Рішення № 95365062, 03.03.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4414/20

03 березня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гулкевич С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільська міська рада про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

визнати незаконним не розгляд заяви від 05.11.2020 року інваліда війни ОСОБА_1 Тернопільською міською радою на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року у справі №500/2058/20;

визнати незаконним ненадання дозволу Тернопільською міською радою на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої для обслуговування нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 інваліду війни в Афганістані ОСОБА_1 ;

зобов`язати Тернопільську міську раду надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої для обслуговування нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 інваліду війни в Афганістані ОСОБА_1 згідно заяви і поданих документів станом на 14.04.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 05.11.2020 року звернувся до Тернопільської міської ради з заявою про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року у справі №500/2058/20, яким відповідача зобов`язано повторно розглянути його звернення від 14.04.2020 про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої для обслуговування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення. Станом на 30.12.2020 року ОСОБА_1 дозволу на експертну грошову оцінку чи вмотивованої відмови не отримав.

Позивач вважає таку бездіяльність органу місцевого самоврядування на неодноразові його звернення протиправною, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

Ухвалою суду від 21.01.2021 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та роз`ясненні суті позовних вимог, просив позов задовольнити в повному обсязі. Наголосив, що не прийняття рішення про надання дозволу на складання експертної грошової оцінки земельної ділянки є незаконним бездіяльністю, яка вказує на системний характер порушень відповідачем. На думку позивача, оскільки звернення від 05.11.2020 року розглянуто не було, то у спірних правовідносинах має місце вчетверте допущення Тернопільською міською радою умисної бездіяльності, а тому застосування такого способу захисту його прав та інтересів як зобов`язання надати дозвіл на проведення експертної грошової не вважатиметься порушенням дискреційних повноважень відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, свою позицію виклав у поясненнях, та просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що позивач обрав неправильний спосіб захисту прав. Зокрема, вимога про зобов`язання відповідача виконати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року у справі №500/2058/20 не містить ознак публічно-правового спору. Вимога про визнання незаконним ненадання дозволу Тернопільською міською радою на проведення експертної грошової оцінки є безпідставною, оскільки у ній не конкретизовано, якого звернення позивача до відповідача ця вимога стосується. В частині ж вимоги зобов`язати Тернопільську міську раду надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої для обслуговування нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 інваліду війни в Афганістані ОСОБА_1 згідно заяви і поданих документів станом на 14.04.2020 року, Тернопільським окружним адміністративним судом 30.09.2020 року ухвалено рішення у справі №500/2058/20, а тому така вимога є безпідставною також.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року у справі №500/2058/20, яке набрало законної сили 02.11.2020 року, зобов`язано Тернопільську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.04.2020 року про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої йому для обслуговування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення (а.с.43-52).

Позивач ОСОБА_1 05.11.2020 року через Центр надання адміністративних послуг звернувся з заявою до Тернопільської міської ради, у якій просив виконати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року у справі №500/2058/20 і повторно розглянути його звернення від 14.04.2020 року про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої йому для обслуговування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення (а.с.14-15).

До заяви було долучено: копію паспорта ОСОБА_1 , копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків, копію договору оренди землі, копію свідоцтва про право власності на нерухоме майно, лист Тернопільського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області про відсутність заборгованості по сплаті податку чи орендної плати за земельну ділянку станом на час подання документів у ЦНАП, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, копію витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, копію рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.11.2019 року у справі №607/14981/19, копію рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року у справі №500/2058/20.

Однак рішення від Тернопільської міської ради, за результатами розгляду звернення від 05.11.2020 року, позивач не отримував.

Не погодившись із такою бездіяльністю органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ч.1, 2, 5 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, ч.1 ст.122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам встановлено ст.128 ЗК України.

Згідно з ч.1 ст.128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (ч.3 ст.128 ЗК України).

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки рішення про надання дозволу або про відмову, із наведенням обґрунтованих підстав такої відмови.

При цьому, ч.5 ст.128 ЗК України визначений перелік підстав для відмови в продажу земельної ділянки, який є вичерпним, а саме:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Водночас, згідно з п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування").

У відповідності до ч.2 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно з ч.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Як встановлено судом, позивач, будучи зацікавлений у придбанні земельної ділянки на якій розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно, 05.11.2020 року через Центр надання адміністративних послуг звернувся з заявою про надання дозволу на складання експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої для обслуговування нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 , на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року у справі №500/2058/20. Однак жодного рішення від Тернопільської міської ради не отримував.

Одним із видів адміністративної послуги є надання дозволу на складання експертної грошової оцінки земельної ділянки. Разом з тим, перелік підстав відмови у наданні адміністративної послуги, а саме відмови в продажу земельної ділянки є вичерпним та чітко визначений у ч.5 ст.128 ЗК України.

Приписами ч.3 ст.128 ЗК України визначено обов`язок органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень прийняти рішення про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки або надання мотивованої відмови в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Необхідне зазначити, що ОСОБА_1 неодноразово звертався з аналогічними заявами про надання дозволу на складання експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої для обслуговування нежитлової будівлі магазину продовольчих товарів за адресою АДРЕСА_1 . Так, відповідне рішення не було прийняте за результатами розгляду таких заяв згідно з підготовленими проектами рішень 22.12.2015 року третьою сесією сьомого скликання Тернопільської міської ради, 05.04.2019 року тридцять третьою сесією сьомого скликання Тернопільської міської ради та 26.06.2020 року п`ятдесят першою сесією сьомого скликання Тернопільської міської ради (а.с.23-30, 39-42).

Однак, в матеріалах справи відсутні докази подання проекту рішення "Про надання дозволу на складання експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої для обслуговування нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 " на розгляд сесії Тернопільської міської ради за зверненням позивача від 05.11.2020 року, більше того відсутня будь яка відповідь відповідача на вказане звернення.

Таким чином, за наслідками розгляду заяви позивача про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої для обслуговування нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 , відповідачем не було прийнято жодного акта ради, як суб`єкта земельних правовідносин, у формі рішення.

Отже, відсутність рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки або про відмову в продажу земельної ділянки, із наведенням обґрунтованих підстав такої відмови, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що вимога визнати незаконним не розгляд заяви ОСОБА_1 від 05.11.2020 року на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року у справі №500/2058/20 не містить ознак публічно-правового спору, оскільки таке звернення про надання адміністративної послуги - надання дозволу на складання експертної грошової оцінки земельної ділянки, суб`єктом надання якої є Тернопільська міська рада в силу повноважень, які покладені на неї ЗК України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відтак, у спірних право-відносинах має місце протиправна бездіяльність.

Як передбачено п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч.4 ст.245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку з ч.2 ст.2 КАС України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Однак, як і будь-який інший спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав.

Суд відзначає, що вимога зобов`язати Тернопільську міську раду надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої для обслуговування нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 інваліду війни в Афганістані ОСОБА_1 згідно заяви і поданих документів станом на 14.04.2020 року вирішена у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року у справі №500/2058/20. Разом з тим, позивач не став звертати до примусового виконання вищевказане рішення, а фактично поданням нової заяви від 05.11.2020 року розпочав нові правовідносини.

Таким чином предметом розгляду у даній справі є бездіяльність Тернопільської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.11.2020 року про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

У свою чергу, надання такого дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, без перевірки наявності чи відсутності усіх передбачених ЗК України підстав для відмови в продажу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

В матеріалах справи не містяться докази, чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу. Окрім того, відповідний проект рішення не був підтриманий постійною комісією з питань містобудування Тернопільської міської ради та поданий на розгляд сесії Тернопільської міської ради, що не дозволяє суду перевірити дотримання умов заявником для отримання відповідного дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах з метою захисту порушеного права позивача належним способом, за встановлених обставин, є визнання протиправною бездіяльність Тернопільської міської ради щодо неприйняття відповідного рішення за заявою від 05.11.2020 року та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.11.2020 року про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої йому для обслуговування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваної бездіяльності.

Згідно ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Тернопільської міської ради щодо неприйняття відповідного рішення за заявою ОСОБА_1 від 05 листопада 2020 року про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої йому для обслуговування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Тернопільської міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 листопада 2020 року про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0144 га, наданої йому для обслуговування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 березня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Тернопільська міська рада (місцезнаходження/місце проживання: вул. Листопадова 5,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 34334305);

Головуючий суддя Мандзій О.П.