Рішення № 95374500, 03.03.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5016/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини А1965, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кропивницький міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини А1965, яка полягає у ненаданні до ОСОБА_2 міського військового комісаріату сформованої особової справи військовослужбовця військової частини А1965, молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 ;

- зобов`язати військову частину А1965 надіслати до ОСОБА_2 міського військового комісаріату сформовану особову справу військовослужбовця військової частини А1965, молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.60-61).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що ОСОБА_1 є батьком молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 , який проходив дійсну військову службу у військовій частині А1965 на посаді начальника групи сержантського складу військової частини з 15 серпня 2018 року по 19 серпня 2019 року, тобто по день загибелі. Зазначав, що, з огляду на те, що ОСОБА_1 є членом сім`ї загиблого військовослужбовця та ветерана війни, на нього розповсюджуються пільги та гарантії встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII) , Законом України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі Закон №3551-XII), Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХИ (далі Закон №2262-ХІІ). Посилався на те, що для оформлення даних пільг та гарантій, встановлених Законом №2011-XII, Законом №3551-XII, Законом №2262-ХП, а також Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", Постанови правління пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та інших", до відповідних органів соціального захисту населення, пенсійного фонду та інших, подається певний перелік документів, які містяться в особовій справі військовослужбовця військової частини А1965, молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 . Однак, відповідачем, на виконання вимог пункту 1.9 розділу IV Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України затвердженої Наказом Міністра оборони України №333 від 26 травня 2014, не направлено перший примірник особової справи на загиблого молодшого сержанта ОСОБА_2 до ОСОБА_2 міського військового комісаріату, тобто до військового комісаріату за місцем проживання батька загиблого військовослужбовця. У зв`язку з чим він змушений звернутися до суду з даним позовом.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній повністю не визнає вимоги позивача, та зазначає, що сформована особова справа була надіслана військовою частиною А1965 до ОСОБА_2 міського військового комісаріату через службу поштово-фельд`єгерського зв`язку, 19.03.2020 вих.92/294. Разом зі справою були вислані документи, а саме грошовий атестат та наказ про виключення ОСОБА_2 зі списків військової частини (а.с.66-67).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, правом надання суду пояснень не скористався.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Так, відповідно до листа від 11.01.2021 за №6/52, Кропивницький міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, повідомив суду, що Кропивницький міський військовий комісаріат перейшов на інші штати та з 30.10.2020 називається Кропивницький міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (а.с.84а).

Отже, правильним найменуванням третьої особи є Кропивницький міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 (а.с.15.).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19).

Також, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 15 серпня 2018 року по 19 серпня 2019 року, тобто по день загибелі, молодший сержант військової служби за контрактом ОСОБА_2 проходив дійсну військову службу у військовій частині А1965 на посаді начальника групи сержантського складу військової частини (а.с.16-18, 70, 71).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А1965 №223 від 24.10.2019 молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 начальника групи сержантського складу військової частини виключено зі списків особового складу військовій частині А1965 (а.с.31).

Згідно витягу з наказу №28 від 10.02.2020 року посадовими особами військової частини А1965, за фактом загибелі молодшого сержанта ОСОБА_2 було проведено службове розслідування, яким встановлено, що травмування молодшого сержанта ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням обов`язків військової служби (а.с.32-33).

В позовній заяві позивач посилається на те, що для оформлення відповідних пільг та гарантій, які передбачені для члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, ОСОБА_1 у 2019 та 2020 роках особисто декілька раз звертався до військового комісаріату за місцем своєї реєстрації та проживання, а саме до ОСОБА_2 міського військового комісаріату, куди військовою частиною А1965 мала бути направлена особова справа його загиблого сина. Але на адресу ОСОБА_2 міського військового комісаріату, особова справа молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 з військової частини не надходила, про що свідчить лист від 04.09.2020 №ПС/3647 (а.с.36)

Порядок проходження військової служби, її початок і закінчення визначається Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХИ (далі - Закон №2232-ХП), Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" (далі - Положення №1153/2008).

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону №2232-ХП форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України, якщо інше не передбачено законом.

Закінченням проходження військової служби, згідно частини 3 статті 24 Закону №2232-ХІІ, вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до пункту 7 Положення №1153/2008 військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Відповідно до абзацу 6 пункту 34 зазначеного Положення №1153/2008 контракт припиняється (закінчується) у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим.

Організацію і порядок обліку в мирний час і в особливий період осіб офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу, курсантів і працівників Збройних Сил України в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах і організаціях, на кораблях і в підрозділах визначає Інструкція з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затверджена Наказом Міноборони №333 від 26.05.2014 (далі - Інструкція №333).

Відповідно до п.1.1 Розділу ІV Інструкції №333 особові справи обліковуються в Книзі обліку особових справ (додаток 68) у порядку загальної нумерації або за алфавітом залежно від кількості облікованих особових справ. Записи в книзі робляться чорнилами чорного (фіолетового) кольору в день одержання, складання або пересилки особових справ.

На кожну особову справу виписується Картка-замісник (додаток 69), яка зберігається в кишені обкладинки особової справи. За цими картками здійснюється контроль за поверненням до місця зберігання (сховища) особових справ, які були видані для роботи.

У військових частинах, з`єднаннях, органах військового управління особові справи зберігаються в алфавітному порядку. Особові справи офіцерів зберігаються окремо від особових справ осіб рядового, сержантського і старшинського складу.

Згідно п.1.9 Розділу ІV Інструкції №333 на офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, виключених зі списків особового складу Збройних Сил, облікові документи пересилаються:

перші примірники особових справ на померлих (загиблих, безвісно відсутніх) - до районних (об`єднаних, міських) військових комісаріатів за місцем проживання сімей померлих (загиблих, безвісно відсутніх) військовослужбовців. Після того, як необхідність у цих особових справах мине, військові комісаріати здають їх до Галузевого архіву;

другі примірники особових справ на померлих (загиблих, безвісно відсутніх) офіцерів - до Галузевого архіву.

Відповідно до п.1.12 Розділу ІV Інструкції №333 начальники штабів військових частин, з`єднань, керівники кадрових органів зобов`язані здійснювати постійний контроль за своєчасною пересилкою і правильністю оформлення облікових документів на тих, хто вибув, і вживати заходів щодо своєчасного одержання облікових документів на тих, хто прибув.

В письмовому відзиві представником відповідача зазначено, що сформована особова справа була надіслана військовою частиною А1965 до ОСОБА_2 міського військового комісаріату через службу поштово-фельд`єгерського зв`язку - 19.03.2020 вих.92/294. Разом зі справою були вислані документи, а саме грошовий атестат та наказ про виключення ОСОБА_2 зі списків військової частини (а.с.66-67).

Проте, доказів на підтвердження вказаних обставин, відповідачем суду не було надано.

Ухвалою суду від 04 січня 2021 року, витребувано додаткові докази, зокрема, зобов`язано відповідача - військову частину А1965, протягом трьох днів з дня вручення даної ухвали, подати до суду докази щодо направлення особової справи ОСОБА_2 до ОСОБА_2 міського військового комісаріату через службу поштово-фельд`єгерського зв`язку 19.03.2020 вих.92/294. Зобов`язано третю особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надати до суду інформацію чи надходила від військової частини А1965 особова справа ОСОБА_2 через службу поштово-фельд`єгерського зв`язку 19.03.2020 вих.92/294 (а.с.75-76).

На виконання вимог даної ухвали суду відповідачем надано до суду копію сформованого реєстру №16 від 19.03.2020 на кореспонденцію, де "№п/п 14, куди - м.Кропивницький, адресат - Кропивницький ОВК, вид відправлення - пакет, номери на відправленнях -792/294, важливість - служб." (а.с.86).

Проте, Кропивницький міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомив, що особова справа молодшого сержанта ОСОБА_2 до них не надходила (а.с.84а).

Водночас, з метою повного та об`єктивного з`ясування обставин у справі, судом ухвалою від 01.02.2021 зобов`язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, надати до суду інформацію чи надходила від військової частини А1965 особова справа ОСОБА_2 через службу поштово-фельд`єгерського зв`язку за вих.792/294 від 19.03.2020, а також зобов`язано Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати до суду інформацію чи надходила до них від військової частини А1965 особова справа ОСОБА_2 через службу поштово-фельд`єгерського зв`язку за вих.792/294 від 19.03.2020 (а.с.90-91).

Листом від 03.02.2021 за вих.№6/315 Кропивницьким міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки надано інформацію про те, що до ОСОБА_2 міського військового комісаріату особова справа молодшого сержанта ОСОБА_2 від військової частини А1965 через службу поштово-фельд`єгерського зв`язку за вих.792/294 від 19.03.2020 не надходила (а.с.94-95).

Доказів, які б спростовували наведені обставини відповідачем суду не надано.

Кіровоградським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки листом від 12.02.2021 за вих. №608 надано суду інформацію про те, що перевіркою діловодства Кіровоградського ОТЦК та СП встановлено, що 02.04.2020 за вх.2399 через військову частину фельд`єгерського поштового зв`язку А0391, надійшов пакет із військової частини А1965. Вкладення в пакеті надійшло за номером 792/294 від 19.03.2020. Проте, при розкритті було встановлено, що документ якій містився у конверті мав реєстраційний номер 732/318 від 28.02.2020. За вказаним фактом, після комісійної перевірки, відповідальною посадовою особою було здійснено відповідний запис у книзі вхідної кореспонденції. Вказаний документ у конверті являється "Спільним рішенням ОСОБА_2 ОВК з військовою частиною А1965 на відбір та прийняття на військову службу за контрактом громадян та військовослужбовців запасу". Інших документів, зокрема особової справи на ОСОБА_3 , у пакеті не містилось. Поряд із цим, будь-яких інших документів у період, зазначений судом, із військової частини А1965 до Кіровоградського ОТЦК та СП не надходило. Одночасно проінформовано, що відповідно до керівних документів всі особові справи на військовослужбовців мають гриф обмеження доступу "для службового користування" та повинні подаватися встановленим порядком через службове діловодство Кіровоградського ОТЦК та СП. Згідно даних службового діловодства, особова справа на М.Ускова не надходила (а.с.97, 98-101).

Доказів, які б спростовували наведені обставини відповідачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано належних доказів надіслання, у відповідності до п.1.9 Розділу ІV Інструкції №333, на адресу ОСОБА_2 міського військового комісаріату чи Кіровоградського обласного військового комісаріату особової справи ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає протиправною бездіяльність військової частини А1965 щодо ненаправлення до ОСОБА_2 міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки сформованої особової справи військовослужбовця військової частини А1965, молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що належним способом захисту прав позивача в даній справі є зобов`язання військової частини А1965 надіслати до ОСОБА_2 міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки сформовану особову справу військовослужбовця військової частини А1965, молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, ухвалою суду від 01.12.2020 позивача звільнено від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

У позові також зазначена вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Частинами першою, другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представник позивача на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката надав копію ордера серія КР №125365 від 26.08.2020 року, договір про надання правової допомоги №6 від 26.08.2020, специфікація надання послуг №1 від 30.10.2020, акт приймання-передачі наданих послуг від 30.10.2020 (а.с.44-51).

Суд зазначає про те, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження оплати понесених чи очікуваних витрат, що є підставою для відмови у стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини А1965 (71154, Запорізька область, Бердянський район, с.Азовське, база відпочинку "Тюльпан", ЄДРПОУ 26614171), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Кропивницький міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (25006, м. Кропивницький, вул.В.Чміленка, 47, ЄДРПОУ: 09620951) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1965 щодо ненадсилання до ОСОБА_2 міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки сформованої особової справи військовослужбовця військової частини А1965, молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 .

Зобов`язати військову частину А1965 надіслати до ОСОБА_2 міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки сформовану особову справу військовослужбовця військової частини А1965, молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина