Ухвала суду № 95372463, 09.03.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

09.03.2021м. ДніпроСправа № 904/300/21

Розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про вжиття заходів забезпечення позову у справі:

за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Ляшенко Михайла Юрійовича, м. Дніпро

про стягнення заборгованості за кредитним договором № ID6958126 від 09.09.2019 року у загальному розмірі 117 051,02 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Без участі представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у які просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Ляшенко Михайла Юрійовича заборгованість у загальному розмірі 117 051,02 грн. за заявою-договором № ID6958126 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 09.09.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов заяви-договору № ID6958126 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу") від 09.09.2019 року в частині своєчасного повернення кредитних коштів, внаслідок чого у відповідача станом на 09.11.2020 року утворилася заборгованість у розмирі 117 051,02 грн., з яких:

- по тіло кредиту (в т.ч. прострочена) - 94 720,00 грн.,

- по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0,07 грн.,

- по комісії (в т.ч. простроченій) - 19 700,00 грн.,

- сума пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості - 1 790,75 грн.;

- штраф за період з 09.05.2020 року по 09.11.2020 року - 839,21 грн.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3 - 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (117 051,02 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами

05.03.2021 року від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява вих. № б/н від 02.03.2021 року про забезпечення позову, в якій позивач просить в якості забезпечення позову накласти арешт в межах позовних вимог, на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2. Загальна площа 33,7 кв.м, житлова площа 22 кв.м. (РНОНМ 1338866812223), що належить Ляшенко Михайлу Юрійовичу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКППНОМЕР_1).

В обґрунтування заявник посилається на те, що відповідач навмисно не здійснює виконання зобов`язань за кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування; є недобросовісним боржником, оскільки у будь-який спосіб ухиляється від виконання обов`язків, покладених на нього кредитним договором. В тому числі не отримання відповідачем повідомлення-вимоги, не реагує у встановлений чинним законодавством та умовами кредитного договору термін на письмові звернення банку. Дані обставини свідчать про ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у п. 1 - 9 цієї частини (ст. 137 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Тобто, імперативними приписами ч. 1 ст. 139 ГПК України визначено обов`язкові вимоги, які ставляться та яким повинна відповідати заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, зазначення у заяві про забезпечення обґрунтованості такого забезпечення та доведення, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення є обов`язковим.

Однак, у заяві про забезпечення позову позивачем не обґрунтовано необхідність забезпечення позову шляхом саме накладення арешту на належну відповідачу частину нерухомого майна, яке знаходиться у спільній власності.

Посилання позивача на те, що відповідач навмисно не здійснює виконання зобов`язань за кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування та є недобросовісним боржником не може служити підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Позивачем не доведено наміру відповідача відчужити майно або чинити перешкоду у виконанні рішення суду, як і не доведено наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", для тимчасового обмеження права громадянина України на виїзд з України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Між тим, із змісту заяви не вбачається жодного обґрунтованого припущення та не надано належних доказів на підтвердження того, що існують обставини, які дійсно можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення. Самі лише посилання позивача на те, що відповідач навмисно не здійснює виконання зобов`язань за кредитним, не відповідає на телефонні дзвінки працівників банку, вимикає мобільний телефон та не реагує на письмові звернення банку не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви в частині накладання арешту на майно відповідача. Більш того, зазначені позивачем обставини не підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.

Керуючись нормами статей 14, 74, 76, 77, 79, 129, 136 - 140, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили 09.03.2021 року та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текс ухвали складено та підписано - 09.03.2021 року.

Суддя В.Г. Бєлік