Рішення № 95371366, 01.03.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5342/20

Провадження № 2/645/355/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді - Шарка О.П., секретаря судових засідань - Христенко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23.05.2018 року у сумі 28286 грн. 39 коп.,

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 23 травня 2018 року між АТ «Ощадбанк» в особі філії - Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву про приєднання та Заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, якою Позивач погодився на умови цього Договору, який розміщений на інтернет - сторінці Банку www/oshadbank.ua., в результаті чого, Банк встановив Клієнту Банку відновлювальну кредитну лінію у розмірі 25 000,00 грн. (двадцять тисяч) грн. 00 коп. на строк 60 місяців; з процентною ставкою 35 % (тридцять п`ять процентів річних) на картковий рахунок з використанням платіжної картки. Відповідач отримав кредитні кошти та використав їх (відповідно, до наданого розрахунку заборгованості). Проте, з боку Відповідача, має місце неналежне виконання взятих на себе грошових зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим, виникла прострочена заборгованість за кредитом, що обліковується на картковому рахунку. Станом на 04.09.2020 р. за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб враховується така заборгованість: загальна сума заборгованості за основним боргом (кредитом) - 18663 грн. 53 коп.; сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 6 037 грн. 78 коп.; розмір комісії- 49,04 грн.; загальна сума нарахованої пені - 2452,70 грн.; розмір 3 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту - 619,98 розмір 3 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів - 219,37 грн.; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного богу (кредиту) - 174,09 грн.; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 69,90 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, надав суду відгук, в якому заначив, що він підписував договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку у вигляді платіжної картки. З кредитними договорами його не було ознайомлено. В період з 30.05.2018 року по 03.012019 року перебував у відрядженнях в Луганській та Донецькій областях, та не мав змоги розрахуватися. Також просив застосувати до позовних вимог спеціальну позовну давність один рік.

Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що предявляється особі.

Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.

Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.

Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.

Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ході судового розгляду встановлено, що 23 травня 2018 року між АТ «Ощадбанк» в особі філії - Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву про приєднання та Заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, якою Позивач погодився на умови цього Договору, який розміщений на інтернет - сторінці Банку www/oshadbank.ua., в результаті чого, Банк встановив Клієнту Банку відновлювальну кредитну лінію у розмірі 25 000,00 грн. (двадцять тисяч) грн. 00 коп. на строк 60 місяців; з процентною ставкою 35 % (тридцять п`ять процентів річних) на картковий рахунок з використанням платіжної картки. Відповідач отримав кредитні кошти та використав їх (відповідно, до наданого розрахунку заборгованості

АТ «Ощадбанк» в свою чергу шляхом оприлюднення цього документу «Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб» (на сайті www.oschadbank.ua оголошує пропозицію на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб згідно зі ст. 634 Цивільного кодексу України.

Договір визначає умови та порядок здійснення. Банком комплексного банківського обслуговування Клієнта, регулює відносини Сторін при наданні Клієнту послуг Банку.

Згідно з умовами цього Договору Банк, у разі приєднання Клієнта до договору, зобов`язується надавати Клієнту визначені Договором та обрані Клієнтом послуги, а Клієнт зобов`язується їх оплатити в розмірах та в порядку, передбачених Договором і Тарифами.

Відповідач отримав кредитні кошти та використав їх (відповідно, до наданого

розрахунку заборгованості).

Проте, з боку відповідача, має місце неналежне виконання взятих на себе грошових

зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим, виникла прострочена заборгованість за кредитом, що обліковується на картковому рахунку.

Відповідно до п. 1.12., пп. 1.12.1. ДКБО Клієнт зобов`язується використати Кредит за

цільовим призначенням і своєчасно та в повному обсязі повернути суму Кредиту, сплатити

всі нараховані проценти та інші платежі, передбачені Кредитним договором.

Згідно п. 1.14. ДКБО за користування Кредитом Клієнт зобов`язаний сплачувати Банку

проценти в порядку та розмірах, визначених в Умовах користування кредитною лінією

(Кредитом), що застосовуються до відповідної категорії Клієнтів, в тому числі, з

урахуванням змін умов кредитування згідно пункту 10.1.3. Розділу XX Договору, що мають

наслідком зміну категорії, до якої відноситься клієнт.

Клієнт зобов`язаний щомісячно (у терміни, визначені цим Договором та додатками, для

сплати процентів) здійснювати часткове повернення Кредиту шляхом сплати суми

обов`язкового щомісячного платежу, якщо це- вимагається умовами надання Кредиту,

передбаченими в Умовах користування кредитною лінією (Кредитам) ~...

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Згідно ст.530 ЦК України зазначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язань або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник що прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за заподіяні простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідач свої зобов`язання не виконує, внаслідок чого у них виникла заборгованість за кредитом

Станом на 04.09.2020 р. за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 23.05.2018 року у відповідача враховується така заборгованість: загальна сума заборгованості за основним боргом (кредитом) - 18663 грн. 53 коп.; сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 6 037 грн. 78 коп.; розмір комісії- 49,04 грн.; загальна сума нарахованої пені - 2452,70 грн.; розмір 3 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту - 619,98 розмір 3 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів - 219,37 грн.; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного богу (кредиту) - 174,09 грн.; витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 69,90 грн.

Відповідно до ч.І ст. 610 ЦК України, Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Станом на день подання цієї заяви, вищевказана заборгованість за Договором не погашена.

Таким чином, суд стягує з Відповідача суму заборгованості за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу на підставі Заяви про приєднання та Заяви на встановлення (збільшення) відновлюваної кредитної лінії від 23.05.2018 року у загальній сумі 18663 грн. 53 коп.

Підстав для застосування спеціального строку позовної давності до даних правовідносин судом не вбачається.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 4, 5, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 629, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 263, 264-265, 280-282, 284, 287, 288, 289 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» (МФО 351823, ідентифікаційний код 09351600, п/р НОМЕР_2 у філії - ХОУ АТ „Ощадбанк"') заборгованості за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу та Заявою на встановлення відновлюваної кредитної лінії від 23 травня 2018 року у загальній сумі 28286 грн. 39 коп. (двадцять вісім тисяч двісті вісімдесят шість гривень тридцять дев`ять копійок)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» (МФО 351823, ідентифікаційний код 09351600, п/р НОМЕР_2 у філії - ХОУ АТ „Ощадбанк"' сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надруковано в нарадчій кімнаті.

Повний текст виготовлено 9 березня 2021 року.

Головуючий-суддя: