Рішення № 95364569, 05.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2021 року Справа № 160/17512/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС «СПАСЬКИЙ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС «СПАСЬКИЙ»» до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000151/1 від 07.12.2020, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000156/1 від 15.12.2020, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС «СПАСЬКИЙ»» з метою митного оформлення товарів подало до митниці електронні митні декларації. Під час декларування товару за вказаними електронними митними деклараціями Товариством обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України.

Так позивач вказує, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів.

Таким чином, позивач робить висновок, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від відповідача 10.02.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.10.2020 між позивачем (далі - Покупець) та іноземною компанією MIROTRANS BG LTD (далі - Постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт поставки №01102020. Умови поставки по контракту №01102020 від 01.10.2020 між Продавцем MIROTRANS BG LTD та Покупцем ТОВ «Аграрно промисловий комплекс «СПАСЬКЕ» здійснено на умовах DAP-Спаське.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000151/1 від 07.12.2020.

Так, 07.12.2020 до Дніпровської митниці Держмитслужби, ТОВ АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС «СПАСЬКИЙ» було заявлено до митного оформлення Товар, митна вартість якого була визначена за ціною договору щодо товару, який імпортуються.

До митного оформлення було заявлено Товар: фоточутливі, напівпровідникові прилади, вмонтовані в панель: складені у модуль сонячні елементи на основі монокристалічного кремнію, потужність 440Вт сонячні батареї LR4-72НІН-440М.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відправником вказаного товару з Китаю, згідно експортної декларації країни відправлення №223120200002755547 від 19.09.2020 є виробник товару LONGi Solar Technology Co., Ltd (China), який за своїм контрактом №16112018 з MIROTRANS BG LTD відправив на умовах CIF-Одеса вантаж.

На підтвердження заявлених відомостей позивачем було подано наступні документи: пакувальний лист б/н від 04.10.2020; рахунок-фактура (інвойс) №04102020/1 від 04.10.2020; коносамент №CNSHA0000929323 від 19.09.2020; коносамент COSU6274814510 від 19.09.2020; комерційна пропозиція №5 від 28.08.2020, банківські платіжні документи, що стосується товару (swift) від 13.11.2020; зовнішньоекономічний контракт №01102020 від 01.10.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 02.10.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту (специфікація) №1/5 від 04.10.2020; копія митної декларації країни відправлення №223120200002755547 від 19.09.2020.

Від відповідача на адресу позивача надійшло повідомлення, відповідно до змісту якого митний орган просив декларанта надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вказане повідомлення митного органу, 07.12.2020 ТОВ АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС «СПАСЬКИЙ» надало відповідь, в якій зазначено, що декларантом надані всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

За результатами перевірки митної декларації та інших документів, відповідачем відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, про що винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000151/1 від 07.12.2020.

Так, рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000151/1 від 07.12.2020 обґрунтовано наступним: «в графі 70 «Призначення платежу» зазначено передоплата за сонячні панелі згідно з контрактом від 01.10.2020 №01102020, специфікацією №1/5 від 04.10.2020. Відповідно до п.1.3 контракту №01102020 загальна сума контракту складає 2 000 000,00 млн.дол.США. Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Враховуючи зазначене, даний платіжний документ не містить ознак ідентифікації з поставкою оцінюваного товару. Відповідно до товаросупровідних документів, оцінюваний товар експортовано з країни виробництва №223120200002755547 від 19.09.2020. Оцінюваний товар придбано продавцем на умовах поставки CIF за ціною 82,19 дол.США/шт. До ціни товару включаються наступні складові: вартість, страхування, фрахт. За цих умов продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця до покупця. При цьому, числові витрати на страхування товару та фрахт не підтверджено документально. Відповідно до інформації експортної декларації від 19.09.2020 №223120200002755547 товар вивантажено з КНР на підставі документу №16112018. Даний документ декларантом не надано».

Таким чином, митний орган дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000156/1 від 15.12.2020.

Так, 15.12.2020 до Дніпровської митниці Держмитслужби, ТОВ АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС «СПАСЬКИЙ» було заявлено до митного оформлення Товар, митна вартість якого була визначена за ціною договору щодо товару, який імпортуються.

До митного оформлення було заявлено Товар: фоточутливі, напівпровідникові прилади, вмонтовані в панель: складені у модуль сонячні елементи на основі монокристалічного кремнію, потужність 440Вт сонячні батареї LR4-72НІН-440М.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи відправником вказаного товару з Китаю, згідно експортної декларації країни відправлення №223120200002755547 від 19.09.2020 є виробник товару LONGi Solar Technology Co., Ltd (China), який за своїм контрактом №16112018 з MIROTRANS BG LTD відправив на умовах CIF-Одеса вантаж.

На підтвердження заявлених відомостей позивачем було подано наступні документи: пакувальний лист б/н від 06.10.2020; рахунок-фактура (інвойс) №06102020/1 від 06.10.2020; коносамент №CNSHA0000935289 від 26.09.2020; коносамент COSU6276069840 від 26.09.2020; комерційна пропозиція №7 від 31.08.2020, банківські платіжні документи, що стосується товару (swift) від 23.11.2020; зовнішньоекономічний контракт №01102020 від 01.10.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 02.10.2020; доповнення до зовнішньоекономічного контракту (специфікація) №1/7 від 06.10.2020; копія митної декларації країни відправлення №223120200002894109 від 26.09.2020.

Від відповідача на адресу позивача надійшло повідомлення, відповідно до змісту якого митний орган просив декларанта надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На дане повідомлення митного органу, 15.12.2020 ТОВ АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС «СПАСЬКИЙ» надало відповідь, в якій зазначено, що декларантом надані всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

За результатами перевірки митної декларації та інших документів, відповідачем відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, про що винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000156/1 від 15.12.2020.

Так, рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000156/1 від 15.12.2020 обґрунтовано наступним: «в графі 70 «Призначення платежу» зазначено передоплата за сонячні панелі згідно з контрактом від 01.10.2020 №01102020, специфікацією №1/7 від 06.10.2020. Відповідно до п.1.3 контракту №01102020 загальна сума контракту складає 2 000 000,00 млн.дол.США. Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Враховуючи зазначене, даний платіжний документ не містить ознак ідентифікації з поставкою оцінюваного товару. Відповідно до товаросупровідних документів, оцінюваний товар експортовано з країни виробництва №223120200002894109 від 26.09.2020. Оцінюваний товар придбано продавцем на умовах поставки CIF за ціною 82,19 дол.США/шт. До ціни товару включаються наступні складові: вартість, страхування, фрахт. За цих умов продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця до покупця. При цьому, числові витрати на страхування товару та фрахт не підтверджено документально. Відповідно до інформації експортної декларації від 26.09.2020 №223120200002894109 товар вивантажено з КНР на підставі документу №16112018. Даний документ декларантом не надано».

Таким чином, митний орган дійшов висновку, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.

Коригування митної вартості товару проведено за рішенням про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.

Пправомірність винесених відповідачем рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлювалося судом, оскаржувані рішення фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що підтверджують митну вартість товарів.

Додатково зазначено, що декларантом виявлені розбіжності спростовані не були та не було надано запитуваних додаткових документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов 'язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як вбачається зі змісту спірних рішень, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 у справі №21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

При цьому, суд також звертає увагу на наступне.

Як встановлювалося судом, повідомленням митного органу витребувано у позивача додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Втім, обґрунтовуючи своє рішення митний орган вказує на інші підстави та документи, які не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

«в графі 70 «Призначення платежу» зазначено передоплата за сонячні панелі згідно з контрактом від 01.10.2020 №01102020, специфікацією №1/7 від 06.10.2020. Відповідно до п.1.3 контракту №01102020 загальна сума контракту складає 2 000 000,00 млн.дол.США. Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Враховуючи зазначене, даний платіжний документ не містить ознак ідентифікації з поставкою оцінюваного товару. Відповідно до товаросупровідних документів, оцінюваний товар експортовано з країни виробництва №223120200002894109 від 26.09.2020. Оцінюваний товар придбано продавцем на умовах поставки CIF за ціною 82,19 дол.США/шт. До ціни товару включаються наступні складові: вартість, страхування, фрахт. За цих умов продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця до покупця. При цьому, числові витрати на страхування товару та фрахт не підтверджено документально. Відповідно до інформації експортної декларації від 26.09.2020 №223120200002894109 товар вивантажено з КНР на підставі документу №16112018. Даний документ декларантом не надано».

Отже, характер запитуваних у позивача документів та висновків, вказаних у спірних рішеннях свідчить про безпідставність висновків контролюючого органу.

Щодо зазначення митницею про те, що відсутні відомості щодо вартості страхування вантажу, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування цих товарів.

За змістом пункту 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, є документами, які підтверджують митну вартість, якщо здійснювалося страхування.

При цьому щодо посилань відповідача на умови поставки CIF, то суд зазначає, що згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А.3, Б.3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).

Таким чином, витрати на страхування та транспортування вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару. Відтак, суд зазначає, що відсутність відомостей щодо вартості страхування вантажу обумовлено відсутністю обов`язку страхування вантажу, а відповідачем суб`єктом владних повноважень доказів зворотного не надано.

При цьому за умовами постачання DAP продавець не має обов`язку страхування товару. не містить таких вимог і зовнішньоекономічний Контракт.

За вказаних обставин надані позивачем до митного оформлення документи не містять розбіжностей та не містять ознак підробки, а містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Надані позивачем для митного оформлення документи, перелік яких зазначено вище, підтверджують в повній мірі числові значення митної вартості та дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Інші підстави, зазначені у спірному рішенні про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду не те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 5180,53 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 241-246, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС «СПАСЬКИЙ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000151/1 від 07.12.2020, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000156/1 від 15.12.2020, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС «СПАСЬКИЙ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5180,53 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська