Рішення № 95373325, 09.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

09 березня 2021 р. Справа № 120/8636/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість на суму 3193,80 грн, з єдиного податку з фізичних осіб. Оскільки платник податків самостійно не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання у строки, встановлені законом, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення коштів відповідача.

Ухвалою від 11.01.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження суд направляв за зареєстрованою адресою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), що вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення та відміткою поштового відділення зв`язку: "за закінченням встановленого строку зберігання".

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України (далі - КАС України) копія ухвали від 11.01.2021 вручена відповідачу належним чином. Разом із тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши доводи суб`єкта владних повноважень на підтримку позовних вимог, суд встановив, що 02.02.2017 відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець та взятий на податковий облік в органах ДПС.

Станом на 30.12.2020 за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 3193,80 грн, який виник за основним платежем внаслідок несплати податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб.

Так, судом з`ясовано, що у зв`язку з поданням заяви №537/10 від 02.02.2017 про застосування спрощеної системи відповідач став платником єдиного податку другої групи спрощеної системи оподаткування.

Пунктом 295.1 статті 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої та другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до матеріалів справи відповідач не в повному обсязі здійснював сплату основного платежу з єдиного податку з 20.05.2018, у зв`язку з чим у відповідача утворилась податкова заборгованість на загальну суму 3193,80 грн.

08.02.2018 на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу №447-55 від 08.02.2018 на суму податкового боргу в розмірі 1406,76 грн. Відповідне поштове відправлення вручене відповідачу, що підтверджується документально.

25.10.2018 на адресу відповідача було надіслано податкове повідомлення-рішення №0040205506 від 25.10.2018 на суму податкового боргу в розмірі 2300,28 грн. Відповідне поштове відправлення вручене відповідачу, що підтверджується документально.

Станом на 30.12.2020 спірна сума грошового зобов`язання залишається не сплаченою, що стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить із такого.

В силу вимог ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податкова заборгованість на загальну суму 3193,80 грн. Грошове зобов`язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а отже визнається податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На адресу відповідача надсилалась податкова вимога №447-55 від 08.02.2018 на суму 1406,76 грн. Однак відтоді податкова заборгованість повністю відповідачем не погашалась, а навпаки збільшилась.

Таким чином, на дату звернення позивача до суду загальна заборгованість відповідача становить 3193,80 грн.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 3193,80 грн є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 3193,80 грн (три тисячі сто дев`яності три гривні 80 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - 43142454, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028); фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна