Рішення № 9537804, 22.02.2010, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-317/10

Р І Ш Е Н Н Я

імям України

«22» лютого 2010р. м. Словянськ

Словянський міськрайоний суд Донецької області в складі:

головуючий суддя Геєнко М.Г.

при секретарі Моїсеєвой О.І.

за участю представника відповідача ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська справу за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «АСИ-ОЙЛ», про стягнення заборгованості по заробітній платі і стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача та просив задовольнити свої вимоги у повному обсязі. У обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що з 03 січня 2008 року до 02 вересня 2009 року він працював у ВАТ «АСИ-ОЙЛ» робочим будівельної групи. При звільненні відповідачем з ним не був проведений повний розрахунок, а саме: не виплачена заробітна плата за 18 робочих днів; за 13 днів не оплачений лікарняний; не виплачена компенсація за невикористану частину чергової відпустки. У звязку з викладеним позивач просив стягнути з відповідача на свою корить суми належні до сплати при звільненні у розмірі 4000 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку у сумі 4588 грн., моральну шкоду у сумі 4000 грн. та витрати, понесені ним за отримання юридичної допомоги у сумі 120 грн.

В судове засідання позивач не зявився, однак надав суду заяву (а.с.14), з проханням розглянути справу у його відсутності. Зазначив, що свої позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача, ОСОБА_4., діюча на підставі довіреності від 13 серпня 2007 року (а.с. 17), в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково. Зазначила, що дійсно ВАТ «АСИ-ОЙЛ» з позивачем, при звільненні останнього, повний розрахунок проведений не був, оскільки після написання заяви про звільнення ОСОБА_2 за розрахунком з невідомих причин не зявлявся. Однак, суми належні до сплати, значно менші, ніж ті, що вказує позивач, і становлять 1530 грн. 29 коп. У задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди просить відмовити у звязку з їх безпідставністю.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, приходить до переконання про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, за наступних обставин.

Так, як було належним чином встановлено у судовому засіданні, з 03 січня 2008 року по 02 вересня 2009 року ОСОБА_2 працював різноробочим будівельної групи у ВАТ «АСИ-ОЙЛ», що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с. 3).

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, належних йому від підприємства, установи, організації проводиться у день звільнення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що у вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до ВАТ «АСИ-ОЙЛ» з заявою про звільнення за згодою сторін. Заяву позивача про звільнення було задоволено, йому було запропоновано повернути спецодяг. ОСОБА_2 підприємством у день звільнення, з урахуванням податків, було нараховано 1530 грн. 29 коп., з яких - 391 грн. 98 коп. за лікарняним листом; 662 грн. 25 коп. - компенсація за невикористану частину чергової відпустки, та заробітна плата за серпень-вересень 2009 року. Однак, ВАТ «АСИ-ОЙЛ» взагалі не мало можливості провести виплату належних позивачеві при звільненні сум, оскільки останній за розрахунком не зявився.

У звязку з викладеним, суд дійшов висновку, що не проведення повного розрахунку у день звільнення з ОСОБА_3, мало місце з вини останнього.

Частиною статті 117 КЗпП України передбачено, що у випадку невиплати з вини власника чи уповноваженого їм органу належних до сплати у день звільнення сум, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити робітнику його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Однак, оскільки така невиплата мала місце з вини ОСОБА_2 суд відмовляє йому з задоволенні позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по час фактичного розрахунку у розмірі 4588 грн. 00 коп., у звязку з їх безпідставністю.

Так як позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають відмові, то і вимоги щодо відшкодування моральної шкоди з відповідача, як витікаючи з вказаних вимог, є безпідставними не підлягаючими задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню усі суми належні до сплати при звільненні, які згідно довідки-розрахунку (а.с. 15) становлять 1530 грн. 29 коп.

Також, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 81 ЦПК України та Законом України «Про державне мито», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави витрати по інформаційно-технічному забезпеченню справи у сумі 120грн. 00 коп. та судовий з збір у сумі 51 грн. 00 коп.

Згідно викладеного, керуючись ст.ст. 43,55,124 Конституції України, ч. 1 ст. 116, ст.117 КЗпП України, постанова Пленуму ВС України від 6.11.1992р., № 9, з послідуючими змінами та доповненнями „Про практику розгляду судами трудових спорів”, постанова Пленуму ВС України від 31.03.1995р., № 4, з послідуючими змінами та доповненнями „Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, 10, 60, 209, 213, 215 ЦПК України, суд,-

Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ВАТ «АСИ-ОЙЛ», про стягнення заборгованості по заробітній платі і стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСИ-ОЙЛ» , 83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 108-а , р/р 26001098034921 в ДФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593, код ОКПО 30500737 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Райгородок Словянського району Донецької області, ІПН НОМЕР_1, проживаючого: АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 1530 (одна тисяча пятсот тридцять) грн. 29 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСИ-ОЙЛ» державний судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. на користь держави та витрати по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи у сумі 120грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області, через Словянський міськрайоний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя М.Г. Геєнко