Рішення № 95364809, 19.02.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5063/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бодюл М.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

представник: адвокат Гулий А.В.

відповідач: військова частина 2269 Національної гвардії України (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 77/95, код ЄДРПОУ 14322859)

представник: Бобошко І.О.

про визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , через адвоката Гулого А.В., звернувся до суду з позовом до військової частини 2269 Національної гвардії України (надалі - ВЧ 2269) про визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військової частини 2269 Національної гвардії України на посаді водія-радіотелеграфіста командно-штабної машини групи радіозв`язку вузла зв`язку батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення польотів. У період проходження військової служби при виконанні службових обов`язків, а саме перебуваючи у добовому чергуванні 19.06.2020 року, близько 23:00 год. позивач отримав травму голови, випавши з висоти другого поверху кунгу К-66, який встановлено над будівлею агрегатної стоянки техніки вузла зв`язку, що знаходиться за території військової частини. Згодом позивачу встановлено діагноз: кататравма, ЗЧМТ, забій головного мозку легкого ступеню, епідуральна гематома зліва, набряк головного мозку, дислокаційний синдром, перелом кісток черепа, садна м`яких тканин голови. Однак за результатами розслідування комісією ВЧ 2269 складено акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* від 07.10.2020 року та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* №15/20 від 07.10.2020 року, у яких зафіксовано, що нещасний випадок стався з позивачем у позаслужбовий час 21.06.2020 року об 11:30 год. Позивач вважає вказані акти протиправними та стверджує, що нещасний випадок стався з ним саме 19.06.2020 року при виконанні службових обов`язків. З цих підстав представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 07.10.2020 року, що стався з ОСОБА_1 21.06.2020 року об 11:30, форми Н-5* та акт №15/20 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ* від 07.10.2020 року, які складені комісією військової частини 2269 Національної гвардії України;

- зобов`язати військову частину 2269 Національної гвардії України провести повторне розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 19.06.2020 року о 23:00 год., та скласти акт розслідування нещасного випадку форми Н-5* та акт про нещасний випадок, який стався в період проходження військової служби при виконанні службових обов`язків форми Н-1*.

Ухвалою судді від 10.11.2020 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі за цим позовом та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що комісією з розслідування нещасного випадку, призначеною наказом командира ВЧ 2269 №493 від 22.06.2020 року, за результатами розслідування встановлено, що нещасний випадок стався з ОСОБА_1 21.06.2020 року близько 11:30 год. під час виконання ним робіт з демонтажу даху сараю, що знаходиться на подвір`ї домоволодіння батьків позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . З цих підстав комісією складено акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* від 07.10.2020 року та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* №15/20 від 07.10.2020 року. Доводячи законність вказаних актів, вказуючи, що ці акти не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій наполягав на тому, що вказаний публічно-правовий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою суду від 09.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 за наказом командира військової частини 2269 Національної гвардії України №33 о/с від 14.05.2019 року прийнятий на військову службу за контрактом строком на три роки та призначений на посаду водія-радіотелеграфіста командно-штабної машини групи радіозв`язку вузла зв`язку батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення польотів. (а.с. 8, 207, т.1)

Наказом командира військової частини 2269 Національної гвардії України №244 від 12.11.2020 року ОСОБА_1 звільнено у відставку за станом здоров`я. (а.с. 104, т.1)

В період проходження служби у червні 2020 року з позивачем стався нещасний випадок, в результаті чого він отримав травму голови. Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №7147 від 03.07.2020 року, виданої КНП "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради", ОСОБА_1 встановлено діагноз: кататравма (19.06.2020 року), ЗЧМТ, забій головного мозку легкого ступеню, епідуральна гематома зліва, набряк головного мозку, дислокаційний синдром, перелом кісток черепа, садна м`яких тканин голови. (а.с. 24, т.1)

Наказом командира ВЧ 2269 №493 від 22.06.2020 року для проведення розслідування нещасного випадку, який стався 21.06.2020 року з водієм-радіотелеграфістом командно-штабної машини групи радіозв`язку вузла зв`язку солдатом ОСОБА_1 , призначено комісію та наказано їй провести розслідування у період з 22.06.2020 року по 24.06.2020 року. Наказом командира ВЧ 2269 №501 від 23.06.2020 року продовжено проведення розслідування нещасного випадку з 25.06.2020 року до моменту отримання необхідних матеріалів. (а.с. 179, 181, т.1)

Комісією встановлено, що нещасний випадок стався з ОСОБА_1 21.06.2020 року близько 11:30 год. під час виконання ним, разом з батьком, робіт з демонтажу даху сараю, який знаходиться на подвір`ї домоволодіння його батьків, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Тож за висновком комісії нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Вказаний висновок зафіксовано в акті розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) форми Н-5* від 07.10.2020 року. (а.с. 249 - 253, т.1)

Також комісією складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* №15/20 від 07.10.2020 року, який 07.10.2020 року затверджено т.в.о. командира ВЧ 2269. (а.с. 1 - 3, т.2)

Не погодившись з висновками розслідування нещасного випадку, проведеного комісією ВЧ 2269, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з розслідуванням нещасного випадку, який стався з позивачем в період проходження ним служби в складі Національної гвардії України.

Частиною 2 статті 21 Закону України "Про Національну гвардію України" передбачено, що військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" охорона здоров`я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Турбота про збереження та зміцнення здоров`я військовослужбовців - обов`язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов`язків військової служби.

Статтею 1 Закону України "Про охорону праці" визначено поняття охорони праці - як системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України "Про охорону праці" умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про охорону праці" працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Статтею 22 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

У статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 року №1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 року за №83/7404, затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (надалі - Порядок №1346, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Цей Порядок розроблено з метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

Дія цього Порядку поширюється на з`єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України (далі - підрозділи).

Пунктом 2.1 Порядку №1346 передбачено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з пунктами 2.2, 2.4 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Пунктами 3.1, 3.2, 3.5 Порядку №1346 передбачено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов`язаний:

- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;

- повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров`ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.

Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.

До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).

У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.

Згідно з пунктом 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії:

- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

- з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків);

- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Відповідно до пунктів 3.9, 3.10 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 3.11 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Відповідно до пункту 3.12 Порядку №1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров`я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.

Пунктами 3.13, 3.14 Порядку №1346 передбачено, що нещасні випадки (у тому числі поранення), про які складаються акти за формою Н-1* (НТ*), реєструються у підрозділі в журналі за встановленою формою (додаток 5).

Керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.

Відповідно до пункту 3.15 Порядку №1346 затверджені акти Н-1* (НТ*) разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5* не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування видаються потерпілому або його довіреній особі, а також надсилаються:

- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підрозділу разом з першими примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) та всіма іншими матеріалами розслідування;

- керівнику відповідної служби державного нагляду за охороною праці МВС, ГУМВС, УМВС разом з примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) і копіями всіх матеріалів розслідування;

- органу, до сфери управління якого належить підрозділ, акти розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*);

- до особової справи потерпілого акт Н-1* (НТ*).

На вимогу потерпілого керівник зобов`язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.

Пунктом 3.19 Порядку №1346 передбачено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У ході розгляду справи суд установив, що відповідно до рішення т.в.о командира батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення польотів ВЧ 2269 №171 від 19.06.2020 року ОСОБА_1 заступив на цілодобове чергування черговим по стоянці вузла зв`язку 19.06.2020 року з 08:00 год. та завершив чергування наступного дня 20.06.2020 року. Територію військової частини залишив 20.06.2020 року о 10:37 год., про що свідчить витяг з системи пропускного контролю ВЧ 2269. (а.с. 222, 245, т.1)

Згідно з розподілом службового часу позивача наступні вихідні дні 20 та 21 червня 2020 року були днями відпочинку, а на службу позивач мав вийти у понеділок 22 червня 2020 року.

22 червня 2020 року позивач звернувся за медичною допомогою до КП "Центральна міська лікарня м. Олександрії" зі скаргами на виражений головний біль, головокружіння, нудоту та був госпіталізований. За наслідками первинного огляду та висновку КТ від 22.06.2020 року йому було встановлено діагноз: ГЗЧМТ, забій головного мозку ІІ ст., епідуральна гематома лівої тім`яна-скроневої ділянки з дислокаційним синдром, перелом тім`яної, скроневої, клиновидної кісток зліва. Того ж дня санітарним автотранспортом він був направлений для подальшого лікування до нейрохірургічного відділення КНП "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради". (а.с. 121 - 128, 219, т.1)

У період з 22.06.2020 року по 03.07.2020 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради", з 05.07.2020 року по 13.07.2020 року - на амбулаторному лікуванні в КП "Центральна міська лікарня м. Олександрії", з 14.07.2020 року по 10.08.2020 року - на стаціонарному лікуванні в КНП "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради", з 11.08.2020 року по 08.10.2020 року - на амбулаторному лікуванні в КП "Центральна міська лікарня м. Олександрії". (а.с. 24 - 37, т.1)

Розслідування за фактом отримання травми ОСОБА_1 тривало у період з 22.06.2020 року по 07.10.2020 року та за його результатами комісія дійшла до висновку, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 у період проходження служби, не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. З цих підстав було складено акт про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ*.

З`ясовуючи фактичні обставини справи, суд заслухав у судовому засіданні позивача та допитав свідків.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що добове чергування 19.06.2020 року він проходив на території військової частини 2269. Увечері того дня (п`ятниця) близько 23:00 год. він перебував у споруді (кунг К-66), яка встановлена над будівлею агрегатної стоянки техніки вузла зв`язку на висоті 3- 4 м над землею та використовується як приміщення чергового вузла зв`язку. Перебуваючи у цій споруді, він перечепився через виступ, який знаходився під правою стінкою, та впав на бокові двері. Оскільки ці двері не були зачинені на замок, вони відчинилася і позивач випав з висоти другого поверху. Вранці у суботу 20.06.2020 року він прийшов до тями у приміщенні кунгу, як він там опинився - не пам`ятає. Він погано себе почував, у нього боліла голова, з лівого боку голови була гематома і боліло ліве око. Згодом до нього зателефонував батько, якому позивач повідомив, що в нього болить голова, бо він впав, і попросив його забрати додому. На прохання батька його співробітники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які працюють з ним в охоронній службі ПП "Явір-2005", приїхали за ним і відвезли його додому. Позивач пояснив, що не звернувся одразу за медичною допомогою у військовій частині та не доповів керівництву про факт падіння та отримання травми, оскільки погано себе почував та не повністю керував своїми діями та не усвідомлював їх наслідки. Вдома батьки, побачивши його стан, наполягали, аби він поїхав у лікарню. Проте позивач відмовився, оскільки вважав, що у вихідні дні полікується вдома, відпочине і голова перестане боліти. Наступного дня у неділю 21.06.2020 року батьки відвезли його в лікарню м. Олександрії. Батько позивача повідомив про це т.в.о. командира роти Голубенко Валерія Петровича, який трохи згодом прийшов до них у лікарню, аби дізнатися, що сталося. ОСОБА_4 запропонував, з метою уникнення проблем у керівництва ВЧ 2269 та в подальшій службі ОСОБА_1 , сказати, що останній впав з даху сараю. Оскільки позивачу до лікаря того вихідного дня потрапити не вдалось та він продовжував вважати, що отримав легкий забій, він з батьками поїхав додому. За ніч самопочуття ОСОБА_1 значно погіршилося. Зранку у понеділок 22.06.2020 року батьки відвезли його на комп`ютерну томографію, після якої його терміново направили до лікаря. Через поганий стан здоров`я він не міг особисто спілкуватися з лікарем, а з лікарем, який його оглядав, розмовляли батьки. Лікар, оглянувши ОСОБА_1 , терміново направив його на операцію до Кіровоградської обласної лікарні у м. Кропивницький. Того ж дня 22.06.2020 року йому було виконано операцію - резекційну трепанацію черепу зліва та видалено епідуральну гематому. Після того, як на початку липня 2020 року він повернувся з лікування в Кіровоградській обласній лікарні для подальшого лікування до м. Олександрії, його опитав член комісії з розслідування нещасного випадку, якому він надав пояснення щодо обставин отримання травми 19.06.2020 року під час чергування та падіння з кунгу. Позивач у судовому засіданні заперечив факт падіння з даху сараю, та вказував, що у червні 2020 року він ремонт даху сараю у домоволодінні своїх батьків не проводив, з даху сараю не падав, а травму отримав 19.06.2020 року під час чергування у військовій частині.

Як свідчать надані суду відповідачем матеріали розслідування нещасного випадку, ОСОБА_1 у пояснювальних записках від 06.07.2020 року, від 14.08.2002 року, від 25.08.2020 року, надавав комісії з розслідування такі ж пояснення щодо обставин отримання ним травми 19.06.2020 року. (а.с. 183 - 186, т.1)

У судовому засіданні свідки ОСОБА_5 (батько позивача), ОСОБА_6 (мати позивача), ОСОБА_7 (особа, з якою позивач проживає однією сім`єю без укладення шлюбу) підтвердили такі ж обставини отримання травми позивачем.

При цьому свідок ОСОБА_5 пояснив, що при первинному огляді його сина лікарем-невропатологом 22.06.2020 року він повідомив лікарю, що про те, що травма нібито сталася в побуті 21.06.2020 року, приховавши факт отримання сином травми 19.06.2020 року під час чергування у військовій частині, скільки на той момент побоювався проблем у подальшій службі ОСОБА_1 та не усвідомлював тяжкості черепно-мозкової травми, яку отримав його син. Про це його також просив т.в.о. командира роти Голубенко Валерій Петрович, з яким він спілкувався 21 та 22 червня 2020 року у приміщенні лікарні та по телефону. Свідок ОСОБА_5 вказав, що члени комісії з розслідування нещасного випадку, яке проводила військова частина, не опитували його щодо того де, коли і за яких обставин з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, а про нібито-то падіння його сина з даху сараю він членам комісії не повідомляв. Щодо фотозображення споруди сараю, яке міститься у матеріалах розслідування як ескіз місця нещасного випадку, то це фото робив ОСОБА_4 у кінці червня 2020 року. Свідок ОСОБА_5 пояснив, що споруда, зображена на фото, дійсно розташована на території його домоволодіння по АДРЕСА_1 , але наполягав на тому, що ремонт цієї споруди ні він, ні його син не проводили, а з даху цієї споруди син не падав.

Допитаний як свідок ОСОБА_4 пояснив, що у червні 2020 року він займав посаду начальника групи радіозв`язку вузла зв`язку батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення польотів ВЧ 2269 та був прямим начальником ОСОБА_1 . У вихідний день 21.06.2020 (неділю) йому зателефонував батько ОСОБА_1 та повідомив, що той впав з даху сараю. Після цього він прибув у КП "Центральна міська лікарня м. Олександрії", де зустрівся з ОСОБА_1 та його батьками. Бачив, що на голові у ОСОБА_1 є гематома, тому порадив йому наступного робочого дня у понеділок зробити комп`ютерну томограму голови. Про цей факт він 21.06.2020 року доповів т.в.о. командира батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення польотів ВЧ 2269 ОСОБА_8 . У понеділок 22.06.2020 року батько ОСОБА_1 повідомив, що за результатами комп`ютерної томограми у того виявлено перелом кісток черепа та його госпіталізовано для проведення операції. Свідок ОСОБА_4 стверджував, що він нікому не висловлював ніяких пропозицій щодо приховування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 . Щодо фотозображення споруди, яке міститься у матеріалах розслідування, ОСОБА_4 пояснив, що він робив його приблизно 23-24 червня 2020 року на власний мобільний телефон, аби долучити до матеріалів розслідування, яке на той час було розпочате.

Як вбачається зі спірних актів, складених комісією, висновки про невиробничий характер нещасного випадку, його дату, час та місце ґрунтуються на поясненнях ОСОБА_4 щодо обставин події, які відомі йому зі слів батька ОСОБА_1 - ОСОБА_5 . Однак, у матеріалах розслідування відсутні пояснення ОСОБА_5 , який за висновками відповідача, був безпосереднім очевидцем нещасного випадку, який стався з позивачем, а також інших осіб (свідків), які б доводили побутовий характер травми та те, що позивач отримав її в позаслужбовий час у домашніх умовах.

В актах зазначено, що даний факт підтверджують фото місця нещасного випадку, які надав батько потерпілого, та відповідь головного лікаря КП "Центральна міська лікарня м. Олександрії" №1712 від 07.07.2020 року, в якій вказано, що травма ОСОБА_1 , зі слів хворого, отримана в побуті 21.06.2020 року (що зафіксовано при первинному огляді хворого).

Між тим, як установлено судом, батько позивача - ОСОБА_5 - не надавав членам комісії з розслідування ніяких фотографій та заперечує факт падіння ОСОБА_1 з даху сараю.

Протокол огляду місця нещасного випадку, наявний у матеріалах розслідування, складено лише 07.10.2020 року, з порушенням строку, установленого пунктом 3.8 Порядку №1346, а фото (ескіз місця нещасного випадку) виконано ОСОБА_4 , який не був членом комісії з розслідування. (а.с. 205 - 206, т.1)

Комісія з розслідування, прийнявши до уваги лист головного лікаря КП "Центральна міська лікарня м. Олександрії" №1712 від 07.07.2020 року (а.с. 246, т.1), не врахувала інші медичні документи, якими засвідчено факт ушкодження здоров`я позивача внаслідок нещасного випадку.

Між тим, з виписок із медичної карти амбулаторного хворого від 13.07.2020 року, від 07.09.2020 року, виданих КП "Центральна міська лікарня м. Олександрії", виписок з медичної карти стаціонарного хворого №7147 від 03.07.2020 року, №7949 від 10.08.2020 року, виданих КНП "Кіровоградська обласна лікарня Кіровоградської обласної ради", направлення до ЛКК від 07.09.2020 року вбачається, що кататравма ОСОБА_1 (травма, отримана внаслідок падіння з висоти) мала місце 19.06.2020 року, а не 21.06.2020 року, як установила комісія. (а.с. 24 - 35, 220 - 221, т.1)

Доводи відповідача щодо того, що позивач не звертався за медичною допомогою до медичного пункту ВЧ 2269 під час чергування 19-20.06.2020 року суд відхиляє, та зазначає, що, враховуючи важкість отриманої позивачем черепно-мозкової травми, є підстави вважати, що позивач після отримання травми голови не міг об`єктивно оцінювати стан свого здоров`я та приймати адекватні рішення, а тому зволікав зі зверненням за медичною допомогою до 22.06.2020 року.

Також у спірних актах комісія посилається на пояснення військовослужбовців ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , чергової медсестри ОСОБА_14 , наряду по КПП-1, який ніс службу 19-20.06.2020 року, та зазначає, що опитаний особовий склад заперечив факт травмування солдата ОСОБА_1 на території військової частини 2269 під час несення ним чергування на стоянці техніки вузла зв`язку, наявність на відкритих частинах тіла потерпілого тілесних ушкоджень, відхилення у поведінці, порушення рівноваги.

Суд вважає, що такі пояснення свідчать про те, що опитані особи не були очевидцями події, про яку повідомив ОСОБА_1 (падіння його з висоти споруди кунгу К-66, що, за твердженням позивача, мало місце 19.06.2020 року о 23:00 год.), але не спростовують цю подію.

До того ж допитані у судовому засіданні військовослужбовці ВЧ 2269 ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 дали показання, що незабаром після події, яка сталася з ОСОБА_1 , бокові двері у кунзі, який встановлено над будівлею агрегатної стоянки техніки вузла зв`язку, були зачинені ззовні, з військовослужбовцями проведено інструктаж щодо правил перебування у кунзі та заборонено відчиняти бічні двері у цій споруді , зокрема під час чергування у ній.

З матеріалів службового розслідування вбачається, що версія про отримання позивачем травми під час чергування на території військової частини 19.06.2020 року належним чином не перевірена. Судом установлено, що комісією з розслідування місце події, на яке вказував позивач - місце несення чергування чергового стоянки вузла зв`язку (кунг К-66) - не обстежувалося, а факт падіння з цієї споруди належним чином не розслідувався.

Це призвело до того, що нещасний випадок, внаслідок якого позивач отримав травму, розслідуваний комісією неповно та кваліфікований неправильно.

Тому суд вважає, що акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та акт про нещасний випадок невиробничого характеру №15/20 за формою НТ*, складені 07.10.2020 року, є незаконними, оскільки комісією з розслідування не повно встановлені обставини щодо дати та часу отримання позивачем травми та місця, де стався нещасний випадок, а висновки актів про невиробничий характер нещасного випадку, який стався з позивачем, є недоведеними.

Отже спірні акти слід визнати протиправними та скасувати їх як індивідуальні акти, що порушують права позивача.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд вважає, що відновлення порушеного права позивача можливо шляхом проведення повторного розслідування з метою встановлення всіх обставин нещасного випадку, внаслідок якого він отримав травму в період проходження служби.

Тож суд частково задовольняє похідну позовну вимогу та покладає на відповідача обов`язок провести повторне розслідування нещасного випадку, внаслідок якого позивач отримав травму, та скласти за результатами розслідування відповідні акти, з урахуванням висновків суду у цій справі.

При вирішенні вказаного спору суд враховує позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 року у справі №1640/3010/18, який вказав, що спори, пов`язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й оскарження акту про нещасний випадок під час проходження публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини 2269 Національної гвардії України (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Діброви, 77/95, код ЄДРПОУ 14322859) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* від 07.10.2020 року, складений комісією військової частини 2269 Національної гвардії України.

Визнати протиправним та скасувати акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* №15/20 від 07.10.2020 року, складений комісією військової частини 2269 Національної гвардії України.

Зобов`язати військову частину 2269 Національної гвардії України провести повторне розслідування нещасного випадку, внаслідок якого ОСОБА_1 отримав травму, та скласти за результатами розслідування відповідні акти, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у сумі 840,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань військової частини 2269 Національної гвардії України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш