Вирок № 95370647, 09.03.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1500/19

Провадження № 1-кп/346/235/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2021 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді Яремин М.П.

з участю: секретаря Лазановського В.В.

прокурора Маланчука В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Луцака А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані кримінальні провадження № 1-кп/346/235/21, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019090150000225 від 03.12.2019 року, № 12019090150000236 від 18.12.2019 року, № 12020090150000010 від 10.01.2020 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , освіта середня спеціальна, українця, громадянина України, не працює, судимого:

- вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24.06.2016 року за ч. 2 ст.185, ч.3 ст.185, ч. 1 ст.187, ч. 2 ст.263 КК України, на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11.07.2019 року замінено невідбуту частину покарання 6 місяців 12 днів позбавлення волі покаранням у виді громадських робіт на строк 240 годин,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст.389 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений вчинив таємне викрадення майна (крадіжку) потерпілого ОСОБА_2 , вчиненому повторно; таємне викрадення майна (крадіжку) потерпілого ОСОБА_3 , поєднане з проникненням в його житло, повторно, а також, будучи засудженим до покарання у виді громадських робіт, ухилився від відбування цього покарання.

Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.

03.12.2019 року близько 17:30 год. обвинувачений, перебуваючи неподалік магазину «Вулик», що знаходиться за адресою: м. Городенка, вул. Братів Окуневських, Івано-Франківської області, помітив велосипед марки «Brennaber», чорного кольору, що належить потерпілому ОСОБА_2 , який останній залишив неподалік від входу до вказаного магазину.

Побачивши, що велосипед залишився без нагляду, в обвинуваченого виник умисел на його крадіжку. З цією метою, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, тобто розуміючи, що це чуже майно, яке в силу випадкових обставин тимчасово залишилось без нагляду, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, а саме, що обернення цього майна на свою користь спричинить шкоду його власнику та, бажаючи настання таких наслідків, користуючись вірогідною для себе обстановкою, а саме, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, таємно, повторно шляхом вільного доступу викрав бувший в користуванні вищевказаний велосипед, вартістю 1 000 грн. Викраденим майном обвинувачений розпорядився на власний розсуд, зокрема, направився до місця свого проживання, де зберігав його на подвір`ї господарства, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду в зазначеному розмірі.

Крім того, ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11.07.2019 року обвинуваченому, засудженому вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24.06.2016 року за ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 187, ч.2 ст. 263 КК України, на підставі ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки замінено невідбуту частину покарання у виді 6 місяців 12 днів позбавлення волі на покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин. Копію ухвали та розпорядження суду для організації та контролю виконання направлено до Городенківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області.

З 06.08.2019 року обвинувачений перебуває на обліку у вказаному органі пробації. 14.08.2019 року представником персоналу органу пробації з обвинуваченим проведена індивідуально-профілактична бесіда, під час якої його ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, про що в нього відібрано відповідну підписку, видано направлення до Городенківської міської ради для відбування громадських робіт, куди обвинувачений був прийнятий згідно з розпорядженням виконуючого обов`язки Городенківського міського голови № 197 від 14.08.2019 року та повинен був приступити до відбування покарання з 15.08.2019 року. Обвинуваченого також попереджено про те, що в разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт він буде притягнутий до кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст.389 КК України. Згідно з графіком виходу на роботу засудженого від 01.11.2019 року останній зобов`язувався відпрацювати 84 години громадських робіт, з яких в листопаді 2019 року відпрацював 68 годин.

Однак, він, усвідомлюючи протиправний характер своєї бездіяльності, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, не приступив до його відбування 01.11.2019 року та 06.11.2019 року без поважних причин, допустивши порушення порядку та умов відбування покарання. Представником персоналу сектору пробації винесено письмове попередження ОСОБА_1 про притягнення його до кримінальної відповідальності, про що останній ознайомився. В подальшому, після вказаного попередження ОСОБА_1 належних висновків не зробив та 17.12.2019 року, 18.12.2019 року, 19.12.2019 року та 20.12.2019 року без поважних причин не виходив на відбування покарання у виді громадських робіт, допустивши порушення порядку та умов відбування покарання. Станом на 21.12.2019 року обвинувачений відпрацював лише 112 годин із призначених 240 годин громадських робіт.

Також, обвинувачений, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий злочин.

Так, 09.01.2020 року близько 21:00 год. у обвинуваченого, який перебував неподалік житлового будинку АДРЕСА_2 , виник умисел на таємне викрадення чужого майна з квартири АДРЕСА_2 , що розміщена у вказаному будинку, яка на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_3 .

На виконання свого злочинного умислу, обвинувачений підійшов до вхідних дверей вказаної квартири та, застосувавши фізичну силу, руками підважив дві дошки стіни, пошкодивши їх, та незаконно проник в приміщення вказаної квартири.

В подальшому, обвинувачений, увійшовши в приміщення зазначеної квартири, реалізовуючи свій злочинний умисел, умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення шляхом проникнення в житло, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає таємно викрав: ТВ-тюнер марки «UCLAN» з пультом дистанційного керування, вартістю 260 грн.; два пульти дистанційного керування, вартістю 60 грн. кожний, загальною вартістю 120 грн. та електронний годинник марки «ELEKTA», вартістю 250,00 грн., які виніс з житлового приміщення потерпілого та розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому майнову шкоду в загальному розмірі 630 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, за фактом крадіжки майна ОСОБА_2 , визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним злочину, вказані в обвинувальному акті. При цьому пояснив, що 03.12.2019 року ближче до вечора біля автобусної станції в м. Городенка, назву вулиці не пам`ятає, він перебував біля кафе (ларьок), і побачив як під`їхав потерпілий ОСОБА_2 на велосипеді, який залишив біля дерева без засобів захисту, а сам пішов пити 100 грам. Обвинувачений в цей час взяв велосипед, який був чорного кольору без рами, на марку якого він не дивився, сів на нього та поїхав додому (АДРЕСА_1), а потерпілий звернувся поліцію. Коли приїхали працівники поліції, обвинувачений вийшов з будинку, з ними був і потерпілий, який спитав чи він брав його велосипед, а обвинувачений сказав йому йти його забирати. Слідчий проводив процесуальні дії, обвинувачений підписував безліч документів, обшуку не було. Під брамою проводив огляд місця події. Обвинувачений у вчиненому щиро розкаюється, просить його суворо не карати.

Щодо інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, обвинувачений вину не визнав, зазначивши, що останній раз був засуджений вироком Тлумацького районного суду до 4 років позбавлення волі, з яких відбув 3 роки 2 місяці, а невідбуту частину покарання йому замінили на 240 годин громадських робіт Шевченківським районним судом м.Львова в липні 2019 року. Після звільнення з місць позбавлення волі він подав документи до органу пробації, після чого через деякий час йому зателефонував ОСОБА_4 та роз`яснив умови відбування громадських робіт, а також про кримінальну відповідальність у випадку невиходу на такі роботи, а також дав направлення до міської ради. Після цього, обвинувачений пішов до мера, який направив його до старшого майстра, що прийняв його документи і з того часу обвинувачений приходив до нього на вказану годину (відповідно до встановленого графіку), а він давав йому роботу. Громадські роботи він відпрацьовував з 08 год. до 12 год. по 4 години в день до січня 2020 року. Громадський порядок тоді обвинувачений не порушував і не притягався до адміністративної відповідальності, однак, поліцейські двічі складали протоколи, в яких він розписувався та йшов геть, а вони писали, що він нібито курив та пив. Крім вказаних робіт, обвинувачений ще працював, щоб заробляти на прожиття, а коли повертався з роботи його побили палками (битами), з приводу чого він перебував в лікарні, потім мав ножове поранення, а коли повертався з лікарні в нього стріляли. З лікарні він не втікав, коли лікар його виписав, він сів в таксі та поїхав додому, де ходив з паличкою. Випадків того, щоб він без поважних причин не виходив на громадські роботи не було. В грудні 2019 року в нього було амбулаторне лікування та до нього додому приїжджали працівники поліції, які бачили, що він пересувається на одній нозі з паличкою. Лікар видавав йому довідки про лікування, які він давав ОСОБА_4 для зняття копій, а потім відносив оригінали в міську раду. Із 240 годин обвинувачений відпрацював 112 годин, так написали в документах. Вважає, що в нього були поважні причини, що він не міг працювати.

З приводу інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, обвинувачений вину визнав частково та пояснив, що 09.01.2020 року біля 20:30 год. він пішов до будинку, адреси якого не пригадує, потерпілого ОСОБА_3 , який є двоюрідним братом його батька, постукав в двері та відкрив їх (двері були відкриті), пару разів крикнув, однак, в будинку нікого не було. Зазначив, що «парадний» вхід в цьому будинку був зачинений зсередини. Він знав, що потерпілий пішов до сусіда. Крім цього, йому відомо, що в будинку потерпілого є двоє дверей, через одні з яких він виходив, а дошки ставив назад, щоб до будинку ніхто не потрапив, що бачила і його співжителька ОСОБА_5 . Обвинувачений зайшов в одну із кімнат будинку, від`єднав тюнер, взяв годинник (радіо) і два пульти. Вчинив крадіжку в потерпілого ОСОБА_2 з метою вирішення деяких особистих питань в тюрмі, однак, його не засудили, тому він пішов до дядька та взяв його речі, думав, що буде ст.185 КК України, але не знав, що буде частина третя. З викраденими речами обвинувачений пішов додому, залишивши їх там, закрив будинок і пішов. Зазначає, що не проникав туди, двері були відкриті і він зайшов в будинок на декілька секунд і умисел у нього виник в будинку, де він взяв вказані речі, які потім віддав. Так сталось, він цього не заперечує. Дверей до будинку потерпілого він не ламав, вважає що то був вільний доступ.

Прокурор просить визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованих правопорушень та призначити покарання за ч. 2 ст.389 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Крім того, на підставі ст. ст. 71, 72 КК України до вказаного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова та визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців 16 днів позбавлення волі.

Захисник обвинуваченого зазначає, що за ч. 2 ст. 389 КК України обвинуваченого слід виправдати, оскільки наявні медичні документи, що підтверджують поважність причин неявки на громадські роботи. За ч. 2 ст. 185 КК України потерпілим не надано документу про розмір шкоди і належність велосипеду, а слідчим не забезпечено проведення експертизи на підставі ч. 2 ст.242 КПК України, тому за вказаним епізодом обвинуваченого також слід виправдати. За ч. 3 ст. 185 КК України не доведено розміру шкоди, який вказано в обвинувальному акті, оскільки доведеною є шкода в розмірі 240 грн. Обвинувачений заперечує, що пошкодив стіну, а зайшов через двері і тоді у нього виник умисел на крадіжку, тобто дії обвинуваченого слід перекваліфікувати з ч. 3 на ч. 2 ст. 185 КК України. Вважає достатнім призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.

Однак, незважаючи на часткове визнання обвинуваченим вини, його вина у вчиненні вказаних інкримінованих правопорушеннях повністю доводиться такими наданими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показами потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив, що приблизно в кінці листопада минулого року, точної дати не пам`ятає, але це була субота, близько 17-18 год. він залишив належний йому велосипед марки «Brennaber», чорного кольору (без рами, німецького виробництва) неподалік від входу до магазину «Вулик», що знаходиться за адресою: м. Городенка Івано-Франківської області, неподалік автостанції. При цьому потерпілий бачив біля магазину обвинуваченого ОСОБА_1 на відстані біля 15 метрів, від якого він і залишив велосипед. Коли через 5-6 хв. потерпілий повернувся, то велосипеда вже не було. Він негайно звернувся до поліції та з працівниками поліції через 15-20 хв. приїхали до господарства обвинуваченого (АДРЕСА_1), в якого за брамою побачив свій велосипед, який потерпілий забрав і більше стосунків з обвинуваченим не мав. Обвинувачений пояснив, що взяв велосипед покататись. Потерпілий брав участь в огляді місця події, велосипед повернутий йому на відповідальне зберігання, про те, що обвинувачений був у нетверезому стані він не бачив. Претензій до обвинуваченого він не має. Просить його не карати;

-показами потерпілого ОСОБА_3 , наданими ним в судовому засіданні в режимі відеоконференції із залу судових засідань Городенківського районного суду Івано-Франківської області, який пояснив, що обвинувачений є сином його покійного двоюрідного брата, тобто родичем. В січні 2020 року, точної дати не пам`ятає, до нього додому ( АДРЕСА_4 ), приходив обвинувачений, приблизно за тиждень-півтора до того як з будинку потерпілого були викрадені речі, які їх там бачив обвинувачений. Потерпілий після повернення додому від знайомого, в якого ночував, побачив вирвані з цвяхами дошки, що знаходяться біля дверей. До його квартири (житла) є прибудова (веранда), з якої є двері в хату, які він не закрив. З боку біля дверей прибиті 2 дошки, які були вирвані і через які особа проникла всередину, при цьому двері були цілі та на замку. Дошки - це основа веранди, тобто веранда була пошкоджена і можна було туди проникнути. Площа пошкодження складає близько 40-50 см (не більше 0,5 м). Коли потерпілий зайшов в житло побачив, що на підлозі лежить продовжувач (переноска), не має пультів та тюнера, тоді і зрозумів, що хтось був в квартирі за час його відсутності. У потерпілого викрадено 1 пульт до тюнера та 2 до телевізора, а ще радіо з електронним годинником, яке стояло біля телевізора на полиці. Яких марок вказані речі потерпілий не пам`ятає. Після виявлення крадіжки він звернувся в поліцію, при цьому підозрював обвинуваченого, який останнім був у нього вдома. Спочатку працівники поліції поїхали до обвинуваченого, а потім - і потерпілий. Останній брав участь в огляді місця події за адресою свого проживання. В будинку обвинуваченого він нічого не підписував. Чи була у працівників поліції ухвала слідчого судді на обшук потерпілому не відомо. Всі викрадені речі були вилучені з будинку обвинуваченого по АДРЕСА_1 будинку потерпілий не пам`ятає. Потерпілий також зазначив, що йому не відомо чи саме обвинувачений ламав вказані дошки, він цього не бачив. Останні були зламані впродовж ночі, коли потерпілого не було вдома, а саме 09.01.2020 року. Щодо тверджень обвинуваченого що потерпілий не закривав двері не на замок, а гачок, потерпілий пояснив, що закривав двері на гачок тоді коли був вдома. В його будинку поліцейські брали відпечатки, а потім повезли до будинку обвинуваченого, в якому вже перебували працівники поліції, де потерпілий впізнав свої речі (пульти, оскільки з них випадають батарейки). Все знімали на відео в присутності свідків. Викрадені речі забрали працівники поліції. Після цього потерпілий поїхав додому, а обвинуваченого забрали працівники поліції. Згодом слідчий викликав потерпілого в поліцію для впізнання своїх речей, при цьому на підвіконнику були і інші речі, серед яких він впізнав свої. Викрадені речі перебувають в поліції і на даний час. Потерпілий не має претензій до обвинуваченого взагалі, не бажає, щоб його карали, а відпустили;

