Рішення № 95372367, 23.02.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2021м. ДніпроСправа № 904/5843/19Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горіхи світу", с. Дударків Бориспільського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша виробнича компанія", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 1 234 757 грн. 91 коп. за договором поставки від 22.01.2019 № 220119

Представники:

від позивача: Дударенко А.Д., ордер №1014437 від 13.01.2021, адвокат;

від відповідача: Тернова В.О., ордер № 1012491 від 15.05.2020, адвокат.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Горіхи світу" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 02.12.2019 № 02/12-19кГС, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша виробнича компанія" заборгованість в сумі 1 234 757 грн. 91 коп., з яких: 1 220 100 грн. 00 коп. - основний борг, 8 540 грн. 70 коп. - інфляційні втрати, 6 117 грн. 21 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору поставки від 22.01.2019 № 220119.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за спірним договором в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження на 23.12.2019.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 23.01.2020.

20.01.2020 на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, в якому повідомив суд, що позовну заяву отримано директором товариства лише 10.01.2020, ухвали суду по даній справі з невідомих причини не були вручені відповідачу; просив суд надати відповідачу можливість бути присутнім у судовому засіданні по даній справі, заявити свої клопотання та надати заперечення проти позову, а також врахувати, що адвокат відповідача не може забезпечити явку у судове засідання 23.01.2020, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі по кримінальній справі, що перебуває у провадженні Цюрупинського районного суду Херсонської області.

21.01.2020 на адресу суду електронною поштою та 22.01.2020 засобами поштового зв`язку надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому просив суд поновити строк на подання відзиву. В обґрунтування клопотання зазначив, що з ухвалою про відкриття провадження у даній справі від 11.12.2019 відповідач ознайомився лише в ЄДРСР після отримання 10.01.2020 позовної заяви та звернення 17.01.2020 до адвоката, у зв`язку із чим не міг подати відзив на позов у строк, встановлений судом в ухвалі від 11.12.2019, яка до цього часу відповідачем поштою так і не отримана.

Щодо заявлених позовних вимог зазначив, що зміст наданих позивачем в обґрунтування позову документів не відповідає дійсності; отримання спірного товару відповідачем не підтверджено належними доказами. Так, на думку відповідача, ТТН № Р558, видаткова накладна № 558 від 01.10.2019 не є доказами отримання товару, оскільки не містять підпису уповноваженої особи або підпису керівника відповідача про отримання товару. Відповідач стверджує, що за вказаною накладною уповноважена відповідачем особа не отримувала товар, оскільки довіреність від 01.10.2019 на отримання товару, вказана у накладній, відповідачем не видавалась. Крім того, підписи нібито уповноваженої особи відповідача "Завідувач складу ОСОБА_1 ", що містяться у ТТН, видатковій накладній та генеральній довіреності, візуально відрізняються один від одного. До того ж, за твердженням директора ТОВ "Перша виробнича компанія" ОСОБА_2 , у копії генеральної довіреності від 22.01.2019 № 13 та копії акту звірки, датованому 01.10.2019-20.10.2019, його оригінального підпису не міститься, а відображені у копіях вказаних документів підписи йому не належать.

З урахуванням вказаних обставин, відповідачем до суду подане клопотання про витребування доказів та призначення судової експертизи, в якому просив суд:

1) поновити відповідачу процесуальний строк на подання клопотання про витребування оригіналів письмових доказів та призначення судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів по справі № 904/5843/19, пропущений відповідачем з поважних причин;

2) витребувати у позивача до початку розгляду справи №904/5843/19 по суті оригінали письмових доказів, копії яких додані позивачем до позову:

- генеральної довіреності №13 від 22.01.2019, оформленої як додаток до договору № 220119 від 22.01.2019;

- акту звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2019 - 22.10.2019;

- товарно - транспортної накладної №Р588 від 01.10.2019;

- видаткової накладної № 588 від 01.10.2019;

3) призначити по справі №904/5843/19 комплексну судову почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів, на вирішення якої поставити запропоновані відповідачем питання. Проведення експертизи просить доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2020 ухвалено про повторне проведення підготовче провадження у справі № 904/5843/19; підготовче засідання призначене на 13.02.2020. Клопотання відповідача про витребування доказів та призначення судової експертизи залишені на вирішенні у суду.

У підготовчому засіданні 13.02.2020 представник відповідача надав письмові пояснення від 12.02.2020, в яких зазначив, що ТОВ "Перша виробнича компанія" не має можливості надати витребувані судом бухгалтерські документи щодо господарських відносин із ТОВ "Горіхи світу", оскільки у орендованому відповідачем приміщенні 04.10.2019 сталася пожежа, яка знищила майно відповідача та документи.

Ухвалою господарського суду від 13.02.2020 підготовче засідання відкладено на 05.03.2020.

05.03.2020 позивач подав до суду заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи, в яких зазначив, що відповідачем прийнято складену та зареєстровану позивачем податкову накладну № 5 від 01.10.2019 за фактом здійснення спірної поставки товару, та враховано її під час формування податкового кредиту, що підтверджується листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 04.03.2020, наданого на запит позивача. Вказані обставини беззаперечно підтверджують факт прийняття відповідачем товару, визнання ним поставки та відображення її у своєму податковому обліку, що спростовує необхідність проведення у даній справі почеркознавчої експертизи.

У підготовчому засіданні 05.03.2020 відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів на підтвердження причин пожежі, що сталася в орендованому відповідачем приміщенні 04.10.2019.

У підготовчому засіданні 05.03.2020 оголошено перерву до 12.03.2020 для надання позивачем витребуваних судом оригіналів документів.

12.03.2020 позивач подав доповнення до заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи від 12.03.2020, в якому зазначив, що в межах кримінального провадження № 1202004068000249 від 05.02.2020, відкритого за заявою позивача, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, було допитано свідка ОСОБА_3 , який працював водієм. Вказаний свідок підтвердив поставку спірного товару відповідачу. Позивач просить суд долучити до матеріалів справи копію протоколу допиту свідка ОСОБА_3 та трекер-відстеження з його автомобілю на підтвердження зупинки за адресою вантажоприймача ТОВ "Перша виробнича компанія" 28.09.2019. Зазначає, що вчинені сторонами конклюдентні дії - відображення у власному податковому обліку факту поставки/прийняття товару кожною зі сторін, а також фактичне реальне прийняття товару покупцем, навіть за умови гіпотетичної невідповідності підписів, підтверджують факт проведення господарської операції, що виключає необхідність проведення судової експертизи.

Того ж дня позивачем на вимогу суду надані оригінали наступних документів:

- договір поставки від 22.01.2019;

- акт звірки взаєморозрахунків від 22.10.2019;

- товарно-транспортна накладна № Р588 від 01.10.2019;

- видаткова накладна № 588 від 01.10.2019;

- генеральна довіреність № 13 від 22.01.2019.

У підготовчому засіданні 12.03.2020 позивач заявив клопотання про витребування у відповідача оригіналів документів та виклик у засідання ОСОБА_1 для надання пояснень.

У підготовчому засіданні 12.03.2020 суд без виходу до нарадчої кімнати оголосив протокольну ухвалу про часткове задоволення клопотання позивача в частині витребування у відповідача оригіналів документів; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.03.2020 для надання сторонами витребуваних судом документів.

17.03.2020 позивачем подана заява від 17.03.2020, в якій виклав свою позицію щодо запропонованих відповідачем питань на вирішення експертизи та просив доповнити перелік питань експерту запропонованим у заяві питанням.

Крім того, у якості вільних зразків підпису надав перелічені у заяві документи, що містять зразки факсимільного підпису директора ТОВ "Перша виробнича компанія" ОСОБА_2 (т.2, а.с.102-132) та зазначив, що здійснення господарських операцій за вказаними первинними документами відповідачем не заперечуються, оскільки поставки за вказаними документами оплачені відповідачем у повному обсязі (т. 2, а.с. 133-154).

У підготовчому засіданні 17.03.2020 відповідачем подані витребувані судом вільні зразки підпису директора ТОВ "Перша виробнича компанія" ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 156-174), а також зауваження на доповнення позивача до заперечень на клопотання про призначення експертизи від 12.03.2020. У поданих зауваження відповідач зазначає, що надані позивачем докази, а саме: витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань, протокол допиту свідка ОСОБА_3 та роздруківка трекер-відстеження з його автомобілю не мають жодного відношення до спірної поставки, оскільки підтверджують пересування автомобіля у період з 27.09.2019 по 28.09.2019, в той час як спірна поставка, за твердженням позивача, відбулася 01.10.2019. Крім того, згідно із витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань, наданого позивачем, вбачається, що 22.01.2019 невстановлена особа шахрайським способом, шляхом обману, заволоділа товаром, чим спричинила ТОВ "Горіхи Світу" матеріальну шкоду. Проте, шахрайські дії, вчинені відносно позивача 22.01.2019 не мають жодного відношення до предмету даного спору щодо поставки товару 01.10.2019. Вважає вказані докази неналежними, а подання їх позивачем - зловживанням процесуальними правами та навмисним спотворенням відомостей з метою уникнення призначення у справі експертизи.

Також у підготовчому засіданні відповідачем подані доповнення до клопотання про призначення експертизи, відповідно до яких доповнив перелік запитань на вирішення експертизи.

Ухвалою господарського суду від 17.03.2020 призначено у справі судову почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

20.05.2020 на адресу суду надійшли матеріали справи № 904/5843/19 та клопотання судових експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, в якому просили суд:

1) Для почеркознавчого дослідження уточнити питання №3, а саме:

чи належить дослідженню крім підписів будь який рукописний текст у наданих документах?

якщо "так" прошу дослівно уточнити, який саме рукописний текст підлягає дослідженню Акті звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2019 - 22.10.2019 (а.с. 85)?

у разі дослідження рукописних записів, прошу надати експериментальні зразки почерку ймовірного виконавця обов`язково у вигляді тексту повністю ідентичного досліджуваним рукописним записам.

2) Для технічного дослідження документів:

для встановлення послідовності нанесення реквізитів (питання № 5) надати дозвіл на проведення досліджень із застосуванням методів, що можуть призвести до зміни первинних властивостей досліджуваних ділянок перетину штрихів.

Ухвалою господарського суду від 29.05.2020 клопотання судових експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України задоволено; надано експертам дозвіл на певні пошкодження об`єктів дослідження в межах досліджень, що необхідно виконати для надання експертного висновку; роз`яснено, що за змістом питання № 3 дослідженню підлягає лише підпис ОСОБА_2 ; матеріали справи № 904/5843/19 направлені до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для виконання судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду від 17.03.2020.

18.11.2020 матеріали справи повернуто на адресу Господарського суду Дніпропетровської області із висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів від 26.10.2020 № 1917/1918/2145-20.

Ухвалою господарського суду від 10.12.2020 поновлено провадження у справі № 904/5843/19; продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду, підготовче засідання призначено на 16.12.2020.

Ухвалою господарського суду від 16.12.2020 підготовче засідання відкладено на 14.01.2021 за клопотанням сторін та для надання сторонами витребуваних судом документів.

14.01.2021 відповідач подав до суду письмові пояснення від 13.01.2021, в яких зазначив наступне:

- висновком експерта підтверджено, що особа, уповноважена Генеральною довіреністю №13, яка оформлена як додаток до Договору №220119 від 22.01.2019, від імені ТОВ "Перша виробнича компанія" не отримувала товар 01.10.2019, оскільки підписи в ТТН №Р588 та видатковій накладній №588 від 01.10.2019 від імені ОСОБА_1 виконані іншою, особою, ніж особа, яка розписалась в Генеральній довіреності № 13. Таким чином, позивач не надав належних та допустимих доказів отримання відповідачем 01.10.2019 товару на суму 1 220 100 грн. 00 коп.

- висновком підтверджено, що такій особі " ОСОБА_1 ", підпис якої відображений в ТТН №Р588 від 01.10.2019 та в видатковій накладній №588 від 01.10.2019, генеральна довіреність №13 від 22.01.2019, . яка є додатком до договору, не видавалась, оскільки не є підписом особи, який посвідчений в генеральній довіреності №13. Відповідно до відомостей, викладених в ТТН №Р588 вад 01.10.2019 та в видатковій накладній №588 від 01.10.2019, підписаних невідомою особою " ОСОБА_1 ", підпис якої не відповідає підпису ОСОБА_1 , посвідченому в генеральній довіреності №13 від 22.01.2019 постачалася і різна кількість товару: відповідно до накладної №588 - 5000 кг мигдалю, а відповідно до ТТН №Р588 від 01.10.2019 - 5 т 140 кг мигдалю (200 місць), в ТТН не мається посилання на номер та дату договору.

- що стосується факсимільного підпису, який був предметом дослідження відповідно до висновку, відображеному в документах, датованих іншими датами, ніж 01.10.2019 та які не мають відношення до предмету позову. Досліджені документи з відображенням факсимільного підпису не підтверджують поставку товару 01.10.2019, оскільки стосуються інших поставок та іншого товару. До того ж умовам договору №220119 від 22.01.2019 сторонам не надане право використання факсимільного підпису в первісних документах, в тому числі в тих, які підтверджують постачання товару. Крім того, позивачем не надані докази того, що досліджені документи з відображенням факсимільного підпису, посвідчені саме підписом, отриманим на замовлення директора ОСОБА_2 або відповідача. ОСОБА_2 у своїх поясненнях, наданих в судовому засіданні, пояснив, що факсимільний підпис у поданих позивачем документах по іншим поставкам, ніж є предметом позову, схожий на його підпис, але ким він проставлений на цих документах йому не відомо і такий відтиск факсимільного підпису у нього відсутній.

