Рішення № 95374948, 02.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10209/20

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого-судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представника позивача – Кіт У.В.

представника відповідача – Кельбас Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемберг-Плаза Сервіс" до Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення пені,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемберг-Плаза Сервіс" задоволено повністю: стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемберг-Плаза Сервіс" у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість пеню за період з 28.06.2019 року по 10.11.2020 в розмірі 120% облікової ставки Національного банку України у сумі 987 787 (дев`ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 85 коп.; стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Лемберг-Плаза Сервіс” судовий збір в сумі 16 703 (шістнадцять тисяч сімсот три) грн. 47 коп.

23 лютого 2021 року представник позивача подала заяву про ухвалення додаткового судового рішення, яким просить стягнути з відповідачів на користь позивача 40 000 (сорок тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

01 березня 2021 року представник відповідача подала заперечення на заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, де просила відмовити у задоволенні вказаної заяви з огляду на наступне. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні на користь якої ухвалено судове рішення всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони. Згідно акту приймання – передачі виконаних робіт від 17.02.2020 року вартість наданих послуг складає 40 000 грн. Разом з тим, оцінка детального опису робіт (наданих послуг), з урахуванням категорії означеної справи, приводить до переконання, що наведені у цьому описі витрати на проведену роботу не є неминучими та фактичними. Так, на думку відповідача, наявність судової практики у даній категорії справ свідчить про те, що вказана справа не відноситься до складних справ. У зв`язку з цим, обставини справи вказують на те, що розмір витрат на надання правничої допомоги не є справедливим та співмірним, саме в зазначеному розмірі. Разом з тим надання акту приймання-передачі наданих послуг, а також доказів сплати обумовленої договором вартості таких послуг не є достатніми підставами для розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката між сторонами. Відтак, на думку відповідача, розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Представник позивача в судовому засіданні просив вказану заяву задоволити, стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні представник відповідача просила у задоволенні заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити з огляду на не співмірність наданих послуг та заявлених витрат до відшкодування

При вирішенні заяви представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі № 810/3806/18.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем до суду було подано копію ордеру серії ВС № 1061193 від 22.02.2021 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, детальний опис робіт, договір про надання правничої допомоги № 01/19 від 09.01.2019 року, протокол узгодження гонорару від 19.10.2020 року, платіжне доручення № 679 від 29.01.2021 року, акт приймання-передачі послуг від 17.02.2021 року, акт приймання-передачі послуг від 19.02.2021 року.

Відповідно до акту приймання-передачі послуг від 17.02.2021 року Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Марусяк та партнери» були надані наступні юридичні послуги:

- підготовка позовної заяви про стягнення пені (3 години – 7500 грн.);

- розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за період з 28.06.2019 по 28.10.2020 року (1 година - 2500 грн.);

- участь у судовому засіданні 10.12.2020 року (1 година – 2500 грн.);

- вивчення відзиву на позовну заяву, підготовка відповіді на відзив на позовну заяву (3 год. - 7500 грн.);

- участь у судовому засіданні 22.12.2020 року (1 год. – 2500 грн.);

- контроль за виконанням рішення суду по справі №1.380.2019.002189, підготовка заяви про збільшення позовних вимог, підготовка оновленого розрахунку пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за період з 29.10.2020 року по 10.11.2020 року (3 години – 7500 грн.);

- участь у судовому засіданні 26.01.2021 року (1 година – 2500 грн.);

- вивчення відзиву на заяву про збільшення позовних вимог від ГУ ДПС у Львівській області, підготовка відповіді на відзив на заяву про збільшення позовних вимог (2 години – 5000 грн.);

- участь у судовому засіданні 18.02.2021 року (1 година – 2500 грн.).

Загальна вартість наданої правничої допомоги становить 40 000,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 679 від 29.01.2021 року позивачем було сплачено АО «Юридична фірма «Марусяк і партнери»» згідно договору про надання правової допомоги від 09.01.2019 року № 01/19 витрат на правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

Як видно із поданих позивачем документів, розмір судових витрат позивача за надання правової (правничої) допомоги у цій справі становить 40 000,00 грн.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому суд не має право змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Однак, з аналізу статті 134 КАС України, випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Відповідно до частин дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Як встановлено судом з матеріалів справи, підготовка позовної заяви про стягнення пені тривалістю 3 години, коштувала позивачу 7500 грн., а розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за період з 28.06.2019 по 28.10.2020 року тривалістю 1 година, коштував позивачу 2500 грн. Проте, суд не погоджується з таким розрахунком, оскільки підготовка та подання позовної заяви про стягнення пені має включати проведений розрахунок. Також, підготовка позовної заяви на 5 (п`ятьох аркушах) не вимагає затрати часу тривалістю 3 години, оскільки аналогічний позов вже було подано від імені Позивача Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Марусяк та партнери» за період з 15.04.2019 року по 27.06.2019 року. Відтак, до відшкодування підлягають витрати позивача на підготовку позовної заяви тривалістю 1 година та вартістю 2500 грн.

Щодо відшкодування витрат на представництво інтересів клієнта при розгляді Львівським окружним адміністративним судом справи № 380/10209/20 (10.12.2020 року, 22.12.2020 року, 26.01.2021 року, 18.02.2021 року, суд зазначає наступне.

Підготовче засідання 10 грудня 2020 року тривало 2 хв., підготовче засідання 22 грудня 2020 року тривало 3 хв., підготовче засідання 26 січня 2021 року тривало 3 хв., судове засідання 18 лютого 2021 року тривало 40 хв. Відтак, затрачений час на вказані засіданні склав 48 хв., а не 4 години як зазначено представником позивача. Відтак, до відшкодування підлягають витрати позивача за участь у судових засіданнях тривалістю 1 година та вартістю 2500 грн.

Щодо відшкодування витрат позивача за вивчення відзиву на позовну заяву, підготовку відповіді на відзив на позовну заяву та вивчення відзиву на заяву про збільшення позовних вимог від ГУ ДПС у Львівській області, підготовку відповіді на відзив на заяву про збільшення позовних вимог, то такі витрати не співмірними із затраченим часом представника позивача, адже відповідь на відзив складається з 4 (чотирьох) аркушів та відповіді на відзив на заяву про збільшення позовних вимог складається з 4 (чотирьох) аркушів. Відтак, до відшкодування підлягають витрати позивача за надану вказану вище правову допомогу тривалістю 1 година та вартістю 2500 грн.

Щодо відшкодування витрат позивача за контроль за виконанням рішення суду по справі №1.380.2019.002189, підготовка заяви про збільшення позовних вимог, підготовка оновленого розрахунку пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за період з 29.10.2020 року по 10.11.2020 року (3 години – 7500 грн.), то така підлягає задоволенню частково. Витрати контроль за виконанням рішення суду по справі №1.380.2019.002189 не підлягають стягненню з Відповідача у справі № 380/10209/20. Підготовка заяви про збільшення позовних вимог та підготовка оновленого розрахунку пені складається з 5 (п`яти) аркушів, відтак, до відшкодування підлягають витрати позивача за підготовку заяви про збільшення позовних вимог тривалістю 1 година та вартістю 2500 грн.

Перевіривши зміст наведених документів, суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 40 000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у співмірності до наданих послуг, на переконання суду, становить 10 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

Заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемберг-Плаза Сервіс" до Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення пені – задоволити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемберг-Плаза Сервіс" 10 000 (десять тисячу) грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 березня 2021 року.

Суддя Кухар Н.А.