Ухвала суду № 95373762, 09.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 березня 2021 року Справа 160/3261/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» до Дніпровської митниці Держмитслужби, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС №UA110030/2020/014570 від 15.11.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.11.2020.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

У своєму адміністративному позові позивач просить суд: «визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС №UA110030/2020/014570 від 15.11.2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.11.2020».

В порушення наведених норм, позивачем не вказано номер оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.11.2020, що унеможливлює встановлення судом предмету спору.

Окрім цього, позивачем в адміністративному позові у якості відповідача визначено «Дніпровську митницю Держмитслужби». Внаслідок різного зазначення позивачем відповідача у справі суд не може визначити суб`єктний склад правовідносин.

Поряд із цим, за приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 6 зазначеної статті визначено, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Позовна заява від імені ТОВ «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» підписана представником Бабенком М.О., повноваження якого підтверджені наданою до матеріалів справи копією договору про надання правової допомоги від 01.06.2020 року, проте, в порушення вищенаведених норм в позовній заяві не було зазначено прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання чи перебування та реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта представника позивача.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та/або уточненими позовними вимогами та суб`єктним складом правовідносин, який містить прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання чи перебування та реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта представника позивача, а також його копії для направлення відповідачу у справі.

За положеннями частини 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Водночас, пунктом 8 частини 1 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив, що позивачем в порушення наведеної норми не надано зазначених у позовній заяві додатків №1-4 та №6-10, що підтверджується Актом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 року №499.

Поряд із цим, суд звертає увагу, що частиною 7 статті 161 КАС України визначено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача – клопотання про його витребування.

За положеннями частини 1 статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з частиною 2 вказаної статті у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Всупереч наведеної норми позивачем не було надано до суду оригіналу, копії або засвідченого витягу з оскаржуваних рішення Дніпропетровської митниці ДФС №UA110030/2020/014570 від 15.11.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.11.2020.

Крім цього, всупереч наведеним вимогам до суду не надано окремого клопотання про витребування доказів, яке б містило наступні відомості: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Враховуючи вищевикладене, позивачеві необхідно надати до суду оригінал або копії оспорюваного рішення або засвідчений витяг з нього, а у його разі відсутності у позивача – обґрунтоване клопотання про його витребування у відповідності до вимог КАС України.

В той же час, згідно з приписами частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вже зазначено судом вище, вказаний позов містить вимоги про визнання протиправними та скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №UA110030/2020/014570 від 15.11.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.11.2020.

Вказане рішення про коригування митної вартості товару, прийняте суб`єктом владних повноважень, є підставою для зміни майнового стану позивача. Реалізація такого рішення може призвести до зменшення або збільшення майна особи, що звернулась до суду, і, відповідно, його оскарження спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що заявлена у даному спорі вимоги позивача носить майновий характер.

Крім того, за практикою Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Щокін проти України») вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, є майновою.

Верховний Суд у постанові від 16.03.20 у справі № 1.380.2019.001962 відступив від правової позиції, викладеної в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду, та сформулював правовий висновок, відповідно до якого при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову в розумінні пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено самим позивачем в адміністративному позові, в результаті прийнятого оскаржуваного рішення №UA110030/2020/014570 від 15.11.2020 митна вартість товарів з урахуванням коригування митного органу призвела до збільшення ПДВ на 21 981,59 грн. та ввізного мита на 87 345,72 грн. Тобто, різниця митних платежів, що підлягали сплаті з урахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні, складає 109 327,31 грн.

Таким чином, оскаржуване рішення №UA110030/2020/014570 від 15.11.2020 порушує майнові права позивача в частині різниці між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом на суму 109 327,31 грн., а тому така вимога є майновою.

При цьому, вимога щодо визнання протиправною та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.11.2020 є немайновою.

Отже, вказаний позов одночасно містить 1 вимогу немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі – Закон №3674-VI) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ передбачено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2 270,00 гривень.

За положеннями частини 1 статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 3 статті 4 Закону №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем – 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано: суб`єктом владних повноважень, юридичною особою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивач мав сплатити судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 4 540,00 грн (за майнову вимогу – 2 270,00 грн.: 109 327,31 грн. х 1,5% = 1 639,91 грн., але підлягає сплаті не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за вимогу немайнового характеру – 2 270,00 грн.).

Позивачем до матеріалів позовної заяви документу про сплату судового збору надано не було.

За наведених обставин позивачу необхідно сплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Чечелівському районі міста Дніпра, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір у розмірі 4540 гривень 00 копійок, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ(суду) 34824364.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову з уточненими позовними вимогами та/або уточненими позовними вимогами та суб`єктним складом правовідносин, який містить прізвище, ім`я та по батькові, місце проживання чи перебування та реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта представника позивача, а також його копії для направлення відповідачу у справі;

- зазначених у позовній заяві додатків №1-4 та №6-10 для суду та відповідача;

- оригіналу або копії оспорюваного рішення або засвідчений витяг з нього, а у його разі відсутності у позивача – обґрунтованого клопотання про його витребування у відповідності до вимог КАС України;

- документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРО СЕКОНД ГРУП» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Роз`яснити позивачу що, відповідно до абзацу 2 частини 3 Прикінцевих положень КАС України суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно