Постанова № 95370769, 09.03.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1387/21

Номер провадження 3/404/560/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Бурко Руслан Володимирович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 44-3 КУпАП, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 112102 від 16.02.2021 р. ОСОБА_1 16.02.2021 року о 08 год. 10 хв., в м. Кропивницькому по вул. Соборна, 15, керуючи транспортним засобом «БАЗ 2215», державний номер НОМЕР_1 , порушив правила карантину, а саме здійснював перевезення пасажирів у міському сполученні за регулярним маршрутом у кількості 18 осіб, що перевищує кількість місць передбачений технічною характеристикою транспортного засобу, а саме 15, чим порушив вимоги п.п. 10 п. 2 постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 прийнятої відповідно до вимог ст. 29 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, не визнав повністю та пояснив, що він не вчиняв зазначеного в протоколі правопорушення. Крім того зазначив, що зазначений протокол відносно нього працівниками поліції складався на кінцевій зупинці, в той час як в салоні транспортного засобу взагалі було порожньо.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , проаналізувавши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме ст. 256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Також ці питання врегульовані і галузевими Нормативно-правовим актами, органу які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, вданому випадку Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року №1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853.

Відповідно до положень ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Так, положеннями ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Вказана норма є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм та є обов`язковими для виконання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби.

У відповідності до ст. 41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до п.2 п.п. 10 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року із змінами та доповненнями «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.

Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення, у тому числі виготовлених самостійно.

Із аналізу вказаних нормативно-правових актів, встановлено, що дійсно у зв`язку з введенням в Україні карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусу СOVID-19 було прийнято обмеження, у тому числі, у здійсненні регулярних пасажирських перевезень на міських маршрутах автомобільними транспортними засобами, які здійснюють суб`єкти господарювання - керівники відділів, управлінь, комунальних підприємств, установ, організацій усіх форм власності.

У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 керував маршрутним транспортним засобом «БАЗ 2215», державний номер НОМЕР_1 , здійснюючи регулярні перевезення пасажирів. На момент зупинки у салоні кількість пасажирів перевищувала дозволену визначеною технічною характеристикою в реєстраційних документах на цей транспортний засіб (15 пасажирів), а саме у салоні автомобіля перебувало 18 пасажирів, що перевищувало 3 осіб, чим порушено п.2 п.п. 10 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 року із змінами та доповненнями.

При цьому, склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.44-3 КУпАП, з урахуванням бланкетної норми, визначає спеціального суб`єкта - суб`єкта господарювання.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Як вбачається з матеріалів справи, у якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, інспектором поліції надано лише протокол про адміністративне правопорушення, реєстрацій довідку та DVD-R диск з записом обставин події.

При цьому, з наданих матеріалів не встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність та зареєстрований відповідно до закону, як фізична особа-підприємець (таких доказів матеріали справи не містять), а згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, він працює водієм в ПП «ОЛІКС». Однак, вказана обставина не підтверджена належними доказами.

З відкритих джерел, а саме за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result вбачається, що ПП «Олікс» код 24150709, зареєстровано у встановленому законом порядку, як суб`єкта господарювання - юридичної особи з організаційно-правовою формою «приватне підприємство», основний вид діяльності - пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.

Таким чином, судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 не є суб`єктом тих дій, які викладені у протоколі і за вчинення яких наступає відповідальність, передбачена саме ст.44-3 КУпАП.

Окремої уваги заслуговує також відсутність у наданих суду доказах посилань на причину зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Саме лише посилання на здійснення працівниками поліції контролю за додержанням виконання постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року, не визначає правомірність зупинки транспортного засобу в період карантину (без наявності міжвідомчих актів чи рішень, які б надавали їм таке право) за відсутності доказів допущення його водієм порушень ПДР України.

До того ж, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складався не на місці зупинки транспортного засобу, а в зовсім іншому місці. Зокрема, згідно з матеріалів справи ОСОБА_1 було зупинено в м. Кропивницькому по вул. Соборній, 15, при цьому з пояснень ОСОБА_1 зазначений протокол відносно нього було складено вже на кінцевій зупинці в той час, як в салоні транспортного засобу пасажирів вже взагалі не було. Таким чиномв протоколі в порушення п.2.3 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 16.02.2015 р. № 3/02-15 та ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено місце його складення.

Наведені факти свідчать про неналежність доказів у справі, які не тільки не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно обставин вчинення особою діяння, що ставиться їй у провину, але і оформлені у такий спосіб, який викликає сумніви щодо об`єктивності і повноти дій уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія до адміністративної відповідальності.

Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст.44-3 КпАП України, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

При цьому, суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, що в силу ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження по справі.

З огляду на викладене та керуючись ст. 44-3, ст.ст. 247, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі відносно гр. ОСОБА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Р. В. Бурко