково у секції «Ж».

Зі звіту за жовтень 2019 року вбачається, що роботи по влаштуванню плитки керамічної по цоколю та на входах у секцію (під`їзд) виконано на 100%, цей звіт підписаний позивачем. Проте, у зауваженнях до звіту за листопад, складених 18.12.2019 року, позивач вказав, що не виконано в секціях «Ж», «К» влаштування плитки керамічної по цоколю у вході в підвальні приміщення. Тобто, з аналізу зауваження до звіту за листопад 2019 року вбачається, що з 02.10.2019 року по 18.12.2019 року допущено прострочення виконання робіт - влаштування плитки керамічної по цоколю у вході в підвальні приміщення у секціях «Ж», «К» понад 45 календарних днів (45-ий день настав 16.11.2019 року).

Суд враховує, що зауваження до звіту - це односторонній документ, складений позивачем. Проте, суд не залишає поза увагою, що такий був вручений іншій стороні правовідносин (документ містить відмітку про отримання його Глебою М.В. 19.12.2019 року) і іншою стороною ні у відповідь на такий документ, ні у процесі розгляду справи, ні у відповіді на претензію позивача від 18.12.2020 року не висловив зауважень чи заперечень стосовно такого недоліку у роботах, що виконував відповідач.

Більше того, прострочення у вказаних секціях існувало й після грудня 2019 року. Так, у звіті за січень 2020 року вказано про неусунені недоліки в секції «Ж» і «К». У звіті за лютий 2020 року також вказано про відсутність дверей у підвальні приміщення в секції «К». Звіт за червень 2020 року також фіксує невиконання робіт - влаштування вхідних дверей у коморах в підвалах - зокрема, у секціях «Ж», «К».

Суд також враховує, що п. 3.3 договору сторони погодили, що остаточним терміном виконання робіт, вказаних у додатках № 1 та № 2, є 31 березня 2020 року включно. Тобто роботи в секціях «Ж», «К» в будь-якому випадку мали бути закінчені у вказаний строк. Проте, як зазначено вище, зокрема у звіті за червень 2020 року, який є додатком до листа відповідача від 03.07.2020 року, влаштування вхідних дверей у коморах в підвалах у секціях «Ж», «К» готові лише на 20 %. Тобто, відповідач при виконанні робіт у вказаних секціях прострочив навіть остаточний строк по всіх інших роботах, визначених додатком № 1 до партнерського договору (45 календарних днів з 31.03.2020 року минає 15.05.2020 року). Відтак, незалежно від того, на який строк виконання робіт розраховував відповідач, на червень 2020 року відповідні роботи все одно не виконані і вважаються простроченими.

Із наведеного суд доходить висновку, що позивач має право нараховувати відповідачу штрафні санкції за допущене прострочення виконання робіт, передбачених договором. Суд також враховує, що п. 6.4 договору передбачено, що у разі порушення термінів виконання інших робіт, які визначені підпунктом 3.2.3 пункту 3.2, більше, ніж на 45 календарних днів, сторона 1 одноразово сплачує стороні 2 штраф у розмірі 25 000,00 грн. за порушення виконання інших робіт, незалежно від кількості таких порушень. Як вже зазначалося вище, роботи у секціях «Ж» і «К» віднесені п. 3.2.3 до інших робіт. Тому за порушення строків їх виконання застосовується одноразовий штраф у розмірі 25 000,00 грн.

Суд звертає увагу, що відповідачем за час розгляду даної справи не подано відзиву на позовну заяву із запереченням обставин, наведених у позовній заяві, як підстав позову, не подано жодних доказів на спростування таких обставин, не повідомлено суду наміру подавати відзив чи у інший спосіб спростовувати обставини прострочення виконання ним договірного обов`язку по виконанню обумовлених сторонами робіт. Суд зазначає, що саме відзив згідно з приписами ст. 161 Господарського процесуального кодексу України є заявою по суті справи, виключно у якій учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору. У свою чергу подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно зі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведені процесуальні норми, висловлені у клопотанні про відкладення розгляду справи заперечення стосовно позовних вимог не можуть вважатися запереченнями та міркуваннями сторони щодо предмета спору. Разом з тим, даючи правову оцінку зібраним у справі доказам і будучи ознайомленим із висловленою у поданому суду клопотанні, суд зазначає таке. Заперечення, висловлені відповідачем, обґрунтовані пандемією, не спростовують підстав позову та не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення виконання господарського зобов`язання. Більше того, строки виконання робіт у секціях «Л», «М», «Н», «П», «Ж» і «К» закінчились ще восени 2019 року, тобто до введення карантину на території України. Невиконання робіт у секціях «Ж» і «К» у додатковий строк - до 31.03.2020 року, тобто після введення з 12.03.2020 року карантину на території України, не пояснювалась та не обґрунтовувалась неможливістю виконання робіт через введений карантин, доказів таких повідомлень зі сторони відповідача позивачу не подавалось, суду таких документів також не подано. Крім того, упродовж 2020 року відповідачем виконувались певні роботи по спірному договору, про що складались відповідні звіти за 2020 рік. Тому такі пояснення відповідача не можуть спростовувати документально підтверджені позивачем фактичні обставини справи.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все наведене вище, відсутність належних заперечень чи належних і більш вірогідних доказів зі сторони відповідача, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат в даній справі, суд зазначає таке.

Суд звертає увагу, що за подання позовної заяви із ціною позову позивач мав сплатити мінімальний розмір судового збору - 2 102,00 грн., а не 2 197,00 грн., які він сплатив згідно із платіжним дорученням № 228 від 16.11.2020 року. Тому, за результатами вирішення спору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. покладається на відповідача. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» зайво сплачений позивачем судовий збір у розмірі 95,00 грн. може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Щодо заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 гривень, суд зазначає, що на підтвердження такої позивачем до позовної заяви долучено угоду № 20/025 від 10 листопада 2020 року про надання адвокатом Бриковською Дар`єю Олексіївною правової допомоги Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький парк».

Відповідно до пунктів 1-3 розділу VI договору клієнт зобов`язується виплатити адвокатові за надання юридичної допомоги гонорар, сума якого встановлюється за домовленістю у додатку до цього договору. Виплата гонорару проводиться в терміни та на умовах, узгоджених між адвокатом і клієнтом до підписання цього договору та зазначена у додатку № 1 до договору. Підтвердженням наданих послуг є акти виконаних робіт і наданих послуг.

Правову допомогу у справі № 914/3012/20 позивачу надавала Бриковська Дар`я Олексіївна, адвокат згідно зі свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.10.2018 року, ордера серії ВС № 1045714 від 10.11.2020 року.

10.11.2020 року адвокатом і клієнтом підписано акт погодження вартості послуг згідно з угодою № 20/025 від 10.11.2020 року про надання правової допомоги, відповідно до якого сторонами погоджено надання адвокатом правової допомоги у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Хмельницький парк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" про стягнення штрафу за простроченням виконання зобов`язань за договором № 1/19 від 04.09.2019 року та її вартість без витрат на відрядження, витрат на поштову кореспонденцію, транспортних витрат в сумі 9 000,00 грн.

Адвокатом Бриковською Д.О. складено рахунок на оплату № 13/11/20 від 13.11.2020 року на суму 9 000,00 грн. за послуги «підготовка претензії для проведення стягнення під час досудового врегулювання спору, угода № 20/025 від 10.11.2020 року».

16.11.2020 року позивачем на користь адвоката здійснено оплату в розмірі 9 000,00 грн. з призначенням платежу - «підготовка претензії для проведення стягнення під час досудового врегулювання спору, угода № 20/025 від 10.11.2020 року».

14.01.2021 року адвокатом і клієнтом підписано акт № 2 приймання-передачі виконаної роботи згідно угоди №20/025 про надання правової допомоги від 10.11.2020 року на суму 9 000,00 грн. згідно з актом адвокатом надано такі послуги: опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання з метою всебічного та об`єктивного розгляду справи - 3 години, вартістю 2 000,00 грн., підготовка та подання позовної заяви про стягнення штрафних санкцій за порушення строків зобов`язання за партнерським договором №1/19 від 04.09.2019 року - 6 годин, вартістю 3 500,00 грн., підготовка та подання клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження - 1 година, вартістю 500,00 грн., підготовка та подання клопотання про відкладення судового засідання - 1 година, вартістю 500,00 грн., участь у судовому засіданні 13.01.2020 року - 1 година, вартістю 1 000,00 грн., підготовка та подання заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі - 4 години, вартістю 1 500,00 грн.

Розглядаючи клопотання позивача, суд враховує положення ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначено вище, позивачем подано акт № 2 від 14.01.2021 року, підписаний представниками сторін, на суму 9 000,00 грн. витрат на правову допомогу. Суд звертає увагу, що у вказаному акті вказано про участь представника позивача - адвоката Бриковської Д.О. у судовому засіданні 13.01.2020 року. Проте, як вбачається із матеріалів справи, провадження у даній справі відкрито 23.11.2020 року, тобто об`єктивно судове засідання 13.01.2020 року не могло відбутися. Натомість, згідно із матеріалами справи та протоколом судового засідання, адвокат позивача брав участь у судовому засіданні 13.01.2021 року. Відтак, суд вважає технічною помилкою зазначення в акті № 2 про судове засідання 13.01.2020 року, та враховує судове засідання, яке відбулося 13.01.2021 року. Вчинення адвокатом інших дій та надання послуг, відображених у акті № 2 відповідають тим діям, які вчинялися адвокатом у даній справі, тому є належним доказом надання стороні у даній справі відповідних послуг, вартістю 9 000,00 грн.

Як передбачено ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що клопотань чи заперечень від іншої сторони стосовно розміру витрат на судові витрати в частині понсених витрат на правову допомогу не надходило.

Як вказує Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 постанови).

Суд зазначає, що на підтвердження факту здійснення позивачем оплати послуги адвоката, вартістю 9 000,00 грн., подано платіжне доручення від 16.11.2020 року. Суд звертає увагу на призначення здійсненого платежу - «підготовка претензії для проведення стягнення під час досудового врегулювання спору, угода № 20/025 від 10.11.2020 року», яке відповідає найменуванню послуг, зазначених самим адвокатом у рахунку від 13.11.2020 року. Крім цього, призначення платежу містить посилання на угоду № 20/025 від 10.11.2020 року, яка і є угодою про надання правової допомоги, укладеною між позивачем та адвокатом. Тому такий платіж свідчить про оплату наданих адвокатом послуг.

Більше того, згідно з позицією Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналізуючи розмір витрат, понесених на правову допомогу позивачем у даній справі, з урахуванням наведених критеріїв, визначених ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та у співвідношенні зі здійсненим адвокатом позивача обсягом і видами правової допомоги, прийнятої позивачем, суд доходить висновку, що заявлені до стягнення позивачем витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн. є обґрунтованими, реальними та становлять розумний розмір витрат у даній справі, які підлягають стягненню з відповідача за розгляд даної справи. Тому суд не вбачає підстав для зменшення заявлених судових витрат з власної ініціативи у порядку, визначеному ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» (79005, Львівська обл., місто Львів, проспект Тараса Шевченка, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 39087340) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хмельницький парк» (79037, Львівська обл., місто Львів, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 230А, ідентифікаційний код юридичної особи 42953936) 125 000,00 грн. штрафу, 2 102,00 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 9 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09.03.2021 року.

Суддя Р.І. Матвіїв