-показами свідка ОСОБА_6 , який працює майстром по благоустрою Городенківської міської ради Івано-Франківської області, та пояснив, що обвинувачений відпрацьовував в нього громадські роботи по 4 години в день. В серпні 2019 обвинувачений мав відпрацьовувати такі години кожного дня, однак, відпрацював тільки 2 дні, у вересні та в жовтні не відпрацьовував їх, оскільки був хворий та перебував в лікарні; в листопаді відпрацював 68 годин (половину місяця), а в грудні - 36. Всього обвинувачений відпрацював 112 годин із 240 годин, які повинен був відпрацювати. Свідок зазначив, що обвинувачений коли приходив на роботи, останні виконував добросовісно, а коли не виходив, то він ставив йому «н» (невихід). При цьому уточнив, що впродовж 2-ох місяців обвинувачений не виходив на такі роботи, а потім приходив та приносив довідки, що хворів та перебував на лікуванні, які є в матеріалах справи. З грудня 2019 року він більше не відпрацьовував громадських робіт. Обвинувачений розказував свідку що на нього напали в центрі міста та «підрізали», він не міг ходити та пересувався з паличкою. Про факти невиходу на роботи обвинуваченого свідок повідомляв (телефонував) орган пробації, які в порядку контролю також телефонували з цього приводу. Свідок також зазначив, що якщо був випадок невиходу на роботу, то обвинувачений приносив довідку, яку мав давати і майстру і органу пробації. Було таке, що він приходив, приносив довідку, пояснював причину, що не може працювати, а якщо він не може працювати - то для чого він йому на роботі. Скільки довідок давав обвинувачений свідок не пам`ятає, всі вони є в матеріалах справи, які свідок готовий передати прокурору для долучення до зазначеної справи;

-показами свідка ОСОБА_7 , який є спеціалістом по озелененню Городенківської міської ради Івано-Франківської області, та пояснив, що ОСОБА_1 був направлений для відбування громадських робіт до Городенківської міської ради восени 2019 року, а свідок забезпечував його роботою, а саме в листопаді та грудні, коли проводилась обрізка дерев та збирання листя. В листопаді він відпрацював десь пів місяця (16 днів), а в грудні трохи менше, точно не пам`ятає, він контролю не веде коли направляють. Випадків невиходу на роботу обвинуваченого до свідка не було. Майстер ОСОБА_6 розподіляє робочих і якщо вони потрібні свідку він про це повідомляв майстра. Чи були випадки невиходу обвинуваченого до майстра по поважній чи неповажній причинах свідку невідомо. Свідку відомо, що в обвинуваченого була травма, про яку він сам зазначав, але це не було під час роботи і не в той день, коли обвинувачений працював у свідка;

-показами свідка ОСОБА_4 , який працює начальником Городенківського РС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, та пояснив, що 06.08.2019 року на адресу вказаного органу пробації поштою надійшла ухвала Шевченківського районного суду м. Львова про заміну ОСОБА_1 на підставі ст. 82 КК України покарання на 240 годин громадських робіт. Він під особистий підпис ознайомив ОСОБА_1 про порядок відбування такого покарання і що за не відбування робіт матеріали будуть скеровані до відділу поліції. ОСОБА_1 було видано направлення до міського голови, яким винесено розпорядження і з 15.08.2019 року ОСОБА_1 прийнято на громадські роботи. Він фактично відпрацював 112 годин із 240 годин, передбачених судом. Графік відбування громадських робіт складався щомісячно. З міської ради надійшло повідомлення про те, що 1, 4, 5, 6 листопада 2019 року ОСОБА_1 не з`явився на громадські роботи. За 04.11.2019 року ОСОБА_1 повідомив, що перебував в Городенківській ЦРЛ, у зв`язку з чим витребувано відповідну довідку, якою підтверджено вказаний факт. За 01, 05 та 06.11.2019 року поважних причин він вказати не зміг. Після повідомлення міської ради свідок виносив ОСОБА_1 попередження про можливість притягнення до кримінальної відповідальності за невихід більше 2-х разів на громадські роботи, з яким ознайомлював останнього. Крім того, з відділу поліції надійшла інформація про притягнення ОСОБА_1 тричі до адмінвідповідальності. 16.12.2019 року міська рада повідомила орган пробації що ОСОБА_1 не з`явився на громадські роботи, за графіком в грудні передбачено було відпрацювання 84 годин. З 12.12.2019 року по 16.12.2019 року наявна довідка про те, що він перебував на стаціонарному лікуванні (колото-різана рана гомілки). Станом на 17.12.2019 року він відпрацював 36 годин із 84. З 17-21.12.2019 року не відпрацьовував роботи. Щодо можливості відпрацювання ОСОБА_1 громадських робіт після зазначеної травми свідок звертався з відповідним листом до ЦРЛ, якою у відповідь зазначено перелік робіт, які ОСОБА_1 міг виконувати, тобто лікар дозволив виконання робіт;

- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.12.2019 року потерпілого ОСОБА_2 , згідно з яким останній зазначив, що вказаного дня близько 17:30 год. у нього викрадено велосипед марки «Brennaber», чорного кольору, який знаходився біля магазину (забігайлівки) «Вулик» в м. Городенка, по вул. Братів Окуневських, Івано-Франківської області (т.3, а. п. 24-26);

-даними письмової заяви ОСОБА_1 від 03.12.2019 року, згідно з якою він добровільно видав працівникам поліції велосипед марки «Brennaber», чорного кольору (т.3, а.п. 28);

-даними протоколу огляду місця події від 03.12.2019 року та фототаблицями до нього, згідно з якими огляд проводився на території господарства, що знаходиться в АДРЕСА_1, за участю ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , де ліворуч від входу під металевою брамою виявлено та вилучено велосипед марки «Brennaber", чорного кольору, який потерпілий впізнав (т.3, а.п. 29-34);

-даними протоколу огляду предмету від 04.12.2019 року та фототаблицями до нього, згідно з якими потерпілий ОСОБА_2 за індивідуальними ознаками впізнав належний йому велосипед, зокрема, за написом «Brennaber» червоного кольору на правій частині рами, пристроєм для подачі звукового сигналу, що знаходиться на кермі та зламаним кріпленням переднього грязьового щитка (т.3, а.п. 36-39);

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 05.12.2019 року, проведеного в м. Городенка, по вул. Б.Окуневських за участю потерпілого ОСОБА_2 у присутності понятих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , згідно з яким виготовлено відеозапис з аудіо та відеофіксацією, де зазначено умови, результати та хід проведення слідчого експерименту (т.3, а.п. 42,43);

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 10.12.2019 року та фототаблицями до нього, проведеного в м. Городенка, по вул. Братів Окуневських, за участю ОСОБА_1 у присутності двох понятих, згідно з яким останній детально вказав, що 03.12.2019 року близько 18:00 год. викрав велосипед чорного кольору неподалік магазину «Вулик», що знаходиться за вказаною адресою, яким приїхав до свого господарства та залишив його під брамою (т.3, а.п.55-59);

- довідкою ТзОВ «Господар» (м. Городенка, вул. Ринкова, 6, Івано-Франківської області) від 06.12.2019 року, згідно з якою ринкова вартість бувшого у використанні дамського велосипеда «Brennaber» станом на 03.12.2019 року становила 1 000 грн. (т.3, а.п. 41);

- постановою про визнання речовим доказом велосипеда марки «Brennaber» від 04.12.2019 у кримінальному провадженні № 12019090150000225 (т.3, а.п. 35);

- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.01.2020 року потерпілого ОСОБА_3 , згідно з яким останній зазначив, що в період з 12:00 год. 09.01.2020 року по 08:00 год. 10.01.2020 року невідома особа шляхом пошкодження вхідних дверей проникла до приміщення квартири АДРЕСА_5 , та вчинила крадіжку ТV-тюнера з пультом до супутникової антени, 2 пультів до телевізора та електронного годинника. У вчиненні крадіжки потерпілий підозрює ОСОБА_1 , жителя м. Городенка, який є його родичем (т.3, а. п. 47-49);

- даними протоколу огляду місця події від 10.01.2020 року та фототаблицями до нього, згідно з якими огляд проводився на території господарства в м. Городенка, по вул. Потоцького, 8/2, Івано-Франківської області, за участю потерпілого ОСОБА_3 в присутності двох понятих, під час якого виявлено та вилучено сліди капілярних візерунків долоні, які перекопійовано на відрізок клейкої стрічки, яку поміщено в паперовий конверт (т.3, а.п. 68-80);

- даними протоколу огляду місця події від 10.01.2020 року, згідно з якими огляд проводився в домоволодінні, що за адресою: АДРЕСА_1 , за участю власника (користувача) приміщення ОСОБА_10 та ОСОБА_1 у присутності двох понятих, під час якого виявлено та вилучено ТВ-тюнер чорного кольору марки «UCLAN» модель «В6 МЕТАL»; три дистанційних пульти чорного кольору, два з яких без маркувань, один - марки «UCLAN» та електронний годинник марки «ELEKTA» чорного кольору, а також виявлено та вилучено сліди капілярних візерунків пальця руки середнього та нігтьового фалангу, які перекопійовано на прозору липку стрічку та закріплено на аркуші білого паперу, який поміщено в паперовий конверт (т.3, а.п. 87,88);

- постановою про визнання речовими доказами вищевказаних речей та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 10.01.2020 року у кримінальному провадженні № 12020090150000010 (т.3, а.п. 97);

- даними протоколів пред`явлення речей для впізнання від 27.01.2020 року та фототаблицями до них, згідно з якими потерпілий ОСОБА_3 у присутності двох понятих впізнав належні йому ТВ-тюнер марки «UCLAN» з пультом дистанційного керування (під № 2), два пульти дистанційного керування (під № 3 і № 4) та електронний годинник марки «ELEKTA» (під № 4), відсутність яких він виявив 10.01.2020 року. Зокрема, пульт дистанційного керування впізнав за його зовнішнім виглядом, кольором та іншими візуальними ознаками - відсутністю задньої кришки, яка закриває відсік для елементів живлення, який заклеєно двома відрізками липкої стрічки чорного кольору; інший пульт - за затертим маркуванням у нижній частині фронтальної сторони вказаного пульта; електронний годинник із функцією радіо у корпусі чорного кольору марки «ELEKTA» - за зовнішнім виглядом, кольором та іншими візуальними ознаками, зокрема потертостями у верхній частині корпусу вказаного годинника; ТВ-тюнер чорного кольору марки «UCLAN» модель «В6 МЕТАL» з пультом дистанційного керування - за потертостями у верхній частині корпусу вказаного ТВ-тюнера (т.3, а.п. 103-114);

-даними висновку експерта № СЕ-19/109/14/2-29ТВ/20 від 21.01.2020 року, відповідно до якого ринкова вартість станом на 09.01.2020 року наданого на дослідження супутникового ТБ-тюнера марки «UCLAN», моделі «В 6 METAL» в комплекті з пультом дистанційного управління та кабелем 3 RCA, придбаного у травні 2019 року, за грошові кошти у сумі 600 грн. у справному стані могла становити 260 грн. Оскільки надані на дослідження об`єкти (пульти дистанційного управління до телевізора марки «SAMSUNG») не містять маркувальних написів, а в додатково наданому листі вказано про відсутність додаткової інформації, що унеможливлює їх ідентифікацію та відповідно визначення ринкової вартості станом на 09.01.2020 року пультів (двох) дистанційного управління до телевізора марки «SAMSUNG», придбаних у травні 2019 року за грошові кошти у сумі 60 грн. у справному стані судовим експертом не вирішувалося. З метою визначення ринкової вартості об`єкта дослідження (електронний годинник з функцією радіо марки «ELEKTA») судовим експертом проводився моніторинг та аналіз цін, які діють на внутрішньому ринку України. Оскільки на ринку в мережі Інтернет з попиту і пропонування подібного майна відсутня цінова інформація щодо вищезазначеного об`єкта, тому питання щодо визначення ринкової вартості станом на 09.01.2020 року електронного годинника з функцією радіо марки «ELEKTA», придбаного в 2015 році за грошові кошти в сумі 250 грн. у справному стані, судовим експертом не вирішувалося (т.3, а.п. 177-185);

-даними висновку експерта № СЕ-19/109/8/5-39Д/20 від 29.01.2020 року, відповідно до якого слід пальця руки максимальними розмірами 40х14 мм та слід долоні руки максимальними розмірами 34х40 мм, виявлені та вилучені 10.01.2020 року під час огляду місця події за матеріалами кримінального провадження № 12020090150000010, придатні для ідентифікації особи. Слід пальця руки максимальними розмірами 40х14 мм та слід долоні руки максимальними розмірами 34х40 мм залишені відповідно середнім пальцем лівої руки та долонею лівої руки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.3, а.п. 190-197);

- даними підписки, згідно якою ОСОБА_1 14.08.2019 року ознайомлений під особистий підпис з порядком та умовами відбування покарання у виді 240 годин громадських робіт та попереджений про відповідальність за ухилення від їх відбування (т.2, а.п. 200);

- даними направлення Городенківського РС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, за яким ОСОБА_1 направлено до Городенківської міської ради Івано-Франківської області для відбування покарання у виді 240 годин громадських робіт з 15.08.2019 року (т. 2, а.п. 201);

- даними розпорядження виконавчого комітету Городенківської міської ради № 197 від 14.08.2019 року, згідно з яким вирішено прийняти ОСОБА_1 з 15.08.2019 року згідно направлення Городенківського РС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області на громадські роботи на території вказаної міської ради, відповідальним за виконання засудженим громадських робіт призначено майстра служби благоустрою міської ради ОСОБА_11 (т. 2, а.п. 202);

- даними графіків виходу на роботу від 01.11.2019 року та 02.12.2019 року, відповідно до яких ОСОБА_1 визначено дні та години відпрацювання громадських робіт, згідно з яким він мав їх виконувати з 01.11.2019 року до 29.11.2019 року, а також з 02.12.2019 року по 31.12.2019 року (т.2, а.п. 203, т.3, а.п. 22);

- даними табелів виходу на роботу за листопад-грудень 2019 року, відповідно до яких ОСОБА_1 в листопаді 2019 року відпрацював 68 годин громадських робіт, в грудні 2019 року -36 годин громадських робіт (т.2, а.п. 204, 218);

- даними довідки Городенківської міської ради в Івано-Франківській області № 597 від 23.12.2019 року, згідно з якою ОСОБА_1 з 15.08.2019 року згідно з розпорядженням від 14.08.2019 року відбуває громадські роботи на території вказаної міської ради, з 17.12.2019 року по 21.12.2019 року для відбування громадських робіт не з`явився та не відпрацював встановлену кількість годин згідно затвердженого графіка (т. 3, а.п. 15);

- даними акту перевірки виконання засудженим кримінального покарання у виді громадських робіт, складеного начальником Городенківського РС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 21.12.2019 року, згідно з яким ОСОБА_1 не виходив на громадські роботи без поважних причин 17.12.2019 року, 18.12.2019 року, 19.12.2019 року та 20.12.2019 року (т. 3, а.п. 16);

- даними довідки Городенківського РС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, згідно з якою ОСОБА_1 станом на 17.12.2019 року відпрацював 36 годин громадських робіт із 84 годин, запланованих на грудень, та загалом відпрацював 112 годин із 240 годин громадських робіт, призначених йому судом (т. 2, а.п. 194);

- даними постанови про визнання речовими доказами та долучення їх до матеріалів кримінального провадження від 18.12.2019 року, відповідно до якої матеріали стосовно ОСОБА_1 , які надіслані з Городенківського РС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, визнано речовим доказом (т.2, а.п. 217);

- дослідженим в судовому засіданні речовим доказом матеріалами особової справи ОСОБА_1 , яка заведена та сформована Городенківським РС філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, відповідно до яких встановлено, що ОСОБА_1 , будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, розпорядженням про прийняття на роботу та графіком виходу на громадські роботи, попередженням про притягнення до кримінальної відповідальності, ухилився від їх відбування (т.2, а.п. 193-210).

Аналізуючи та оцінюючи усі докази, надані стороною обвинувачення в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що кожен доказ, а саме покази обвинуваченого, потерпілих, свідків, протоколи огляду місця події, проведення слідчих експериментів з фототаблицями до них, є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_1 .

Отже, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст.185 та ч. 2 ст.389 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_2 повторно; таємне викрадення майна потерпілого ОСОБА_3 , поєднане з проникненням в його житло, повторно, а також будучи засудженим до покарання у виді громадських робіт, ухилився від відбування цього покарання.

З приводу доводів обвинуваченого та його захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 такої кваліфікуючої ознаки як проникнення до житла слід зазначити, що в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений не заперечує вчинення ним таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_3 з його квартири, однак, не погоджується з такою кваліфікуючою ознакою цього злочину, як незаконне проникнення до житла.

Сховищем може бути будь-яке місце, яке призначене для постійного чи тимчасового зберігання майна і має засоби захисту від доступу сторонніх осіб (такими засобами можуть бути двері, обладнані чи не обладнані замком, огорожа тощо). Проникненням в інше сховище є незаконне вторгнення до нього особи будь-яким способом, у тому числі й без подолання засобів захисту сховища, в тому числі і дверей, які можуть бути закриті на замок чи за допомогою іншого охоронного пристрою, так і відкриті. Вхід до будинку потерпілого був обладнаний дверима із замком, що підтверджується наданими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_3 . А тому навіть у випадку, якщо зазначені вхідні двері були не зачинені на замок, дії обвинуваченого слід кваліфікувати за кваліфікуючою ознакою - незаконне проникнення. Така позиція повністю узгоджується з роз`ясненнями, що містяться в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності».

Проникненням особи до сховища є незаконне вторгнення до нього будь-яким способом, у тому числі й без подолання засобів захисту сховища. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі № 204/1275/16-к (провадження № 51-357км18).

За таких обставин будь-яких підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України суд не вбачає та приходить до висновку про те, що його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, повністю доведена та його дії кваліфіковані правильно.

Що стосується посилань захисника щодо невстановлення розміру матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст.185 КК України, оскільки, на його думку, розмір матеріальних збитків має бути визначений шляхом проведення експертизи, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах процесуального закону.

Положеннями ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено перелік випадків, коли слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи, зокрема щодо визначення розміру матеріальних збитків, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням (п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України у редакції Закону № 1261-VII).

Крім того, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25.11.2019 року (справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18), обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК України у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.

Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі № 333/2953/18 (провадження № 51-200км20).

Слід зазначити, що в судовому засіданні вартість викраденого велосипеда ніким не оспорювалась (в тому числі ні обвинуваченим, ні його захисником). Вину у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, за фактом крадіжки майна (велосипеда) ОСОБА_2 , обвинувачений визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним злочину, вказані в обвинувальному акті. Підстав сумніватися в достовірності відомостей з довідки від 06.12.2019 року про вартість викраденого велосипеда жодних немає та стороною захисту ці відомості також не спростовані. Також не спростований ніким той факт, що власником викраденого майна є потерпілий ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України, класифікуються відповідно як нетяжкий та тяжкий злочини, а за ч. 2 ст. 389 КК України - як кримінальний проступок.

Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, є його щире каяття, активне сприяння розкриттю даного злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого за вчинення інших кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, відсутні.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, вказаною в ст.67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно обвинувального акту визнано обтяжуючою обставиною - рецидив злочину.

В той час, на думку суду, стороною обвинувачення безпідставно віднесено до обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 рецидив злочину.

За приписами ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Відповідно до абз. 2 п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» № 7 від 04 червня 2010 року, якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частини статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом ч. 4 ст. 67 КК України як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

Згідно з ст. 32 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Поняття рецидиву наводиться кримінальним законом у ст. 34 КК України й визначається як вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Обвинувачений вчинив новий злочини, будучи судимим вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24.06.2016 року за ч. 2 ст.185, ч.3 ст.185, ч. 1 ст.187, ч. 2 ст.263КК України.

Судом встановлено, що стороною обвинувачення - вчинення злочину обвинуваченим повторно враховано при кваліфікації його дій за ч. 3 ст.185 КК України.

Таким чином, стороною обвинувачення враховано, як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому - рецидив злочинів, всупереч вимогам закону.

У звязку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_1 посилання на цю обставину, яка обтяжує покарання.

Одночасно суд враховує особу винного, який неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, відбував покарання у виді позбавлення волі за вчинення, у тому числі, корисливих злочинів (т.3, а.п. 44-46) та, не зробивши для себе належних висновків, вчинив інкриміновані йому діяння під час непогашеної і не знятої судимості, у тому числі, посередньо характеризується за місцем проживання (т.3, а.п. 60), стан його здоров`я, зокрема, наявність в обвинуваченого захворювання у виді ВІЛ-інфекції (клінічна стадія І, безсимптомний перебіг), наслідки перенесеної черепно-мозкової травми (2015 р.), хронічний гастродуоденіт в стадії ремісії, що підтверджується даними довідки № 111-вих від 21.09.2020 року (т.2, а.п.162), на обліках в наркологічному та психіатричному кабінетах не перебуває (т.3, а.п. 62, 63), ставлення обвинуваченого до вчиненого, думку потерпілих, які не наполягають на покаранні обвинуваченого.

Суд також враховує досудову доповідь Городенківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 16.03.2020 року, про те, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства чи окремих осіб (т.1, а.п. 118-121).

Судом враховується і проміжок часу, за який було вчинено інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення, що на думку суду свідчить про свідоме нехтування обвинуваченим правилами, встановленими в суспільстві в частині охорони права власності та про його стійку антисоціальну спрямованість.

Тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкцій ч. 2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, а саме у виді позбавлення волі, з реальним відбуттям такого, оскільки в іншому випадку не буде досягнуто мети призначення покарання. Крім того, обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.389 КК України, а саме у виді арешту. Остаточне покарання слід визначити за правилами, передбаченими ч. 1 ст.70 КК України, оскільки необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів буде саме такий вид покарання. Крім цього, відповідно до ст. 71 КК України до покарання за даним вироком слід частково приєднати невідбуту частину покарання у виді громадських робіт, призначених згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11.07.2019 року, за якою ОСОБА_1 не відбув покарання у виді 128 годин громадських робіт, що складає 16 днів, враховуючи правила складання покарань, передбачені ст. 72 КК України.

Необхідності зміни запобіжного заходу до обвинуваченого у виді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили немає. Тому суд вважає, що цей запобіжний захід слід залишити до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати в справі складають 2 198,14 грн. за проведення судових товарознавчої (942,06 грн.) та дактилоскопічної (1 256,08 грн.) експертиз та підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з положеннями ст.124 КПК України.

Питання про речові докази слід вирішити згідно з правилами ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України скасуванню підлягає арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Городенківського суду Івано-Франківської області від 11.01.2020 року, на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч. 2 ст.389 КК України, і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 389 КК України - у виді арешту на строк 3 (три) місяці.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_1 визначити у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднати до призначеного покарання невідбуту частину покарання у виді громадських робіт, призначеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11.07.2019 року, та остаточне покарання ОСОБА_1 визначити у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 16 (шістнадцять) днів.

Строк відбуття ОСОБА_1 визначеного остаточного покарання рахувати з 10 січня 2020 року, тобто з дня його фактичного затримання.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в загальному розмірі 2 198 (дві тисячі сто дев`яносто вісім) гривень 14 копійок.

Питання про речові докази вирішити таким чином:

- ТВ-тюнер марки «UCLAN» з пультом дистанційного керування; два пульти дистанційного керування від телевізорів марки «Samsung», електронний годинник марки «ELEKTA», повернути потерпілому ОСОБА_3 ;

-велосипед марки «Brennaber», чорного кольору, який переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 , повернути останньому після набрання вироком законної сили;

- один слід пальця руки, який вилучений з поверхні електронного годинника марки «ЕLEKTA», один слід пальця руки, який вилучений з поверхні телевізора, передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Городенківського ВП Коломийського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, знищити;

-матеріали Городенківського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області стосовно ОСОБА_1 зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Скасувати заходи забезпечення у виді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 11.01.2020 року на майно потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ТВ-тюнер марки «UCLAN» із пультом дистанційного керування, два пульти дистанційного керування від телевізорів марки «Samsung», електронний годинник марки «ELEKTA».

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Яремин М. П.