Ухвала суду № 95372395, 04.03.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про часткове задоволення скарги

04.03.2021м. ДніпроСправа № 904/10506/15

За скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на дії органу державної виконавчої служби

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ

до Комунального підприємства "ПАВЛОГРАДТЕПЛОЕНЕРГО", м.Павлоград

про стягнення 1 991 515,72 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

За участю секретаря судового засідання Головахи К.К.

Назаренко Н.Г.

Представники:

Від ДВС Тертишна К.В. -представник

Від Позивача (скаржник) не з`явився

Від Відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "ПАВЛОГРАДТЕПЛОЕНЕРГО" (далі-відповідач) про стягнення 1991515,72 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2016 позов задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства "ПАВЛОГРАДТЕПЛОЕНЕРГО" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 62 784,56 грн. інфляційні втрати у розмірі 1 769 831,97 грн., 3% річних у розмірі 96 114,63 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 29 872,74 грн.

02.02.2016 на виконання зазначеного рішення видано наказ.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2016 по справі № 904/10506/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2016 по справі № 904/10506/15 залишено без змін.

04.02.2021 на адресу суду надійшла скарга від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на дії органу державної виконавчої служби, в якій скаржник просить:

1. Прийняти до розгляду скаргу АТ "НАК "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на дії органу ДВС.

2. Поновити строк для подання скарги на дії органу ДВС.

3. Визнати неправомірною постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.07.2020 ВП № 55660659.

4. Зобов`язати посадову особу (начальника органу ДВС) усунути порушення (поновити порушене право), скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.07.2020 ВН № 55660659 та відновити виконавче провадження ВН № 55660659.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді, згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області № 176 від 08.02.2021 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 904/10506/15.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2021 справу № 904/10506/15 передано судді Назаренко Н.Г. для розгляду скарги на дії органу державної виконавчої служби.

Ухвалою суду від 10.02.2021 прийнято справу № 904/10506/15 в частині розгляду скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до провадження. Поновлено Акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" пропущений строк для подачі скарги на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Призначено розгляд скарги у засідання на 18.02.2021.

Ухвалою від 18.02.2021 відкладено розгляд скарги на 04.03.2021.

01.03.2021 скаржник надав до суду клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових доказів.

Скаржник у судове засідання 04.03.2021 не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надав клопотання про закриття провадження по справі № 904/10506/15 за скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» про стягнення 1 991 515,72 грн.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що 01.03.2021 заступником директора Департаменту - начальником відділу виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовським Русланом Юрійовичем при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця, керуючись ст.. 74 Закону України про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404 - VІІ, розділу 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 у період з 26.02.2021 по 01.03.2021 проведено перевірку законності зведеного виконавчого провадження № 49448343, за результатами якої, поставлено скасувати постанову головного державного виконавця Нідченко Д.Є про закінчення виконавчого провадження від 30.07.2020 ВП № 55660659.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За частиною другою статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали скарги, господарський суд вбачає підстави для часткового задоволення скарги на підставі наступного.

Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Статтею 327 цього Кодексу встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який є виконавчим документом.

Виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню, визначені також статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - також Закон), серед яких - накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За частинами другою, третьою статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» Державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кравченко Є.С. 03.01.2018 відкрито виконавче провадження № 55660659 про примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/10506/15 від 02.02.2016.

25.04.2019 Державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кравченко Є.С. прийнято постанову ВП № 55660659 про зупинення вчинення виконавчих дій.

Також 25.04.2019 Державним виконавцем Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Кравченко Є.С. прийнято постанову про передачу виконавчого провадження № 55660659 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у строк до 25.04.2019.

Головним Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. прийнято постанову від 16.05.2020 у виконавчому провадження № 55660659 про прийняття виконавчого провадження.

Також 16.05.2019 головним Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. поновлено виконавче провадження № 55660659.

Як вбачається з документів наданих ВДВС, боржником перераховано 22 188,48 грн. (за наказом № 904/10506/15 від 02.02.2016) та 2 133,46 грн. (погашення виконавчого збору відповідно до постанови ВП №55660659).

Головним Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Д.Є., керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову від 30.07.2020 про закриття виконавчого провадження № 55660659 у зв`язку з фактичним та повним виконанням рішення.

Постанова головного державного виконавця від 30.07.2020 є неправомірною з огляду на таке.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За змістом частин другої, третьої статті 39 цього Закону постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті Закону, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

У разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (частини перша, друга статті 40 Закону України "Про виконавче провадження").

Фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом передбачає вчинення державним виконавцем дій відповідно до статті 47 Закону "Про виконавче провадження".

Зокрема, за частинами першою, третьою цієї статті Закону грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.

Згідно з частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підтвердження перерахування на рахунок державної виконавчої служби 22 188,48 грн. (за наказом № 904/10506/15 від 02.02.2016) та 2 133,46 грн. (погашення виконавчого збору відповідно до постанови ВП №55660659) надано копії платіжних доручень № 6305 від 31.07.2020 на суму 22 188,48 грн. та № 6306 від 31.07ю.2020 на суму 2 133,46 грн.

У свою чергу державним виконавцем жодного доказу щодо перерахування грошових коштів у сумі 22 188,48 грн. на рахунок стягувача - скаржника суду не надано.

Згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.16р. у справі № 904/10506/15, на виконання якого видано наказ від 02.02.2016, стягнуто з Комунального підприємства "ПАВЛОГРАДТЕПЛОЕНЕРГО" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 62 784,56 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 769 831,97 грн., 3% річних у розмірі 96 114,63 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 29 872,74 грн.

За таких обставин належні та допустимі докази фактичного виконання державним виконавцем рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.16р. у справі № 904/10506/15 відсутні, а тому постанова від 30.07.2020 про закінчення виконавчого провадження № 55660659 з підстав пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" є неправомірною.

Верховенство права, як основоположний принцип господарського судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Виходячи з положень частини першої статті 41 Закону України "Про виконавче провадження", відновлення виконавчого провадження є передбаченим законом способом захисту порушеного права стягувача.

Крім того, за змістом частини третьої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

01.03.2021 заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністертва юстиції України Озадовським Р.О. в порядку зведеного виконавчого провадження № 49448343 ухвалено постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження, якою дії головного державного виконавця Нідченка Д.С. визнано такими, що не відповідають вимогам статей 1, 2, 18, 39 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно п. 2.3. скасовано постанову головного державного виконавця Нідченка Д.Є про закінчення виконавчого провадження 30.07.2020 ВП № 55660659.

Також відповідно до п. 3 зазначеної постанови зобов`язано державного виконавця, на виконанні якого знаходиться виконавче провадження провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом з метою повного та своєчасного виконання вимог виконавчого документа.

Оскільки зазначеною постановою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 55660659 від 30.07.2020 та зобов`язано державного виконавця, на виконанні якого знаходиться дане виконавче провадження, провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом «Про виконавчі провадження» з метою повного та своєчасного виконання вимог виконавчого документа, вимога скаржника про зобов`язання посадової особи (начальника органу ДВС) усунути порушення (поновити порушене право), скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.07.2020 ВН № 55660659 та відновити виконавче провадження ВН № 55660659 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на дії органу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною постанову Головного Державного виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нідченком Д.Є. про закінчення виконавчого провадження № 55660659.

3. Скаргу в частині зобов`язання посадової особи (начальника органу ДВС) усунути порушення (поновити порушене право), скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.07.2020 ВН № 55660659 та відновити виконавче провадження ВН № 55660659 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 04.03.2021 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 09.03.2021.

Суддя Н.Г. Назаренко