Рішення № 95373301, 01.03.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року м.Харків Справа № 913/669/20

Провадження №5/913/669/20

За позовом Приватного підприємства «БІВМ і К» (вул.Науки, буд.22, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400)

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаркон ЛТД» (вул.Польова, буд.24-Д, офіс 325, м.Київ, 03056)

відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабеан ЛТД» (вул.Польова, буд.24-Д, офіс 380, м.Київ, 03056)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Східний базар ЛТД» (вул.Звіринецька, буд.63, м.Київ, 01014)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Благодійний Фонд Володимира Безим`яного (вул.Науки, буд.22, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93406)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталія Володимирівна ( АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко Віктор Петрович (вул.Бориспільська, буд.7, м.Київ, 02099)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Міністерство юстиції України (вул.Городецького, буд.13, м.Київ, 01001)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 )

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання-помічник голови суду Бережна Л.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Швидкий О.О. - адвокат на підставі ордеру від 29.01.2021 серії АІ №1084260;

від відповідача-1: Ліндаєв О.С. - адвокат на підставі ордеру від 29.01.2021 серії АА №1077270;

від відповідача-2: Ліндаєв О.С. - адвокат на підставі ордеру від 29.01.2021 серії АА №1077271;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Східний базар ЛТД»: представник не прибув;

від Благодійного Фонду Володимира Безим`яного: представник не прибув;

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В.: не прибула;

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П.: не прибув;

від Міністерства юстиції України: представник не прибув;

ОСОБА_1 : представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «БІВМ і К» (далі - ПП «БІВМ і К», позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаркон ЛТД» (далі - ТОВ «Шаркон ЛТД», відповідач-1), та відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабеан ЛТД» (далі - ТОВ «Лабеан ЛТД», відповідач-2) про:

1. Витребування на користь ПП «БІВМ і К» з незаконного володіння ТОВ «Шаркон ЛТД» нерухомого майна: 53/100 земельної ділянки з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,5525 га.

2. Витребування на користь ПП «БІВМ і К» з незаконного володіння ТОВ «Лабеан ЛТД» нерухомого майна: 47/100 земельної ділянки з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,5525 га.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

ПП «БІВМ і К» є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.11.2004 серії ЛГ №040649, виданого Сєвєродонецькою міською радою.

Згідно інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.07.2019 №НВ-4403552912019 право власності на земельну ділянку зареєстровано 25.11.2004 за позивачем.

Згідно інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав від 06.07.2020 №215170957 позивачу стало відомо, що дані про право власності на зазначену земельну ділянку в державному реєстрі не відповідають дійсності, оскільки позивач не значиться власником спірної земельної ділянки.

Перше зареєстроване в державному реєстрі вибуття майна позивача з володіння не з його волі сталося 04.06.2020, при цьому власником зазначеної земельної ділянки зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Східний Базар ЛТД», яке нібито набуло відповідне речове право на підставі договору купівлі-продажу від 04.06.2020 №159, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П.

На даний час право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано на 53/100 за ТОВ «Шаркон ЛТД», а 47/100 - за ТОВ «Лабеан ЛТД».

Позивач нікому не відчужував вказане майно та 06.07.2020 звернувся до правоохоронних органів з заявою про скоєння злочину. За результатами звернення порушено кримінальне провадження від 06.07.2020 №12020130000000228.

У межах кримінального провадження ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.07.2020 у справі №428/5496/20 накладений арешт на вказану земельну ділянку.

09.07.2020 позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою. Наказом Міністерства юстиції України від 03.09.2020 №3021 скаргу позивача задоволено та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 04.06.2020 №52527282.

Під час розгляду скарги позивачу стало відомо, що до приватного нотаріуса у якості доказу права власності на земельну ділянку наданий договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2011, укладений між ПП «БІВМ і К» та ОСОБА_2 .

Як зазначив позивач, згідно вказаного договору, 01.02.2011 позивач в особі директора ОСОБА_1 здійснив відчуження земельної ділянки ОСОБА_2 , шляхом укладення відповідного договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрілець Д.В., зареєстрованого в реєстрі за №285.

Позивач вказав, що зазначений договір купівлі-продажу ним не укладався. У розумінні приписів ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку у ОСОБА_2 взагалі не виникло.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 03.09.2020 №3021/5 скасоване рішення про державну реєстрацію права власності від 04.06.2020 №52527282 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 04.06.2020, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Східний базар ЛТД».

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2020 справа передана на розгляд судді Віннікову С.В.

Ухвалою господарського суду від 14.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Східний базар ЛТД», Благодійний Фонд Володимира Безим`яного, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталію Володимирівну, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка Віктора Петровича, Міністерство юстиції України; підготовче засідання призначене на 04.01.2021.

04.01.2021 від Міністерства юстиції України надійшли письмові пояснення від 30.12.2020 №09-18/20, у яких зазначено наступне.

Міністерство юстиції України наділено правом скасування реєстраційної дії лише у випадках визначених Законами, зокрема, як наслідок задоволення скарги.

Приватним нотаріусом Криворучком В.П. прийнято оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2020 №52527282 в результаті посвідчення ним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.06.2020 за №159 та зареєстровано перехід права власності від ОСОБА_2 до ТОВ «Східний базар ЛТД».

Проте, приватним нотаріусом не перевірено належність земельної ділянки продавцю ОСОБА_2 та прийнято рішення за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на вказану земельну ділянку до 2013 року.

Указані письмові пояснення приймаються судом до уваги.

Ухвалою господарського суду від 04.01.2021 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 18.01.2021.

Відповідачі відзивом вимоги позову відхилили, посилаючись на те, що право на земельну ділянку виникло на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.08.2020, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лабеан ЛТД» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Шаркон ЛТД», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. за реєстровим номером 708.

31.08.2020 здійснено реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

На даний час зазначений договір купівлі-продажу земельної ділянки не визнаний недійсним, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні записи про право власності на цю земельну ділянку саме щодо відповідачів.

Факт звернення позивача до правоохоронних органів не є підтвердженням вчинення певними особами дій з незаконного заволодіння майном ПП «БІВМ і К».

21.09.2020 Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято ухвалу про забезпечення адміністративного позову у справі №640/21870/20 за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка В.П до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу від 03.09.2020 №3021/5, а саме, зупинено дію вказаного наказу «Про задоволення скарги».

Обставини, викладені позивачем у позовній заяві щодо укладення договору купівлі продажу між ПП «БІВМ і К» та громадянкою ОСОБА_2 у 2011 році, спростовуються поясненнями, викладеними ОСОБА_1 у відповідній заяві від 07.12.2020, посвідченій приватним нотаріусом Бєлгородського нотаріального округу Минько О.П.

Ухвалою суду від 19.01.2021 у зв`язку з відпусткою судді Віннікова С.В. призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 01.02.2021.

29.01.2021 від позивача надійшли заперечення від 26.01.2021 на відзив відповідачів, у яких він зазначив, що право власності у відповідачів на земельну ділянку не виникло, оскільки зареєстроване з порушенням норм діючого законодавства.

Вказав, що факт звернення до правоохоронних органів підтверджує правову позицію заявника про його ставлення до певних подій, оскільки у разі завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину заявник буде нести кримінальну відповідальність.

Оскарження приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П. наказу від 03.09.2020 №3021/5 та винесення Окружним адміністративним судом міста Києва ухвали про забезпечення адміністративного позову у справі №640/21870/20 шляхом зупинення дії вказаного наказу «Про задоволення скарги» не робить вказаний наказ та висновок колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 29.09.2020 недопустимими, неналежними та недостовірними доказами.

Ухвалою суду від 02.02.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 15.03.2021 (включно); залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ; відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 15.02.2021.

12.02.2021 від позивача надійшли додаткові пояснення від 11.02.2021, у яких він зазначив, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.07.2019 №НВ-4403552912019 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 4412900000:06:043:0003 зареєстровано за позивачем 25.11.2004 та підтверджується оригіналом державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №040649.

Зазначив, що в матеріалах справи відсутній оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2011 та будь-які докази на підтвердження факту його укладення.

Державний акт не містить відміток про відчуження земельної ділянки.

Право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка є предметом продажу за договором купівлі-продажу від 04.06.2012, не зареєстровано, відсутні будь-які посилання в договорі на те, що ОСОБА_2 є власником майна та витяги про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 .

Вказав, що 04.06.2020 відбулось вибуття майна (земельної ділянки) не з волі власника - позивача.

15.02.2021 на адресу електронної пошти суду від представника третьої особи ОСОБА_1 надійшли пояснення, підписані кваліфікованим електронним підписом, у яких він зазначив, що ОСОБА_1 був засновником і керівником двох юридичних осіб: ПП «БІВМ і К» та Благодійного фонду Володимира Безим`яного, які створені для функціонування та обслуговування критого ринку.

01.02.2011 ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2 та вони звернулися до приватного нотаріуса Стрельця Д.В. і уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003.

У середині 2019 року до ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_4 та попросив продати корпоративні права ПП «БІВМ і К» та Благодійного фонду Володимира Безим`яного , на що ОСОБА_1 погодився та видав генеральну довіреність від імені ПП «БІВМ і К» та Благодійного фонду Володимира Безим`яного на свого онука, який вже і продав ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 корпоративні права вказаних юридичних осіб.

Також ОСОБА_1 пояснює, що він попереджав ОСОБА_4 про те, що продає лише корпоративні права юридичних осіб, а приміщення критого ринку будуть продані по довіреності ОСОБА_10 ОСОБА_2 , з якою ОСОБА_1 досяг згоди ще в 2005 році та отримав розрахунок за це майно. У свою чергу, ОСОБА_2 дала ОСОБА_1 право користуватися та здавати в оренду придбану земельну ділянку з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003.

Пояснив, що ОСОБА_1 підписав заяву від 10.09.2020 в м.Бєлгороді РФ не читаючи, а викладені в ній обставини не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 15.02.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.03.2021.

У судове засідання 01.03.2021 представники ТОВ «Східний базар ЛТД», Благодійного Фонду Володимира Безим`яного, Міністерства юстиції України, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П., ОСОБА_1 не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

22.02.2021 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

Суд вважає можливим задовольнити вказане клопотання та долучити подані докази до матеріалів справи.

22.02.2021 від ОСОБА_1 поштою у письмовому вигляді надійшли письмові пояснення, які надсилались 15.02.2021 на адресу електронної пошти суду.

Указані пояснення долучаються судом до матеріалів справи.

Клопотанням від 23.02.2021 позивач просив долучити до матеріалів справи лист старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області майора поліції Бєляк В. від 06.11.2020 №14316/111/18/2020, лист СУ ГУ НП у місті Києві від 06.11.2020 №24325/125/23/6-2020.

Також позивач зазначив, що про вказані докази йому стало відомо вже після звернення до суду та просив суд поновити строк для їх подання.

Суд вважає причини пропуску для подання указаних доказів поважними, задовольняє клопотання позивача та долучає вказані докази до матеріалів справи.

23.02.2021 поштою до суду надійшли пояснення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка Віктора Петровича від 18.02.2021, у яких він зазначив, що 04.06.2020 до нього звернулись гр. ОСОБА_11 , діючий від імені ОСОБА_2 , та ТОВ «Східний базар ЛТД» в особі директора ОСОБА_12 з проханням посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5525 га, розташованої в АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 4412900000:06:043:0003 з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 01.02.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрілець Д.В. за №285.

Зазначив, що ним були перевірені довіреність, нотаріальний бланк договору та відсутність заборон (обтяжень) на земельну ділянку.

Указав, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.04.2020 №НВ-4404369302020 вищевказана земельна ділянка зареєстрована за ПП «БІВМ і К». На запит Криворучка В.П. чому не зареєстрований договір купівлі-продажу в ДЗК сертифікований інженер-землевпрорядник ОСОБА_14 надав відповідь, у якій повідомив, що Національна кадастрова система (ДЗК в електронному вигляді) запрацювала з 2012 року, у зв`язку з чим часто трапляються випадки щодо відсутності інформації про перехід права власності на земельні ділянки до 2012 року.

Ураховуючи наведене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком Віктором Петровичем було зареєстровано право власності за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки та зареєстрований перехід права власності за новим покупцем.

Зазначив, що оригінал договору купівлі-продажу та інших документів, необхідних для його посвідчення надати не може, оскільки оригінали вилучені згідно ухвали Голосіївського районного суду м.Києва про тимчасовий доступ до речей та документів від 18.06.2020.

01.03.2021 на адресу електронної пошти суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка Віктора Петровича надійшли письмові пояснення від 24.02.2021, підписані кваліфікованим електронним підписом, у яких він виклав обставини щодо укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.06.2020.

Додатково зазначив, що право власності на спірну земельну ділянку виникло у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу у 2011 році та посвідчено нотаріально нотаріусом Стрільцем Д.В.

Продавцем ділянки ОСОБА_2 було надано саме оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку - договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2011, який долучений до нотаріальної справи.

Зазначив, що ним було прийнято рішення про внесення даних про право власності на земельну ділянку одразу за особою, до якої перейшло право на земельну ділянку, тобто вже за ОСОБА_2 , у Державний реєстр речових прав для виконання вимог ч.ч.2-4 ст.3 Закону, й вказану реєстраційну дію було вчинено у день вчинення правочину - 04.06.2020. І в же після цього посвідчено правочин по відчуженню земельної ділянки ОСОБА_2 на користь ТОВ «Східний Базар ЛТД» за реєстровим №159 й прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Повторно повідомив, що оригінал договору купівлі-продажу та інших документів, необхідних для його посвідчення надати не може, оскільки вони вилучені згідно ухвали Голосіївського районного суду м.Києва про тимчасовий доступ до речей та документів від 18.06.2020.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідачів, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

ПП «БІВМ і К» є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,5525 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , від 25.11.2004 серії ЛГ №040649, виданого Сєвєродонецькою міською радою (а.с.43 т.1).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.07.2019 №НВ-4403552912019 право власності на земельну ділянку зареєстровано 25.11.2004 за ПП «БІВМ і К» (а.с.46 т.1).

01.02.2011 між ПП «БІВМ і К» як продавцем та ОСОБА_2 як покупцем укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.73-74 т.1), відповідно до якого продавець продав та передав покупцю, а покупець купив та прийняв від продавця земельну ділянку площею 0,5525 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4412900000:06:043:0003, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Вид використання: під будівництво та споруди критого ринку (п.1 договору).

Відповідно до п.5 договору за домовленістю сторін продаж вчинено за 550 000 грн 00 коп., які продавець одержав у повному обсязі від покупця до моменту підписання даного договору.

У п.8 договору сторони передбачили, що згідно з ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України право власності на вищезазначену земельну ділянку виникає у покупця з моменту державної реєстрації договору.

На виконання вимог ч.2 ст.662 Цивільного кодексу України продавець передав покупцю державний акт та інші документи, що стосуються земельної ділянки (п.9 договору).

Указаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стрільцем Д.В. 01.02.2011 та зареєстровано в реєстрі за №285.

04.06.2020 між ОСОБА_2 як продавцем та ТОВ «Східний базар ЛТД» як покупцем укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.77-80 т.1), за умовами якого продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв у власність земельну ділянку площею 0,5525 га у межах згідно з планом: від А до Б землі Сєвєродонецької міської ради, від Б до А землі Приватного благодійного фонду Володимира Безим`яного, яка розташована в Луганській області, АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 4412900000:06:043:0003 і сплатив за неї продавцю обумовлену цим договором грошову суму (п.1 договору).

Відповідно до п.2 договору цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Земельна ділянка відчужується без зміни її цільового призначення. На земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди критого ринку.

Згідно з п.11 договору за домовленістю сторін продаж земельної ділянки здійснено за 612 000 грн 00 коп. Ціна продажу відповідає дійсним намірам сторін. Сторонам нотаріусом роз`яснено про необхідність проведення розрахунку за цим договором з дотриманням вимог ст.1087 Цивільного кодексу України та постанови правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 29.12.2017 №148.

Указаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П. 04.06.2020 та зареєстровано в реєстрі за №159.

22.06.2020 між громадянином ОСОБА_3 як позикодавцем та ОСОБА_12 як позичальником укладений договір позики грошових коштів №20/06-22 (а.с.106-107 т.1), за умовами якого позикодавець при укладенні цього договору передає у власність позичальникові, а позичальник приймає у власність строком до 07.07.2020 включно - грошові кошти в розмірі 2 102 000 грн 00 коп. (п.1 договору).

Відповідно до п.2 договору позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем. Позичальник може повернути позичену грошову суму і раніше строку, зазначеного в п.1 цього договору, а позикодавець зобов`язується прийняти борг раніше строку, передбаченого цим договором. Цей договір є безвідсотковим. У разі вимоги позикодавця достроково виконати зобов`язання, позичальник зобов`язаний виконати вимогу протягом 7 календарних днів.

Указаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. 22.06.2020 та зареєстрований в реєстрі за №593.

22.06.2020 між ТОВ «Східний базар ЛТД» як поручителем та ОСОБА_3 як кредитором укладений договір поруки (а.с.108-110 т.1), за умовами якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_12 його зобов`язань за договором позики грошових коштів №20/06-22, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. 22.06.2020 за реєстровим №593 (п.1 договору).

Вищезазначений договір позики передбачає виконання зобов`язання боржником до 07.07.2020, розмір зобов`язання - 2 102 000 грн 00 коп. (п.3 договору).

Відповідно до п.4 договору у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Указаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. 22.06.2020 та зареєстрований в реєстрі за №594.

22.06.2020 між ОСОБА_3 як іпотекодержателем та ТОВ «Східний базар ЛТД» як іпотекодавцем укладений договір іпотеки (а.с.112-119 т.1), за умовами якого іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку наступне нерухоме майно: земельна ділянка площею 0,5525 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 4412900000:06:043:0003. На земельній ділянці знаходяться будівлі та споруди критого ринку. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П., що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 04.06.2020 за індексним номером 211462615. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2093974744000, номер запису про право власності 36761900. Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.06.2020 №НВ-0005114262020, сформованого ОСОБА_16 - адміністратором ЦНАП при Києво-Святошинській районній державній адміністрації Київської області: цільове призначення земельної ділянки - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; склад земельних угідь: землі під соціально-культурними об1єктами - 0,5525 га (п.1 договору).

Відповідно до п.4.1 звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у випадках та на підставах, передбачених законодавством України: у разі порушення основного зобов`язання, що забезпечене іпотекою за цим договором, та /або будь-якого зобов`язання іпотекодавця за цим договором - з моменту порушення, та/або у разі порушення умов та строків повернення основного зобов`язання згідно з графіком повернення, визначеним в основному договорі - з моменту порушення, та/або в інших випадках відповідно до законодавства України.

Згідно з п.4.2 договору звернення стягнення здійснюється на підставах: рішення суду; або виконавчого напису нотаріуса; або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; або за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.

У п.5.1 договору сторони погодили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. За своїми правовими наслідками застереження про задоволення вимог іпотекодержателя прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Указаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. 22.06.2020 та зареєстрований в реєстрі за №596.

31.08.2020 між громадянином ОСОБА_3 як продавцем та ТОВ «Шаркон ЛТД» і ТОВ «Лабеан ЛТД» як покупцями укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки (а.с.120-121 т.1), що укладається на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться у іпотечному договорі, відповідно до умов якого продавець передає у власність, а покупці приймають у власність земельну ділянку площею 0,5525 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 4412900000:06:043:0003, в наступних частках: ТОВ «Шаркон ЛТД» - 53/100 частин, ТОВ «Лабеан ЛТД» - 47/100 частин, та сплачують грошові кошти на умовах, визначених цим договором (п.1 договору).

Згідно з п.2.1 договору ціна продажу становить 602 000 грн 00 коп.

Указаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іващенко Н.В. 31.08.2020 та зареєстрований в реєстрі за №708.

Як зазначив позивач, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 06.07.2020 №215170957 йому стало відомо, що дані про право власності на земельну ділянку площею 0,5525 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 4412900000:06:043:0003, у державному реєстрі не відповідають дійсності, адже позивач не значиться власником зазначеної земельної ділянки.

Згідно даних державного реєстру, перше зареєстроване в державному реєстрі вибуття майна позивача з володіння не з його волі сталося 04.06.2020, при цьому власником зазначеної земельної ділянки зареєстровано ТОВ «Східний Базар ЛТД», яке нібито набуло відповідне речове право на підставі договору купівлі-продажу №159 від 04.06.2020, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В.П.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду право власності на земельну ділянку зареєстроване на 53/100 земельної ділянки за ТОВ «Шаркон ЛТД», на 47/100 земельної ділянки за ТОВ «Лабеан ЛТД».

Указане стало підставою для звернення позивача 06.07.2020 до правоохоронних органів з заявою про скоєння злочину. За результатами цього звернення порушено кримінальне провадження від 06.07.2020 №12020130000000228 від 06.07.2020.

У подальшому в межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 07.07.2020 у справі №428/5496/20, яка залишена без змін ухвалою Луганського апеляційного суду від 11.08.2020 у справі №428/5496/20, накладений арешт на вказану земельну ділянку.

09.07.2020 позивач звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою в порядку ч.1 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у якій просив скасувати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - земельну ділянку.

Наказом Міністерства юстиції України від 03.09.2020 №3021 скаргу ПП «БІВМ і К» задоволено та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.06.2020 №52527282, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком Віктором Петровичем щодо земельної ділянки.

ПП «БІВМ і К» заперечує факт укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_2 .

Указані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Способами захисту права власності можуть бути, зокрема: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст.387 ЦК України); право власника на витребування майна від добросовісного набувача (ст.388 ЦК України); власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України); визнання права власності (ст.392 ЦК України); визнання незаконним правового акта, що порушує право власності (ст.393 ЦК України).

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Зазначений засіб захисту права власності застосовується у тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває із його володіння.

Згідно з наведеною нормою власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння із дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом України.

Суд зазначає, що власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма ч.1 ст.216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст.387 та ст.388 ЦК України.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №522/7636/14-ц, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норм права.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав та інтересів відповідає положенням ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України.

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частинами 1-3 ст.78 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Пунктом «а» ч.1 ст.80 Земельного кодексу України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Частиною 1 ст.82 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Згідно з вимогами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2004 ПП «БІВМ і К» набуло право власності на земельну ділянку площею 0,5525 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №040649.

Відповідно до ст.90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння.

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Разом з тим необхідно розмежовувати захист права власності шляхом подання віндикаційного позову та невиконання чи виконання з порушенням умов договірного зобов`язання.

Наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин виключає можливість пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки передання майна в користування особі, яка зобов`язалася повернути це майно після закінчення строку, на який воно передано, але не виконує цього обов`язку, базується на умовах укладеного між сторонами договору та регулюється відповідно розділу III книги 5 ЦК України («Окремі види зобов`язань»).

Отже, для застосування передбаченого ст.387 ЦК України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення наступних обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №924/1180/6, від 05.06.2018 у справі №907/631/17, від 23.10.2019 у справі №910/17416/18.

Суд зазначає, що сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Згідно зі ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а ст.388 цього Кодексу встановлює правила реалізації власником його права на витребування майна від добросовісного набувача.

Стаття 388 ЦК України передбачає випадки та обставини, при яких власник має право витребувати своє майно від добросовісного набувача, а саме визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Позивач у справі вказує, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2011 ПП «БІВМ і К» з громадянкою ОСОБА_2 не укладався.

Суд зазначає, що сторонами у справі оригінал вказаного договору не надавався, на вимогу суду (ухвали від 02.02.2021 та від 15.02.2021) про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка В.П. оригіналу вказаного договору купівлі-продажу від 01.02.2011 останнім оригінал договору не надано.

Як пояснив приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П. у письмових поясненнях, оригінал договору купівлі-продажу та інших документів, необхідних для його посвідчення надати не може, оскільки оригінали вилучені згідно ухвали Голосіївського районного суду м.Києва про тимчасовий доступ до речей та документів від 18.06.2020.

Як вбачається з наданого позивачем листа Слідчого управління у місті Києві Головного управління Національної поліції України від 06.11.2020 №243237125/23/6-2020, наданого на запит старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області від 06.11.2020 №14316/111/18/2020, в провадженні слідчого управління ГУНП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження 12020100000000396 від 21.04.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.338 КК України. Однак вказане кримінальне провадження не стосується шахрайства щодо земельної ділянки та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 .

Також у листі повідомлено, що старший слідчий Шляхов В.П. по кримінальному провадженню 12020100000000396 від 21.04.2020 звертався до Голосіївського районного суду м.Києва щодо надання дозволу про тимчасовий доступ до документів приватного нотаріуса Криворучка В.П. 18.06.2020 Голосіївський районний суд м.Києва розглянув клопотання Шляхова В.П. та надав дозвіл на тимчасовий доступ до документів приватного нотаріуса Криворучка В.П., ухвала у справі №752/11019/20 по провадженню №1-кс/752/4637/230, але не до документів, що стосуються земельної ділянки та споруд за адресою: АДРЕСА_3 . 17.07.2020 старший слідчий СУ ГУНП у місті Києві Шляхов В.П. провів тимчасовий доступ по кримінальному провадженню 12020100000000396 по ухвалі Голосіївського районного суду м.Києва від 18.06.2020 у приватного нотаріуса Криворучка В.П. та вилучив реєстраційні документи щодо об`єктів, розташованих в місті Києві.

Указано, що старшим слідчим не проводився тимчасовий доступ у приватного нотаріуса Криворучка В.П. щодо об`єктів, розташованих за адресою: АДРЕСА_3 .

З огляду на викладене вказані посилання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка В.П. на вилучення у нього оригіналів документів, а саме оригіналу договору купівлі-продажу від 01.02.2011 та інших документів, необхідних для його посвідчення, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва про тимчасовий доступ до речей та документів від 18.06.2020 судом відхиляються.

Обставини щодо вилучення документів у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка В.П. судом в межах даної справи дослідженню не підлягають.

Також суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 ст.126 Земельного кодексу України (у редакції на момент укладення договору купівлі-продажу від 01.02.2011) передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.6 ст.126 Земельного кодексу України (у редакції на момент укладення договору купівлі-продажу від 01.02.2011) при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження. Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» від 09.09.2009 №1021 (який діяв на момент вчинення правочину - договору оренди земельної ділянки від 01.02.2011) у разі здійснення нотаріусом у встановленому законом порядку відмітки про перехід права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на

спадщину вносяться відомості до розділу 3 Поземельної книги «Земельна ділянка. Права власності, постійного користування». Дата внесення відомостей є датою державної реєстрації переходу права власності на земельну ділянку (п.14 розділу «Здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельну ділянку на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на спадщину»).

Відповідно до п.1 Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 №439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку» (який діяв на момент вчинення правочину - договору оренди земельної ділянки від 01.02.2011) (далі - Порядок №439) цей порядок встановлює процедуру здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж та цільового призначення, на державному акті на право приватної власності на землю, державному акті на право власності на землю, державному акті на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до п.п.2, 3 Порядку №439 відмітка про перехід права власності на земельну ділянку здійснюється на сторінках державного акта, де знаходиться план

зовнішніх меж земельної ділянки, план меж земельної ділянки, починаючи з верхнього лівого кута зверху вниз, зліва направо. Нотаріус у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки, видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, а також вилучення державного акта у передбачених законом випадках із своїх справ за наявності витягу з державного реєстру земель проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку.

Пунктом 4 вказаного Порядку №439 встановлено, що територіальний орган Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання до нього документа про перехід права власності на земельну ділянку

проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності на неї.

Як убачається з наданої позивачем копії Державного акта на право власності на земельну ділянку від 25.11.2004 серії ЛГ №040649 (а.с.43. 44 т.1) відповідна відмітка про відчуження земельної ділянки відсутня.

Більш того, позивачем у судовому засіданні було надано для огляду оригінал Державного акта на право власності на земельну ділянку від 25.11.2004 серії ЛГ №040649, що свідчить про те, що вказаний акт іншим особам не передавався, а право власності на спірну земельну ділянку за його волі до інших осіб не переходило.

Відповідно до ст.662 ЦК України (у редакції станом на момент укладення договору купівлі-продажу від 01.02.2011) продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Як уже зазначалось судом, у п.9 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2011 сторони передбачили, що на виконання вимог ч.2 ст.662 ЦК України продавець передав покупцю державний акт та інші документи, що стосуються земельної ділянки.

У той же час факт передачі ПП «БІВМ і К» ОСОБА_2 державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.11.2004 серії ЛГ №040649 спростовується встановленими судом обставинами, а також ставить під сумнів факт укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 01.02.2011.

У листі від 12.02.2021 №28-12-0.222-1202/2-21 (а.с.155-156 т.2) на звернення ПП «БІВМ і К» від 11.02.2021 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області повідомило, що згідно наявних відомостей Державного реєстру земель станом на 01.01.2013, на земельну ділянку з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 Луганської області:

- на підставі рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 17.10.2000 №1938 Приватному Благодійному фонду Володимира Безим`яного видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №040541, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №11 від 08.09.2003 з цільовим призначенням земельної ділянки - під будівлі та споруди ринку;

- на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради від 25.10.2004 №1589 ПП «БІВМ і К» видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №040649, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №25 від 25.11.2004 з цільовим призначенням земельної ділянки - землі комерційного використання (під будівлі та споруди критого ринку).

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №040649 видано згідно Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку затвердженої рішенням Сєвєродонецької міської ради від 25.10.2004 за №1589. Відповідно до матеріалів зазначеної документації із землеустрою ПП «БІВМ і К» придбало земельну ділянку, що перебувала у приватній власності Приватного Благодійного фонду Володимира Безим`яного на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛГ №040541 за договором купівлі-продажу земельної ділянки ВВА №707368 від 10.01.2004, реєстраційний №78.

Вищезазначена земельна ділянка зареєстрована відповідно до наказу Держкомзему України від 02.07.2003 №174 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» (втрата чинності 20.08.2012) в Державному реєстрі земель, адміністратором державного реєстру земель - Центром державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах.

Зазначило, що за наявними відомостями відомостей Державного реєстру земель станом на 01.01.2013 інформація щодо видачі інших правовстановлюючих документів (Державних актів на право власності на земельну ділянку, договір оренди земельної ділянки) відсутня.

Крім того, відповідно до виписки по особовому рахунку ПП «БІВМ і К» (а.с.156 т.1) останнє в період з 01.01.2011 по 18.02.2011 ніяких грошових коштів від ОСОБА_2 не отримувало.

Пояснення ОСОБА_1 щодо обставин по відчуженню земельної ділянки площею 0,5525 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , викладених ним у відповідних заявах та наданих позивачем, відповідачами і самим ОСОБА_1 судом до уваги не приймаються, оскільки вони містять суперечливі дані, які підлягають встановленню в межах порушеного кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст.77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що з наданих позивачем та встановлених судом обставин вбачається, що нерухоме майно - земельна ділянка площею 0,5525 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ПП «БІВМ і К» на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 25.11.2004 серії ЛГ №040649, вибуло з володіння ПП «БІВМ і К» не з його волі та з порушенням викладених вище приписів земельного законодавства.

Таким чином позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір у сумі 9 030 грн 00 коп. покладається на відповідачів порівну згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства «БІВМ і К» до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаркон ЛТД», та відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабеан ЛТД», за участю третіх, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Східний базар ЛТД», Благодійного Фонду Володимира Безим`яного, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталії Володимирівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Криворучка Віктора Петровича, Міністерства юстиції України, ОСОБА_1 , про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити повністю.

2. Витребувати на користь Приватного підприємства «БІВМ і К», вул.Науки, буд.22, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 22715584, з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаркон ЛТД», вул.Польова, буд.24-Д, офіс 325, м.Київ, 03056, ідентифікаційний код 43709753 нерухоме майно: 53/100 земельної ділянки з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,5525 га.

3. Витребувати на користь Приватного підприємства «БІВМ і К», вул.Науки, буд.22, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 22715584, з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабеан ЛТД» нерухоме майно: 47/100 земельної ділянки з кадастровим номером 4412900000:06:043:0003, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,5525 га.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шаркон ЛТД», вул.Польова, буд.24-Д, офіс 325, м.Київ, 03056, ідентифікаційний код 43709753, на користь Приватного підприємства «БІВМ і К», вул.Науки, буд.22, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 22715584, судовий збір у сумі 4 515 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лабеан ЛТД», вул.Польова, буд.24-Д, офіс 380, м.Київ, 03056, ідентифікаційний код 43709989, на користь Приватного підприємства «БІВМ і К», вул.Науки, буд.22, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 22715584, судовий збір у сумі 4 515 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Учасники справи:

Позивач: Приватне підприємство «БІВМ і К» (вул.Науки, буд.22, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93400, ідентифікаційний код 22715584);

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Шаркон ЛТД» (вул.Польова, буд.24-Д, офіс 325, м.Київ, 03056, ідентифікаційний код 43709753);

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лабеан ЛТД» (вул.Польова, буд.24-Д, офіс 380, м.Київ, 03056, ідентифікаційний код 43709989);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Східний базар ЛТД» (вул.Звіринецька, буд.63, м.Київ, 01014, ідентифікаційний код 43583021);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Благодійний Фонд Володимира Безим`яного (вул.Науки, буд.22, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93406, ідентифікаційний код 22719329).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іващенко Наталія Володимирівна ( АДРЕСА_1 );

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко Віктор Петрович (вул.Бориспільська, буд.7, м.Київ, 02099);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Міністерство юстиції України (вул.Городецького, буд.13, м.Київ, 01001);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 09.03.2021.

Суддя С.В. Вінніков