Рішення № 95375011, 09.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2021 р. № 400/3230/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з урахуванням ч. 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 12 липня 2019 року із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016-2018 роки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є пенсіонером та отримує пенсію на підставі положень Закону України "Про державну службу". В липні 2019 року позивач звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком. Зазначила, що в такому випадку пенсія за віком призначається вперше, а не здійснюється перехід з одного виду пенсії на інший, а тому слід застосовувати Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме призначити пенсію із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, що обчислена як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки. Позивач вважає протиправними дії пенсійного органу щодо відмови призначити пенсію із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016-2018 та просила зобов`язати його в судовому порядку призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з дня звернення.

Відповідач надав відзив на позов, в якому вказав на те, що вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеної частиною другою статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є безпідставними, оскільки пенсія позивачу призначається не вперше, а тому підстав для застосування положень, які регулюють первинне призначення пенсій, - немає. Вказано, що позивач використала своє права первинного призначення пенсії по Україні, а тому немає підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016-2018 роки. З огляду на це просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та з 19.04.2014 року отримує пенсію призначену відповідно до Закону України "Про державну службу".

12.07.2019 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 17.03.2020 за №1007-1033/П-02/8-1400/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області повідомлено позивачу, що оскільки пенсія призначається їй не вперше, то немає підстав для застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки (арк.спр.8-9).

Не погоджуючись з відмовою відповідача призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017 та 2018 роки позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з такого.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" (в редакції на час призначення пенсії позивачу) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

За правилами статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 цього Закону, особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За правилами частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

В силу вимог частини другої цієї статті, пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Згідно з вимогами частини третьої цієї статті, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Буквальний зміст цих норм свідчить на користь того, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно з Законом України "Про державну службу", то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, зроблене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судом України у постанові від 31.03.2015 у справі № 21-612а14.

Також, у постановах від 10.04.2019 (справа №211/1898/17) та 10.07.2018 (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зауважив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Як свідчить лист відповідача від 17.03.2020 на підставі звернення позивача з 19.04.2014 року їй було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" (арк.спр. 8).

12.07.2019 року позивач звернулася до органу Пенсійного фонду про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" .

З 12.07.2019 року позивача переведено з пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

При розрахунку пенсії позивача, її розмір, відповідачем, визначено відповідно до п. 43 розділу ХV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003. Так, п. 43 розділу ХV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 встановлено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Проте, п. 43 розділу ХV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 до спірних правовідносин не застосовується, оскільки пенсію позивачу призначено відповідно до Закону України Закону України "Про державну службу", а не за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.

Оскільки на даний час і на момент звернення до відповідача ОСОБА_1 призначено пенсію у відповідності до Закону України "Про державну службу", то її перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не можна розцінювати як переведення з одного виду пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на іншій у тій же системі.

Частиною 2 ст. 40 Закону 1058 України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 передбачено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Оскільки позивач із заявою про переведення з пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" звернувся до відповідача 12.07.2019 року, відповідач повинен був застосувати при обчисленні розміру пенсії показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 -2018 роки.

Доводи відповідача про те, що позивач вже отримував пенсію за віком на підставі Закону України "Про державну службу", а тому призначення пенсії за віком у відповідності Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" слід розглядати як переведення з одного виду пенсії на інший, суд до уваги не бере, як такі, що суперечать вимогам чинного пенсійного законодавства.

Щодо дати, з якої необхідно здійснити вказаний перерахунок пенсії, суд зазначає про таке.

Частиною 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003, визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 1.7 постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок 22-1) днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до пункту 4.1. Порядку 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

З відповідною заявою, (вперше), позивач звернулась до органу Пенсійного фонду, саме 12.07.2019 року, що підтверджується копією заяви, яка наявна в матеріалах справи, та саме дату 12.07.2019 року-заначено в листі відповідача від 17.03.2020.

Отже, оскільки позивач із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" звернувся до відповідача 120.07.2019 року, то саме з цієї дати відповідачу необхідно провести перерахунок пенсії з урахуванням вимог статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016-2018 роки.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинених ним дій та прийнятого рішення.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні розрахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016-2018 роки ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 ) з урахуванням вимог ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2016-2018 роки, починаючи з 12 липня 2019 року з урахуванням виплачених сум.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник