Рішення № 95364732, 05.03.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2021 року м.Київ № 320/1559/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про відкриття виконавчого провадження № 63723622 від 25.11.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при відкритті виконавчого провадження відповідачем не дотримано вимог статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та прийнято до виконання виконавчий документ не за місцем реєстрації та проживання позивача, чим порушено його права у виконавчому провадженні. На підставі цього, на думку позивача, оскаржувана постанова приватного виконавця є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 24.02.2021.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання. Так, відповідач зазначає, що у виконавчому написі №29151 від 08.09.2020, який виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., та на підставі якого винесено спірну постанову вказано, що місцем проживання боржника є АДРЕСА_1 , тобто, на думку відповідача, виконавчим документом чітко встановлено, що місце проживання боржника знаходиться в межах виконавчого округу міста Києва.

Крім того відповідач зазначає, що приватним виконавцем перевірено виконавчий документ на відповідність вимогам чинному законодавству України, та при прийнятті його до виконання не було виявлено жодної з передбачених законом підстав для його повернення стягувачу чи відмови у відкритті виконавчого провадження. Відповідач зауважує, що в заяві про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса також зазначено, що місцем проживання боржника є АДРЕСА_1 . Таким чином, на думку відповідача, оскільки до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової М.В. надійшов виконавчий документ - виконавчий напис №29151 від 08.09.2020, виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., у якому зазначено, що боржник проживає у межах виконавчого округу міста Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання. Відповідач стверджує, що під час винесення спірних постанов він не порушив норми статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», а тому оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню.

У судове засідання, призначене на 24.02.2021, сторони, належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, будь яких клопотань чи заяв про розгляд справи без їх участі чи відкладення розгляду справи, суду не надсилали.

Протокольною ухвалою суду від 24.02.2021 на підставі ч. 9 ст.205 КАС України, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. 08.09.2020 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №29151 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором від 16.12.2013 №012-28509-161213, укладеним з ПАТ "Дельта Банк", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 13.04.2018 №379/К є ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами від 11.08.2020 №11/08/2020-ФА є ТОВ "Фінансова Компанія "Аланд ", далі іменований стягувач. Сума заборгованості у загальній сумі складає 62 222,44 грн. (а.с. 23).

При цьому, у виконавчому написі зазначено місце реєстрації боржника: АДРЕСА_2 та місце проживання: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що 26.10.2020 представник ТОВ "Фінансова Компанія "Аланд " звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни із заявою про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за №29151 від 08.09.2020 про стягнення з боржника - ОСОБА_1 , коштів у розмірі 62 222,44 грн.; у випадку встановлення доходу боржника, яким є ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 , - звернути стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника (а.с. 22).

У вищезазначеній заяві та виконавчому написі вказано місце проживання боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 та місце проживання: АДРЕСА_1 .

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. прийнято постанову від 25.11.2020 про відкриття виконавчого провадження № 63723622 (а.с. 26).

Після відкриття зазначеного виконавчого провадження, 25.11.2020, приватним виконавцем в рамках такого виконавчого провадження були винесені наступні постанови: постанова про стягнення з боржника основної винагороди; постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника.

Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), який набрав чинності 05.10.2016 р.

Частиною 1 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

До обов`язків виконавця належить здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18).

За приписами частини 2 статті 24 Закону № 1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 р. № 1403-VIII (далі Закон № 1403-VIII).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 25 Закону № 1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Таким чином, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах виконавчого округу, в якому такий приватний виконавець здійснює діяльність.

З Єдиного реєстру приватних виконавців України випливає, що виконавчим округом приватного виконавця Малкової М.В. є м. Київ.

В цьому випадку, оскільки боржником є фізична особа, місцем виконання виконавчого напису є місце проживання, перебування боржника.

При цьому суд зазначає, що приписи частини 2 статті 24 Закону № 1404-VIII стосовно можливості прийняття приватним виконавцем виконавчих документів за місцезнаходженням майна боржника стосуються виконавчих документів, боржником в яких є юридична особа.

Зважаючи на те, у виконавчому документі зазначено місце реєстрації фізичної особи боржника, яке знаходиться на території Київської області, тобто не в межах виконавчого округу, в якому здійснює діяльність відповідач як приватний виконавець, приватний виконавець не мав підстав для прийняття виконавчого документу до виконання через те, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, та відкривати виконавче провадження.

В цьому випадку виконавець мав повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання, як це передбачено пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII, відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

При цьому, не заслуговують на увагу доводи відповідача, про зазначення у виконавчому документі як місця реєстрації боржника, яке знаходиться в Київській області, так й місця фактичного проживання м. Київ, тобто місце проживання боржника знаходиться в межах виконавчого округу міста Києва, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, визначає Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 р. № 1382-IV (далі Закон № 1382-IV), відповідно до статті 3 якого місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.

Статтею 6 Закону № 1382-IV встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Тобто, саме зареєстроване місце проживання фізичної особи повинно вважатися місцем проживання для цілей визначення місця виконання рішення.

Посилання відповідача на те, що стягувач наділений правом вибору місця виконання рішення, а законодавство не покладає на виконавця обов`язку здійснювати перевірку місця проживання боржника до відкриття виконавчого провадження, в контексті спірних правовідносин є незмістовними з тих підстав, що виконавцем у будь-якому разі порушено вимоги Закону № 1404-VIII в частині відкриття виконавчого провадження не за місцем виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах ШААС від 11.02.2021 у справі 620/6242/20, від 26.11.2020 у справі 640/17217/20, від 01.10.2020 у справі 580/2853/20, від 08.02.2021 у справі 580/5741/20, від 01.03.2021 у справі №320/13089/20, постанови Верховного Суду у справі № 804/6996/17 від 08.04.2020, від 29.01.2021 у справі №160/12729/19.

З Єдиного реєстру приватних виконавців України випливає, що виконавчим округом приватного виконавця Малкової М.В. є м. Київ.

Як свідчать матеріали справи, стягувач до заяви не додав підтверджуючих документів, з яких би чітко вбачалось, що боржник проживає/перебуває за вказаною адресою у м. Києві.

У той же час, матеріали справи не містять доказів проживання позивача та наявності у останнього майна у місті Києві.

Більш того, в матеріалах справи наявна копія заяви №012-28509-161213 з інформацією про клієнта Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», в якій зазначено, що клієнт - ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_2 та фактично проживає в с. Шкарівка Київської області (а.с. 22).

Згідно з наявної в матеріалах справи копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , адресою місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 .

Тобто, як на час укладення кредитного договору, так і на час відкриття вказаного виконавчого провадження боржник був зареєстрований за адресою, яка не відноситься до виконавчого округу відповідача.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач в ігнорування наявної у заяві про примусове виконання рішення, виконавчому написі, кредитному договорі інформації щодо місця реєстрації боржника, надав перевагу інформації про ймовірне місце проживання останнього, та відкрив виконавче провадження з порушенням встановлених ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII вимог щодо прийняття до виконання виконавчих документів.

Такі ж висновки щодо правомірності прийняття до виконання виконавчих документів за відсутності доказів, які б підтверджували місце проживання, перебування боржника містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 25.06.2019 у справі №826/7969/16, від 29.01.2020 у справі №804/476/17.

Отже, виконавчий документ прийнято відповідачем до виконання з порушенням вимог закону щодо місця виконання.

При прийнятті рішення у даній справі судом також враховується наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону №1404, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (далі - Інструкція), місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Згідно з п. 13 розділу ІІІ Інструкції, приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою.

Так, дійсно, судом встановлено, що стягувачем у заяві про примусове виконання рішення адресою місця проживання боржника зазначено АДРЕСА_1 , яка відноситься до виконавчого округу відповідача.

Проте, як зазначено вище, у виконавчому документі містилась адреса місця реєстрації боржника у Київській області, яка до виконавчого округу відповідача не відноситься, а будь-які відомості (докази) на підтвердження проживання боржника у м. Києві відсутні.

Отже, відкриваючи виконавче провадження відповідач належним чином не пересвідчився з достовірних джерел про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Такі дії приватного виконавця порушують права та обов`язки боржника у виконавчому провадженні, оскільки особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку що у відповідача не було підстав для винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження № 63723622 від 25.11.2020 на підставі виконавчого напису №29151 від 08.09.2020, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С..

Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування не виконав.

Ураховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

У відповідності до ч.1, ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн. (квитанція про сплату від 04.03.2021 №ПН1293). Відтак, враховуючи задоволення позову у повному обсязі на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. за рахунок коштів Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Малкової Марії Вікторівни.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про відкриття виконавчого провадження № 63723622 від 25.11.2020.

Стягнути за рахунок приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Малкової Марії Вікторівни (м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6 оф. 14 РНОКПП приватного виконавця НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.