Того ж дня відповідачем подано заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою господарського суду від 14.01.2021 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 09.02.2021.

20.01.2021 позивачем до суду надані письмові пояснення, в яких зазначив, що:

- встановлення факту приналежності/неприналежності підпису у генеральній довіреності, видатковій накладній та ТТН саме фізичній особі ОСОБА_1 є неможливим з огляду на відсутність оригінального підпису ОСОБА_1, як дослідного матеріалу, у висновку експерта, та відсутність показань ОСОБА_1 у матеріалах справи щодо документів первісного бухгалтерського обліку. Так, експертами в межах справи № 904/5843/19 досліджувались зразки підписів на довіреності та видатковій накладній та встановлено, що підписи належать різним особам. Разом з тим, кому саме та який з підписів належить уповноваженій ОСОБА_1 зазначеним експертним висновком не встановлено. Крім того, при здійсненні господарської діяльності позивач позбавлений можливості проводити експертизи підписів на документах, що надаються йому контрагентами та виходить с презумпції добропорядності контрагенту. Таким чином, при отриманні відповідних первісних документів від відповідача позивач розраховував на те, що з огляду на наявність повноважень у вказаної особи, зазначений документ оформлений з боку відповідача вірно та із проставлянням підпису належної уповноваженої особи.

- відповідно до висновку підпис від імені директора відповідача ОСОБА_2 у Генеральній довіреності № 13 від 22.01.2019 та в Акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.10.2019 по 22.10.2019 є одним і тим же відтиском, що нанесений рельєфним кліше - факсиміле. Тобто, вже надаючи довіреність відповідач завчасно умисно використовував факсимільне відображення підпису з метою створення подальших спірних ситуацій, які знайшли своє відображення у даній судовій справі.

- письмова згода сторін на використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису є лише формою підтвердження відповідного факсимільного відтворення підпису його власноручному аналогу. Відсутність такої письмової угоди у випадку вчинення дій з виконання договору, підписаного факсиміле, не може бути умовою недійсності вчиненого та виконуваного правочину, тим паче за умови регулярного і систематичного використання ідентичного факсиміле щодо первісної документації за постачаннями, оплата за якими була проведена в повному обсязі. Здійснюючи оплату за відповідні попередні поставки, відповідач визнав їх реальність, і проставив механічний відтиск, що відповідає відтиску на документах, оформлених за результатом поставки, яка є предметом даного спору.

- згідно із відповіддю податкової на запит позивача розбіжностей за даними, відображеними у податковій звітності між контрагентами ТОВ "Горіхи Світу" та ТОВ «Перша виробнича компанія» не виявлено. Вказане свідчить про те, що відповідач прийняв зареєстровану позивачем податкову накладну щодо оспорюваної поставки та відобразив її у власному податковому обліку, чим підтвердив дійсність зазначеної господарської операції. На підставі вищезазначеного позивач робить висновок про реальність правочину з поставки товару за договором № 220119 від 22.01.2019 відповідно до видаткової накладної № 588 від 01.10.2019, товарно-транспортна накладна № Р588 від 01.10.2019, податкової накладної № 5 від 01.10.2019.

08.02.2021 позивачем подано заяву в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні 09.02.2021 оголошено перерву до 23.02.2021.

18.02.2020 позивач подав до суду письмову промову у судових дебатах представника позивача.

У судовому засіданні 23.02.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та наданих під час судового розгляду справи письмових поясненнях, просив задовольнити позов; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та наданих під час судового розгляду справи письмових поясненнях, а також до судових дебатів заявив про подання доказів на підтвердження судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу в поряду ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Господарський суд зазначає, що за приписами ч. ч. 1, 2 ст. 195 Господарського процесуального строку України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Разом з тим, судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З урахуванням викладеного, з огляду на складність справи, з метою забезпечення основних завдань господарського судочинства, суд розглянув справу у розумні строки.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору; факт поставки товару позивачем; факт отримання товару відповідачем; строк оплати; наявність часткової оплати; наявність прострочення оплати.

Так, судом встановлено, що 22.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Горіхи світу" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша виробнича компанія" (покупець) укладено договір поставки № 220119 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов`язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а останній зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору.

За п. 2.1. договору номенклатура, асортимент, кількість, найменування кожної партії продукції визначаються згідно заявок покупця, які він може передавати телефоном чи факсом. Повне найменування товару, його опис і характеристика, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість партії в цілому та інші параметри товару містяться в накладних (специфікаціях), що є невід`ємною частиною договору та надаються на кожну партію товару.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що продукція вважається переданою покупцеві з моменту фактичної передачі йому разом з необхідними супроводжувальними документами та підписання покупцем видаткової накладної продавця про прийняття цієї продукції згідно чинного законодавства України.

Відповідно до п. 3.2. договору поставка продукції здійснюється за рахунок постачальника на склад покупця за адресою: або в подальшому узгоджуються інші умови поставки.

Ціна за одиницю продукції узгоджується сторонами при подачі-прийнятті заявок (п. 4.1. договору).

Згідно з п. 4.2. договору розрахунки за вказану у п. 1.1. продукцію покупець здійснює безпосередньо з продавцем у безготівковому порядку шляхом попередньої оплати.

Днем оплати вважається день списання банком коштів з рахунку покупця (п. 4.3. договору).

Пунктом 8.1. договору передбачено, що продукцію продавець зобов`язаний передати покупцю у терміни, узгоджені сторонами під час подачі заявки, але не пізніше ніж 3 банківських дні з моменту здійснення продавцем передплати, передбаченої п. 4.2. договору.

Згідно з п. 11.1 договору договір укладений на засадах добровільності сторін, набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до ____р., але у буд якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Закінчення терміну чинності договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.

Як зазначає позивач, 23.09.2019 покупцем засобами телефонного зв`язку надано продавцю заявку на поставку товару - мигдалю перебраного сушеного у кількості 5000 кг.

На виконання умов договору та заявки покупця позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 220 100 грн. 00 коп., на підтвердження чого надав видаткову накладну № 588 від 01.10.2019 (т.1, а.с. 17).

Відповідно до вказаної видаткової накладної з боку покупця товар отримано начальником складу ОСОБА_1 на підстав довіреності від 22.01.2019 № 13.

Як вбачається з генеральної довіреності № 13 від 22.01.2019, яка є додатком до договору № 220119 від 22.01.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша виробнича компанія" засвідчує відбиток печатки, особисті підписи осіб, довіряє отримання товарно-матеріальних цінносте від Товариства з обмеженою відповідальністю "Горіхи світу" відповідно товарної (товарно-транспортної) накладної, яка підтверджує факт передачі товару. Довіреність містить зразки підписів завідувача складом ОСОБА_1 та комірника ОСОБА_4 , а також зразок печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша виробнича компанія". Довіреність видана строком на один рік та діє до 31.12.2019. Довіреність підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша виробнича компанія" ОСОБА_2 та головним бухгалтером Шевченко В.В.

Позивач стверджує, що вказаний товар було поставлено за адресою складу відповідача: м. Дніпро, пр. Праці, 9, що підтверджується товарно-транспортною накладною № Р588 від 01.10.2019 (т. 1, а.с. 19), яка підписана з боку покупця зав. складом ОСОБА_1 та скріплена печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша виробнича компанія".

Позивач зазначає, що відповідач, в порушення умов договору, свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 220 100 грн. 00 коп.

В порядку досудового врегулювання спору позивач 11.11.2019 направив відповідачу претензію від 30.10.2019 № 1, в якій вимагав сплатити заборгованість в сумі 1 220 100 грн. 00 коп. (т.1, а.с. 21-26). Відповіді відповідача на претензію матеріали справи не містять.

Як зазначає позивач, відповідач підтвердив наявність заборгованості, шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.10.2019 - 22.10.2019 (т.1, а.с. 20), проте заборгованість не сплатив.

Із посиланням на положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 6 117 грн. 21 коп. за період з 01.10.2019 по 02.12.2019 та інфляційні втрати у розмірі 8 540 грн. 70 коп. за жовтень 2019.

Доказів оплати відповідачем вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

Відповідач заперечує отримання вказаного товару від позивача та стверджує про відсутність заборгованості перед позивачем, що і є причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За нормами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як стверджує позивач, він поставив відповідачу товар на загальну суму 1 220 100 грн. 00 коп., відповідно до умов договору поставки від 22.01.2019 № 220119.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на підписані сторонами видаткову накладну № 588 від 01.10.2019, товарно-транспортну накладну № Р588 від 01.10.2019, а також податкову накладну № 5 від 01.10.2019, складену та зареєстровану позивачем, яка прийнята відповідачем та відображена у власному податковому обліку.

Відповідач, у свою чергу, заперечує отримання спірного товару від позивача та підписання вищевказаних накладних.

У зв`язку з цим ухвалою господарського суду від 17.03.2020 за клопотанням відповідача призначено у справі судову почеркознавчу експертизу документів, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на вирішення експерта поставлені питання:

1. Чи виконані підписи (рукописні записи) у:

генеральній довіреності №13 від 22.01.2019, оформленій як додаток до договору №220119 від 22.01.2019, у розділі "ЗРАЗКИ ПІДПИСІВ: Завідувач складом ОСОБА_1 ___(відображення підпису)"

- видатковій накладній № 588 від 01.10.2019 у графі "Отримав (ла) - далі відображені рукописний текст та підпис: "Нач.складу підпис ОСОБА_1 ", за довіреністю № рукописний текст "13" від рукописний текст "22.01.2019 г."

- товарно - транспортній накладній №Р588 від 01.10.2019 на другій сторінці у графі "Прийняв (відповідальні особа вантажоодержувача) - нижче під лінією відображені рукописний текст та підпис: "Зав.складом підпис ОСОБА_5 ",

однією особою чи різними особами?;

2. Яким способом (за допомогою технічних засобів чи писальним приладом) виконаний підпис (зображення підпису) від імені ОСОБА_2 у:

- генеральній довіреності № 13 від 22.01.2019, оформленій як додаток до договору № 220119 від 22.01.2019, у розділі "Генеральний директор ТОВ "ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" (підпис, який потребує дослідження) Білинський Д.Г.,

- акті звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2019-22.10.2019 у розділі "Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" далі відображені рукописний текст та підпис: Директор (підпис, який потребує дослідження) ОСОБА_2 ;

3. Чи виконані підписи та рукописний текст у:

- генеральній довіреності №13 від 22.01.2019, оформленій як додаток до договору № 220119 від 22.01.2019, у розділі "Генеральний директор ТОВ "ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" (підпис, який потребує дослідження) ОСОБА_2 ,

- акті звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2019 - 22.10.2019 у розділі "Від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" дачі відображені рукописний текст та підпис: Директор (підпис, який потребує дослідження) ОСОБА_2 ,

ОСОБА_2 чи іншою особою?;

4. Чи вносились до тексту акту звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2019 - 22.10.2019 у рядку "взаємних розрахунків станом за період: 01.10.2019 - 22.10.2019", зокрема в цифровий запис "01.10.2019 - 22.10.2019''' зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?

5. Що перше нанесено на аркуш "Акт звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків станом за період: 01.10.2019 - 22.10.2019":

а) печатка ТОВ "Перша виробнича компанія"?;

б) текст (надрукований та рукописний відтиск факсиміле) "Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша виробнича компанія" Директор (факсиміле) ОСОБА_2 "?;

в) чи був текст надрукований зверху печатки?

6. У разі виконання підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша виробнича компанія" ОСОБА_2 на генеральній довіреності від 22.01.2019 №13 та на акті звірки взаєморозрахунків 01.10.2019-22.10.2019 рр. за допомогою факсимільного відтиску зразка підпису, чи виконані зазначені зразки механічним засобом, ідентичним засобу, яким було зроблено факсимільні відтиски на наступних документах (для порівняння):

- видатковій накладній №168 від 11.03.2019;

- товарно-транспортній накладній №Р168 від 11.03.2019,

- видатковій накладній №195 від 19.03.2019;

- видатковій накладній №207 від 21.03.2019;

- товарно-транспортній накладній №Р207 від 21.03.2019;

- товарно-транспортній накладній №Р212 від 01.04.2019;

- видатковій накладній №249 від 09.04.2019;

- товарно-транспортній накладній №Р249 від 09.04.2019;

- видатковій накладній №266 від 16.04.2019;

- товарно-транспортній, накладній №Р266 від 16.04.2019;

- видатковій накладній №276 від 19.04.2019;

- видатковій накладній №274 від 19.04.2019;

- видатковій накладній №337 від 03.06.2019;

- товарно-транспортній накладній №Р337 від 03.06.2019;

- видатковій накладній №374 від 11.06.2019;

- товарно-транспортній накладній №Р374 від 11.06.2019;

- видатковій накладній №309 від 18.06.2019;

- товарно-транспортній накладній №Р381 від 18.06.2019;

- видатковій накладній №390 від 24.06.2019;

- товарно-транспортній накладній №Р390 від 24.06.2019;

- видатковій накладній №413 від 05.07.2019;

- товарно-транспортній накладній №Р413 від 05.07.2019;

- видатковій накладній №447 від 23.07.2019;

- товарно-транспортній накладній №Р447 від 23.07.2019;

- видатковій накладній №462 від 01.08.2019.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів від 26.10.2020 № 1917/1918/2145-20 (т. 3, а.с. 24-36):

1. Підпис від імені ОСОБА_1 :

- в графі «Підпис» в Генеральній довіреності № 13, що оформлена як Додаток до Договору № 220119 від 22.01.2019;

- в графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) (п.і.б посада підпис)» у Товарно-транспортній накладній № Р588 від 01 жовтня 2019 р;

- в графі «Отримав(ла) за довіреністю № від» в Видатковій накладній № 588 від 01 жовтня 2019 р - виконані різними особами, а саме:

Один підпис від імені ОСОБА_1 :

- в графі «Підпис» в Генеральній довіреності № 13, що оформлена як Додаток до Договору № 220119 від 22.01.2019-виконаний однією особою.

Два підписи від імені ОСОБА_1 :

- в графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) (п.і.б. посада підпис) у Товарно-транспортній накладній № Р588 від 01 жовтня 2019р;

- в графі «Отримав(ла) за довіреністю № від» в Видатковій накладній № 588 від 01 жовтня 2019 р- виконані другою особою.

2. Зображення підписів, які розташовані в графі «Генеральний директор ТОВ "ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНИЯ" у Генеральній довіреності № 13 від 22.01.2019, оформленій як додаток до договору № 220119 від 22.01.2019 та в розділі "Від Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" в графі "Директор" в акті звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2019-22.10.2019 не є підписами, а являють собою відтиски, що нанесений рельєфним кліше-факсиміле.

3.

а) Питання чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2

- у Генеральній довіреності № 13 від 22.01.2019, що оформлена як додаток до договору №220119 від 22.01.2019 року в графі «Директор ТОВ «ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ»;

- в Акті звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків станом за період 01.10.2019 -22.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Горіхі Світу» і Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» за договором № 220119 від 22.01.2019 в графі «Від Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» - не вирішувалось з причин, викладених у дослідницькій частині висновку (зображення підписів не є підписами, а являють собою відтиски, що нанесений рельєфним кліше-факсиміле).

б) Відповісти на питання чи виконаний рукописний запис: «Директор Білинський Д.Г.»

- в Акті звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків станом за період 01.10.2019 -22.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Горіхі Світу» і Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» за договором № 220119 від 22.01.2019, а саме в графі «Від Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» - не надається можливим за причин, викладених в дослідницькій частині висновку (у зв`язку із відсутністю вільних та експериментальних зразків почерку ОСОБА_2).

4. У друкований текст "01.10.2019-22.10.2019" у рядку "взаємних розрахунків станом за період:01.10.2019- 22.10.2019" Акту звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2019-22.10.2019 вносилися зміни шляхом дописки штрихів. Дописані штрихи не вплинули на зміст первинного друкованого тексту "01.10.2019 - 22.10.2019".

5. В Акті звірки взаєморозрахунків взаємних розрахунків станом за період 01.10.2019 - 22.10.2019 першочергово друкувався текст документу, а потім наносився відтиск печатки ТОВ "ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ". Встановити послідовність виконання інших реквізитів у документі не надається можливим, з причин, викладених у дослідницькій частині висновку.

6. Відтиски підписів від імені ОСОБА_2, які розташовані в графі "Генеральний директор ТОВ "ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНИЯ" у Генеральній довіреності № 13 від 22.01.2019, оформленій як додаток до договору № 220119 від 22.01.2019 та в розділі "Від Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" в графі "Директор" в акті звірки взаєморозрахунків за період 01.10.2019-22.10.2019, нанесені одним і тим же кліше підпису (факсимілє), а саме кліше підпису, вільні зразки якого надані для порівняльного дослідження.

За приписами ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Надаючи оцінку висновку експерта, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та позиції сторін, господарський суд зазначає, що висновок експерта відповідає вимогам ст. 98 Господарського процесуального кодексу та приймається судом в якості належного доказу по справі.

Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є розрахунки за поставлений товар, а відтак кожна сторона повинна довести виконання нею зобов`язань виключно на підставі відповідних доказів, первинних бухгалтерських документів, які складаються при передачі продукції та її оплаті за господарським договором.

Таким чином, враховуючи, що позиції сторін відносно факту поставки товару за видатковою накладною № 588 від 01.10.2019, товарно-транспортною накладною № Р588 від 01.10.2019 на суму 1 220 100 грн. 00 коп. є протилежними, суд вважає за необхідне надати оцінку обставинам спірної поставки та первинним документам, наданим позивачем на її підтвердження.

Відповідно до визначення термінів, що містяться в ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Крім того, нормативно-правовим актом, який визначає права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - замовників, є Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.97.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97 (далі по тексту також - Правила), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Розділом 11 Правил врегульовані правила оформлення документів на перевезення. Пунктом 11.1 цього розділу визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається перевізнику.

У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов`язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної).

У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження замовник зобов`язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил (п.п.11.3-11.8 Правил).

Таким чином, встановлення товарно-транспортних накладних як належних доказів надання послуг перевезення залежить від відповідності їх змісту до визначених сторонами умов та Правил перевезення.

Враховуючи висновок експерта та положення ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає більш вірогідним доказом на підтвердження справжності підпису завідувача складом ОСОБА_1 саме генеральну довіреність № 13 від 22.01.2019, яка є додатком до договору № 220119 від 22.01.2019, аніж видаткову накладну № 588 від 01.10.2019 та товарно-транспортну накладну № Р588 від 01.10.2019

Із врахуванням викладених вище положень Закону, господарський суд дійшов висновку, що видаткова накладна № 588 від 01.10.2019 та товарно-транспортна накладна № Р588 від 01.10.2019, на які посилається позивач, і які підписані іншою особою, ніж особа, яка розписалась в Генеральній довіреності № 13, не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу на підтвердження поставки позивачем спірної партії товару відповідачу.

Крім того, господарський суд констатує, що за вказаними первинними бухгалтерськими документами постачалася різна кількість товару: відповідно до накладної № 588 - 5000 кг мигдалю, відповідно до ТТН №Р588 від 01.10.2019 - 5 т 140 кг мигдалю (200 місць).

Щодо відображення господарських операцій у податковій звітності сторін господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до частин 201.7 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 Податкового кодексу України).

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому як зазначалось вище, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

З викладеного слідує, що в податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг та доходи від реалізації товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.

Верховний Суд неодноразово наголошував (постанови від 04 листопада 2019 року у справі №905/49/15, від 29 січня 2020 року у справі №916/922/19), що як доказ, податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належало дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця.

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Таким чином, сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції та взагалі правовідносин між сторонами.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 28.08.2020 у справі №922/2081/19.

При цьому судом враховано, що в матеріалах справи відсутні інші належні докази, які би підтверджували поставку/прийняття відповідачем товару згідно з видатковою накладною № 588 від 01.10.2019 та/або схвалення зі сторони відповідача виконання такої господарської операції.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" наданих позивачем видаткової та товарно-транспортної накладної, які містять підписи особи, повноваження якої на отримання товару не підтверджені належним чином.

Інших доказів на підтвердження поставки товару за видатковою накладною № 588 від 01.10.2019 позивачем надано не було.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене, позивач, в порушення ст. ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не довів належними та допустимими доказами факт поставки відповідачу товару на суму 1 220 100 грн. 00 коп., у зв`язку з чим суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача вказаної суми.

Водночас, оскільки судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення суми основного боргу, суд також відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих позивачем з посиланням на порушення відповідачем строків оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу, а також витрати відповідача, пов`язані із проведенням експертизи, покладаються на позивача.

Водночас, у зв`язку із заявою відповідача про подання доказів на підтвердження судових витрат ТОВ «Перша виробнича компанія» на професійну правничу допомогу в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл вказаних витрат відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Горіхи світу" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша виробнича компанія" про стягнення заборгованості в сумі 1 234 757 грн. 91 коп. за договором поставки від 22.01.2019 № 220119 відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горіхи світу" (08330, Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул.. Незалежності, буд. 99Г, код ЄДРПОУ 41516152 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша виробнича компанія" (49130, м. Дніпро, вул.. Березинська, буд. 7, код ЄДРПОУ 40196004) 37 656 грн. 58 коп. (тридцять сім тисяч шістсот п`ятдесят шість грн.. 58 коп.) витрат на проведення судової експертизи.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат відповідача на професійну правничу допомогу на 02.03.2021 о 14 год.00 хв.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судових засідань № 3-303, за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Відповідачу у строк до 01.03.2021 надати до суду: докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 05.03.2021

Суддя І.А. Рудь