Рішення № 95377050, 04.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2021 року м. Київ № 640/25853/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва

Дорошкевич Віри Леонідівни

до: Дисциплінарної комісії приватних виконавців,

Міністерства юстиції України

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 (адреса: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4-А, оф. 71-А, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивачка, Приватний виконавець, ОСОБА_1) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Дисциплінарної комісії приватних виконавців (адреса: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13) (надалі - відповідач-1, Комісія, Дисциплінарна комісія) та Міністерства юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, ідентифікаційний код - 00015622) (в подальшому - відповідач-2, МЮ України, Міністерство), у якому позивачка просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.09.2020, оформлене протоколом № 39, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2570/7 від 23.09.2020 про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.09.2020, оформлене протоколом № 39, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Мотивуючи позовні вимоги позивачка стверджує на невмотивованості спірних рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; запропоновано відповідачам подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі відзиви на позовну заяву (відзиви) та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзивів і доданих до нього доказів позивачу.

Наразі суд вказує, що обґрунтовуючи позов позивачка відзначає, що на підставі скарги ОСОБА_2 , відповідно до ст. 34 Закону України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», пункту 26 розділу III «Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців», Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції проведена позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо здійснення виконавчого провадження № 61850667.

22.07.2020 за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності Приватного виконавця Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції складена довідка, згідно з якою ОСОБА_1 під час здійснення виконавчого провадження № 61850667 порушено вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ч. 7 ст. 34, п. 4 ч. 2 ст. 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» Міністерством юстиції України 10.09.2020 направлено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 , в якому зазначено, що під час здійснення виконавчого провадження № 61850667 приватним виконавцем ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», п. 3 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

16.09.2020 відбулось засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців, на якому відповідач-1 дійшов висновку, що винесена у виконавчому провадженні № 61850667 постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2020 направлена Приватним виконавцем з порушенням строків, встановлених ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про наявність вини у формі умислу в даному випадку, яка полягає в усвідомленні останнім вказаних порушень.

За результатами розгляду подання Дисциплінарною комісією приватних виконавців більшістю голосів 16.09.2020 прийнято рішення про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яке оформлено протоколом № 39.

23.09.2020 наказом Міністерством юстиції України № 2570/7 «Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення» введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.09.2020, оформлене протоколом № 39, про що внесено відповідний запис до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Акцентуючи на неправомірності рішень відповідачів позивачка виокремлює, що у поданні Міністерства юстиції України від 10.09.2020 про притягнення Приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності зазначається про порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» щодо строків надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Зокрема вказується, що ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 61850667. При цьому копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2020 направлена за вихідним № 28974 боржнику на адресу проживання, зазначену у виконавчому документі, рекомендованим поштовим відправленням від 17.04.2020 за № 0200245400585. При цьому згідно реєстру відстеження рекомендованої кореспонденції із сайту ПАТ «Укрпошта» відправлення № 0200245500844 надійшло на поштове відділення 27.04.2020.

На думку позивачки, з правового аналізу ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що вона визначає лише вимогу про направлення копії постанов виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. При цьому сама процедура направлення постанов ні цією, ні будь-якою іншою нормою Закону України «Про виконавче провадження» не визначена.

Порядок направлення вихідної кореспонденції у виконавчому провадженні визначається лише «Правилами ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2020 № 1829/5.

Відповідно до п. 9 Розділу II вищезазначених Правил, реєстрація вихідної кореспонденції органів державної виконавчої служби, приватного виконавця здійснюється в Системі в порядку, встановленому пунктами 5, 6 розділу IV Положення про автоматизовану систему. Дата реєстрації та вихідний номер документа формуються Системою. За даними про зареєстрований вихідний документ Системою формується журнал реєстрації вихідної кореспонденції.

Якщо кореспонденція підлягає передачі установам, організаціям через кур`єра, дані про неї вносяться до розносної книги для місцевої кореспонденції.

Для направлення документів рекомендованими поштовими відправленнями формується список згрупованих поштових відправлень (рекомендованих поштових відправлень).

Жодних інших норм щодо порядку направлення вихідної кореспонденції вказані Правила не містять.

Тобто, за переконанням позивачки, норми чинного законодавства України визначають єдиний обов`язок приватного виконавця - своєчасно передати поштове відправлення до відповідної установи, що здійснює поштове відправлення.

Так ОСОБА_1 звертає увагу, що у відповідності до вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» та «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» Приватним виконавцем було своєчасно підготовлено список згрупованих поштових відправлень, який того ж дня - 17.04.2020 передано працівникам поштового відділення «Укрпошта», обставини чого, між іншим, були пояснені ОСОБА_1 під час засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців, втім прийняті до уваги не були.

У зв`язку із наведеним позивачка вважає, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за невиконання неіснуючого обов`язку суперечить вимогам ст. 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та ст. 19 Конституції України.

Окремо Приватний виконавець висвітлює, що оскільки Конституцією України та відповідними законами чітко встановлено, що контроль за процесуальними діями приватного виконавця покладено на суд, цілком очевидно, що Міністерство юстиції України позбавлено повноважень розглядати скарги учасників виконавчого провадження стосовно процесуальних дій, рішень (бездіяльності) приватного виконавця.

У зв`язку з чим, підстави для проведення Міністерством юстиції України перевірки приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 на підставі скарги боржника у виконавчому провадженні відсутні. Відповідно, не існувало підстав для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Додатково ОСОБА_1 відмічає, що прийняте у вигляді протоколу рішення містить лише тези виступів окремих членів комісії. Однак самого обґрунтування рішення, сукупного аналізу всіх обставин справи, доводів, спростування або підтвердження окремих тверджень чи заперечень, наявний зміст рішення відповідача-1 не містить.

Крім того, порушено принцип індивідуалізації дисциплінарної відповідальності, адже при визначенні виду дисциплінарного стягнення не у повній мірі досліджена службова діяльність позивачки, ставлення до виконання посадових обов`язків, попередня поведінка, причини, які призвели до вчинення проступку, наявності тієї обставини, що Приватний виконавець раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався.

Мотивуючи викладені у позові обставини позивачка зауважує, що її дії не підпадають під ознаки дисциплінарного проступку, так як: по - перше, дії Приватного виконавця не є протиправними, оскільки не суперечать нормам Закону України «Про виконавче провадження», «Інструкції з організації примусового виконання рішень» чи будь-якому іншому нормативно-правовому акту; по - друге, в діях ОСОБА_1 відсутня умисна вина, яка передбачає, що особа усвідомлювала протиправність свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання, оскільки її дії не є протиправними і не суперечать нормам чинного законодавства України; по-третє, відсутнім факт є настання шкідливих наслідків, оскільки несвоєчасне отримання боржником - ОСОБА_3 постанови про відкриття виконавчого провадження жодним чином не порушило її права та законні інтереси; по-четверте, відсутній будь-який причинно-наслідковий зв`язку між діями позивачки і шкідливими наслідками, які взагалі відсутні.

З викладеними позивачкою твердженнями відповідач-2 не погоджується та у відзиві вказав, що як свідчать матеріали справи та підтверджено самою ОСОБА_1 , постановою від 16.04.2020 відкрито виконавче провадження № 61850667 з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. 04.04.2020 № 6885, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованості в розмірі 17 330,00 грн.

Відповідно до реєстру відстеження рекомендованої кореспонденції із сайту ПАТ «Укрпошта» та доданого скаржником конверту вбачається, що відправлення за № 0200245400585 (адреса проживання боржника) надійшло до поштового відділення 28.04.2020, а за 0200245400844 (інша адреса знаходження боржника) - 27.04.2020.

При цьому, теза позивачки про своєчасне (17.04.2020) передання поштовх відправлень, є необґрунтованою та непідтвердженою, адже до матеріалів справи не надано жодного, належним чином завіреного, або в оригіналі, документу що свідчив про направлення боржнику постанови про відкриття провадження у строки передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

МЮ України закцентувало, що з реєстру відстеження рекомендованої кореспонденції із сайту ПАТ «Укрпопгга» та доданого скаржником конверту видно, що відправлення за № 0200245400585 надійшло до поштового відділення 28.04.2020. а отримано боржником 18.05.2020, за 0200245400844 надійшло до поштового відділення 27.04.2020. а до місця доставки 02.05.2020 і отримано боржником 05.05.2020.

Отже, доводи позивачки про неможливість відслідковувати порядок та строки відправлення зданої нею поштової кореспонденції є некоректним, адже така відповідна інформація є відкритою та доступною на сайті ПАТ «Укрпошта».

Також Міністерство критично висловилося щодо відсутності у нього права здійснювати лише відомчий контроль за діяльністю приватного виконавця, адже на законодавчому рівні закріплено обов`язок за Міністерством юстиції України здійснювати контроль за діяльністю приватного виконавця, в тому числі, щодо процесу виконання рішення суду.

Відповідач-2 наголошує, що рішення про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення прийнято відповідно до положень чинного законодавства України.

Відповідач-1 відзиву на позовну заяву, з часу відкриття провадження у цій справі, не надав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

16.04.2020 Приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 61850667, згідно виконавчого напису № 6885, виданого 04.04.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з ОСОБА_2 , як боржника, на користь ТОВ «Алекскредит», як стягувача, заборгованості в розмірі 17 330,00 грн.

02.06.2020 ОСОБА_2 подано до МЮ України письмове звернення, у якому боржник зауважив на допущенні Приватним виконавцем порушень.

Пізніше, Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відповідно до статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», пункту 26 розділу ІІІ «Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців», на виконання доручення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.06.2020 № 6202/Т-16452/20.5.1, проведена позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 щодо здійснення виконавчого провадження № 61850667.

За наслідками цієї позапланової невиїзної перевірки Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) складено довідку від 22.07.2020, згідно якої виявлено, що дії Приватного виконавця, в межах предмету звернення ОСОБА_2 від 02.06.2020, вчинені з порушенням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» в частині порушення строків направлення постанови про відкриття виконавчого провадження.

10.09.2020 МЮ України, враховуючи результати позапланової невиїзної перевірки Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), направлено до Комісії подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1

16.09.2020 Дисциплінарною комісією приватних виконавців на своєму засіданні прийнято рішення, оформлене протоколом № 39, про задоволення подання МЮ України та застосування до Приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

23.09.2020 наказом Міністерства юстиції України № 2570/7 «Про застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення» введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.09.2020, та наказано Департаменту державної виконавчої служби внести відповідну інформацію до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

24.09.2020 Комісією на адресу Приватного виконавця направлено витяг з протоколу засідання Дисциплінарної комісії від 16.09.2020 № 39, що підтверджується листом за вих. № 334-2020/ДК.

Незгода позивачки з рішеннями відповідачів обумовила звернення до суду із окремим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» (в тексті - Закон), Законом України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» (по рішенню - Закон 1403-VII), «Порядком проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців» (за текстом - Порядок), «Інструкцією з організації примусового виконання рішень», та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За ст.ст. 1, 3-5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі написи нотаріусів. У виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

З наведених положень Закону випливає про: визначення питань, що стосуються загальних засад виконавчого провадження; рішення, що підлягають примусовому виконанню; вимоги до виконавчого документа; органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень.

За ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно з приписів ст.ст. 18, 28 Закону, в їх сукупності, випливає про обов`язок виконавців вживати передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, у тому числі, здійснювати їх ефективно, і зокрема доводити до відома сторін виконавчого провадження або надсилати цим суб`єктам постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення.

Законом України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів» визначаються основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.

Відповідно до ст. 34 Закону 1403-VII контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на два роки з обов`язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями учасників виконавчого провадження.

Позапланові перевірки проводяться на підставі: 1) заяви приватного виконавця про проведення перевірки; 2) письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця; 3) неподання приватним виконавцем у встановлені строки звітності чи іншої інформації та/або подання недостовірної інформації.

Під час проведення позапланових перевірок з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок. Повторна перевірка з питань, що вже були предметом перевірки, не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом.

За місцем проведення перевірки поділяються на виїзні та невиїзні.

У разі проведення позапланової невиїзної перевірки Міністерство юстиції України надсилає приватному виконавцю письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк, який має бути достатнім для підготовки відповіді та копій документів, але не менше 10 календарних днів, приватний виконавець надає Міністерству юстиції України вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Механізм здійснення Міністерством юстиції України перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, зокрема стану додержання Конституції України, вимог законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, ухвалених відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, та організації роботи щодо їх виконання, дотримання державними і приватними виконавцями порядку та строків вчинення виконавчих дій, виконання правил діловодства визначає «Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців».

В силу п.п. 2, 4 розд. І Порядку, організація та проведення перевірок покладаються на структурний підрозділ Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - структурний підрозділ Міністерства).

Перевірки діяльності приватного виконавця здійснюються шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Планова перевірка діяльності приватного виконавця проводиться згідно з графіком, який складається в порядку, визначеному пунктом 1 розділу ІІІ цього Порядку, та полягає у комплексній перевірці організації роботи приватного виконавця, дотримання приватним виконавцем вимог законодавства під час вчинення виконавчих дій та виконання правил ведення діловодства.

Позапланова перевірка діяльності приватного виконавця проводиться з підстав, визначених частиною третьою статті 34 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», та/або у разі надходження від Дисциплінарної комісії приватних виконавців скарги на діяльність приватного виконавця, яка була подана до цієї комісії.

Пунктами 19, 26-31 розділу ІІІ Порядку передбачено, що позапланові перевірки діяльності приватного виконавця поділяються на виїзні та невиїзні.

Позапланові невиїзні перевірки діяльності приватного виконавця проводяться на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця чи у разі надходження від Дисциплінарної комісії приватних виконавців скарги на діяльність приватного виконавця, яка була подана до цієї комісії, ухвалення Дисциплінарною комісією приватних виконавців рішення про відхилення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та спрямування матеріалів для повторної перевірки діяльності приватного виконавця.

Під час проведення позапланових перевірок діяльності приватного виконавця з`ясовуються лише ті питання, потреба перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок.

Позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця проводиться шляхом витребування від приватного виконавця потрібних документів та відомостей у межах предмета звернення та надання висновку щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства, який викладається в довідці за результатами такої перевірки.

Позапланова невиїзна перевірка проводиться управлінням, яке входить до складу структурного підрозділу Міністерства та до повноважень якого належить забезпечення контролю за діяльністю приватних виконавців (далі - Управління контролю), або Управлінням забезпечення примусового виконання рішень, яке визначає керівник структурного підрозділу Міністерства (крім Управління забезпечення примусового виконання рішень, що перебуває в межах виконавчого округу приватного виконавця).

Про проведення позапланової невиїзної перевірки приватному виконавцю надсилається письмовий запит. У запиті зазначаються строк для надання вмотивованої відповіді приватним виконавцем щодо фактів, викладених у зверненні, який не може бути менше десяти календарних днів, перелік копій документів, які потрібно надати для проведення перевірки.

Під час проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця використовуються інформація та копії документів, надані приватним виконавцем, відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, інша інформація та документи, які стосуються предмета звернення.

Якщо під час позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виникла потреба в одержанні від приватного виконавця додаткової інформації або копій документів у межах предмета звернення, структурний підрозділ Міністерства (Управління забезпечення примусового виконання рішень) може надіслати приватному виконавцю повторний письмовий запит. Запит має містити обґрунтування потреби одержання додаткової інформації та/або копій документів та строк, у який приватний виконавець має надати таку інформацію та/або документи.

Управління забезпечення примусового виконання рішень повідомляє структурний підрозділ Міністерства про ненадання приватним виконавцем інформації та/або копій документів на запит Управління забезпечення примусового виконання рішень протягом трьох робочих днів з дня закінчення строку для надання відповідної інформації та/або копій документів.

У разі ненадання приватним виконавцем інформації та/або копій документів на запит структурного підрозділу Міністерства (Управління забезпечення примусового виконання рішень) позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця проводиться на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, інших документів та відомостей, які стосуються предмета звернення.

У разі ненадання приватним виконавцем інформації та/або копій документів у строк, визначений у запиті структурного підрозділу Міністерства (Управління забезпечення примусового виконання рішень), та неможливості проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця на підставі інформації автоматизованої системи виконавчого провадження структурний підрозділ Міністерства може провести позапланову виїзну перевірку діяльності приватного виконавця в порядку, встановленому цим розділом. У такому разі позапланова виїзна перевірка проводиться з питань, які були предметом позапланової невизної перевірки діяльності приватного виконавця.

Ненадання приватним виконавцем інформації та/або копій документів на запит структурного підрозділу Міністерства (Управління забезпечення примусового виконання рішень) є підставою для внесення структурним підрозділом Міністерства подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Позапланова невиїзна перевірка діяльності приватного виконавця має бути проведена не пізніше ніж через тридцять робочих днів із дня надходження до структурного підрозділу Міністерства звернення (скарги) учасника виконавчого провадження.

За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Управління контролю (Управління забезпечення примусового виконання рішень) складає довідку, в якій зазначаються: підстави проведення перевірки; факти, викладені у зверненні або у скарзі, на підставі яких проводиться перевірка; обставини, встановлені під час перевірки, із посиланням на джерела отримання інформації; висновок щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства з посиланням на відповідну норму законодавства.

Довідку підписує керівник Управління контролю, а якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася Управлінням забезпечення примусового виконання рішень,- керівник цього управління.

Якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася Управлінням контролю, довідка складається у двох примірниках, один з яких спрямовується приватному виконавцю не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання.

За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Управління контролю готує доповідну записку, яку не пізніше наступного робочого дня з дня підписання довідки спрямовує керівнику структурного підрозділу Міністерства.

Якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася Управлінням забезпечення примусового виконання рішень, довідка складається у трьох примірниках, один з яких не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання спрямовується приватному виконавцю, інший - структурному підрозділу Міністерства.

Якщо позапланова невиїзна перевірка проводилася на підставі звернення учасника виконавчого провадження, копія довідки додається до відповіді на це звернення.

У відповідності до розд. IV Порядку, у разі виявлення під час здійснення планових та позапланових перевірок діяльності приватного виконавця ознак дисциплінарного проступку, визначених пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», структурний підрозділ Міністерства вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії приватних виконавців про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Подання спрямовується до Дисциплінарної комісії приватних виконавців протягом двох місяців із дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше ніж за два роки з дня його вчинення.

У поданні зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові приватного виконавця, виконавчий округ, у якому приватний виконавець здійснює діяльність, номер посвідчення приватного виконавця; вид перевірки, під час якої виявлено порушення, та підстави її проведення; реквізити довідки, складеної за результатами перевірки; зміст виявлених порушень із посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів; наслідки, до яких призвели (або можуть призвести) порушення приватним виконавцем вимог законодавства (за наявності); відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень (вид дисциплінарного стягнення, реквізити наказу Міністерства юстиції України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення).

У поданні не зазначаються відомості про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, якщо з дати видання наказу Міністерства юстиції України про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення минув один рік.

Якщо Дисциплінарною комісією приватних виконавців ухвалено рішення про відхилення подання та спрямування матеріалів для повторної перевірки діяльності приватного виконавця, така перевірка проводиться в порядку, встановленому розділом ІІІ цього Порядку, в межах, передбачених відповідним рішенням Дисциплінарної комісії приватних виконавців.

З огляду на положення розд. IV Порядку щодо внесення Міністерством до Дисциплінарної комісії приватних виконавців вмотивованого подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, в якому має бути зазначено, у тому числі, зміст виявлених порушень із посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів, слід вказати, що ст. 38 Закону 1403-VII визначає підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Так, підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; 2) порушення правил професійної етики приватного виконавця; 3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 4) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; 5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України.

Статтею 40 Закону 1403-VII встановлено, що дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.

У такому разі перебіг строку, передбаченого частиною першою цієї статті, зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.

Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності:

1) зобов`язана запросити на засідання приватного виконавця та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності;

2) має право запросити на засідання учасника виконавчого провадження, скарга якого стала підставою для перевірки діяльності приватного виконавця та внесення подання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, для надання додаткових пояснень по суті скарги;

3) має право запросити на засідання та заслухати думку представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб за їхньою згодою.

Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень:

1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;

2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;

3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.

У разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.

За ст. 41 Закону 1403-VII за вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) догана; 3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців; 4) припинення діяльності приватного виконавця.

Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.

Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

У разі якщо приватний виконавець протягом року з дня застосування до нього дисциплінарного стягнення не вчинив нового дисциплінарного проступку, він вважається таким, що не притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.

З положень Порядку та Закону 1403-VII видно, що позапланові невиїзні перевірки діяльності приватного виконавця проводяться на підставі письмових звернень учасників виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця.

Під час проведення позапланових перевірок діяльності приватного виконавця з`ясовуються лише ті питання, потреба перевірки яких стала підставою для здійснення таких перевірок.

Позапланова невиїзна перевірка проводиться управлінням, яке входить до складу структурного підрозділу Міністерства та до повноважень якого належить забезпечення контролю за діяльністю приватних виконавців.

За результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Управління контролю (Управління забезпечення примусового виконання рішень) складає довідку, в якій зазначаються:

підстави проведення перевірки;

факти, викладені у зверненні або у скарзі, на підставі яких проводиться перевірка;

обставини, встановлені під час перевірки, із посиланням на джерела отримання інформації;

висновок щодо відповідності рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця вимогам законодавства з посиланням на відповідну норму законодавства.

Міністерство вносить до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, в якому відображається, у тому числі, вмотивовані відомості про зміст виявлених порушень із посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів.

Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку у формі, зокрема, невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків.

Приймаючи рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, Дисциплінарною комісією під час визначення виду дисциплінарного стягнення має бути враховано:

а) обставини вчинення проступку;

б) ступінь вини приватного виконавця;

в) тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку;

г) наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди;

д) факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.

В аспекті прийнятих відповідачами спірних рішень, слід відмітити, що частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже для встановлення обставин протиправності оспорюваних рішень, необхідним є перевірка судом цих рішень на відповідність критеріям, що встановлені в ч. 2 ст. 2 КАС України.

В розрізі обставин даного спору суд зазначає, що подаючи 02.06.2020 до МЮ України письмове звернення ОСОБА_2 зауважила про допущення Приватним виконавцем наступних порушень у ВП № 61850667:

«Постанова про відкриття ВП від 16.04.2020 всупереч вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» була направлена лише 27.04.2020, що підтверджується конвертом про відправку та даними з сайту укрпошти;

Виконавець безпідставно в постанові зазначила пункт 3 в якому стягується виконавчий збір. Згідно чинного законодавства для стягнення виконавчого збору виноситься окрема постанова. Крім того, постанова про стягнення виконавчого збору має виноситись лише за результатами здійснення фактичного стягнення, а в даному випадку стягнення не відбулось;

Виконавець безпідставно відкрила виконавче провадження в київському виконавчому окрузі, оскільки боржник ніколи не проживав в місті Києві і ніколи не мав рухомого чи нерухомого майна в місті Києві. Вказана інформація не була перевірена виконавцем».

Таким чином ОСОБА_2 акцентовано на допущенні Приватним виконавцем трьох окремих порушень у межах ВП № 61850667.

Суд примічає, що складаючи довідку про результати проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зауважило, серед іншого, що:

«Дії ОСОБА_1 шодо відкриття виконавчого провадження № 61850667 за місцем проживання боржника, яке зазначено у виконавчому документі, вчинені у відповідності до вимог Закону;

Дії Приватного виконавця шодо винесення постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 16.04.2020, в рамках виконавчого провадження № 61850667 вчинені з дотриманням норм чинного законодавства».

Тобто із зауважених боржником допущених, на думку останнього, Приватним виконавцем порушень у межах ВП № 61850667, Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) викладено висновки щодо відповідності означених вище рішень, дій або бездіяльності Приватного виконавця вимогам законодавства.

При цьому Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) зазначається про те, що:

«Згідно з поясненнями приватного виконавця копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.04.2020, у відповідності до вимог статті 28 Закону № 1404-VIII направлена за вихідним № 28974 боржнику на адресу проживання, зазначену у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням 17.04.2020 за № 0200245400585 та за адресою: АДРЕСА_2 рекомендованим поштовим відправленням за № 0200245400844 від 17.04.2020.

Відповідно до реєстру відстеження рекомендованої кореспонденції з сайту ПАТ «Укрпошта» та доданого скаржником ОСОБА_2 конверту встановлено, що відправлення за № 0200245400844 надійшли до поштового відділення 27.04.2020, а відправлення за № 0200245400585 надійшли до поштового відділення 28.04.2020.

Крім того, вибірковою перевіркою списку рекомендованих відправлень № 81 наданого приватним виконавцем за датою, яка зазначена на печатці цього списку, а саме 17.04.2020 встановлено, що за № 0200245400771, 0200245400828, 0200245400909, 0200245400976, 0200245401123 відправлення здійснені 27.04.2020, що свідчить про можливе підроблення приватним виконавцем дати відправлення, яка зазначена на печатці «Укрпошта» та надання недостовірних даних.

З огляду на це, дії приватного виконавця вчинені з порушенням вимог частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII в частині порушення строків направлення постанови про відкриття виконавчого провадження».

У поданні від 10.09.2020 Міністерством зазначено висновки в межах питання порушення Приватним виконавцем вимог частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII.

Також МЮ України зауважені додаткові обставини про не застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень.

За таких обставин Міністерством прийнято до уваги викладені Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у довідці висновки лише щодо порушення Приватним виконавцем вимог частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII в частині порушення строків направлення постанови про відкриття виконавчого провадження.

І при цьому ж МЮ України враховані позиції із довідки про: можливе підроблення Приватним виконавцем дати відправлення, яка зазначена на печатці «Укрпошта» та надання недостовірних даних ПАТ «Укрпошта»; відсутність порушень по інших питаннях, зазначених ОСОБА_2 у скарзі.

З урахуванням наведеного, суд акцентує, що 16.09.2020 Дисциплінарна комісія, розглядаючи на своєму засіданні подання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, та приймаючи рішення про задоволення подання МЮ України та застосування до Приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді догани, у оформленому протоколі № 39, складеного за наслідками такого засідання, відзначила про складення Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) довідки від 22.07.2020, а також Міністерством подання від 10.09.2020 щодо порушення Приватним виконавцем вимог частини першої статті 28 Закону № 1404-VIII в частині порушення строків направлення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З відомостей протоколу № 39 убачається про доповіді та виступи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо питання притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Водночас Комісією, під час визначення виду дисциплінарного стягнення, не наведено реальних обґрунтувань: тяжкості вчиненого Приватним виконавцем дисциплінарного проступку; наявності наслідків, розміру заподіяної шкоди ОСОБА_2 з боку ОСОБА_1 .

Так в площині питань визначення Комісією характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, а також встановлення наявності вини Приватного виконавця та негативних наслідків, суд звертає увагу, що твердження Комісії про неможливість оскарження дій виконавця через несвоєчасне отримання постанови про відкриття виконавчого провадження призводить до позбавлення можливості оскарження постанови, у передбаченому законом порядку, не є, на думку суду, обґрунтуванням наявності настання наслідків для ОСОБА_2 в предметі її звернення від 02.06.2020, позаяк будь-яких документів, які б підтверджували обставини не можливості оскарження ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження № 61850667 від 16.04.2020, і які стосуються предмета її звернення, матеріали позапланової невиїзної перевірки не місять.

Зворотнього до суду не представлено.

Також до матеріалів позапланової невиїзної перевірки не додано будь-яких документів, що підтверджують розмір заподіяної шкоди ОСОБА_2 зі сторони ОСОБА_1 .

Окремо варто відобразити, що з матеріалів справи видно про складення Приватним виконавцем списку № 81, який вказує про формування Приватним виконавцем рекомендованих листів на відправку, у тому числі на адресу ОСОБА_2 . На вказаному списку наявна відмітка фіскального чеку від 17.04.2020 ПАТ «Укрпошта» про оплату відправки поштової кореспонденції.

Окрім цього, дані автоматизованої системи виконавчого провадження № 61850667 (ідентифікатор доступу до якого міститься у постанові про відкриття виконавчого провадження № 61850667 від 16.04.2020, адреса посилання у відкритому доступі інтернет: https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) свідчать про створення Приватним виконавцем супровідного листа від 16.04.2020 для направлення відповідної постанови за адресами: АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням 17.04.2020 за № 0200245400585, та АДРЕСА_2 адресату - ОСОБА_2 .

Відтак теза Комісії про наявність вини Приватного виконавця у формі умислу через усвідомлення ним порушень, є, за висновками суду, необґрунтованою, оскільки з матеріалів справи вбачається про вчинення ОСОБА_1 передбачених Законом необхідних виконавчих дій щодо доведення останньою до відома ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження № 61850667 від 16.04.2020.

В частині зауважених Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у довідці від 22.07.2020, а також Міністерством у поданні від 10.09.2020, а відповідно і Комісією у протоколі № 39 доводів про те, що вибірковою перевіркою списку рекомендованих відправлень № 81 наданого Приватним виконавцем за датою, яка зазначена на печатці цього списку, а саме 17.04.2020 встановлено, що за № 0200245400771, 0200245400828, 0200245400909, 0200245400976, 0200245401123 відправлення здійснені 27.04.2020, що свідчить про можливе підроблення Приватним виконавцем дати відправлення, яка зазначена на печатці «Укрпошта» та надання недостовірних даних, то дані аргументи судом відхиляються як доказ вмотивованості виявленого порушення Приватним виконавцем ч. 1 ст. 28 Закон, так як будь-яких доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у такій підробці матеріали цієї справи не містять.

В рамках наведеного суд додатково виокремлює, що Комісія, застосувавши до Приватного виконавця дисциплінарне стягнення у виді догани, не навела вмотивованих аргументів щодо прийняття саме такого виду стягнення за результатами розгляду подання, не зазначила доводів щодо неможливості застосування до позивачки іншого виду стягнення, що є менш суворим, з урахуванням тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, наявності тієї обставини, що ОСОБА_1 протягом останнього року до дисциплінарної відповідальності не притягалася, а також і відсутності порушень Приватного виконавця по двом самостійним питанням, зазначених ОСОБА_2 у зверненні від 02.06.2020, що, в цілому, як вважає суд, свідчить про порушення Комісією принципу пропорційності.

Подібна правова позиція в межах питань «застосування певного виду стягнення» викладена Верховним Судом у постановах від 10.01.2020 (справа № 2040/6763/18) та від 11.02.2021 (справа № 420/2431/20).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тому суд враховує висновки Верховного Суду у цій справі при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, що склалися.

За таких обставин, приймаючи до уваги приписи Законів України «Про виконавче провадження», «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів», та «Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців», беручи до уваги відсутність у діях позивачки в спірних правовідносинах складу дисциплінарного проступку, суд дійшов висновку, що прийняття оспорюваних рішень, а саме рішення Комісії, оформлене протоколом № 39 від 16.09.2020, і наказ № 2570/7 від 23.09.2020 Міністерства, яким введено в дію рішення Дисциплінарної комісії про задоволення подання Міністерства юстиції України, відбулося не у відповідності до приписів п.п. 3, 6, 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є свідченням прийняття таких рішень, як невмотивованих, у зв`язку із чим наявні правові підстави для визнання їх протиправними та скасування у судовому порядку.

В частині доводу позивачки про те, що Міністерство юстиції України позбавлене повноважень розглядати скарги учасників виконавчого провадження стосовно процесуальних дій, рішень (бездіяльності) приватного виконавця, то суд відзначає про необґрунтованість такого в підтвердження викладених у позові обставин, позаяк в силу Закону 1403-VII та розд. ІІІ Порядку саме Міністерством юстиції України, його управлінням, яке входить до складу структурного підрозділу Міністерства та до повноважень якого належить забезпечення контролю за діяльністю приватних виконавців, або Управлінням забезпечення примусового виконання рішень, яке визначає керівник структурного підрозділу Міністерства (крім Управління забезпечення примусового виконання рішень, що перебуває в межах виконавчого округу приватного виконавця) здійснюється контроль за діяльністю приватного виконавця шляхом проведення позапланових перевірок.

За ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За переконанням суду, відповідачем-2 не доведено правомірності спірних рішень.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд прийшов до висновку про повне задоволення позову, то відшкодуванню позивачці за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 підлягають судові витрати, а саме судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову, у розмірі 1 681,60 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 72-78, 241-246, 268-271, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1. - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.09.2020, оформлене протоколом № 39, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

3. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2570/7 від 23.09.2020 про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 16.09.2020, оформлене протоколом № 39, про задоволення подання Міністерства юстиції України та застосування до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, ідентифікаційний код - 00015622) сплачений Приватним виконавцем судовий збір у розмірі 1 681,60 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко