Ухвала суду № 95372874, 04.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.03.2021Справа № 910/12347/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Єременок О.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колоритус" до Міністерства юстиції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Ковальова Сергія Вадимовича, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловської (Андрєєвої) Ганни Олегівни, товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Білдінг Трейд", а також третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - фізичної особи ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу, а також про відновлення записів про право власності,

за участі представників:

позивача: Терещенка Р.А.;

відповідача: Суботи О.В.;

державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Ковальова Сергія Вадимовича: не з`явився;

приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловської (Андрєєвої) Ганни Олегівни: не з`явився;

товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Білдінг Трейд": не з`явився;

фізичної особи ОСОБА_1 : Рябоконя Ю.А.;

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Колоритус" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство) про визнання протиправним (незаконним) та скасування наказу Міністерства "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" від 24 березня 2020 року № 1172/5, у частині задоволення скарги ОСОБА_1 від 28 жовтня 2019 року, яка зареєстрована відповідачем 2 грудня 2019 року за № 41889-33-19, щодо скасування рішення від 15 лютого 2019 року № 45557582, прийнятого державним реєстратором комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Ковальовим Сергієм Вадимовичем (далі - Реєстратор) та рішення від 13 березня 2019 року № 45939766, прийнятого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською (Андрєєвою) Ганною Олегівною (далі - Нотаріус), а також відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності, здійснених на підставі вищезазначених рішень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 серпня 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

3 вересня 2020 року через загальний відділ канцелярії суду позивач на виконання вимог цієї ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 вересня 2020 року позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12347/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 8 жовтня 2020 року.

Ухвалою суду від 8 жовтня 2020 року підготовче засідання відкладено на 29 жовтня 2020 року. Крім того, даною ухвалою залучено до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Реєстратора, Нотаріуса, товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Білдінг Трейд" (далі - ТОВ "Альфа Білдінг Трейд"), а також як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - фізичну особу ОСОБА_1 .

У засіданні 29 жовтня 2020 року судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19 листопада 2020 року.

Підготовче засідання у справі № 910/12347/20, призначене на 19 листопада 2020 року, не відбулося в зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Павленка Є.В.

Оскільки підстави, через які не відбулося вказане засідання, відпали, суд, ухвалами від 17 грудня 2020 року повідомив учасників справи про призначення підготовчого засідання на 14 січня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 січня 2021 року підготовче провадження у справі № 910/12347/20 було закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 4 лютого 2021 року.

У засіданні 4 лютого 2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 4 березня 2021 року.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд закриває провадження по справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Частиною 1 статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 24 березня 2020 року Міністерством, на підставі висновку Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Колегія) від 13 лютого 2020 року, видано наказ "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" № 1172/5, яким була задоволена скарга ОСОБА_1 від 28 жовтня 2019 року, зареєстрована в Міністерстві 2 грудня 2019 року за № 41889-33-19, про скасування рішення Реєстратора від 15 лютого 2019 року № 45557582 щодо державної реєстрації права власності за ТОВ "Альфа Білдінг Трейд" на об`єкт незавершеного будівництва, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та рішення Нотаріуса від 13 березня 2019 року № 45939766 щодо державної реєстрації переходу права власності на вказаний об`єкт незавершеного будівництва до Товариства.

На думку позивача, засідання Колегії, на якому розглядалась скарга ОСОБА_1 від 28 жовтня 2019 року, проведено з порушенням вимог Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128. Товариство у своєму позові посилається виключно на те, що Комісією були допущені наступні процедурні порушення: скарга була подана з пропуском строку на її подачу; Товариство не було повідомлене про розгляд цієї скарги; скаржник - ОСОБА_1 , не довела, що оскаржувані нею реєстраційні дії та рішення зачіпають її права та інтереси; не враховано наявність судового спору щодо спірного нерухомого майна; було скасовано рішення, прийняте у зв`язку з нотаріальним посвідченням правочину щодо нерухомого майна, що, на думку позивача, виходить за межі компетенції Міністерства.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

ГПК України встановлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункти 6 та 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, яка прямо передбачає вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачає вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Зі змісту предмету і підстав позову, а також визначеного Товариством суб`єктного складу даного спору вбачається, що позивач оскаржує виключно рішення, прийняте Міністерством, як суб`єктом владних повноважень, щодо скасування державної реєстрації його права, а також відновлення такої реєстрації.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України державні органи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відносинах державної реєстрації речових прав на майно позивач та відповідач перебувають у відносинах влади-підпорядкування, які є характерними для публічно-правових відносин.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, в якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято спірне рішення, здійснено оскаржуваний запис.

Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18).

Судом встановлено, що даний позов Товариство пред`явило виключно до Міністерства, предметом даного позову є визнання протиправним та скасування наказу відповідача, який ним було прийнято як суб`єктом владних повноважень, підставами позову Товариство вказало виключно порушення відповідачем визначеної законом процедури при розгляді поданих Міністерству скарг.

Крім того, у даному судовому засіданні представник позивача вказував про відсутність інформації щодо розгляду в судах цивільного спору між Товариством та ОСОБА_1 відносно нерухомого майна, державну реєстрацію права власності на яке було скасовано спірним наказом. Аналогічні пояснення подав представник третьої особи.

Виходячи з встановлених обставин справи, змісту позовних вимог та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що даний спір є публічно-правовим.

Посилання Товариства на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 802/385/18-а не беруться судом до уваги, оскільки зі змісту даної постанови вбачається, що спір, який розглядався в рамках даної справи, носив приватноправовий характер, і належним відповідачем у такій справі Верховний Суд визначив особу, право на майно якої оспорювалося та щодо якої було здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Разом із тим, у порушення даного висновку Товариство у своєму позові не зазначило інших відповідачів.

Відповідно до статті 47 ГПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача (частина 1 статті 48 ГПК України).

З вказаної норми вбачається, що суд може залучити до участі у справі співвідповідача виключно за наявності відповідного клопотання позивача.

Разом із тим, Товариство до кінця підготовчого провадження таке клопотання не заявило.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, у зв`язку з чим провадження у зазначеній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

Відповідно до частини 2 статті 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд на виконання положень зазначеної норми роз`яснює позивачу, що виходячи з предмету, підстав позову та визначеного ним суб`єктного складу, розгляд даної справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів за правилами адміністративного судочинства.

У той же час суд враховує позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року в справі № 910/7781/19, в якій вказано, що в разі наявності такого спору, позивачу необхідно залучати в якості співвідповідача особу, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При залученні у даному спорі в якості співвідповідача скаржника - ОСОБА_1 , яка є фізичною особою, розгляд такої справи буде віднесено до юрисдикції загальних судів за правилами цивільного судочинства.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з частиною 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така вимога визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом із тим, за змістом частини 1 статті 7 наведеного Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи на час постановлення даної ухвали клопотання Товариства про повернення йому сплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті.

Керуючись статтями 231, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 910/12347/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Колоритус" до Міністерства юстиції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстрації та надання послуг" Ковальова Сергія Вадимовича, приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Павловської (Андрєєвої) Ганни Олегівни, товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Білдінг Трейд", а також третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - фізичної особи ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу, а також про відновлення записів про право власності закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів за правилами адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Дата складення повного тексту: 9 березня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко