Ухвала суду № 95377113, 05.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

05 березня 2021 року м. Київ № 640/33242/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані» до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані» із позовом до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним дії Кабінету Міністрів України встановлення заборони роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» із змінами, внесеними Постановами КМУ № 215 від 16.03.2020, №239 від 25.03.2020, №255 від 02.04.2020, №291 від 22.04.2020;

- стягнути з держави Україна в особі Кабінету Міністрів України на користь ТОВ «Крона-Компані» шкоду (упущену вигоду) у розмірі 56 194 143,81 грн., завдану протиправними діями щодо встановлення заборони роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» із змінами, внесеними Постановами КМУ № 215 від 16.03.2020, №239 від 25.03.2020, №255 від 02.04.2020, №291 від 22.04.2020

За результатом автоматизованого розподілу вказану позовну заяву передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П.

У зв`язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2021 позовна заява залишена без руху.

У вказаній ухвалі зазначені недоліки позовної заяви та запропоновано позивачеві спосіб їх усунення шляхом, зокрема, подання до суду:

- оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 21 020,00 грн.

Наведена ухвала суду отримана позивачем 08.02.2021, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, що не заперечується позивачем.

16.02.2021 від позивача на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви, у якій позивач наполягає на тому, що звільнений від сплати судового збору за звернення з вимогою про стягнення шкоди на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Розглянувши заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає таке.

Так, дійсно пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою.

Між тим, з прохальної частини позовної заяви убачається, що по суті основним предметом позовних вимог, що складає суть спірного питання, є вимоги пов`язані з оскарженням дій Кабінету Міністрів України встановлення заборони роботи суб`єктів господарювання, передбачених Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» із змінами, внесеними Постановами КМУ № 215 від 16.03.2020, №239 від 25.03.2020, №255 від 02.04.2020, №291 від 22.04.20203. Вимоги про стягнення грошових коштів за упущену вигоду як майнова є похідною вимогою від попереднього, та заявлена в одному провадженні з вимогою про вирішення публічно правового спору немайнового характеру.

Суд наголошує, що наведене вище положення Закону України «Про судовий збір» передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди ці рішення повинні бути визнані судовим рішенням незаконними.

Разом з тим, матеріали адміністративного позову справи не містять доказів, які б підтверджували, що дії відповідача визнані незаконними в установленому законом порядку, зокрема відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а в межах даної справи рішення ще не прийнято та, як наслідок не встановлено, що позивачу заподіяно шкоду незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Тому, на стадії до відкриття провадження у справі суд немає можливості встановити, що спірна матеріальна шкода, завдана незаконними діями відповідача.

Відтак, застосування пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» у даному випадку є недоречним.

Згідно із ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою, а тому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Таким чином, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Виходячи з того, що на даний час не встановлено прийняття відповідачем незаконного рішення чи вчинення дій або бездіяльності по відношенню до позивача, суд дійшов висновку, що позивач в межах даної справи не входить до переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а отже при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення шкоди (упущеної вигоди) позивачу необхідно сплачувати судовий збір.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 16.03.2020 у справі № 9901/64/20, від 15.01.2020 у справі № 826/12286/15, від 30.07.2020 у справі № 9901/194/20.

Таким чином, наведене свідчить, що позивачем не виконано вимог ухвали суду від 01.02.2021 та не надано до суду доказів сплати судового збору у розмірі 21020,00 грн. за вимогу майнового характеру (про стягнення шкоди).

З огляду на наведене, суд вважає встановленим той факт, що позивач ані у встановлений п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, ані в подальшому станом на 05.03.2021 не усунув повністю недоліки позовної заяви, яку судом залишено без руху.

Крім того, позивач правом на продовження встановленого судом строку на усунення недоліків не скористався.

Згідно з резолютивною частиною ухвали суду від 01.02.2021 позивач був попереджений, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Крона-Компані» до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та відшкодування шкоди, - повернути позивачеві.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві за адресою, яка зазначена у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Т.П. Балась