Ухвала суду № 95372428, 02.03.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

02.03.2021м. ДніпроСправа № 904/1671/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу від 28.01.2021 № 435 Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі:

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 258 092 грн. 70 коп. за договором постачання природного газу від 18.12.2015 № 4459/16-БО-4 в редакції додаткових угод

Представники:

від стягувача: Конопліцький І.В., довіреність № 14-190 від 26.10.2020, адвокат;

від божника (скаржника): Денисова К.В., довіреність № 19/11-14 від 04.01.2021, представник;

від ВДВС: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 188 762 грн. 23 коп. пені, 14 099 грн. 66 коп. 3% річних, 54 785 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 3 864 грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору; у решті позову відмовлено.

10.09.2020 на виконання вказаного рішення суду господарським судом видано наказ.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 у справі № 904/1671/20 скасоване в частині відмови в позові; в цій частині прийнято нове рішення; позовні вимоги задоволено; стягнуто з Комунального підприємства "Дніпроводоканал" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" інфляційні втрати у сумі 445,68 грн., витрати по сплаті судового збору у розмір 6,68 грн.; в іншій частині рішення суду залишено без змін.

07.12.2020 на виконання вказаного рішення господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції господарським судом видано наказ.

Ухвалою господарського суду від 28.12.2020 частково задоволено заяву Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради про розстрочку виконання рішення суду у справі; розстрочене виконання рішення господарського суду від 20.08.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020 на 3 місяці зі сплатою залишкової суми боргу у загальному розмірі 236 584 грн. 70 коп. рівними частинами у розмірі 78 861 грн. 57 коп., відповідно до наступного графіку:

- до 31.01.2021 - 78 861 грн. 57 коп.;

- до 28.02.2021 - 78 861 грн. 57 коп.;

- до 31.03.2021 - 78 861 грн. 56 коп.

В іншій частині заяви про розстрочення виконання рішення відмовлено.

28.01.2021 на адресу суду надійшла скарга Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на дії державного виконавця, в якій скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бочарової Поліни Андріївни по винесенню постанови від 22.01.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП №64223898;

- скасувати постанову державного виконавця Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бочарової Поліни Андріївни від 22.01.2021 про відкриття виконавчого провадження ВП №64223898.

В обґрунтування поданої скарги зазначає, що державним виконавцем прийнята оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання неактуального наказу від 10.09.2020, виданого судом на виконання рішення, яке у подальшому скасоване судом апеляційної інстанції.

Ухвалою господарського суду від 12.01.2021 прийнято скаргу до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 04.02.2021.

02.02.2021 адресу суду надійшли письмові пояснення від стягувача від 02.02.2021.ю в яких зазначив, що наказ господарського суду від 10.09.2020 у даній справі позивач направив на адресу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ще 26.10.2020, на підтвердження чого надав копію заяви про відкриття виконавчого провадження від 26.10.2020 № 39/3-2768-20 та докази її направлення виконавчій службі. Тобто направлення виконавчого документу для примусового виконання відбулося до скасування рішення, на виконання якого його видано. Отже, стягувачем реалізовано право на примусове виконання судового рішення у порядку, визначеному чинним законодавством. Зокрема, заяву про відкриття подано за виконавчим документом, який відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження», не визнавався таким, що не підлягає виконанню, за яким не змінювався спосіб та порядок виконання судового рішення, який було скеровано за належним місцем виконання та у якого не сплинув строк пред`явлення до примусового виконання, тому підстав для його у державного виконавця не було. Відповідно, державним виконавцем не могло бути вчинено жодних інших дій, окрім відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим документом. Крім того, на момент пред`явлення виконавчого документу на примусового виконання рішення суду виконано не було. Станом на сьогодні, залишок боргу за рішенням суду складає 107 393,96 грн. Просив врахувати дані пояснення при розгляді скарги боржника.

Ухвалою господарського суду від 04.02.2021 розгляд скарги відкладено на 18.02.2021, у зв`язку з неявкою державного виконавця та не наданням витребуваних судом документів.

18.02.2021 судове засідання не відбулося через перебування судді Рудь І.А. на лікарняному.

Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 24.02.2021 призначений розгляд скарги у судовому засіданні на 02.03.2021.

01.03.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання Шевченківського ВДВС про розгляд скарги без участі державного виконавця.

У призначене судове засідання 02.03.2021 представник ВДВС не з`явився та не надав витребувані судом документи; про дату, час і місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Згідно зі ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За вказаних обставин, господарський суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за наявними матеріалами.

У судовому засіданні представник скаржника просив скаргу задовольнити з підстав, викладених у скарзі, представник стягувача залишив розгляд скарги на розсуд суду, просив врахувати письмові пояснення на скаргу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із нормами ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", cудові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

За нормами ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 26.10.2020 стягувачем направлені на адресу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заява про відкриття виконавчого провадження від 26.10.2020 № 39/3-2768-20 та оригінал наказу від 10.09.2020, виданий на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 у справі № 904/1671/20.

Згідно із трекінгом Укрпошти № 0100186369933, що міститься на описі вкладення до цінного листа, відповідно до якого на адресу виконавчої служби направлені вищевказані документи, Шевченківським відділом Державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) заява стягувача отримана 17.11.2020.

Проте, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження № 64223898 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2020 винесена лише 22.01.2021.

Так, частиною 1 ст. 13 закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами п.1 ч. 1 ст. 26 Закону України "про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 5 вказаної статті визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Господарський суд констатує, що з огляду на дату отримання виконавчою службою заяви стягувача від 26.10.2020 № 39/3-2768-20, державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Бочаровою П.А. допущене порушення вимог ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" в частині строку винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 64223898.

Разом з тим, господарський суд зазначає, що за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом (ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження").

За нормами ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Отже, як встановлено судом, стягувач звернувся до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження від 26.10.2020 № 39/3-2768-20 із дотримання вимог ст. с. 4, 24 згаданого Закону, у зв`язку із чим у державного виконавця були відсутні підстави для його повернення.

З аналізу змісту скарги, що розглядається, вбачається, що заперечення боржника зводяться до того, що оскаржувану постанову прийнято державним виконавцем після часткового скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2020 постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020, розстрочення вказаних рішення та постанови ухвалою господарського суду від 28.12.2020 та часткової сплати боржником спірної заборгованості.

Разом з тим, Законом України "Про виконавче провадження", як і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерстом юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, не передбачений обов`язок державного виконавця перевіряти чинність судового рішення, на виконання якого видається наказ.

Відповідно до вимогами ч. ч. 4, 8 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

З огляду на встановлені обставини, на думку суду, у даному випадку має місце недобросовісна поведінка стягувача, який будучи обізнаним про направлення до примусового виконання наказу суду від 10.09.2020, своєчасно не повідомив державного виконавця про часткове скасування рішення суду у даній справі, про встановлення судом розстрочки виконання вказаного рішення, а також про часткове самостійне виконання рішення боржником.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За встановлених обставин, суд вважає дії державного виконавця під час прийняття оскаржуваної постанови правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку із чим не знаходить підстав для задоволення скарги Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради та приходить до висновку про відмову в її задоволенні.

У судовому засіданні 02.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 232-235, 240, 342-344 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги від 28.01.2021 № 435 Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з дати її оголошення - 02.03.2021.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 254 - 259 Господарського процесуального кодексу України, до Центрального апеляційного господарського суду з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.А. Рудь