
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4875/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В., за участю:
секретаря судового засідання - Лисоня В.В.,
представника позивача - Усатенка В.Ю.,
представника відповідача - Шафута В.Б.
розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до відповідача - Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646; адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048)
про визнання протиправними дій та стягнення грошового забезпечення.
ОСОБА_1 (далі -позивач), інтереси якого представляє адвокат Усатенко В.Ю., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить суд, зокрема:
- визнати неправомірними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо зменшення розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий, березень 2020 року у розмірі 4060,92 грн.;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 недоплачене грошове забезпечення за лютий, березень 2020 року у розмірі 4 060,92 грн.
Ухвалою суду від 31 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Позовні вимоги у даній справі викладено у відповідності до ухвали суду про роз`єднання позовних вимог від 20 жовтня 2020 року.
Підготовче судове засідання та судові засідання щодо розгляду справи по суті неодноразово відкладалися судом за мотивованими клопотаннями представників сторін.
У судовому засіданні 23 лютого 2021 року судовому засіданні проголошене скорочене судове рішення, що містить вступну та резолютивну частину. Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкладене на строк не більш як десять днів з дня закінчення розгляду справи.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 06 лютого 2020 року начальник УПП в Кіровоградській області Цюцюра А.І. через особисту неприязнь до позивача забрав у нього службове посвідчення, спеціальний жетон та картку-замісник, а вітак - ОСОБА_1 заступав на службу без службового посвідчення, спеціального жетона та табельної зброї. Отже начальник УПП в Кіровоградській області фактично здійснив відсторонення позивача від виконання службових обов`язків та подав рапорт про зменшення розміру премії позивача, зазначивши в ньому неправдиву інформацію.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з мотивів, наведених у позові. Адвокат Усатенко В.Ю. наголосив, що протягом лютого 2020 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному, а упродовж березня 2020 року не допускався до служби начальником УПП, а отже- не виконував службових обов`язків, що спростовує висновки рапортів на зменшення розміру премії про ніби-то недотримання позивачем вимог Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 щодо обов`язкового використання портативного відеореєстратора при здійсненні службових обов`язків. Крім того, представник позивача вважає, що відповідач не мав правових підстав для зменшення розміру премії ОСОБА_1 у лютому 2020 року, коли той перебував на лікарняному, оскільки згідно пунктом 3 розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, поліцейським, звільненим від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, що вони отримували на день хвороби.
Відповідач позовних вимог не визнав. У поданому відзиві на позовну заяву (найменованому як "пояснення") представник відповідача зазначив, що премія є стимулюючою виплатою; відповідно до Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260, преміювання поліцейських здійснюється керівниками органів поліції відповідно до особливостей прохоження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань. Представник відповідача послався на те, 05 лютого 2020 року начальнику УПП в Кіровоградській області Цюцюрі А.І. стало відомо про факт порушення позивачем службової дисципліни та можливих корупційних дій з боку позивача. Пояснень щодо цих обставин позивач не надав, натомість залишив у кабінеті Цюцюри А.І. службове посвідчення, спеціальний жетон та картку-замісник.
У судовому засіданні представник відповідача дотримувався викладених у відзиві аргументів та наголосив додатково, що позивачем не оскаржуються накази про затвердження розмірів премії, якими ОСОБА_1 встановлено премії за лютий та березень 2020 року.
Суд заслухав вступне слово сторін, їх пояснення та виступи у судових дебатах, дослідив заяви сторін по суті справи та надані сторонами письмові докази та
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 проходив службу в ГУ Національної поліції в Кіровоградській області. Зокрема, на час виникнення спірних правовідносин позивач перебував на посаді інспектора взводу №1 роди №4 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП.
Як вбачається з пояснень командира роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області Карауша С.Ю. , наданих у рамках службового розслідування, що проводилося з метою перевірки відомостей щодо можливих порушень службової дисципліни 01 лютого 2020 року інспекторами ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , 05 лютого 2020 року від інспектора моніторингу Бандуриста Р.Р. надійшла інформація щодо можливих корупційних проявів з боку двох інспекторів роти №4 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , яких викликали до начальника УПП НП в Кіровоградській області Цюцюри А.І . Прибувши до кабінету начальника, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не змогли надати обґрунтовані відповіді на поставлені питання щодо вчинення дій під час несення служби, зафіксованих на відеозаписах, через що їм було повідомлено про те, що буде призначене службове розслідування. На дані слова ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відреагували невдоволено, зазначивши "робіть, що хочете, ви все рівно нічого не доведете" та залишили в кабінеті керівника свої поліцейські посвідчення, картки-замісники та нагрудні жетони.
Згідно листка тимчасової непрацездатності АІ №397980 та довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського №061 ОСОБА_1 перебував на лікарняному з 06 лютого 26 лютого 2020 року
За таких умов, у лютому та березні 2020 року начальник управління Цюцюра А. направив до начальника Департаменту патрульної служби полковника поліції Жукова Є. рапорти про зменшення розміру премії, зокрема, лейтенанту поліції ОСОБА_1 на суму 2000,00 грн. у зв`язку з виявленими недоліками та прорахунками в службовій діяльності, що виразилось в низькому рівні службової дисципліни, що полягає в недотриманні вимог пункту 5 розділу II, підпункту 2 пункту 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026 при здійсненні превентивних поліцейських заходів та скоєння вчинків, що ганьблять честь та гідність працівника поліції.
Наказом ДПП Національної поліції України від 27 лютого 2020 року № 398 "Про затвердження розмірів преміювання" затверджені розміри преміювання за лютий 2020 року; відповідно до додатку 1 вказаного Наказу ОСОБА_1 встановлено розмір премії 30,819 % (1828,94 грн).
Наказом ДПП Національної поліції України від 24 березня 2020 року № 571 "Про затвердження розмірів преміювання" затверджені розміри преміювання за березень 2020 року; згідно з додатком 1 ОСОБА_1 встановлено розмір премії 29,984 % (1834,43 грн).
Надалі Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.07.2020 року №401 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» до лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Позивач вважає, що відповідачем протиправно зменшено розмір його грошового забезпечення (премії) за лютий та березень 2020 року та оскаржує дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо зменшення розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий, березень 2020 року у розмірі 4060,92 грн.
За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 квітня 2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Натомість «дії» це активний прояв поведінки (діяння) цього органу, що полягає саме у здійсненні фізичних юридично значимих обов`язкових дій, якими можуть встановлюватись чи змінюватись, тобто мають безпосередній вплив, на права та обов`язки особи.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відтак, суд дійшов висновку, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені не будь-які дії суб`єкта владних повноважень, а лише ті, які порушують права, свободи або законні інтереси позивача. Тобто оспорюваними діями повинні створюватись перешкоди для реалізації права позивача на отримання премії, натомість, такими перешкодами, що спричиняють юридичні наслідки, є не окремі дії відповідача, а Накази «Про затвердження розмірів преміювання» від 27 лютого 2020 року № 398 та від 24 березня 2020 року № 571.
Натомість оскаржені позивачем дії не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для позивача правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, свобод, інтересів та не породжують для нього будь-яких обов`язків. Такі дії самі по собі не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості їх реалізувати та не покладають на нього певні обов`язки, не можуть вважатись такими, що порушують права, свободи чи інтереси позивача.
За таких умов суд дійшов висновку, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту права, оскільки розмір премії визначений відповідачем у вищезазначених наказах. Проте, такі накази не оскаржені позивачем та не є предметом спору.
Викладене є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Водночас, керуючись принципом офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне надати правову оцінку обставинам, що обумовили зменшення розміру премії ОСОБА_1 .
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
Згідно з частиною першою статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" керівникам органів, закладів та установ Національної поліції надано право в межах затверджених асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Критерії виплати грошового забезпечення, зокрема, поліцейським Національної поліції визначені Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799 (далі - Порядок №260).
Пунктом 12 розділу ІІ "Грошове забезпечення" Порядку №260 встановлено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Поліцейським поліції охорони виплата премії здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Аналізуючи зазначені положення, суд зазначає, що оцінка результатів роботи та відповідне преміювання поліцейського є виключно дискреційним повноваженням керівника поліцейського підрозділу, яка проводиться в межах його власного розсуду про ефективність роботи підлеглого.
Вищевказана позиція суду узгоджується із висновками Верхового Суду, викладеними у постанові від 04 липня 2018 року № 805/1182/17-а.
При цьому, премії не можуть бути визнані обов`язковими для нарахування та оплати у сталих та максимальних розмірах. Керівнику надано право встановлювати розмір виплат у нормативно встановлених межах і з урахуванням не лише займаної посади працівника, але й інших обставин, зокрема, його особистого внеску в загальний результат служби.
У Положенні про преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції, затвердженого наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14 грудня 2015 року №60 (далі - Положення про преміювання) наведені показники, за наявності яких встановлюється премія (пункт 2). Серед них: професійність виконання своїх службових обов`язків, службова дисципліна, виконавська дисципліна.
Пунктом 2.5 Положення про преміювання визначено, що зменшення розміру чи позбавлення поліцейського премії в повному обсязі в кожному окремому випадку оголошується в наказі начальника Департаменту патрульної поліції і повідомляється поліцейським під розписку.
Відповідно до пункту 4.1 Положення про преміювання у разі несвоєчасного виконання та/або неналежної організації виконання в установлені строки завдань поліцейськими, начальники органів структурних підрозділів патрульної поліції, начальники управлінь, самостійних відділів, секторів Департаменту патрульної поліції мають право зменшувати розмір премії.
У пункті 4.2 Положення про преміювання зазначено, що зменшення розміру (позбавлення) премії поліцейських, які не забезпечили своєчасного виконання покладених на них обов`язків, не виконали хоча б один з показників преміювання або допустили порушення службової дисципліни зазначаються з наказі Департаменту патрульної поліції і погоджуються із заступниками Департаменту патрульної поліції відповідно до розподілу функціональних обов`язків.
Поліцейські позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом начальника Департаменту патрульної поліції на підставі поданих за командою до 20 числа кожного місяця списків про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим поліцейським. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього (пункт 4.4 Положення про преміювання).
Судом встановлено, що у лютому та березні 2020 року начальник УПП в Кіровоградській області Цюцюра А.І. склав та подав рапорти начальнику Департаменту патрульної служби полковнику поліції Жукову Є. щодо зменшення розміру премії позивача.
Вказані рапорти мотивовано виявленими недоліками і прорахунками у службовій діяльності позивача, що виразились у низькому рівні службової дисципліни, що полягає в недотриманні вимог пункту 5 розділу II, підпункту 2 пункту 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026 при здійсненні превентивних поліцейських заходів та скоєння вчинків, що ганьблять честь та гідність працівника поліції.
У судовому засіданні представник відповідача повідомив, що 05 лютого 2020 року позивач був викликаний до начальника УПП НП в Кіровоградській області Цюцюри А.І. для надання пояснень з приводу інформації, що надійшла від інспектора моніторингу Бандуриста Р.Р. щодо можливих корупційних проявів з боку двох інспекторів роти №4 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Натомість ОСОБА_5 та ОСОБА_1 надавати пояснення відмовились та залишили в кабінеті керівника свої поліцейські посвідчення, картки-замісники та нагрудні жетони.
Вказані обставини підтверджені наданими надалі у рамках службового розслідування письмовими поясненнями командира роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області Карауша С.Ю .
У свою чергу, у судовому засіданні представник позивача, інакше трактуючи окремі обставини події, підтвердив тим не менш, що службові документи позивача дійсно були залишені ОСОБА_1 у кабінеті Цюцюри А.І .
Суду не надані докази того, що протягом лютого-березня 2020 року позивач не звертався до Цюцюри А.І. щодо повернення поліцейського посвідчення, картки-замісника та нагрудного жетона. Натомість відсутність у ОСОБА_1 вказаних документів унеможливила отримання ним табельної вогнепальної зброї та портативного відеореєстратора.
Водночас, наявним у матеріалах справи витягом із службової розстановки сил та засобів роти № 4 від 05 лютого 2020 року підтверджено, що з 20:00 год 05 лютого 2020 року по 06:00 год 06 лютого 2020 року ОСОБА_1 був залучений до автопатрулювання міста.
З викладеного вбачається, що таке патрулювання здійснювалося позивачем без наявності вказаних засобів.
У свою чергу, пунктом 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026 передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Посилання представника позивача на те, що у березні 2020 року ОСОБА_1 взагалі не допускався Цюцюрою А.І. до виконання службових обов`язків, тому підстав для використання, зокрема, портативного відеореєстратора не було, оцінюється судом у сув`язі із обставинами, які є у цьому контексті первинними - про відсутність у позивача документів, які надавали б йому право на отримання та використання такого реєстратора.
Крім того, представник позивача у судовому у засіданні наголошував, що у лютому 2020 року ОСОБА_1 протягом майже всього місяця перебував на лікарняному, а відтак- грошове забезпечення за лютий 2020 року належало до виплати позивачеві у повному обсязі, включаючи премію, на підставі пункту 3 розділу ІІІ Порядку №260.
Так, згідно пункту 3 розділу ІІІ Порядку №260 поліцейським, звільненим від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, або тим, які перебувають у відпустці через хворобу, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, що вони отримували на день хвороби, з розрахунку посадового окладу, встановленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць, але не більше ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні.
Суд вважає, що гарантуючи збереження грошового забезпечення поліцейському, який перебуває на лікарняному, вказана норма разом з тим не обумовлює особливого порядку обчислення премії та не встановлює вимоги до "автоматичного" нарахування такої премії у певному розмірі. Так, вжите у вказаній нормі формулювання "премії за поточний місяць" вказує на те, що преміювання поліцейського, який перебуває на лікарняному, відбувається так само та з урахуванням тих самих показників, що й у звичайному режимі роботи.
Враховуючи зазначене та беручи до уваги те, що позивачем неправильно обраний спосіб захисту свого права, суд не має правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій відповідача та стягнення на користь позивача недоплаченого грошового забезпечення (премії) за лютий, березень 2020 року в сумі 4060,92 грн.
Судові витрати, які внаслідок відмови у задоволенні позовних вимог підлягали б розподілу на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі відсутні.
Керуючись статтями 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646; адреса: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) про визнання протиправними дій та стягнення грошового забезпечення - відмовити повністю.
Копію рішення вручити (скерувати) учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення суду складений 05 березня 2021 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. Кравчук
Судове рішення № 95374509, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 23.02.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 340/4875/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: