Ухвала суду № 95364714, 05.03.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"05" березня 2021 р. Справа № 300/790/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Верховинської селищної ради Івано-Франківської області про визнання недійсним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 03.03.2021 звернувся до суду з позовною заявою до Верховинської селищної ради Івано-Франківської області, в якому просить суд: визнати недійсним та скасувати рішення з «Питання № 92-4/2021 Земельне питання щодо надання дозволу на облаштування під`їзної дороги до господарства ОСОБА_2 , ОСОБА_3 »; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області на його користь 20 000 (двадцять тисяч) грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням та неправомірними діями посадових осіб.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.

Способи судового захисту визначені в статті 5 КАС України. Так, згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Як слідує зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 не наведено належного обґрунтування порушення прав, свобод, інтересів останнього оскаржуваним рішенням відповідача.

Суд зазначає, що оскаржуваний акт органу місцевого самоврядування, за своєю правовою силою та у відповідності до приписів пункту 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України являється індивідуальним актом.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Тобто захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Також відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Проте, всупереч вказаної норми законодавства, представником позивача в позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний подати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Як вбачається із позовної заяви, позивач зазначає про право перебування у його власності земельної ділянки та про право користування його дружиною земельної ділянки в АДРЕСА_1 , а також про допущення при оформленні у 2003 році державних актів серії ІФ №087037 від 14.08.2003 та серії ІФ №087038 від 14.08.2003 технічної помилки щодо невірного зазначення межовиків « ІНФОРМАЦІЯ_1 », помилки щодо зазначення географічних координат земельних ділянок та про звернення до уповноважених органів для виправлення сказаних помилок.

При цьому позивач на підтвердження вказаних обставин не подає жодних доказів.

Також суд звертає увагу, що частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до частини 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Судом встановлено, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту позивача, як документа, що підтверджує наявність у позивача процесуальної правосуб`єктності, а також копія довідки про присвоєння позивачу реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Із врахуванням змісту статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України. Відсутність вищевказаних документів унеможливлює можливість ідентифікувати особу позивача, з`ясувати факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності, встановити зареєстроване місце проживання чи перебування позивача.

За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 160 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 5, 160, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Верховинської селищної ради Івано-Франківської області про визнання недійсним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом:

- наведення належного обґрунтування порушення прав, свобод, інтересів позивача оскаржуваним рішенням відповідача;

- зазначення інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- подання належним чином засвідчених письмових доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, зокрема щодо перебування у власності позивача земельної ділянки; щодо права користування його дружиною земельної ділянки в АДРЕСА_1 ; щодо допущення при оформленні у 2003 році державних актів серії ІФ №087037 від 14.08.2003 та серії ІФ №087038 від 14.08.2003 технічної помилки щодо невірного зазначення межовиків « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та помилки щодо зазначення географічних координат земельних ділянок; щодо звернення власника до уповноважених органів для виправлення сказаних помилок;

- надання суду належним чином засвідчених копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера/реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Главач І.А.