Ухвала суду № 95364553, 05.03.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження

05 березня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6607/20 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі – відповідач, ліквідаційна комісія ГУ МВС України у Луганській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 01.04.2020 №2о/с «По особову складу» в частині звільнення старшини міліції ОСОБА_1 з посади міліціонера взводу №1 роти №3 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Луганськ-1» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області з 06.04.2020 згідно з п.п.10, 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено у запас Збройних Сил за пунктом «з» (через скорочення); поновлення ОСОБА_1 на посаді міліціонера взводу №1 роти №3 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Луганськ-1» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області з 06.04.2020; стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.04.2020 по день ухвалення рішення в даній справі; стягнення 10000 грн моральної шкоди.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у даній справі, яке набрало законної сили, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області від 01.04.2020 №2о/с «По особову складу» в частині звільнення старшини міліції ОСОБА_1 з посади міліціонера взводу №1 роти №3 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Луганськ-1»Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області у запас Збройних Сил України за пунктом 63 «з» (через скорочення штатів) з 06.04.2020 відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ; поновлено ОСОБА_1 на посаді міліціонера взводу №1 роти №3 батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Луганськ-1» Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області з 06.04.2020; стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 32012,23 грн без урахування податків та інших обов`язкових платежів; стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на користь ОСОБА_1 5000,00 моральної шкоди. В задоволенні решти вимог відмовлено.

23.02.2021 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження №63731888 в даній адміністративній справі, а саме Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області на Головне управління Національної поліції в Луганській області. Вказана заява мотивована надходження до державного виконавця аналогічної заяви від стягувача ОСОБА_1

04.03.2021 від Головного управління Національної поліції в Луганській області на електронну адресу суду надійшли пояснення, в яких представник заінтересованої особи вказав, що в теперішній час у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про припинення юридичної особи ГУМВСУ у Луганській області код 08592129, а тому ГУМВСУ у Луганській області користується правоздатністю та дієздатністю у повному обсязі. Таким чином ГУМВСУ у Луганській області, як юридична особа публічного права, на теперішній час має права та обов`язки щодо колишніх працівників ОВС. В свою чергу звертає увагу суду на той факт, що в теперішній час відсутній будь-який нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, яким би було визначено, що права та обов`язки ГУМВСУ у Луганській області були передані до ГУНП в Луганській області, або до іншого органу виконавчої влади.

У судове засідання 05.03.2021 прибув позивач ОСОБА_1 , заяву про заміну сторони виконавчого провадження підтримав.

У судове засідання державний виконавець та представник відповідача не прибули, хоча були повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви належним чином.

Частиною другою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про заміну боржника не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду у даній справі від 21.09.2020 позивачу видано виконавчі листи від 11.11.2020 №№2429/2020, 2428/2020, 2430/2020.

Виконавчі листи №№2429/2020, 2430/2020 повернені до Волинського окружного адміністративного суду з відміткою про виконання.

Виконавчий лист №2428/2020 пред`явлено до виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків), з огляду на що державним виконавцем 25.11.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною першою та другою статті 15 Закону №1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством встановлено головну умову, за якої тягар боржника може бути перекладено на іншу особу - це вибуття сторони виконавчого провадження.

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України).

Питання правонаступництва в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) було предметом розгляду Верховним Судом, який у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 11 жовтня 2019 року у справі № 812/1408/16, фактичні обставини у якій хоча і не є подібними, проте, безпосередній підхід до розуміння спірного у цій справі питання суд вважає застосовним до цієї справи.

Так, Верховний Суд у цій постанові здійснив системне тлумачення норм Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) у взаємозв`язку зі статтями 52 і 379 КАС України і сформулював висновок, відповідно до якого публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Отже, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

У такому випадку також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама по собі має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок: ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції (окрім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити у судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суду слід залучити до участі у справі їх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суду необхідно залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач судом залучається інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, коли відбувається публічне правонаступництво, вирішальним є встановлення факту переходу повністю чи частково функцій (адміністративної компетенції) від одного суб`єкта владних повноважень до іншого, а не факту державної реєстрації припинення вибувшого з публічних правовідносин суб`єкта владних повноважень як юридичної особи.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2016 №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та ліквідовані територіальні органи Міністерства внутрішніх справ.

При цьому суд зауважує, що станом на дату розгляду заяви державного виконавця про заміну сторони у виконавчому провадженні №63731888 по виконанню рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 по справі №140/6607/20, відповідно до інформації з Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області (код ЄДРПОУ 08592129) перебуває в стані припинення.

Отже, боржник по виконавчому провадженні №63731888 не є ліквідованим та не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Таким чином, оскільки у даній справі боржник Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області не припинило свою діяльність, відсутні правові підстави для задоволення заяви державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження №63731888.

Керуючись статтями 52, 248, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Ухвала суду в повному обсязі складена 05 березня 2021 року.