Рішення № 95374447, 09.03.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2021 р. справа № 300/2188/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1241 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А1241 (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з лютого 2017 по листопад 2018; зобов`язати Військову частину А1241 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з лютого 2017 по листопад 2018.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині А1241. Наказом командувача Національної гвардії України від 27.12.2018 №206 о/с ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас, а з 03.01.2019 позивача виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення згаданої військової частини. На звернення від 28.07.2020 щодо нарахування та виплати невиплаченої індексації грошового забезпечення в період з 01.02.2017 по 30.11.2018 та виплату індексацію грошового забезпечення за вказаний період, позивач отримав відповідь від Військової частини А1241 за №50/41-1226 від 12.08.2020. Згідно вказаної відповіді позивача повідомлено, що протягом 2016-2018 років грошові доходи військовослужбовців Національної гвардії України збільшувалися, що перевищували ймовірний розмір виплати індексації. Право на отримання індексації грошового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України виникло у грудні 2018. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01.02.2017 по 30.11.2018, оскільки виплата індексації грошового забезпечення передбачена частиною 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Просив позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними в справі матеріалами (а.с.23-24).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву (а.с.29-32). Відповідач не визнає позов. У відзиві відповідач зазначив, що відповідно до п.5 постанови КМУ №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів),стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У 2015 році доповнено статтю 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та пункт 6 Порядку №1078 та визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Протягом 2016-2018 грошові доходи військовослужбовців Національної гвардії України збільшувалися, що перевищували ймовірний розмір виплати індексації. З 01.03.2018 набула чинності постанова КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою передбачалося з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів для військовослужбовців Національної гвардії України. Право на отримання індексації грошового забезпечення у військовослужбовців Національної гвардії України виникло у грудні 2018. Також, відповідач вказав на пропуск позивачем місячного строку на звернення до суду з даним позовом. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач направив суду заперечення на відзив із запереченнями щодо наведених відповідачем обставин та правових підстав, з якими позивач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з наведених у позові підстав (а.с.34-36).

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними в справі матеріалами, дослідивши письмові докази, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 з 27.05.2003 проходив військову службу в Військовій частині А1241.

Наказом від 03.01.2019 за №3 позивача з 03.01.2019 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини А1241на підставі наказу командувача Національної гвардії України від 27.12.2018 за №206 о/с про звільнення з військової служби (а.с. 12).

19.05.2020 ОСОБА_1 , звернувся до командира Військової частини А1241 із заявою, в якій просив повідомити про проведення необхідних розрахунків індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 03.01.2019, надати обґрунтовану відповідь а також довідки про отримане грошове забезпечення в розрізі по видах оплати за період з січня 2017 по січень 2019 (включно) а також довідку про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за вказаний період. (а.с. 13).

11.06.2020 Військова частина А1241 листом №50/41-944 повідомила позивача, про направлення на адресу позивача довідки про всі види та розмір грошового забезпечення від 11.06.2020№1/2-52 (а.с.14).

28.07.2020 ОСОБА_1 , звернувся до командира Військової частини А1241 із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити належну йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2017 по 30.11.2018 (а.с.16-20).

12.08.2020 Військова частина А1241 листом №50/41-1226 повідомила позивача, з 01 січня 2016 військовослужбовцям Національної гвардії України було збільшено розмір грошового забезпечення шляхом збільшення розміру щомісячного преміювання. У 2015 році доповнено статтю 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та пункт 6 Порядку №1078 та визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Протягом 2016-2018 грошові доходи військовослужбовців Національної гвардії України збільшувалися, що перевищували ймовірний розмір виплати індексації. З 01.03.2018 набула чинності постанова КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою передбачалося з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів для військовослужбовців Національної гвардії України. Право на отримання індексації грошового забезпечення у військовослужбовців Національної гвардії України виникло у грудні 2018 (а.с.21).

Вважаючи протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01.02.2017 по 30.11.2018, ОСОБА_1 , звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-XII).

В свою чергу, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).

Так, частиною 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з статтею 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 КЗпП України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Згідно частини 2 статті 6 Закону №1282-XII порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. В даному випадку такими правилами є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 в редакції, чинній з 01.12.2015 до 14.03.2018, (далі - Порядок № 1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 №77, які застосовується з 01.01.2016 - в розмірі 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі й грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 4 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку №1078).

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, з системного аналізу вказаних норм законодавства суд дійшов висновку про те, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті, у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду:

«[…] 24. Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі. 25. У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. 26. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі №825/694/17. 27. Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог. 28. Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що у 2016 - 2017 роках кошти на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником коштів не виділено, а тому відповідач діяв правомірно. Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі […]», постанова від 23.10.2019 у справі №825/1832/17; «32. […] Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі. 33. Також Верховний Суд звертає увагу, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин», постанова від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині А1241 з 27.05.2003 до 03.01.2019 включно. За період з 01.02.2017 по 28.02.2018 позивачу ненарахована та невиплачена індексація грошового забезпечення, що підтверджується листом Військової частини А1241 №50/41-1226 від 12.08.2020 та довідкою про всі види та розмір грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 01.01.2019.

Невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідач фактично обґрунтовує відсутністю передбачених Законами України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» коштів на виплату індексації та зміною базового місяця для нарахування.

Суд звертає увагу на те, що обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до березня 2018 року, відповідач не посилається на відсутність обставин, передбачених статтею 4 Закону №1282-ХІІ для проведення індексації, а зазначає про те, що керуючись статтею 51 Бюджетного кодексу україни, статтею 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», пунктом 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, індексація грошового забезпечення не нараховується та не виплачується.

Суд зазначає, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Відповідно до Протоколу 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» (пункт 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00) Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Верховний Суд зробив такий висновок:

«…реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. Таким чином, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі». Постанови від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19.

Отже, на переконання суду, оскільки індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовця є однією з державних гарантій щодо оплати праці, тому вона підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті і не повинна ставитися в залежність від бюджетних асигнувань відповідача.

Чинними у спірному періоді нормативно-правовими актами не ставиться право особи на отримання індексації її доходу у залежність від наявності (відсутності) коштів у роботодавця.

В даному випадку бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2017 по 28.02.2018 є протиправною.

Що стосується періоду з 01.03.2018 по 30.11.2018, за який позивачу не нараховано та невиплачено індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби, то суд вказує на таке.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пунктом 4 цієї постанови встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Зазначена постанова №704 від 30.08.2017 набрала чинності з 01.03.2018.

Відповідно до абзаців 1-5 пункту 5 Порядку №1078, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 за №141, чинної з 15.03.2018, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Абзацом 2 вказаного Пункту передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, з огляду на положення Порядку №1078, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, базовим місяцем для визначення у позивача права на отримання індексації грошового забезпечення в період з березня 2018 року по листопад 2018 року є березень 2018 року, оскільки саме в цьому місяці відбулося підвищення посадового окладу позивача. У березні 2018 року індекс споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків.

Суду не доведено, що в березні 2018 розмір підвищення є меншим за суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, і відповідно право позивача на отримання індексації грошового забезпечення в березні 2018. Щодо індексації грошового забезпечення в квітні-листопаді 2018 року, то з врахуванням офіційних даних Держстату щодо індексів споживчих цін за цей період, величина індексу споживчих цін за наростаючим підсумком з базового періоду, яким для позивача є березень 2018 (базовий індекс 100 відсотків) по листопад 2018 року включно, жодного разу не перевищила поріг індексації, який встановлений в розмірі 103 відсотків.

Таким чином, відсутні підстави для визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Військової частини А1241 належить задовольнити частково: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.02.2017 по 28.02.2018 та зобов`язати Військову частину А1241 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.02.2017 по 28.02.2018. Відмовити в задоволенні позову в решті вимог.

З приводу доводів відповідача щодо пропущеного позивачем місячного строку звернення до суду із даним позовом, який пов`язаний зі зільненням позивача з публічної служби, суд зазначає, що із такою позицією Військової частини не погоджується. Так, у відповідності до змісту рішення Конституційного Суду України №9-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року, спір про стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Аналіз змісту частини 2 статті 233 КЗпП України свідчить про те, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.

Відтак, доводи Військової частини А1241 про пропущення позивачем місячного строку звернення до суду є безпідставними, а тому відхиляються судом.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з копією посвідчення серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , є учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.11), а тому, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись частиною 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відсутність доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, такі не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1241 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.02.2017 по 28.02.2018.

Зобов`язати Військову частину А1241 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ 14323422, вул. Чорновола 161, м. Івано-Франківськ, 76005) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.02.2017 по 28.02.2018.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.